Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №727/10942/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10942/26

Провадження № 1-кп/727/485/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12026262020001170 від 06.05.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия Івано – Франківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, - В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що 06.05.2026 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи біля відділення «Нової пошти № 32» по вул. Головній, 226 у м. Чернівці, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який був введений в дію згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та в подальшому продовжений до даного часу, реалізуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вважаючи, що діє непомітно для сторонніх осіб, розуміючи протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу таємно викрав електровелосипед марки «Crosser 29», вартістю 32227,89 гривень, власником якого є ОСОБА_4 ; після вчиненого, з місця вчинення злочину, на велосипеді уїхав, в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 32227,89 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що погоджується зі всіма обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті щодо нього, зокрема те, що він 06.05.2026 року післ обіду, знаходився біля відділення «Нової пошти № 32» що по вул. Головній, 226 у м. Чернівці, де побачив електровелосипед і в нього виник умисел на місці на його крадіжку, після чого він впевнився що за ним не слідкують взяв велосипед сів і уїхав, після чого із знайомим збув, а гроші які поділили витратив на власні потреби. Просив його суворо не карати та призначити покарання не пов`язане з триманнім під вартою так як він є інвалідом та через поганий стан здоров`я йому потрібно постійно приймати лікування.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину повністю, надав покази та його позиція є добровільною та істинною, останній розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що обвинуваченому було роз`яснино судом та враховуючи думку прокурора, який просив застосувати вимоги ст.. 349 ч.2 КПК України і проводити розгляд справи в спрощеному порядку, а також думку потерпілого ОСОБА_4 , який підтримав позицію прокурора і не заперечував надати показання по справі, а також думку захисника про проведення спрощеного розгляду справи, суд враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів у добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, у зв`язку з чим суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, допитом потерпілого та матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та/або стосуються речових доказів по справі

Так потерпілий ОСОБА_4 під присягою суду надав показання про те, що він працює у відділення Нової пошти № 32, що знаходиться на вул.. Головній у м. Чернівці. Вийшовши зранку на роботу, куди він приїхав на належному йому електричному велосипеді, він велосипед припаркував у відповідне відведене місце, але не зачинив на замок і пішов працювати. Після обіду хтось з працівників йому сказав, що його велосипеду немає та коли він в цьому пересвідчився, по камерах відеоспостереження, з колегами побачив як незнайомий йому чоловік, в якому в залі суду упізнав обвинуваченого, спочатку оглядаючи навкруги, взяв його електровелоспед сів на нього і поїхав. Пояснив, що згодом, звернувся до поліції і в ході розслідування справи, йому під розписку було повернуто велосипед . Зазначив, що для нього важливим було повернення електровелосипеду, так як він є його засобом пересування на роботу; вказав, що претензій до обвинуваченого він не має та просив призначити ОСОБА_5 покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_4 (а.с. кр.пр.9) відносно ОСОБА_7 було порушено кримінальне провадження внесене до ЄРДР а.с. кр.пр.1-5). Відповідно до постанови слідчого від15.05.2026 року визнано речовим доказом - футболку зеленого кольору та кепку, які поміщені до сейф пакету WAR1749338, передані на зберігання до камери схову Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, що підтверджується квитанцією від 06.05.2026р. (а.с.кр.пр. 46.46а). Відповідно до постанови слідчого від 10.06.2026 року визнано речовим доказом - електровелосипед, марки «Crosser 29» сіро-чорного кольору, передатний на зберігання власнику ОСОБА_4 під розписку від 11.06.2026 р. (а.с.кр.пр. 136,137).

При призначенні покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , не встановлено

Суд також при призначенні покарання враховує особу обвинуваченого (а.с.крпр. 47-52), зокрема встановлено, що ОСОБА_5 має постійне зареєстроване місце проживання; раніше не судимий в силу вимог ст.. 89 КК України; на обліку в наркологічному кабінеті не знаходиться; перебуває на обліку в Чернівецькій психіатричній лікарні; має за діагнозом змішаний розлад поведінки та емоції. Згідно висновку судової психіатричної експертизи 744 від 14.07.2026 року ОСОБА_5 (а.с. 144-136 кр.пр.) страждає на психічне захворювання - змішаний розлад поведінки та емоції, однак, він усвідомлював значення своїх дій та міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, заходів примусових медичного характеру не потребує.

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Впродовж періоду з часу вчинення інкримінованого йому вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст.185 КК України - крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Таким чином, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено тільки покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, яке в санкції ч. 4 ст. 185 КК України закріплене, як безальтернативне, може бути "надмірним тягарем" для нього, що призведе до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також не сприятиме досягненню мети покарання, яка полягає у виправленні засудженого, його вихованні та соціальній реабілітації.

Виходячи з фактичної тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, форми, виду та ступеня вини, мотивів кримінального правопорушення, а також обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до та після його вчинення, суд враховує індивідуальні особливості обвинуваченого, зокрема його вік, стан здоров`я, соціальний стан, матеріальне та сімейне становище, спосіб і умови життя.

Крім того, суд бере до уваги наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, а також те, що під час судового провадження, ОСОБА_5 засуджував власний вчинок, що свідчить про усвідомлення ним протиправності своєї поведінки, шкодував про скоєне, а також відсутність тяжких наслідків від вчиненого (повернення майна власнику).

На думку суду, наведені обставини у своїй сукупності знижують фактичний ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та ступінь суспільної небезпечності винної особи, що дає підстави для висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Верховний Суд у постанові № 466/4996/25 від 2 червня 2026 року, вказав, що окрім вирішення питання про призначення певного виду та розміру покарання, суду потрібно встановити достатню підставу для звільнення засудженого від його відбування з випробуванням. Суд має оцінити, чи може особа виправитися без відбування покарання, враховуючи її попередню кримінальну історію та результати попередніх шансів на виправлення.

Суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки відповідатиме загальним засадам призначення покарання згідно з ст. 65 КК України та меті кримінального покарання, що визначена ст. 50 КК України, узгоджується з принципом індивідуалізації покарання, та є справедливим.

За приписами ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду в разі набрання ним законної сили.

Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває, тому і вважає за необхідне встановити його строком на 3 роки.

Тому, за таких обставин, суд, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, обставини за яких воно вчинено, та особу обвинуваченого, а також застосовуючи принцип індивідуалізації та співмірності покарання, переконаний, що саме дане покарання, без ізоляції від суспільства ОСОБА_5 , але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та саме за таких обставин буде досягнута мета покарання, яка полягає не тільки у покаранні, а й виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд з врахуванням клопотання прокурора, думки інших учасників процесу, які вважали відповідно слід скасувати і звільнити обвинуваченого з зали суду негайно, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню. Запобіжний захід обраний у виді триманні під вартою ОСОБА_5 слід скасувати і останнього звільнити з під варти в залі суду негайно.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні слід стягнути на користь держави з ОСОБА_5 в розмірі 1925 грн. 44 коп. для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-26/5848-ТВ від 22.05.2026р. (а.с.кр.пр. 91-98).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до постанови слідчого від15.05.2026 року визнано речовим доказом - футболку зеленого кольору та кепку, які поміщені до сейф пакету WAR1749338, передані на зберігання до камери схову Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, що підтверджується квитанцією від 06.05.2026р. (а.с.кр.пр. 46.46а). Відповідно до постанови слідчого від 10.06.2026 року визнано речовим доказом - електровелосипед, марки «Crosser 29» сіро-чорного кольору, передатний на зберігання власнику ОСОБА_4 під розписку від 11.06.2026 р. (а.с.кр.пр. 136,137).

У п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що майно, яке було предметом кримінального правопорушення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення конфіскується, крім того, яке повертається власнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1, ч.3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі - з 06.05.2026р. до 24.08.2026 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований до нього у виді тримання під вартою та продовжений на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.08. 2026 року терміном дії до 05.10.2026 року скасувати.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти негайно в залі суду.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст. 165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_5 процесуальні витрати в розмірі 1925 грн. 44 коп. для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-26/5848-ТВ від 22.05.2026р. (а.с.кр.пр. 91-98).

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :

- футболку зеленого кольору та кепку, які поміщені до сейф пакету WAR1749338, передані на зберігання до камери схову Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, що підтверджується квитанцією від 06.05.2026р. (а.с.кр.пр. 46.46а), належні ОСОБА_5 – повернути останньому за належністю;

- електровелосипед, марки «Crosser 29» сіро-чорного кольору, передатний на зберігання власнику ОСОБА_4 під розписку від 11.06.2026 р. (а.с.кр.пр. 136,137) – повернути ОСОБА_4 за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до вимог ч.2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити стороні обвинувачення та стороні захисту.

Повний текст вироку складено 24.08.2026р.

Суддя ОСОБА_1