Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №460/9169/24
Суддя: Мікула Оксана Іванівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/9169/24 пров. № А/857/4642/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Заверухи О. Б., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №460/9169/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції – Махаринець Д. Є.,
дата ухвалення рішення – 28 жовтня 2024 року,
місце ухвалення рішення – м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення – не зазначено,
в с т а н о в и в:
Позивач – ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача від 15 травня 2024 року за №6215-4854/Ц-02/8-1700/24 в частині неприйняття під час призначення їй пенсії довідки від 19 травня 2023 року №154 про роботу у відокремленому структурному підрозділі "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" з 12 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року, довідки від 01 грудня 2020 року №16-П про роботу у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, довідки б/н від 01 грудня 2020 року про роботу у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року та відмови у зарахуванні до її трудового та страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року, у відокремленому структурному підрозділі "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" з 12 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року; зобов`язати Головне управління ПФУ в Рівненській області прийняти довідку від 19 травня 2023 року №154 про роботу у відокремленому структурному підрозділі "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" з 12 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року, довідку від 01 грудня 2020 року №16-П про роботу у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, довідку б/н від 01 грудня 2020 року про роботу у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року та зарахувати до трудового та страхового стажу для обчислення пенсії період її роботи у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року, у відокремленому структурному підрозділі "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" з 12 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року; визнати протиправною відмову відповідача від 15 травня 2024 року за №6215-4854/Ц-02/8-1700/24 у частині неприйняття під час призначення її пенсії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17 травня 2023 року за №196 виданої відокремленим структурним підрозділом "Рівненський фаховий коледж НУБІП України", довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 виданої ТзОВ фірма "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року за №14-П, довідки №2 про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТзОВ фірма "Гермес" від 01 грудня 2020 року вих.№2-п; зобов`язати Головне управління ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок з 02 квітня 2024 та виплачувати їй пенсію за віком з врахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17 травня 2023 року за №196 виданої відокремленим структурним підрозділом "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" за період з 12 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 виданої ТзОВ фірма "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року за №14-П за період з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, довідки №2 про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТзОВ фірма "Гермес" 01 грудня 2020 року вих.№2-п за період з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оформлену листом від 15 травня 2024 року за №6215-4854/Ц-02/8-1700/24 в частині неприйняття під час призначення пенсії ОСОБА_1 довідки від 01 грудня 2020 року №16-П про роботу у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, довідки б/н від 01 грудня 2020 року про роботу у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року та відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового та страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року та у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняти довідку від 01 грудня 2020 року №16-П про роботу у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року та довідку б/н від 01 грудня 2020 року про роботу у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року та зарахувати до трудового та страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період роботи у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року та у ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оформлену листом від 15 травня 2024 року за №6215-4854/Ц-02/8-1700/24 в частині неприйняття під час призначення пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 виданої ТзОВ фірма "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року за №14-П та довідки №2 про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТзОВ фірма "Гермес" від 01 грудня 2020 року вих.№2-п. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок з 02 квітня 2024 та виплачувати пенсію за віком, ОСОБА_1 з врахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 виданої ТзОВ фірма "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року за №14-П за період з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року та довідки №2 про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТзОВ фірма "Гермес" 01 грудня 2020 року вих.№2-п за період з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що підстави для врахування періодів роботи позивача у ТзОВ фірмі "Оазис-М" та ТзОВ фірми "Гермес" та призначення пенсії позивачу з врахуванням таких періодів роботи відсутні у зв`язку з відсутністю можливості проведення перевірки ТзОВ фірми "Оазис-М" та ТзОВ фірми "Гермес". Вказує, що періоди роботи на зазначених підприємствах на зараховано до страхового стажу, оскільки у довідці ТзОВ фірми "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року №16-П про те, що позивач дійсно працювала в даному товаристві заступником директора з економічних питань за сумісництвом значиться, що довідка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не відповідає паспорту НОМЕР_1 , де датою її народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 . З врахування наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №460/9169/24 та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 травня 2025 року №1149/0/15-25 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року вказану справу прийнято до провадження.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26 березня 2024 року звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком.
