Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №297/2354/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 297/2354/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою адвоката Держан В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 cт. 204-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11050 (одинадцять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Вилучені речі і документи, згідно переліку особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 07.07.2025 року – повернуто ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови суду - 07 липня 2025 року близько 00 години 40 хвилин прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 238 прикордонного знаку (територія Косоньської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані 1000 метрів до державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України із України в Угорщину, в складі групи осіб.

Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Держан В.В., в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Вказує на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, суд формально підійшов до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Вважає, що суд першої інстанції не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Зазначає, що жодні матеріали справи про адмінправопорушення не вказують з якими саме особами, тобто в складі якої саме групи осіб було вчинене інкриміноване правопорушення (що є необхідним для кваліфікації вказаного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1), а також не вбачається, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив незаконну спробу перетину державного кордону. Зазначає, що у дійсності ОСОБА_1 відпочивав у Лікувально-Оздоровчому комплексі Еко Термал, який розташований біля с.Косонь Берегівського району Закарпатської області, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату. Внаслідок виниклого конфлікту з співробітниками ТЦК та ПС і був складений протокол про адмінправопорушення. Зазначає, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на перетин державного кордону, оскільки у нього не було вилучено речей, які б свідчили про такий намір, перебував на значній відстані від державного кордону. Стверджує, що ОСОБА_1 перебував виключно з метою відпочинку, мав при собі усі необхідні документи, а також в силу віку підлягає мобілізації лише за добровільним бажанням.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Держан В.В. не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Держан В.В.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Вищевказані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції були дотриманні частково.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2025 року близько 00 години 40 хвилин прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 238 прикордонного знаку (територія Косоньської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані 1000 метрів до державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України із України в Угорщину, в складі групи осіб. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Апеляційний суд вважає поспішним висновок суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, тобто вчинення адміністративного правопорушення групою осіб, виходячи з наступного.

Диспозиція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Диспозиція ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 204-1 КУпАП вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених цією статтею.

Суд першої інстанції притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у зв`язку з вчиненням даного адміністративного правопорушення в складі групи осіб.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні відомості про групу осіб, їх пояснення чи інформація про притягнення їх до адміністративної відповідальності, які б підтверджували вчинення даного адміністративного правопорушення, саме групою осіб.

Відтак, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення саме групою осіб, матеріали справи не містять.

За таких обставин, наявність в діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме «вчинення групою осіб» не знайшла свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а отже його дії слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, як вчинення спроби перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується наявними у справі та дослідженими судом наступними доказами.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №354745 від 07 липня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала.

Викладені в протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, підтверджуються також протоколом про адміністративне затримання від 07 липня 2025 року, згідно якого того ж дня близько 00 год. 40 хв. було затримано ОСОБА_1 на відстані 1000 метрів до державного кордону на напрямку 238 прикордонного знаку (територія Косоньської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області); протоколом особистого огляду від 07 липня 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 було вилучено паспорт громадянин України № НОМЕР_1 ; рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії ОСОБА_2 від 07.07.2025, згідно якого близько 00 год. 40 хв. 07.07.2025 ним на напрямку 238 ПЗ (територія Косоньської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), на відстані близько 1000 метрів до лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги було виявлено та затримано ОСОБА_1 ; схемою виявлення та затримання гр.України ОСОБА_1 , на якій зазначено місце затримання правопорушника, прикордонний знак, місце знаходження прикордонного наряду.

Вказані докази є належними та допустимими узгоджуються між собою, підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на перетин державного кордону, оскільки у нього не було вилучено речей, які б свідчили про такий намір, перебував на значній відстані від державного кордону, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки такі не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а додані до протоколу докази є достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні переконливі відомості, які дають суду підстави вважати, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець Черкаської області, знаходився в межах прикордонної смуги на напрямку 238 прикордонного знаку (територія Косоньської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) під час дії воєнного стану та тимчасової заборони чоловікам у віці від 18 до 60 років перетину державного кордону України, з іншою метою, а ніж спроба перетину державного кордону.

Наявні в матеріалах справи докази безумовно свідчать про наявність у ОСОБА_1 наміру на незаконний перетин державного кордону.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 під час затримання не заперечував своєї вини та обставини, викладені у протоколі, а всі складені щодо нього матеріали підписав без жодних зауважень, а також те, що він не був позбавлений можливості викласти у протоколі або окремо свої заперечення щодо викладених у протоколі фактів, надати власні пояснення з приводу причин його знаходження 07.07.2025 в районі 238 прикордонного знаку, однак таких заперечень чи пояснень не виклав, що на переконання апеляційного суду свідчить про наявність у нього наміру на незаконний перетин державного кордону.

Таким чином, незважаючи на наведені в апеляційній скарзі доводи, а також те, що ОСОБА_1 не мав умислу незаконно перетинати державний кордон з України в Угорщину, та перебував виключно з метою відпочинку, апеляційний суд оцінює, як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, повно та всебічно досліджених судом першої інстанції.

Посилання сторони захисту на вік підзахисного, що свідчить про те, що він є призовником та може бути мобілізований на військову службу лише за його згодою, що дає підстави вважати про відсутність у ОСОБА_1 намірів на незаконний перетин державного кордону, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 будучи мешканцем Черкаської області, без об`єктивних на те причин перебував на території Косоньської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області, на відстані 1000 метрів до державного кордону, в нічний час доби, без військово-облікових документів, що в сукупності вказує на намір перетину ним державного кордону.

Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони мають формальний характер, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому, апеляційний суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п.58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова підлягає зміні, у зв`язку із необхідністю перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладенням стягнення в межах санкції даної статті, а подана апеляційна скарга адвокатом Держан В.В., в інтересах ОСОБА_1 - частковому задоволенню.

Накладаючи адміністративне стягнення, апеляційний суд, із врахуванням ст. 33 КУпАП вважає, що необхідним і достатнім є стягнення в мінімальній межі передбаченій ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Держан В.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Берегівського районного суду щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Виключити з постанови суду першої інстанції посилання на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в складі групи осіб.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага