Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №602/550/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 602/550/26 пров. № А/857/40074/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Довгої О.І., Затолочного В.С.,

за участю: секретаря судового засідання: Загрева М.С.,

розглянувши у судовому засіданні

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року (головуючий суддя Наумчук В.А.)

у справі № 602/550/26

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

найменування суду 1 інстанції Лановецький районний суд Тернопільської області

дата ухвалення рішення 02.07.2026

суддя 1 інстанції Наумчук В.А.

місце ухвалення рішення м. Ланівці

дата складання повного тексту судового рішення 02.07.2026

УСТАНОВИВ:

I. ПРОЦЕДУРА. РУХ СПРАВИ

Адвокат Старцун М.І. через систему «Електронний суд» подав від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Лановецького районного суду Тернопільської області позовну заяву до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (нижче у тексті - ГУНП або відповідач), в якій просив визнати протиправною і скасувати постанову серії ЕНА №7202859 від 16.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕНА №7202859 від 16.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.05.2026, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року, в якій просить скасувати рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року у справі №602/550/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позичав скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та 11.08.2026 надав через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року у справі №602/550/26 без змін.

Восьмим апеляційним адміністративним судом було призначено судове засідання для вирішення даної апеляційної скарги.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час та розгляд справи в суді апеляційної інстанції були повідомлені вчасно та належним чином, до суду надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та розгляд справи в суді апеляційної інстанції був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Учасники справи були належним чином, відповідно до положень статті 268 КАС України, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

II. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, згідно з постановою інспектора ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капрала поліції Луцика В.І. серії ЕНА №7202859 від 16.05.2026 – ОСОБА_1 16.05.2026 о 07 год 08 хв у м. Ланівці на вул. Залізнична здійснив стоянку транспортного засобу марки ВАЗ 21093, на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2 м, чим порушив п. 15.10.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Не погодившись з винесеною постановою, позивач оскаржив дану постанову до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що 16.05.2026 о 07 год 08 хв інспектором ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Луциком В.І. була винесена постанова серії ЕНА №7202859 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (нижче у тексті - спірна постанова або оскаржувана постанова).

В оскаржуваній постанові вказано, що 16.05.2026 о 07 год 06 хв у м. Ланівці на вул. Залізнична ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу марки ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2 м, чим порушив п. 15.10.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

Відео з реєстратора службового автомобіля поліцейського починається з відмітки дати та часу 16.05.2026, 07 год 01 хв 58 сек, коли службовий автомобіль наближається до автомобіля ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , який стоїть на краю проїзної частини вулиці, переднє праве та заднє колесо перебувають на краю тротуару. За 5 секунд службовий автомобіль поліції під`їхав до автомобіля ВАЗ та зупинився перед ним (дата та час на відео - 16.05.2026, 07 год 02 хв 03 сек). На відео видно, що за кілька метрів від автомобіля ВАЗ стоїть позивач біля воріт, що закривають в`їзд у двір приватного будинку.

Відео з нагрудної бодікамери поліцейського № 856420 (Ковальчук) починається з відмітки дати та часу 16.05.2026, 07 год 04 хв 37 сек з питань поліцейського, адресованих позивачу: «Чому Ви зупинилися на тротуарі? Де Ваша аварійна зупинка? Чому Ви зупинилися на проїзній частині? Де Ваш знак аварійної зупинки?». На що позивач відповідає, що він зупинився для того щоб відкрити ворота та заїхати на подвір`я і що знак аварійної зупинки у даній ситуації виставляти не потрібно як і вмикати аварійну сигналізацію, оскільки його автомобіль справний і в ньому нічого не зламалося.

В подальшому поліцейський з нагрудною бодікамерою № 856420 (Ковальчук) повідомив про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що позивач здійснив стоянку на тротуарі (дата та час на відео - 16.05.2026, з 07 год 28 хв 05 сек), за результатами якої інспектор ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капрал поліції Луцик В.І. виніс оскаржувану постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил стоянки.

Суд також зауважив, що зі змісту досліджених відео не можливо однозначно зробити висновок яка відстань залишилась на тротуарі для пішоходів (менше двох метрів чи більше). При цьому, на відео не зафіксовано жодних замірів, проведених поліцейським, з цього приводу.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач здійснив на краю тротуару саме стоянку транспортного засобу, тобто, що припаркований транспортний засіб перебував там до приїзду поліцейських більше 5 хвилин.

Інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач не надав і матеріали справи їх не містять.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

IІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вважає рішення першої інстанції таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права всупереч об`єктивним обставинам справи. Так, в описовій частині рішення суд першої інстанції зазначає, що зі змісту досліджених відео не можливо однозначно зробити висновок, яка відстань залишилась на тротуарі для пішоходів. При цьому, на відео не зафіксовано жодних замірів, проведених поліцейським. З цього приводу представник відповідача зазначає, що факт вчинення правопорушення підтверджується відео з відео реєстратора службового авто працівників поліції та нагрудної камери поліцейського №856420 (файл під назвою «Камера 1»), та нагрудної камери поліцейського №856482, де зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення.

Позичав скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року у справі №602/550/26 без змін. Вважають рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року у даній справі законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків вказаного суд, тому в задоволенні таких слід відмовити. Твердження апелянта про те, що факт вчинення правопорушення підтверджується відео з реєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудної камери поліцейського №856420 і 856482 є такими, що спотворюють обставини справи. Поліцейським, при винесенні щодо ОСОБА_2 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 7202859 від 16.05.2026 року порушені всі можливі норми права, які тільки можна порушено, і саме відео з реєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудної камери поліцейського №856420 і 856482 свідчить про те, що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 7202859 від 16.05.2026 року відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам закону, прийнято суб`єктом владних повноважень (поліцейським) з недотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України (п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України) у зв`язку з чим були порушені права та інтереси позивача. Розгляд справи просили здійснювати за відсутності позивача та представника позивача.

ІV. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частина перша статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Вказана вище норма є бланкетною, а тому для встановлення ознак об`єктивної сторони зазначеного складу правопорушення слід звернутися до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (нижче - Правила дорожнього руху або ПДР), що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та передбачають, у т.ч., правила стоянки транспортних засобів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 15.10 ПДР водієві стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Згідно з визначеннями термінів, наведеними у п. 1.10 ПДР «стоянка» - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу. Натомість «зупинка» - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Зі змісту наведених вище нормативних положень слідує, що для твердження про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у контексті розглядуваної справи, необхідне встановлення тих обставин, що транспортний засіб позивача (легковий автомобіль) перебував саме на стоянці, тобто після припинення руху перебував на краю тротуару щонайменше 5 хв і 01 сек часу, і при цьому відстань від найбільш виступаючої на тротуар частини такого транспортного засобу до протилежного краю тротуару становила менше 2 м.

В оскаржуваній постанові поліцейський зазначив, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі і не залишив для руху пішоходів 2 м.

У графі 7 спірної постанови зазначено, що до неї додаються відеофіксація з реєстратора 70mai та бодікамери 856420.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, зокрема, про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача покликається на відео з реєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудних камер поліцейського, долучені до відзиву, як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту досліджених відео не можливо однозначно зробити висновок яка відстань залишилась на тротуарі для пішоходів (менше двох метрів чи більше). При цьому, на відео не зафіксовано жодних замірів, проведених поліцейським, з цього приводу.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач здійснив на краю тротуару саме стоянку транспортного засобу, тобто, що припаркований транспортний засіб перебував там до приїзду поліцейських більше 5 хвилин.

Інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач не надав і матеріали справи їх не містять.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово вказував на те, що саме по собі описання у постанові адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (див. до прикладу постанови КАС ВС від 26.04.2018 у справі №338/1/17, від 14.02.2019 у справі № 127/163/17-а та інші).

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що у цій справі відповідач не довів правомірність свого рішення, оскільки не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів того, що позивач порушив вимогу п. 15.10.в та вчинив адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року у справі №602/550/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді О. І. Довга

В. С. Затолочний