02 квітня 2024 року відповідно до рішення №172850026080 Головним управлінням ПФУ в Рівненській області позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 03 квітня 2024 року позивачу було видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 серії ААН.
Проте при розрахунку пенсії позивачу не враховано період трудового стажу (страхового стажу), який підтверджується у довідках про роботу та розмір заробітної плати з підприємств, де вона працювала. Оскільки пояснень про причини не зарахування частини стажу відповідач позивачу не надав, то остання звернулася до Рівненської окружної прокуратури із проханням допомогти їй в отриманні обґрунтованого письмового пояснення, якими критеріями та Законами України послуговувались працівники Пенсійного фонду України при обчисленні розміру належних їй пенсійних виплат, що саме спричинило неврахування заробітної плати, яку вона отримувала до 01 липня 2000 року.
Листом Рівненської окружної прокуратури від 19 квітня 2024 року за №50р-24 зобов`язано Головне управління ПФУ в Рівненській області в межах компетенції розглянути звернення позивача з приводу здійснення перерахунку пенсії.
Головне управління ПФУ в Рівненській області листом від 15 травня 2024 року повідомило позивачу, що при призначені пенсії їй не було враховано заробітну плату за період з 1994 -2000 роки та періоди його роботи з 1994 -2000 роки, з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася у суд з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року та ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року, також відсутністю правових підстав для не зарахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 виданої ТзОВ фірма "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року за №14-П та довідки №2 про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТзОВ фірма "Гермес" від 01 грудня 2020 року вих.№2-п, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені, в даному випадку, у довідках про роботу у ТзОВ фірма "Оазис-М" та ТзОВ фірма "Гермес", при цьому, докази визнання у встановленому законом порядку недійсними, нечинними або такими, що внесені помилково записи в зазначених вище довідках про роботу позивача у вказаних підприємствах відсутні. Крім того, працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення як трудової книжки, так і іншої документації з вини адміністрації підприємства, і ця обставина не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, а тому позовні вимоги в частині визнання таких дій протиправними та зобов`язання включити спірний період роботи до страхового стажу, а також врахування довідок про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії позивача підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління ПФУ в Рівненській області від 15 травня 2024 року за №6215-4854/Ц-02/8-1700/24 в частині неприйняття під час призначення пенсії позивачу та не зарахування до страхового стажу періоду роботи згідно з довідкою від 19 травня 2023 року №154 про роботу у відокремленому структурному підрозділі "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" з 12 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року, то суд дійшов висновку про відмову в цій частині, оскільки відповідач врахував зазначену вище довідку та вказав, що проводити перерахунок пенсії з урахуванням лише періоду заробітної плати, зазначеного у довідці відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж НУБІП України" від 17 травня 2023 року №196 недоцільно, оскільки коефіцієнт заробітної плати зменшується з 0,82848 до 0,77962 та, відповідно, зменшиться розмір пенсії позивача.
Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тому з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Даючи правову оцінку висновку суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що такий відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено.
Ст.1 Закону №1058-ІV передбачає, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За змістом ст.41 Закону № 1058-ІV суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до ст.42 Закону №1058-IV перерахунок пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за перерахунком пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто.
Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
За змістом п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що у разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або їх неправильному чи неточному оформленні за періоди роботи до 01 січня 2004 року, зарахування таких періодів роботи до страхового стажу здійснюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
Згідно з п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Додатком 5 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій. За змістом вказаної форми довідка повинна містити, зокрема, штамп органу, що видав довідку; ПІБ особи, якій довідка видана; суми заробітної плати та період, за який вона нарахована; підставу видачі довідки; ПІБ, посада та підпис уповноважених осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови пенсійного органу у зарахуванні періодів роботи позивача у ТзОВ «Гермес» з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року та у ТзОВ «Оазис-М» з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року було те, що у довідці ТзОВ «Оазис-М» від 01 грудня 2020 року №16-П зазначено, що вона видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як у паспорті серії НОМЕР_1 датою народження вказано 01.04.1964; архівні документи обох підприємств були знищені пожежею, що унеможливило їх перевірку; дані персоніфікованого обліку не підтверджують період роботи позивача.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 працювала у ТзОВ «Гермес» на посаді заступника директора з економічних питань у період з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року, що підтверджується довідкою від 01 грудня 2020 року та доданими наказами й відомостями про зарплату за 1994–2000 роки. Крім того, додатковим доказом є довідка №2 від 01 грудня 2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, підписана керівником Морозюком М.Ю., із розшифруванням сум на підставі особових рахунків (а.с.26-29).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у ТзОВ «Оазис-М» позивач працювала за сумісництвом на аналогічній посаді з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року, що підтверджується довідкою №16-П від 01 грудня 2020 року, наказами та відомостями про зарплату за 1994–2001 роки (а.с.32-35).
Щодо доводів пенсійного органу про невідповідності дати народження у довідці «Оазис-М», то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи стверджується, що на запит позивачки ТзОВ «Гермес» та ТзОВ «Оазис-М» надано відповіді, в яких зазначено про те, що спірні довідки видані саме позивачці, а зазначена дата 04.04.1964 є технічною помилкою, яку необхідно розуміти як 01.04.1964 (а.с.31, 38).
З врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що довідки від 01 грудня 2020 року, видані ТзОВ «Гермес» та ТзОВ «Оазис-М», належать ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та підтверджують факт її роботи. Твердження відповідача про те, що довідка «Оазис-М» не стосується позивача, є необґрунтованим.
Крім того, щодо доводів апелянта про те, що архівні документи обох підприємств були знищені пожежею, що унеможливило їх перевірку, то колегія суддів зазначає, що матеріалами справи стверджується, що ТзОВ фірма "Оазис-М" та ТзОВ фірма "Гермес" зберігали всю документацію, що стосувалася їх діяльності, за місцем здійснення їхньої господарської діяльності за адресою: село Бабин, вул. Незалежності, будинок 53 А, Гощанського району Рівненської області та у зв`язку з пожежею, всі документи, в тому числі архівні документи, які знаходилися за цією адресою, 10 грудня 2020 року були знищені вогнем, що підтверджується довідкою ГУ ДСНС України у Рівненській області від 22 березня 2021 року за №110 (а.с.20).
Щодо розбіжностей між довідками та звітами форми 4-ПФ, а також щодо відсутності даних у реєстрі застрахованих осіб за 1998–2000 роки, то колегія суддів зазначає, що позивач надала виписки з Єдиного державного реєстру, які підтверджують місця реєстрації підприємств та факт зберігання їхніх документів у приміщенні, що згоріло.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, вина позивача у неможливості проведенні перевірки наданих документів через пожежу відсутня, що вказує на протиправність дій відповідача в частині відмови в зарахуванні до пенсії страхового стажу роботи в ТзОВ фірма "Оазис-М" та ТзОВ фірма "Гермес".
При цьому, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у довідках про роботу у ТзОВ фірма "Оазис-М" та ТзОВ фірма "Гермес". Посилання відповідача, що до страхового стажу позивача не може бути зараховано періоди роботи, зазначені у вказаних довідках, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком з врахуванням таких періодів роботи, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення як трудової книжки, так і іншої документації з вини адміністрації підприємства. Ця обставина не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ТзОВ фірма "Оазис-М" з 01 січня 1995 року по 31 березня 2000 року та ТзОВ фірма "Гермес" з 01 березня 1994 року по 30 червня 2000 року, також відсутністю правових підстав для не зарахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 виданої ТзОВ фірма "Оазис-М" від 01 грудня 2020 року за №14-П та довідки №2 про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТзОВ фірма "Гермес" від 01 грудня 2020 року вих.№2-п та зобов`язання включити спірний період роботи до страхового стажу, а також врахування довідок про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №460/9169/24 в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог у частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №460/9169/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді О. Б. Заверуха
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 21 серпня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua