Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №722/752/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - адвоката Козак О. В. на постанову судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 722/752/25 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 722/753/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та присвоєно об`єднаному провадженню номер справи 722/752/25.

Окрім цього, постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: - за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк три роки; - за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк п`ять років;

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у розмірі санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк п`ять років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснено ОСОБА_1 положення ст. ст. 307, 308 КУпАП.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 281594, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.03.2026 року о 18 год 20 хв.

ЄУНСС: 722/752/25 Головуючий у І інстанції: Припхан І. І.

Номер провадження: 33/822/385/26 Головуючий суддя: Давній В. П.

знаходячись в м. Сокиряни, по вул. Т. Шевченка, керував транспортним засобом марки «Опель Вектра», д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проведено у встановленому законом порядку. Результат - 0,81 пром. Правопорушення вчинено повторно, протягом року. Чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 281594, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.03.2026 року о 18 год 20 хв. знаходячись в м. Сокиряни, по вул. Т. Шевченка, керував транспортним засобом марки «Опель Вектра», д. н. з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно, протягом року. Чим порушив п. 2. 1. а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - адвокатом Козак О. В., подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову судді, якою притягнуто її підзахисного до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.

На думку захисника, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції було проведено з порушенням вимог встановлених у ст. ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р., Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.

Вказує, що працівниками поліції не було роз`яснено та забезпечено ОСОБА_1 право на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі після отримання результату на місці.

Стверджує, що для застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами необхідною передумовою є наявність у особи відповідного спеціального права, однак, її підзахисний - ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, іспитів на право керування транспортними засобами не складав та спеціального права на керування транспортними засобами у встановленому законом порядку не набував, а тому, на думку захисника, застосування до її підзахисного такого виду стягнення, як позбавлення права керування не відповідатиме його правовій природі.

Зазначає, що районним судом було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки він розглянув справу без участі останнього, при цьому не перевірив належним чином причини його неявки, які були об`єктивно поважними, а саме - участь в бойових діях.

В частині поновлення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, оскільки її підзахисний в період слухання справи безпосередньо брав участь у бойових діях із відсічі збройної агресії рф на території Сумської та Донецької областей. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 31 липня 2026 року. При цьому, захисник змогла ознайомитися з матеріалами справи 05 серпня 2026 року, після надання судом їй доступу в електронному форматі.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Козак О. В., не з`явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце судового засідання, що на підставі вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

У відповідності до приписів ст. 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу, може бути поновлений.

Як було встановлено апеляційним судом із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, доводи захисника щодо поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими, а тому апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП України, дотримався зазначених вимог закону належним чином.

Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованих йому адміністративних правопорушень, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 281594 та № 281591 від 25.03.2025 року, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, з яких слідує, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 1) та не маючи права керувати транспортними засобами керував транспортним засобом (а. с. 33); роздруківкою з спеціального технічного засобу «Драгер Alcotest 6810» із зазначеним результатом – 0,81 проміле (а. с. 7); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 6); направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Сокирянської ЦРЛ (а. с. 10); копія постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 16); довідкою ВП № 1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області, із якої вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем м. Сокиряни, Дністровського району Чернівецької області посвідчення водія по базі ІПНП не числиться (а. с. 24); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, які здійснювали оформлення (а. с. 28). При перегляді відеозапису, апеляційним судом було встановлено, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, останній погодився. Результат огляду – 0,81 проміле. Зазначені обставини справи чітко зафіксовані на відеозаписі (час запису – 04:21).

При цьому працівником поліції було роз`яснено останньому суть правопорушення, наслідки відмови, його права, надано можливість надати пояснення.

Вказані докази повністю підтверджують факт, що водій ОСОБА_1 , 25.03.2026 року о 18 год 20 хв. знаходячись в м. Сокиряни, по вул. Т. Шевченка, керував транспортним засобом марки «Опель Вектра», д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, а також керував автомобілем «Опель Вектра», д. н. з. НОМЕР_1 не маючи права керувати транспортними засобами, що в сукупності утворює склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що складені відносно її підзахисного протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції № 1376, є безпідставними, оскільки вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення були оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких, зазначено дата і місце їх складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративних правопорушень, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Також із вказаного відеозапису апеляційним судом було встановлено, що водію ОСОБА_1 , було запропоновано надати пояснення, однак останній відмовився, як відмовився і від отримання копії протоколу.

Окрім цього, апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що поліцейські були упередженими при складанні щодо ОСОБА_1 вищевказаного протоколу, що в них були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також про їх зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази, як у матеріалах справи про адміністративні правопорушення, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не надані в судовому засіданні апеляційного суду.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що всупереч доводів апеляційної скарги, поліцейські діяли саме у межах наданих їм повноважень.

Також, працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, у разі незгоди з результатом огляду за допомогою приладу Драгер, однак останній не наполягав на цьому.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я можливе лише за згодою особи, яку притягають до адміністративної відповідальності. Примусове направлення на такий огляд суперечить принципам захисту прав людини, оскільки може розцінюватися, як порушення права на гідність та особисту недоторканість, які гарантовані Конституцією України та рядом національних і міжнародних правових актів.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції грубо порушив вимоги закону, кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки застосування санкції у вигляді позбавлення права керування до особи, яка ніколи такого права не мала, є незаконним, на переконання суду апеляційної інстанції є надуманими, з огляду на таке.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Із аналізу норм, які ставляться в провину ОСОБА_1 вбачається, що за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачено безальтернативне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, а тому твердження сторони захисту про безпідставне застосування районним судом додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, є помилковими та необґрунтованими.

До того ж, згідно позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду вбачається, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами (постанова від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20).

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.

Всі інші апеляційні доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Під час розгляду справи апеляційним судом захисник не навела переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях правопорушника, як події, так і складу адміністративних правопорушень.

З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстави для скасування постанови місцевого суду і закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю в діях ОСОБА_1 , складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, відсутні.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – адвокату Козак О. В., строк на апеляційне оскарження постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року.

Постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Козак О. В, без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній