Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: організації господарської діяльності, з них
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №420/39972/24
Суддя: Дубровна В.А.
Справа № 420/39972/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Віраж” до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Віраж” (далі - позивач, ТОВ “Віраж”) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1) та до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2) у якому, просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № ПШ 114298 від 26.11.2024 року, яка прийнята відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті та якою до ТОВ “Віраж” застосовано адміністративну відповідальність передбачену ч. 1, абз. 17, ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” у сумі 51 000,00 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідачів
На обґрунтування вказаних позовних вимог представник позивача вказує, що 09.10.2024 року посадовими особами відповідача було здійснено перевірку транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , власник - ТОВ «Віраж», про що було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР013255. Під час проведення документального контролю, було встановлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме порушення вимог перевезення автомобільною дорогою 0121003 місцевого значення вантажу більше ніж 24 000 кг., оскільки загальна вага транспортного засобу складає 40 220 кг., що перевищує норми законодавства (57,5 %). 26.11.2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №ПШ 114298, якою ТОВ «Віраж» притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1, абз. 17, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 51 000,00 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною, оскільки вважає, що відповідачем не надано доказів проведення документального габаритно-вагового контролю, а саме визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, та не були вчинені дії, передбачені п. 21, п. 23, п. 24 Порядку №879. Також вказує, що притягнення до відповідальності за порушення вимог дорожніх знаків відноситься до повноважень органів Національної поліції, а тому позивачем не було порушено вимоги п. 22.5 Правил № 1306, а порушення було допущено водієм транспортного засобу при невиконання вимог дорожнього знаку 3.15, яким рух т/з більше ніж 24т. заборонено. Порушення водієм, автомобіля, який належить третій особі, ПДР України в частині порушення вимог дорожніх знаків не може бути інкриміноване Позивачу, як порушення законодавства про автомобільний транспорт.Представник позивача зауважує, що для встановлення того факту, що автодорога 0121003, є дорогою місцевого значення та на ній заборонений рух транспортних засобів, загальна маса яких перевищує 24 т необхідно встановити встановлення зазначеній дорозі статусу дороги місцевого значення та встановлення на цій дорозі забороняючих знаків, передбачених п. 3.5 Правил дорожнього руху. В свою чергу, станом на 09.10.2024 року на автодорозі 0121003 не існувала заборона на рух автомобільного транспорту з фактичною масою більше ніж 24 т. та ця заборона не була належним чином, відповідно до вимог Правил дорожнього руху доведена до водія. Саме тому позивача протиправно притягнуто до відповідальності за порушення заборони, наявність якої не доведено.Також, позивач стверджує, що не був повідомлений про розгляд порушення, а тому вказана обставина позбавила позивача права на прийняття участі у розгляді справи, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою повного та об`єктивного розгляду справи і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення, а тому оскаржувана постанова не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
08.01.2025 р. судом зареєстровано від представника відповідача-1 відзив на позов, яким заперечують проти його задоволення, вказуючи на те, 09.10.2024 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, було зупинено транспортний засіб марки DAF FT XF 105/460, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп SCHMITZ SKI 24, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , власником сідлового тягача та автомобільним перевізником виступав позивач. Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: фактична загальна маса транспортного засобу склала 40,22 тон при нормативно допустимих для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 67,5 %, що підтверджується актом від 09.10.2024 № АР 013255. Водій в поясненнях про причини порушень зазначив про відсутність забороняючих знаків. На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 09.10.2024 № АР 013255 винесено оскаржувану постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.11.2024 № ПШ 114298, якими до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн. Оскільки рейдова перевірка проводилась на автомобільній дорозі місцевого значення 0121003 Хащувате-Черемпіль-вихід на а/д М-05 (вказана дорога відповідно до розпорядженням Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2023 № 1417-р відноситься до обласних автомобільних доріг), то відповідно до пункту 22.5 ПДР допустима загальна маса для комбінованих транспортних засобів (сідловий тягач+напівпричіп), що здійснюють рух дорогами місцевого значення складає 24 т. Так, під час проведення перевірки водієм було надано товарн-транспортну накладну № Р1120/5, відповідно до якої вага брутто становить 40 220 кг, тара 14 240 кг, нетто (маса вантажу без тари) 25 980 кг. Тобто, шляхом додавання власної маси транспортного засобу (14 240 кг) та маси вантажу (25 980 кг) визначено загальну масу транспортного засобу 40 220 кг. Щодо твердження позивача стосовно відсутності на в`їзді та виїзді з а/д 0121003 Хащувате-Черемпіль-вихід на а/д М-05 дорожніх знаків, які б забороняли рух вантажному транспортному засобу або вказували на початок автомобільної дороги місцевого значення, то організація заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідних автомобільних дорогах, зокрема, в частині встановлення відповідних дорожніх знаків, покладається на інші державні органи та органи місцевого самоврядування та виходить за межі повноважень Укртрансбезпеки, визначених Положенням № 103. Крім того, дорогою місцевого значення 0121003 Хащувате-Черемпіль-вихід на а/д М-05 в цілому не заборонений проїзд вантажного транспорту з перевищенням вагових обмежень, однак для такого проїзду вимагається дозвіл на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тоді як відповідно до аналізу положень глави 3 Заборонні знаки Правил дорожнього руху заборонні знаки встановлюють повну заборону проїзду транспортних засобів із перевищенням, зокрема маси такого транспортного засобу або навантаження на вісь, у тому числі й за наявності відповідного дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тобто позначають повну заборону руху такого транспортного засобу на ділянці дороги, де встановлений відповідний дорожній знак. Таким чином, відсутність дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за недотримання яких передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Щодо доводів Позивача про неотримання запрошення, то вказане спростовується тим, що запрошення від 04.11.2024 № 97075/633/24-24 про розгляд акту АР № 013255 на 26.11.2024 р. було отримано особисто представником позивача за довіреністю Дубіною Артемом Олександровичем, про що останнім на запрошенні поставлено відмітку. Таким чином, Відповідачем виконано обов`язок з повідомлення Позвача про розгляд справи у повному обсязі, а доводи, викладені в позовній заяві не відповідають обставинам справи.
16.01.2025 року судом зареєстровано від представника позивача відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами Державної служби України з безпеки на транспорті, які зазначені у відзиві та вважає, що вони є безпідставними та необгрунтованими, з огляду на обставини, викладенні в позові. Крім того, вказує, що оскаржувана постанова не містить посилання на норми законодавства, які були порушені позивачем. Натомість в оскаржуваній постанові у графі “порушення законодавства про автомобільний транспорт” наявне лише наступне посилання - “09.10.24р., Кіровоградська обл. (Підстава: Акт від 09.10.24р. №AP013255).
Відповідач-2 не скористався правом подачі відзиву на позов.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 31.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше). Цією ухвалою зобов`язано відповідачів разом з відзивом надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки ТОВ “Віраж”, на підставі яких прийнято оскаржувана постанова, а також докази його повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
09 жовтня 2024 року на а/д місцевого значення 0121003 Хащувате-Черемпіль-вихід на а/д М-05 головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки та старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки згідно з направленням на рейдову перевірку від 04.10.2024 року № НР 000526 був зупинений транспортний засіб марки DAF FT XF 105/460, номерний знак НОМЕР_3 та напівпричіп SCHMITZ SKI 24, номерний знак НОМЕР_2 , водій - ОСОБА_1 , власником DAF FT XF 105/460, номерний знак НОМЕР_3 та автомобільним перевізником є ТОВ “Віраж” та направлений на проходження габаритно-вагового контролю, за результатами якого
- 09 жовтня 2024 року головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області складено Довідку № 0055403 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, відповідно до якої встановлено, що повна маса транспортного засобу 40,220 тонн. Дана довідка підписана головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області та водієм ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.
- 09 жовтня 2024 року головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області складено Акт № 0064903 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (далі по тексту - Акт про перевищення), відповідно до пункту 8 якого встановлено нормативно допустима маса 24 тони, фактична – 40.220 тон. Даний акт підписаний головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області та водієм ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.
09.10.2024 року головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки та старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області складено Акт № AP 013255 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано здійснення перевезень ТОВ “Віраж” вантажу згідно ТТН № Р1120/5 від 09.10.2024 р. (щебінь) автомобільною дорогою місцевого значення 0121003 з перевищенням вагових обмежень, а саме фактична повна маса транспортного засобу склала 40,22 тон при нормативно допустимій 24 тон, перевищення склало 67,5 %, що є порушенням п.22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачено абз. 17. ч. 1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, з яким був ознайомлений та підписаний водієм ОСОБА_1 з поясненнями: “Від місця завантаження (смт. Салькове) до місця складення акту відсутні дорожні знаки, що обмежують руху авто за вагою у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати дорогу”.
04.11.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області було складено запрошення № 97075/633/24-24 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким запрошено ТОВ “Віраж” прибути 26.11.2024 р. для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № AP 013255 від 09.10.2024 р.
Дане запрошення було вручено 13.11.2024 року представнику ТОВ “Віраж” Дубіна А.О.
26.11.2024 року розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області винесено постанову № ПШ 114298 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на підставі акту № AP 013255 від 09.10.2024 р. за порушення, передбачене абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” стягнуто з ТОВ “Віраж” адміністративно-господарський штраф в сумі 51 000,00 гривень
Вважаючи вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (далі Закон № 2344-III), яким передбачено, зокрема
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті (абзац другий частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III);
- державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. ( частина сімнадцята статті 6 Закону № 2344-III);
- порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України. (частина двадцять перша статі 6 Закону № 2344-III);
- рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.( стаття 33 Закону № 2344-III);
- автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. ( частина перша статті 48 Закону № 2344-III);
- у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. ( частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 ( далі – Порядок № 1567), яким передбачено, зокрема
- рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України ( пункт 2 Порядку № 1567);
- рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку ( пункт 4 Порядку № 1567);
- рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. ( пункти 12, 14 Порядку № 1567 )
- під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно ,зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. ( пункт 15 Порядку № 1567)
- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів. ( пункт 17 Порядку № 1567);
- виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. ( абзац третій пункту 20 Порядку № 1567);
- у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. (абзац перший пункту 21 Порядку № 1567).
- справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). ( пункт 26 Порядку № 1567).
- у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. ( пункт 27 Порядку № 1567).
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 ( далі – Порядок № 879), яким передбачено
- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. ( пункт 2 Порядку № 879)
- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.( пункти 3, 4, 6 Порядку № 879)
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено "Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті" ( далі – Положення № 103), яким передбачено, зокрема
- Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. ( пункт 1 Положення №103)
- основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті. ( пункт 4 Положення №103)
- Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення. ( підпункти 15, 27, 29 пункту 5 Положення №103)
- Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. ( абзац 1 пункту 8 Положення №103)
Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Укртрансбезпека як структурні підрозділи апарату Служби.
VI. Оцінка та висновок суду.
Наведені вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що територіальні органи Укртрансбезпека наділений повноваженнями щодо здійснення, зокрема, габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування в порядку та у спосіб, передбачені Законом.
При цьому, автомобільний перевізник та водій зобов`язані під час здійснення автомобільних перевезень мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, а також дотримуватися габаритно - вантажних норм транспортних засобів, визначених законом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF FT XF 105/460, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп SCHMITZ SKI 24, номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Віраж», під керуванням водія ОСОБА_1 , встановлено порушення абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме фактична загальна маса транспортного засобу склала 40,22 тон при нормативно допустимих для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 67,5 %. яке знайшло своє відображення в акті № 09.10.2024 № АР 013255.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За положеннями вказаної норми цього Закону передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху), передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Отже, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Між тим, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
Як вбачається з матеріалів справи, рейдова перевірка проводилась на автомобільній дорозі місцевого значення 0121003 Хащувате-Черемпіль-вихід на а/д М-05, яка відповідно до розпорядженням Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2023 № 1417-р віднесена до обласних автомобільних доріг.
Відповідно до пункту 22.5 ПДР допустима загальна маса для комбінованих транспортних засобів (сідловий тягач+напівпричіп), що здійснюють рух дорогами місцевого значення складає 24 т.
При цьому, факт перевезення позивачем вантажу ТЗ марки DAF FT XF 105/460, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп SCHMITZ SKI 24, номерний знак НОМЕР_2 з перевищенням вагових обмежень понад 30 відсотків, тобто при нормативно допустимій масі 24 тони, фактично – 40,220 тон., підтверджується складеними 09.10.2024 уповноваженими представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0064903, актом №АР013255 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлені під час проведення документального габаритно-вагового контролю за даними ТТН № Р1120/5, відповідно до якої вага брутто становить 40 220 кг, тара 14 240 кг, нетто (маса вантажу без тари) 25 980 кг.
Відповідно до п. 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Згідно підпунктам 5-1 та 11 ппункту 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, зокрема, для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити, у т.ч. транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.
Вищенаведеним спростовується довід представника позивача про фактичне не здійснення відповідачем-2 документального габаритно- вагового контролю транспортного засобу, шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Щодо тверджень представника позивача про зазначення у графі ТТН №Р1120/5 від 09.10.2024 під назвою «Кількість місць» « 40 220 кг.», то суд зауважує, що розділ вказаної ТТН «Відомості про вантаж» містить графу 9 « Маса брутто кг» в якій наведені дані брутто- 40220 кг., тара – 14240 кг., нетто-25980 кг.
Щодо доводів позивача стосовно не вчинення відповідачем дій, передбачених пунктами 21, 23, 24 Порядку №879, а саме, що транспортний засіб позивача внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух не заборонявся, то суд вважає їх безпідставними. Так, за змістом відповідних норм та виходячи з положень статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тимчасове затримання транспортного засобу уповноважені здійснювати виключно співробітники відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції, а не посадові особи Укртрансбезпеки.
Крім того, в разі виявлення перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, обов`язок з усунення такого порушення покладається на водія, який має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Лише після цього, і за умови внесення плати за проїзд, такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Щодо твердження позивача стосовно відсутності на автодорозі 0121003 дорожніх знаків, які б забороняли рух вантажному транспортному засобу або вказували на початок автомобільної дороги місцевого значення, то встановлення та розміщення вказаних знаків не відноситься до компетенції Укртрансбезпеки.
Крім того, відповідно до частини першої статті 27 Закону України “Про дорожній рух” організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Міністерством внутрішніх справ України. До вказаних проектів і схем за приписами Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення. Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування.
Також суд вважає, що відсутність дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за недотримання яких передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
В контексті вказаного суд погоджується з позицією представника відповідача- 1 що, дорогою місцевого значення 0121003 Хащувате-Черемпіль-вихід на а/д М-05 в цілому не заборонений проїзд вантажного транспорту з перевищенням вагових обмежень, проте для такого проїзду вимагається дозвіл на участь в дорожньому русі транспортних засобів, якщо вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Водночас, за нормами глави 3 Заборонні знаки Правил дорожнього руху заборонні знаки встановлюють повну заборону проїзду транспортних засобів із перевищенням, зокрема маси такого транспортного засобу або навантаження на вісь, у тому числі й за наявності відповідного дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тобто позначають повну заборону руху такого транспортного засобу на ділянці дороги, де встановлений відповідний дорожній знак.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем пункту 26 Порядку №1567 в частині не повідомлення про розгляд справи, то суд вказує про таке.
Відповідно до п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
При цьому, у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. ( пункт 27 Порядку №1567)
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області своєчасно 13.11.2024 вручив представник Позивача -Дубіна А.О. за довіреністю від директора ТОВ “ВІРАЖ” № 11 від 04.10.2024 р. запрошення від 04.11.2024 № 97075/633/24-24 про необхідність прибути до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № AP 013255 від 09.10.2024 р.
Враховуючи наведене, відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що постанова відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 26.11.2024 року №ПШ 114298, якою до ТОВ «Віраж» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 51 000,00 грн. є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому відсутні підстави для її скасування.
Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи та висновки, викладені вище.
Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, а відповідачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд –
вирішив:
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Віраж” (вул. Комарова, 12, м. Одеса, 65101) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) та до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (площа Бориса Дерев`янка, буд. 1, каб. 203, м. Одеса , 65008, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua