Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №518/1578/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

21.08.2026 Справа №: 518/1578/26 Провадження № 1-кп/518/110/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2026 р. сел. Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2026 року за №12026168260000058 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Подільці Ширяївського району Одеської області, громадянин України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на військовому обліку призовників, раніше судимий вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 19.02.2026 р. за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік, покарання не відбув, судимість не погашена,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.02.2026 вироком Ширяївського районного суду Одеської області ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік. На підставі ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України на засудженого ОСОБА_3 було покладено такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Даний вирок набрав законної сили 24.03.2026 р. та був направлений для виконання до Березівського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

02.04.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні Березівського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Останньому було роз`яснено, що ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, а також попереджено про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 389 КК України у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Цього ж дня постановою фахівця Березівського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області від 02.04.2026 р. ОСОБА_3 встановлено дні явки для реєстрації: а саме 1-й четвер кожного місяця, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений та засвідчив це своїм підписом.

Однак ОСОБА_3 , маючи реальну можливість дотримуватися встановлених законом обмежень та законослухняної поведінки, на шлях виправлення не встав. Діючи з прямим умислом, спрямованим на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, засуджений ОСОБА_3 свідомо нехтував вимогами, передбаченими ст. 49-1 КВК України щодо обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Так, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим під особистий підпис з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 02.04.2026 р., та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, умисно, без поважних причин, 07.05.2026 р., 04.06.2026 р., 02.07.2026 р., 06.08.2026 р. не з`явився для реєстрації до Березівського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

Окрім цього, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим під особистий підпис з графіком реалізації пробаційної програми, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, умисно, без поважних причин, 22.04.2026 р., 23.04.2026 р., 29.04.2026 р., 30.04.2026 р., 06.05.2026 р., 07.05.2026 р., 13.05.2026 р., 14.05.2026 р., 20.05.2026 р., 21.05.2026 р., 28.05.2026 р. не з`явився на заняття з пробаційної програми «Попередження вживання психоактивних речовин».

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 19.02.2026 р., що набрав законної сили 24.03.2026 р. , до 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, визначених ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, будучи ознайомленим з порядком і умовами відбування покарання, умисно, систематично, без поважних причин не виконував обов`язки, передбачені ст. 49?1 КВК України, зокрема не з`являвся періодично для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та не виконував заходи, передбачені пробаційною програмою, тобто ухилявся від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України, Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України – судом не встановлено.

Суд враховує відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення протиправних дій, посередню характеристику, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини 3 статті 389 КК України у виді обмеження волі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, лише визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

Оскільки обвинувачений не відбув за попереднім вироком призначене покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, суд керуючись положеннями ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднує до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 19.02.2026 р. у справі №518/309/26.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати – відсутні.

Речові докази – відсутні.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2026 року у справі №518/309/26 у вигляді двох місяців пробаційного нагляду, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України відповідають двом місяцям обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді одного року двох місяців обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1