Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №753/13443/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13443/26

провадження № 1-кп/753/1912/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12026100020001731 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської обл.Антрацитівського р-ну, с. Маломиколаївка, українця, громадянина України, неофіційно працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

11.12.2019 Дарницьким районним судом м. Києва, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, 24.01.2022 Дарницьким районним судом м. Києва, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 11.11.2024 звільнений з Бориспільської виправної колонії Київської області (№119) у зв?язку із відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ст. 336 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В :

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, та Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 2 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-1X, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX) та Указом від 05.02.2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 06 травня 2024 року № 271/2024 затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 25 липня 2024 року № 3793-IX, Указом Президента України від 20 жовтня 2024 року № 571/2024, затвердженим Законом України від 22 жовтня 2024 року № 3901-IX, Указом Президента України від 20 жовтня 2024 року № 571/2024, затвердженим Законом України від 22 жовтня 2024 року № 3901-IX, Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025, затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-IX, Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025, затвердженим Законом України від 15 липня 2025 року № 4524-IX, та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 « ро загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, яка в подальшому неодноразово продовжувалася та діє на стан підозри.

Статтею 1 Закону України «Про Оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов?язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв?язку з виконанням ними конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною 9, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» визначено, що щодо військового обов?язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

- військовозобов?язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави,

- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані:

- прибувати за викликом районного (об?єднаного районного), міського (районного у місті, об?єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов?язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров?я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов?язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов?язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов резервістів та військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» покладає на громадян такі обов?язки:

- з?являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов?язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов?язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період ( абзац другий частини першої статті 22);

- під час мобілізації з?явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов?язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов?язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов?язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов?язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов?язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов?язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов?язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абзац перший частини п?ятої статті 22).

Перелік зобов?язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визначений ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Встановлено, що 17.10.2025, у невизначений досудовим розслідуванням точний час, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов?язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_3 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою № 2025-1017-1153-5158-0 від 17.10.2025 визнаний придатним до військової служби. Підстав для відстрочки від призову, відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» ОСОБА_3 не мав.

У подальшому, 18.10.2025, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_3 , офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи вказаного ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність останньому з?явитися о 09 годині 00 хвилин 23.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки до військової частини НОМЕР_1 у зв?язку зі призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Надалі, громадянин України - військовозобов?язаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов?язковою явкою в указані вище дату та час.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв?язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 23.10.2025 о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч положень ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті.

Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України - не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий (покарання відбув), вчинив умисний злочин, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра, посередньо характеризується, з середньою технічною освітою, неофіційно працює, розлучений та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ст. 336 КК України і саме таке покрання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період із 23.00 год. до 05.00 год. наступної доби.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: