Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №308/7775/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7775/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря судового засідання - Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представник Марія Хлопкова, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

28 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10384627 від 23.05.2025 в сумі 10 067,64 грн., судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.05.2025 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №00-10384627 на суму 5 800,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора 62127. 23.05.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів через ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну карту відповідача. Відповідач не виконував умови кредитного договору, не сплачував платежі.

Представник позивача зазначає, що 12.11.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 12.11.2025 до договору факторингу та акту приймання-передачі до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Вказує, що станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за даним договором.

Позивач вказує, що загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 12 387,64 грн, яка складається з наступного: 6 960,00 грн заборгованість по кредиту (тіло кредиту та комісія за надання кредиту); 3 107,64 грн заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом; 2 320,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вказана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 12.11.2025 - 15.03.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10 067,64 грн.

Представник позивача зауважує, що позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

На підставі наведеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №00-10384627 від 23.05.2025 у розмірі 10 067,64 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк на подання відзиву; задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію про рух коштів щодо ОСОБА_1 в період від 23.05.2025 до 28.05.2025 на суму 5 800,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивачки, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.05.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10384627 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов п. 1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

У п. 1.2 сторони договору визначили, що сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 5 800 грн; тип кредиту кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Сторони обумовили у п. 1.3 договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 18 травня 2026 згідно з умовами пункту 3.6 цього договору.

Як погодили сторони у п. 1.4 договору, позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на «17» червня 2025 р., та на кожний 25 день після цієї дати протягом Строку кредитування.

Дата повернення кредиту, Періодичні дати оплати процентів зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною. У разі, якщо Позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем Періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим Договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.5 договору тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Згідно з п. 1.6 договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає: 1 160 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.6 цього договору.

За п. 1.7.1. договору денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,00%.

Відповідно до довідки про перерахування коштів складеним ТОВ «ПрофітГід» вказано, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжних інструкцій (замовлень) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено успішні перекази грошових коштів на рахунки отримувачів. Надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник: ТОВ МАКС КРЕДИТ, код 42806643, а саме: 23.05.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 ХХ ХХХХ 9564, monobank, перераховано грошові кошти у сумі 5 800,00 грн (номер транзакції 136131135, код авторизації 099196, код RRN 514317063035).

Перерахування коштів на картку відповідача підтверджується відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів у даній справі, а саме зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), Банком було емітовано картку № НОМЕР_3 . Також Банком було емітовано й інші картки на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ). Вказано, що на картку № НОМЕР_3 у період з 23.05.2025 по 28.08.2025 року дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 5 800,00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ). Повний номер рахунку за карткою № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) - НОМЕР_5 . Додано виписку про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 , за період з 23.05.2025 року по 28.08.2025 року.

Крім того, факт укладення кредитного договору відповідачем підтверджується Довідкою про ідентифікацію, наданою ТОВ «МАКС КРЕДИТ», згідно якої клієнт ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір №00-10384627 від 23.05.2025, була ідентифікована товариством, а акцепт договору здійснено шляхом введення одноразового ідентифікатора 62127, направленого 23.05.2025 о 17:30 год. на номер телефону НОМЕР_4 , який зазначений відповідачем як засіб зв`язку в матеріалах справи.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10384627 від 23.05.2025 сума заборгованості 10 067,64 з них: за основним зобов`язанням - 5 800 грн, сума заборгованості за нарахованими комісіями 1 160,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 3 107,64 грн, штрафні санкції згідно з умовами договору 2 320,00 грн.

12.11.2025 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Перехід права вимоги також підтверджується долученими актом приймання-передачі реєстру боржників від 12.11.2025 до договору відступлення прав вимоги №12112025-МК/ЮнітКапітал та копією платіжної інструкції № 703 від 19.11.2025 за договором відступлення прав вимоги №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025 на суму 1 300 314,68 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №б/н від 12.11.2025 до договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача за договором №00-10384627 від 23.05.2025 на загальну суму заборгованості, з якої: 6 960,00 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту та комісія за надання кредиту); 3 107,64 грн заборгованість по відсоткам, 2 320,00 грн заборгованість по штрафах.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 12 387,64 грн, яка складається з наступного: 6 960,00 грн заборгованість по кредиту (тіло кредиту та комісія за надання кредиту); 3 107,64 грн заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом; 2 320,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, загальна сума боргу станом на момент подання позову складала 12 387,64 грн, враховуючи штрафні санкції. Проте, звернувшись до суду, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» скористалося правом на диспозитивність, передбаченим ст. 13 ЦПК України, та обмежило свої позовні вимоги лише сумою основного боргу (тіла кредиту), комісії та нарахованих процентів. Таким чином, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 10 067,64 грн, без урахування штрафних санкцій (пені та штрафів).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Таким чином, суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010).

З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним кредитним договором, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідач, своєю чергою, всупереч умовам кредитного договору, не здійснила платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення грошових коштів, на час звернення позивача до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув, тому позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 960,00 грн.

Відповідно дост. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до закріпленої в ст. 13 ЦПК України диспозитивності, як основної засади цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору.

Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту, процентів підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами.

Отже, такі факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №00-10384627 від 23.05.2025 у розмірі 10 067,64 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту (з урахуванням комісії за надання кредиту) в розмірі 6 960,00 грн., та заборгованості по процентам в розмірі 3 107,64 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 2 662,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771501384 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги.

В той же час, стороною позивача не надано суду документального підтвердження, що витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн. було сплачено на рахунок Адвокатського бюро «Тимошенко та партнери», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 7 000,00 грн., пов`язаних з правничою допомогою, до задоволення не підлягає, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено документально.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №00-10384627 від 23.05.2025 в розмірі 10 067,64 (десять тисяч шістдесят сім гривень 64 копійки) грн, що складається із 6 960,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту (з урахуванням комісії за надання кредиту); 3 107,64 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» у відшкодуванні витрат за надання професійної правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 21.08.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка