Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №308/6687/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6687/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», в інтересах якого діє представник Хохлов Антон Сергійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

06 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10079783 від 21.11.2024 в сумі 4 637,60 грн., судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.11.2024 сторонами, було укладено договір кредитної лінії №00-10079783.

Позивач стверджує, що відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор. Електронний підпис Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на фінансовий номер телефону

Станом на 06.04.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 4 637,60 гривень, а саме: – заборгованість за тілом кредиту – 3 537,60 гривень, – заборгованість за комісією – 1 100,00 гривень, – заборгованість за нарахованими процентами – 0,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 637,60 гривень.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивачки, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (lehko.credit), було укладено електронний Договір кредитної лінії №00-10079783.

Відповідно до умов договору, сума ліміту кредитної лінії становить 5 500,00 грн, тип кредиту – кредитна лінія (безвідклична), призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування) становить 360 календарних днів, у зв`язку з чим Позичальник зобов`язаний повернути Суму кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування, тобто «16» листопада 2025 р., згідно з умовами пункту 3.6 цього Договору. Оплата нарахованих процентів здійснюється Позичальником у Періодичну дату платежу, а саме «06» грудня 2024 р., та надалі кожного 15-го дня після цієї дати (розрахунковий платіжний період) протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування).

Дата повернення кредиту, Періодичні дати платежу та дата сплати Комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною. У разі якщо Позичальник виконав зобов`язання зі сплати процентів та належної до оплати Комісії / частини Комісії (згідно з Графіком платежів) не пізніше наступного дня за днем Періодичної дати платежу, він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання зі сплати платежу належним чином.

Тип процентної ставки за цим Договором є фіксованим. Стандартна процентна ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом та застосовується в межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, за виключенням строку кредитування, протягом якого Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки. Знижена процентна ставка становить 0,74 (нуль цілих 74 сотих)% від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом та надається Позичальнику в якості заохочення, діючи виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4 цього Договору. При цьому Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом, тобто з дати видачі Кредиту.

Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає 1100,00 (одна тисяча сто гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,00% (одна ціла) від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом.

Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із та Графіком платежів за Договором, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; – у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) 18655.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін.

На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до вище наведеного, без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу. Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 4 637,60 гривень, а саме: – заборгованість за тілом кредиту – 3 537,60 гривень, – заборгованість за комісією – 1 100,00 гривень, – заборгованість за нарахованими процентами – 0,00 гривень, оскільки в період дії у Відповідача пільги, передбаченої для дружин військовослужбовців, нарахування процентів та штрафних санкцій Позивачем не здійснювалося відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів підтверджується перерахування суми кредиту за договором №00-10079783 від 21.11.2024 року на користь ОСОБА_1 , а саме: дата проведення переказу – 21.11.2024 21:44:23, номер транзакції – 43221-82630-08824, номер платіжної картки отримувача – НОМЕР_1 , сума переказу – 5 500,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, які відповідач повинен був повернути ТОВ «МАКС КРЕДИТ» згідно умов договору, що підтверджується наведеним підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

Однак, погашення відповідачем сум в межах кредитної заборгованості відбувалось з порушенням встановленого графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення наявної заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.04.2026 року. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 4 637,60 гривень, а саме: – заборгованість за тілом кредиту – 3 537,60 гривень, – заборгованість за комісією – 1 100,00 гривень.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України, беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувалася кредитними коштами, а також за обставин, встановлених судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-10079783 від 21.11.2024 за тілом кредиту в розмірі 3 537,60 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення 1100,00 грн простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.6 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в розмірі 1100 грн., яка нараховується за ставкою 20,00% відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, кредитний договір №00-10079783 від 21.11.2024 не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору №00-10079783 від 21.11.2024 з відповідачем.

За таких обставин положення договору між №00-10079783 від 21.11.2024 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії в сумі 1100,00 грн. необґрунтованою.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог за кредитним договором №00-10079783 від 21.11.2024 в частині стягнення комісії слід відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання юридичної (правничої) допомоги № 010426/МК-АБ від 01.04.2026, додаток №1 до вказаного договору з детальним описом орієнтовного переліку та вартості послуг, акт приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2026, в якому зазначено перелік наданих послуг, а вартість таких послуг у частині, що стосується даної справи, становить 7 000,00 грн.

В той же час, стороною позивача не надано суду документального підтвердження, що витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн. було сплачено на рахунок Адвокатського бюро «Антона Хохлова», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 7 000,00 грн., пов`язаних з правничою допомогою, до задоволення не підлягає, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено документально.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 3 537,60 грн із заявлених 4 637,60 грн (76,28 %), судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 030,90 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 19, 81, 133, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10079783 від 21.11.2024 в загальному розмірі 3 537,60 (три тисячі п`ятсот тридцять сім гривень 60 копійок.) гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 3 537,60 гривень,

В іншій частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» 2 030,90 (дві тисячі тридцять гривень 90 копійок) грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» у відшкодуванні витрат за надання професійної правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9, літера А, код ЄДРПОУ: 42806643.

Відповідач: ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено: 21 серпня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка