Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №160/9691/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №160/9691/26

Суддя: Кучма Костянтин Сергійович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокуСправа №160/9691/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 року №153 та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він почав нести військову службу у віці до 25 років, та уклав контракт у віці 18 років, у воєнний стан контракт був продовжений у віці 22 роки, вже після 24.02.2022 року. За час несення служби були отриманні поранення при безпосередній участі у бойових діях. У зв`язку з вищевикладеним, він звернувся за місцем обліку та перебування особової справи до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн. грн. Заяву було перенаправлено за місцем несення ним військової служби до ВЧ НОМЕР_1 для прийняття відповідного рішення. 21.03.2026 року він отримав від відповідача лист відповідь на заяву від 20.03.2026 року №691/449/Вих ЗПІ, відповідно до якого вказано, зокрема, що позивач не входить до категорії осіб, які мають право на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом з тим, зазначеною ухвалою також витребувано від відповідача: інформацію та належним чином завірені копії документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, поранень, а також фактів непритягнення до адміністративної, кримінальної та дисциплінарної відповідальності за відповідні правопорушення (як критерію отримання виплати, передбаченого постановою КМУ від 11.02.2025 № 153) у формі довідки, передбаченої Додатком № 2 до Окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для виплати одноразової грошової допомоги мають бути дотримані такі умови: виплата здійснюється особам віком до 25 років, які до набрання чинності постановою № 153 були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та безпосередньо брали участь у бойових діях на території України, у тому числі на тимчасово окупованих територіях, на лінії бойового зіткнення або на території держави-агресора, за умови, що сумарна тривалість такої участі становить не менше шести місяців. У цьому випадку виплачується одноразова грошова винагорода в розмірі 1 млн. грн. Якщо строк участі у бойових діях становить менше шести місяців, винагорода надається пропорційно з розрахунку однієї шостої частини від 1 млн. грн за кожні 30 днів участі. Водночас, якщо скорочена тривалість участі у бойових діях зумовлена отриманням поранень, травм, контузій, каліцтв, захворювань, пов`язаних із захистом України, або перебуванням та звільненням з полону (крім випадків добровільної здачі), винагорода виплачується у повному обсязі. Разом із тим, передбачено виняток: виплата винагороди не здійснюється військовослужбовцям, які двічі або більше притягувалися до кримінальної відповідальності, неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності за військові правопорушення або перебувають під дією дисциплінарних стягнень, строк яких не закінчився. Отже, позивач відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови №153 у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби до оголошення воєнного стану, який під час воєнного стану був продовжений, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій. Крім того, будь-які відомості щодо притягнення позивача до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарні правопорушення відсутні.

Водночас, необхідно звернути увагу на те, що на момент подання позивачем заяви від 08.03.2026 нормативне регулювання, передбачене постановою КМУ №153, не передбачало права на отримання одноразової грошової винагороди для військовослужбовців, які проходили військову службу до моменту введення воєнного стану в Україні. Іншими словами, станом на зазначену дату положення постанови №153 поширювалися виключно на осіб, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, тоді як категорія військовослужбовців, які вже перебували на службі на момент його введення, не була охоплена дією відповідних приписів. Таким чином, відсутність правових підстав на час звернення позивача із заявою виключала можливість виплати йому одноразової грошової винагороди відповідно до постанови №153. Поряд із тим, зазначено, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач проходив строкову військову службу до укладення контракту від 14.08.2019 року, а отже, на час розгляду справи не підтверджено наявності підстав для застосування оновлених положень постанови №153 у редакції постанови №942 щодо виплати одноразової грошової винагороди. Зі змісту пункту 4 постанови №153 вбачається, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень мають особи, які були прийняті або призвані на військову службу під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64 та затвердженого Законом України №2102-IX. Тобто, момент прийняття або призову на військову службу є юридично значущою обставиною, яка визначає коло суб`єктів, на яких поширюється дія відповідної норми. Таким чином, відсутність у постанові прямої згадки про дату укладення контракту не свідчить про можливість її застосування до військовослужбовців, які розпочали проходження служби до введення воєнного стану, оскільки системне та телеологічне тлумачення пункту 4 постанови №153 однозначно вказує на те, що законодавець мав на меті встановити спеціальний порядок заохочення саме тих осіб, які вступили на службу в умовах воєнного стану, тобто за підвищеного ризику та навантаження. Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно із військовим квитком від 17.09.2019 року серії НОМЕР_2 позивач 14.08.2019 року на підставі нак. Ком. 1121 НЗРАП № 72-РС призваний у Збройні Сили України (СЗРУ) на військову службу за контрактом.

14.05.2025 року позивач був звільнений в запас відповідно до пункту три частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я наявності інвалідності). Підстава: розпорядження заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12 серпня 2019 року №116/9/10957 (вх.№ 9599 від 13.08.2019 року), заяви військовозобов`язаного від 14.08.2019 року № 9611-9618, наказу командира 1121 навчального зенітного ракетно-артилерійського полку (по особовому складу) від 14.08.2019 року № 72-РС, приписи військових комісаріатів.

Згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 14.08.2019 року № 171 на виконання вимог розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12 серпня 2019 року №116/9/10957 щодо доукомплектування військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ДШВ Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у ІІІ кварталі 2019 року, позивача - військовослужбовця військової служби за контрактом, призначеного наказом командира НОМЕР_7 навчального зенітного ракетно-артилерійського полку (по особовому складу) від 14 серпня 2019 року №72-РС на посади курсантів навчальних взводів навчальних батарей навчальних дивізіонів, які прибули із військових комісаріатів для проходження навчання за програмою бойової підготовки спеціалістів підрозділів ППО за бойовими кваліфікованими ВОС екіпажів (розрахунків) для бойових військових частин, з 14 серпня 2019 року зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, на продовольче з 14 серпня року.

Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_8 (по стройовій частині) від 15.11.2019 року №287 позивача, як військовослужбовця, який прибув з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 та призначено наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №4-РС від 12.11.2019, з 15 листопада 2019 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з обіду 15 листопада 2019 року при військовій частині НОМЕР_8 .

Витягом з наказу 5 батальйонної тактичної групи (по особовому складу) від 22.08.2022 року № 88-РС відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" нижчепойменованим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_8 продовжено строк дії контракту до строку закінчення воєнного стану, або до рішення про укладання нового контракту.

Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_8 (по стройовій частині) від 27.08.2022 року №230 ОСОБА_1 , механіка-водія десантно-штурмового взводу десантно-штурмової військової частини НОМЕР_8 , призначеного наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) №140-РС від 26 серпня 2022 року механіком-водієм парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-122259Д, наказано вважати таким, що 27 серпня 2022 року справи та посаду здав та вибув для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . З 27 серпня 2022 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, зі сніданку 27 липня 2022 року виключено з котлового забезпечення при військовій частині НОМЕР_8 .

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2022 року № 171 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 серпня 2022 року № 140-РС на посаду механіка-водія 3 парашутно-десантного взводу 4 парашутно-десантної роти НОМЕР_9 парашутно-десантного батальйону, ВОС-122259Д, який прибув із військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_3 , з 28 серпня 2022 року наказано зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважати таким, що з 28 серпня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2910 гривень на місяць, шпк "солдат".

Довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів військової частини НОМЕР_8 від 18.01.2023 року № 49 зазначено, що позивач дійсно в період з 30.11.2019 року по 23.03.2020 року, з 23.11.2020 року по 22.07.2021 року брав (брала) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2026 року № 3434 зазначено, що позивач дійсно в період з 30.08.2022 року по 17.01.2023 року, з 17.03.2023 року по 10.05.2023 року, з 30.06.2023 року по 11.07.2023 року, з 02.12.2023 року по 16.01.2024 року, з 10.03.2024 року по 31.03.2024 року, з 16.04.2024 року по 04.06.2024 року, з 17.06.2024 року по 16.10.2024 року, з 09.01.2025 року по 11.04.2025 року брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій обл. Краматорського р-ну Лиманської ТГр. Покровського р-ну Покровської та Очеретинської ТГр, Луганській обл. Сіверськодонецького р-ну Кремінської ТГр, Сватівського р-ну Коломийчиської ТГр

Згідно із витягом із наказу від 14.05.2025 року №117-РС позивача звільнено у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)).

Відповідно до довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин від 12.02.2026 року № 3612 позивач дійсно в період з 30.08.2022 року по 17.01.2023 року, брав (брала) безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п.Червонопопівка Кремінської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області; дійсно в період з 09.07.2023 по 11.07.2023, брав (брала) безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п.Кармазинівка Коломийчиської сільської громади Сватівського району Луганської області. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 144 (сто сорок чотири) дні.

Крім того, цією ж довідкою зазначено, що випадків притягнення позивача до кримінальної відповідальності: не обліковано; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення: не обліковано; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився не обліковано. Військовослужбовець має захворювання, поранення, одержані під час захисту Вітчизни; Підтвердження: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №8 від 01.02.2026 року військової частини НОМЕР_1 , довідка про обставини травми поранення, контузії, каліцтва) №9 від 01.02.2026 року військової частини НОМЕР_1 .

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2025 року № 96 наказано старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира взводу радіоелектронної боротьби НОМЕР_9 парашутно-десантного батальйону, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14 травня 2025 року № 117-РС відповідно до пункту три частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 04 квітня 2006 року № 3597-ГУ з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), за наявності інвалідності (якщо вважати таким, що справи та посаду здав 14 травня 2025 року. З 14 травня 2025 року виключити із списків особового складу частини, зняти з усіх видів забезпечення і продовольчого забезпечення за нормою №1 (каталог) з 15 травня 2025 року і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_10 (по особовому складу) № 117-РС від 14.05.2025 року, рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 про здачу справ та посади (вх. № 691/12279-в від 14.05.2025 року), рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 (вх. № 3034/р від 28.02.2025 року), довідка-розрахунок речової служби № 703 від 14.05.2025 року.

Відповідно до посвідчення від 29.10.2025 року серії НОМЕР_11 позивач є особою з інвалідністю III групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

19.01.2026 року адвокат, в інтересах позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати копії документації позивача. Відповідачем листом від 24.02.2026 року № 4/593 сформовано та надано відповідь, яка була направлена на вказану поштову адресу засобом поштового зв`язку "Укрпошта".

05.03.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 1 млн. грн з перерахунком грошових коштів на банківський рахунок.

Листом ВЧ НОМЕР_1 від 20.03.2026 року № 691/449/ВихЗПІ зазначено, зокрема, що наказом командира 5 батальйонної тактичної групи (по особовому складу) від 22.08.2022 року №88-РС старшому солдату ОСОБА_1 було продовжено строк дії контракту до строку закінчення воєнного стану, або до рішення про укладання нового контракту; поняття "продовження строку дії контракту до строку закінчення воєнного стану, або до рішення про укладання нового контракту" не ототожнюється з поняттям "прийняті або призвані на військову службу (під не мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану". Враховуючи вищезазначене, старший сержант ОСОБА_1 не входить до категорії осіб, які мають право на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із ч.9 ст.1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.11.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ст.12 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 вказаної правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

11.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Пізніше у вказану постанову №153 КМУ двічі вносилися зміни:

- постановою КМУ №387 від 01.04.2025 року, дата набрання чинності: 08.04.2025 р. (дата публікації в "Урядовому кур`єрі");

- постановою КМУ №942 від 30.07.2025 року, дата набрання чинності: 07.08.2025 р. (дата публікації в "Урядовому кур`єрі").

Абзацом другим пункту 2 постанови №153 було вирішено затвердити Порядок реалізації експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Пунктом 3 постанови №153 визначено, що: учасниками експериментального проєкту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

1) координатором експериментального проєкту є Міністерство оборони;

2) фінансування експериментального проєкту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно із абз.2 п.4 постанови № 153 (в редакції постанови № 387 від 01.04.2025 р.) було встановлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови № 153 (в редакції постанови КМУ № 387 від 01.04.2025 р.) військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, абзац 2 та 4 пункту 4 постанови № 153, як в редакції постанови № 387 від 01.04.2025 р. (діяла в період з 08.04.2025 р. по 06.08.2025 р.), так і в редакції постанови №942 від 30.07.2025 р. (діє з 07.08.2025 р. по теперішній час), встановлює 5 (п`ять) обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності постановою №153 (11.02.2025 року): до 25 років;

3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №64;

4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. (абз.2 п.4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року);

(абз.2 п.4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

Як було зазначено судом вище, витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.05.2025 року № 96 наказано старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира взводу радіоелектронної боротьби НОМЕР_9 парашутно-десантного батальйону, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14 травня 2025 року № 117-РС відповідно до пункту три частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 04 квітня 2006 року № 3597-ГУ з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), за наявності інвалідності (якщо вважати таким, що справи та посаду здав 14 травня 2025 року. З 14 травня 2025 року виключити із списків особового складу частини, зняти з усіх видів забезпечення і продовольчого забезпечення за нормою № 1 (каталог) з 15 травня 2025 року і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_10 (по особовому складу) № 117-РС від 14.05.2025 року, рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 про здачу справ та посади (вх.№ 691/12279-в від 14.05.2025 року), рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 (вх.№3034/р від 28.02.2025 року), довідка-розрахунок речової служби № 703 від 14.05.2025 року.

Крім того, військовим квитком від 17.09.2019 року серії НОМЕР_2 позивач 14.08.2019 року на підставі нак. Ком 1121 НЗРАП № 72-РС призваний у Збройні Сили України (СЗРУ) на військову службу за контрактом. 14 травня 2025 року був звільнений в запас відповідно до пункту три частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я наявності інвалідності).

Листом ВЧ НОМЕР_1 від 20.03.2026 року № 691/449/ВихЗПІ зазначено, зокрема, що наказом командира НОМЕР_12 батальйонної тактичної групи (по особовому складу) від 22.08.2022 року №88-РС старшому солдату ОСОБА_1 було продовжено строк дії контракту до строку закінчення воєнного стану, або до рішення про укладання нового контракту; поняття "продовження строку дії контракту до строку закінчення воєнного стану, або до рішення про укладання нового контракту" не ототожнюється з поняттям "прийняті або призвані на військову службу (під не мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану". Враховуючи вищезазначене, старший сержант ОСОБА_1 не входить до категорії осіб, які мають право на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.

Отже, позивач не проходив військову службу на момент подання заяви про таку виплату.

Таким чином, для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди відносно позивача відсутня сукупність необхідних умов визначених абз.2 п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 р. №153 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідачем правомірно не нараховано та не виплачено позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн за тривалість проходження ним військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 постанови КМУ від 11.02.2025 р. №153 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

З огляду на висновок суду про правомірність дій відповідача, не підлягають задоволенню також похідні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та здійснити позивачу виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 р. №153.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua