Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №675/754/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/754/26

Провадження № 2/675/850/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Демчука П.В.

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяславі цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов обгрунтовує тим, що від шлюбу, укладеного 01.02.2018 року з ОСОБА_3 , сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони шлюб розірвали, що підтверджується рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.07.2022 року.

Позивачка вказує, що батько дитини участі у її вихованні не бере, не цікавиться дитиною. Оскільки ОСОБА_3 є працездатним, то має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки.

Позивачка ОСОБА_2 вказує, що дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Зазначає, що вона не має достатнього доходу для самостійного утримання дитини, для забезпечення належного рівня утримання та виховання дитини, оскільки підвищились ціни на продукти харчування, одяг, комунальні послуги. В зв`язку із чим позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дати подання позову до суду і до повноліття дитини.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивачки ОСОБА_1 подав до суду заяву про слухання справи у відсутності позивача та представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку, про причини неприбуття суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2747768 від 18.05.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

18.06.2026 р. Ізяславським районним судом Хмельницької області на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик в судове засідання ОСОБА_3 по даній справі на 13.08.2026 року на 12 год. 00 хв.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 є повідомленим належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 .

На підставі рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.07.2022 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано. Рішення суду набрало законної сили.

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Довідкою, сформованою в застосунку Дія, про місце проживання ОСОБА_4 , та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_2 , тобто дійсно проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 в одному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, системний аналіз норм сімейного законодавства дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 цього ж Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями, наданими судам у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, системний аналіз норм сімейного законодавства дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує і те, що відповідач будь-яких доказів свого важкого матеріального становища або такого стану здоров`я, який перешкоджає йому сплачувати кошти на утримання своєї неповнолітньої дитини, або перебування на його утриманні інших осіб, суду не надав.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, аналізуючи надані суду докази, враховуючи життєві обставин, приймаючи до уваги гарантований та встановлений державою розмір аліментів, необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дітей, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_8 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки менший розмір аліментів не забезпечить належного утримання дитини та порушить її права на достатній рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 травня 2026 року і до повноліття дитини.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя П.В. Демчук