Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №500/5567/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/5567/24 пров. № А/857/35474/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мікули О.І., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року, головуючий суддя – Баб`юк П.М., ухвалене о 13:05 год. у м. Тернопіль, повний текст якого складено 28.05.2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до МЗС України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства закордонних справ України від 29.04.2024 року №1580-ос "Про відкликання ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства закордонних справ України від14.08.2024 року №2269-ос "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді консула Консульства України в Порту; стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 15.08.2024 року по дату фактичного поновлення на посаді; стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 500 000,00 грн завданої моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вона до 12 жовтня 2021 року працювала в Міністерстві закордонних справ України на посаді радника Політичного директорату, а з 12 жовтня 2021 року була переведена на посаду консула Консульства України в Порту в Португальській Республіці та була відкликана в Україну 01 липня 2024 року у зв`язку із закінченням довготермінового відрядження. Відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України №2036/ос від 11.07.2024 року позивач була зарахована у розпорядження МЗС України з 12 липня 2024 року по 12 вересня 2024 року та на період перебування у розпорядженні МЗС направлена до Управління кадрового менеджменту. Листом МЗС №201/19-910-95419 від 12.07.2024 року та відповідно до частини 5 статті 21 Закону України "Про дипломатичну службу" та розділу VI Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, затвердженого наказом МЗС від 18.10.2018 року №427 "Про затвердження Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби" (зі змінами), позивачу у якості першої пропозиції було запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу аналітичного забезпечення та взаємодії з експертним середовищем Політичного департаменту МЗС. 22 липня 2024 року позивач повідомила МЗС України (засобами електронної пошти) своєю службовою запискою від 22.07.2024 року про відмову від пропозиції переведення на посаду першого секретаря у зв`язку з тим, що запропонована УКМ МЗС посада не є рівнозначною тій, яку позивач займала до направлення у довготермінове відрядження (посада радника) або під час такого відрядження (посада консула у консульській установі України). Листом МЗС №201/19-910-99799 від 22.07.2024 року позивачу у якості другої пропозиції було запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу секторального співробітництва Департаменту ЄС і НАТО МЗС. 31 липня 2024 року позивач повідомила МЗС України (засобами електронної пошти) своєю службовою запискою про запропонована позивачу посада першого секретаря відділу секторального співробітництва Департаменту ЄС і НАТО МЗС так само як і посада першого секретаря відділу аналітичного забезпечення та взаємодії з експертним середовищем Політичного департаменту МЗС не є рівнозначною ні посаді, яку позивач займала до направлення у довготермінове відрядження (радник відділу політичного планування головного управління аналізу та планування Політичного директорату МЗС), ні посаді, які позивач займала під час довготермінового відрядження (консул Консульства України в Порту) та не повідомляла МЗС про свою відмову від другої пропозиції про переведення (ротацію). Листом МЗС №201/19-910-104814 від 01.08.2024 року позивачу у якості третьої пропозиції було запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу Центральної Америки та Карибського басейну Третього територіального департаменту. 06 серпня 2024 року позивач звернулася до МЗС України (засобами електронної пошти) зі своєю службовою запискою від 06.08.2024 року, в якій зазначила, що МЗС пропонує позивачу переведення виключно на посади першого секретаря, хоча до направлення у довготермінове відрядження позивач займала посаду радника політичного департаменту МЗС. З метою прийняття позивачем рішення щодо пропозиції МЗС від 01.08.2024 року, просила надати інформацію щодо наявності вакантних посад радників в Міністерстві закордонних справ України. Також позивач не повідомляла МЗС про свою відмову від третьої пропозиції про переведення (ротацію). Наказом МЗС №2269-ос від 14.08.2024 року позивача звільнено з посади консула Консульства України в Порту 15 серпня 2024 року на підставі частини 5 статті 21 та пункту 4 частини 2 статті 28 Закону України "Про дипломатичну службу" через відмову від третьої поспіль пропозиції про переведення в органах дипломатичної служби після завершення довготермінового відрядження.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що зазначались нею у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті судом попередньої інстанції до уваги.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Згідно витягу з наказу Міністерства закордонних справ України від 30.09.2021 року №2093-ос ОСОБА_1 переведено з посади радника відділу політичного планування головного управління аналізу та планування Політичного директорату з 12.10.2021 року на посаду консула Консульства України в Порту.

На підставі ст.18 Закону України "Про дипломатичну службу", плану ротації посадових осіб дипломатичної служби України у 2023 році, затвердженого наказом МЗС від 13.01.2023 року №2/ДСК (зі змінами), листа КУ в Порту №61414/201-912-32883-ВН від 05.04.2024 року, згідно наказу Міністерства закордонних справ України від 29.04.2024 року №1580-ос, ОСОБА_1 , консула Консульства України в Порту відкликано в Україну 01.07.2024 року у зв`язку із закінченням довготермінового відрядження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про дипломатичну службу", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 року №86 "Про умови оплати праці посадових осіб дипломатичної служби в органах служби", затвердженого наказом МЗС від 18.10.2018 року №427 "Про затвердження порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.2018 за №1274/32726 (зі змінами), на підставі наказу Міністерства закордонних справ України від 11.07.2024 року №2036/ос, ОСОБА_1 , консула Консульства України в Порту, зараховано у розпорядження МЗС з 12.07.2024 року по 12.09.2024 року.

Повідомленням від 12.07.2024 року №201/19-910-95419 начальника Управління кадрового менеджменту Міністерства закордонних справ України, у відповідності до ч.5 ст.21 Закону України "Про дипломатичну службу" та розділу IV Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, затвердженого наказом МЗС від 18.10.2018 року №427 "Про затвердження порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби" (зі змінами) позивачці у якості першої пропозиції запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу аналітичного забезпечення та взаємодії з експертним середовищем Політичного департаменту МЗС.

Також зазначено прохання максимально оперативно, але не пізніше ніж через 10 днів після отримання цього повідомлення, інформувати УКМ МЗС про згоду, або відмову від пропозиції.

У відповідь на вказане повідомлення, позивач 22.07.2024 року службовою запискою повідомила МЗС України (засобами електронної пошти) про відмову від пропозиції, у зв`язку із тим, що запропонована УКМ МЗС посада не є рівнозначною тій, яку позивач займала до направлення у довготермінове відрядження (посада радника) або під час такого відрядження (посада консула у консульській установі України).

Повідомленням від 22.07.2024 року №201/19-910-99799 начальника Управління кадрового менеджменту Міністерства закордонних справ України, у відповідності до ч.5 ст.21 Закону України "Про дипломатичну службу" та розділу IV Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, затвердженого наказом МЗС від 18.10.2018 №427 "Про затвердження порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби" (зі змінами) позивачці у якості другої пропозиції запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу секторального співробітництва Департаменту ЄС і НАТО МЗС.

Також зазначено прохання максимально оперативно, але не пізніше ніж через 10 днів після отримання цього повідомлення, інформувати УКМ МЗС про згоду, або відмову від пропозиції.

31.07.2024 року позивач повідомила МЗС України (засобами електронної пошти) своєю службовою запискою, що запропонована посада першого секретаря відділу секторального співробітництва Департаменту ЄС і НАТО МЗС так само як і посада першого секретаря відділу аналітичного забезпечення та взаємодії з експертним середовищем Політичного департаменту МЗС не є рівнозначною ні посаді, яку позивач займала до направлення у довготермінове відрядження (радник відділу політичного планування головного управління аналізу та планування Політичного директорату МЗС), ні посаді, які позивач займала під час довготермінового відрядження (консул Консульства України в Порту).

Повідомленням від 01.08.2024 року №201/19-910-104814 начальника Управління кадрового менеджменту Міністерства закордонних справ України, у відповідності до ч.5 ст.21 Закону України "Про дипломатичну службу" та розділу IV Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, затвердженого наказом МЗС від 18.10.2018 року №427 "Про затвердження порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби" (зі змінами) позивачці у якості третьої пропозиції запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу Центральної Америки та Карибського басейну третього територіального департаменту.

Також зазначено прохання максимально оперативно, але не пізніше ніж через 10 днів після отримання цього повідомлення, інформувати УКМ МЗС про згоду, або відмову від пропозиції.

06.08.2024 року позивач звернулася до МЗС України (засобами електронної пошти) зі своєю службовою запискою від 06.08.2024 року, в якій зазначила, що МЗС пропонує переведення виключно на посади першого секретаря, хоча до направлення у довготермінове відрядження позивач займала посаду радника Політичного департаменту МЗС.

Тому, з метою прийняття позивачем рішення щодо пропозиції МЗС від 01.08.2024 року, просила надати інформацію щодо наявності вакантних посад радників в Міністерстві закордонних справ України.

На підставі ч.5 ст.21 Закону України "Про дипломатичну службу", п.4 ч.2 ст. 28 Закону України "Про дипломатичну службу", п.7 розділу IV Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, затвердженого наказом МЗС від 18.10.2018 року №427 "Про затвердження порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.2018 за №1274/32726 (зі змінами), наказу МЗС від 29.04.2024 року №1580-ос "Про відкликання ОСОБА_1 ", акта про неповернення з довготермінового відрядження від 10.07.2024 року, службової записки УКМ від 11.07.2024 року №201/07-901-65636-ВН, наказу МЗС від 11.07.2024 року №2036/ос "Про зарахування у розпорядження МЗС Є.Б. Бордюк", листів МЗС від 11.07.2024 року №201/19-910-94760, від 12.07.2024 року №201/19-910-95419, від 22.07.2024 року №201/19-910-99799, від 01.08.2024 року №201/19-910-104814, наказом від 14.08.2024 року №2269-ос Міністерства закордонних справ України ОСОБА_1 , яка зарахована у розпорядження МЗС на період з 12.07.2024 року по 12.09.2024 року, звільнено з посади консула Консульсьва України в Порту 15.08.2024 року через відмову від третьої поспіль пропозиції про переведення в органах дипломатичної служби після завершення довготермінового відрядження.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від14.08.2024 року №2269-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення позивача на посаді.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правові засади та порядок організації дипломатичної служби як складової частини державної служби, а також особливості її проходження та правового статусу посадових осіб дипломатичної служби визначає Закон України "Про дипломатичну службу" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, дипломатична служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов`язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону наведені у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 5) довготермінове відрядження - проходження дипломатичної служби посадовими особами дипломатичної служби на відповідних посадах у закордонних дипломатичних установах України у строки, передбачені цим Законом, з метою виконання дипломатичних або консульських функцій чи адміністративно-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, а також робота на посадах із виконання функцій з обслуговування в закордонних дипломатичних установах України; 8) посади дипломатичної служби - дипломатичні та адміністративні посади органів дипломатичної служби; 9) посадові особи дипломатичної служби - дипломатичні службовці та адміністративні службовці органів дипломатичної служби; 13) ротація - планове заміщення посад дипломатичної служби в органах дипломатичної служби посадовими особами дипломатичної служби. Частиною другою статті 3 Закону передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом на дипломатичну службу посадових осіб дипломатичної служби, її проходженням, припиненням, а також оплатою праці, соціально-побутовим забезпеченням, заохоченнями і соціальними гарантіями, робочим часом і часом відпочинку, відпустками, відповідальністю посадових осіб дипломатичної служби, регулюються цим Законом, Законом України "Про державну службу" та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону в органах дипломатичної служби здійснюється ротація посадових осіб дипломатичної служби. Посадові особи дипломатичної служби підлягають ротації і направляються у довготермінове відрядження з урахуванням рівня їхньої професійної компетентності, службової необхідності. Участь посадових осіб дипломатичної служби у ротації є обов`язковою умовою проходження ними дипломатичної служби.

Відповідно до вимог статті 18 Закону строк довготермінового відрядження працівників дипломатичної служби, як правило, становить до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною безпековою ситуацією і до трьох років - у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією. Після закінчення строку довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби відкликаються у порядку, встановленому законодавством.

Після закінчення довготермінового відрядження посадовим особам дипломатичної служби (крім осіб, призначених за контрактом про проходження дипломатичної служби) у порядку ротації надається посада в системі органів дипломатичної служби, рівнозначна тій, яку зазначена посадова особа займала до направлення у довготермінове відрядження або під час такого відрядження.

Також, ст. 19 Закону передбачено, що працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, можуть бути достроково відкликані з відрядження у таких випадках: службова необхідність; скорочення чисельності або штату працівників відповідної закордонної дипломатичної установи України; істотне погіршення стану здоров`я, що унеможливлює подальше перебування у довготерміновому відрядженні; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків; вчинення працівником дипломатичної служби або членами його сім`ї дій, що можуть призвести до негативних наслідків, у тому числі для іміджу України за кордоном, при подальшому перебуванні відповідного працівника дипломатичної служби у довготерміновому відрядженні.

Основні організаційні засади та процедуру здійснення ротації посадових осіб дипломатичної служби (далі - посадові особи) в органах дипломатичної служби визначає Порядок ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, затверджений наказом МЗС від 18.10.2018 року №427, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.11.2018 року за № 1274/32726, (далі - Порядок №427).

Згідно з положеннями пункту 1 Порядку №427 ротація посадових осіб здійснюється з метою підвищення ефективності їхньої професійної діяльності та з урахуванням інтересів дипломатичної служби. Ротація здійснюється шляхом планового заміщення посад для належного кадрового забезпечення органів дипломатичної служби, ефективного використання людських ресурсів, забезпечення плановості службової кар`єри та просування по службі. Планове заміщення посад дипломатичної служби підготовленими посадовими особами реалізується в апараті МЗС, представництвах МЗС на території України та в закордонних дипломатичних установах України (далі - ЗДУ) у порядку, визначеному частиною першою статті 20 Закону.

Пунктом 3 Порядку №427 визначено, що підбір кандидатів для проведення ротації здійснюється на принципах змагальності з урахуванням службової необхідності, відповідного рівня професійної компетентності, особистих якостей, досвіду роботи і результатів оцінювання службової діяльності.

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку №427, призначення, переведення на посади дипломатичної служби в органах дипломатичної служби посадових осіб здійснюється на підставі Плану ротації на визначений рік, що затверджується наказом МЗС за підписом Державного секретаря МЗС (далі - План ротації).

План ротації складається з двох частин:

- План ротації ЗДУ;

- План ротації апарату МЗС та представництв МЗС на території України.

Так, пунктом 1 розділу ІІ Порядку №427 визначено, що направлення та відкликання посадових осіб до/із ЗДУ здійснюються відповідно до Плану ротації ЗДУ в межах визначеного календарного року. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку підготовка Плану ротації ЗДУ здійснюється службою управління персоналом МЗС за такими етапами: 1) визначення переліку посад ЗДУ, що підлягають заміщенню в наступному році; 2) формування проекту Плану ротації ЗДУ; 3) затвердження Плану ротації ЗДУ.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №427 визначення переліку посад ЗДУ, що підлягають заміщенню в наступному році, здійснюється за такими етапами: 1) формування списку посадових осіб, які підлягають ротації в наступному році, надсилання його до ЗДУ та узагальнення пропозицій щодо термінів їхнього відкликання; 2) затвердження Державним секретарем МЗС графіка відкликання посадових осіб та його доведення до ЗДУ; 3) ознайомлення посадових осіб, які підлягають відкликанню в наступному році, під підпис; 4) коригування проектів штатних розписів ЗДУ на наступний рік з урахуванням пропозицій їхніх керівників та типових штатних розписів ЗДУ; 5) затвердження Державним секретарем МЗС переліку посад ЗДУ, які підлягають заміщенню у наступному році (далі - перелік посад ЗДУ); 6) ознайомлення посадових осіб із переліком посад ЗДУ та терміном подання заяв; 7) доведення до інших державних органів, зазначених у частині першій статті 23 Закону, витягів з переліку посад ЗДУ в частині, що їх стосується.

Матеріалами справи підтверджено, що державним секретарем МЗС було прийнято рішення про внесення змін до Плану ротації ЗДУ на 2024 рік, які було затверджено наказом МЗС від 29.03.2024 року №31-дск.

У відповідності з цими змінами, УКМ МЗС підготувало пропозиції до Графіка відкликання посадових осіб дипломатичної служби, які підлягають ротації у 2024 році (далі - Графік), і внесло такі пропозиції на розгляд Державному секретарю МЗС службовою запискою від 04.04.2024 року № 201/07-901-32114-ВН.

Листом МЗС за підписом начальника УКМ МЗС від 08.04.2024 року №201/61414-910-33127-ВН було поінформовано Консульство України в Порту про затвердження наказом МЗС від 29.03.2024 року №31-дск змін до Плану ротації ЗДУ на 2024 рік та про затвердження Державним секретарем МЗС змін до Графіка.

Оскільки згадані зміни стосувалися відкликання позивачки (термін відкликання було визначено на липень 2024 року), то УКМ МЗС також звернулося з проханням щодо ознайомлення ОСОБА_1 з Витягом Графіка та просило надіслати до УКМ МЗС підписану і відскановану версію Витягу.

10.05.2024 року ОСОБА_1 ознайомилась під підпис з Витягом з Графіка і наказом МЗС про її відкликання, відсканована копія Витягу Графіка була надіслана до УКМ МЗС листом Консульства від 10.05.2024 року № 61414/201-912-44706-ВН.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 1 ст. 18 Закону №2449-VIII, визначає максимальний граничний строк перебування у довготерміновому відрядженні, а не визначальний, відтак доводи позивача про те, що відкликання позивачки з довготермінового відрядження є достроковим.

Вказане підтверджується також наказом від 30.09.2021 року №2093-ос, яким позивача переведено у довготермінове відрядження на посаду консула Консульства України в Порту без визначення конкретного строку відрядження.

Таким чином, відкликання позивачки з довготермінового відрядження відбулось у відповідності до норм законодавства та з урахуванням інтересів дипломатичної служби, а доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Також, як зазначалось судом раніше, після закінчення довготермінового відрядження посадовим особам дипломатичної служби (крім осіб, призначених за контрактом про проходження дипломатичної служби) у порядку ротації надається посада в системі органів дипломатичної служби, рівнозначна тій, яку зазначена посадова особа займала до направлення у довготермінове відрядження або під час такого відрядження.

Так, згідно витягу з наказу Міністерства закордонних справ України від 30.09.2021 року №2093-ос ОСОБА_1 переведено з посади радника відділу політичного планування головного управління аналізу та планування Політичного директорату з 12.10.2021 на посаду консула Консульства України в Порту.

В подальшому, ОСОБА_1 , консула Консульства України в Порту, відкликано в Україну 01.07.2024 року у зв`язку із закінченням довготермінового відрядження.

На підставі наказу Міністерства закордонних справ України від 11.07.2024 року №2036/ос, ОСОБА_1 , консула Консульства України в Порту, зараховано у розпорядження МЗС з 12.07.2024 року по 12.09.2024 року.

Позивачці у якості першої пропозиції запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу аналітичного забезпечення та взаємодії з експертним середовищем Політичного департаменту МЗС.

Позивач відмовилася від пропозиції, у зв`язку із тим, що запропонована посада не є рівнозначною тій, яку позивач займала до направлення у довготермінове відрядження.

У якості другої пропозиції позивачці запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу секторального співробітництва Департаменту ЄС і НАТО МЗС.

У якості третьої пропозиції позивачці запропоновано переведення на посаду першого секретаря відділу Центральної Америки та Карибського басейну третього територіального департаменту.

Відповідно до затвердженого Переліку посад державної служби Постанови № 15, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, посада консул у консульській установі України є категорією "В", підкатегорією "В1", аналогічною за категорією та підкатегорією є й посада першого секретаря, яка відповідно пропонувалась позивачці.

Відтак, оскільки позивачка у відрядженні обіймала посаду, яка відноситься до категорії "В", відповідачем виконано обов`язок встановлений ч.4 ст.18 Закону України "Про дипломатичну службу" та запропоновано їй у порядку ротації посаду першого секретаря в системі органів дипломатичної служби, яка рівнозначна тій, яку вона займала під час довготермінового відрядження.

Натомість, покликання позивача про те, що під час перебування на посаді консула Консульства України в Порту їй додатково виплачувались компенсаційні виплати в іноземній валюті та оплати інших витрат працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження до закордонних дипломатичних установ, не свідчить про те, що посада першого секретаря є нижчою тієї, яку позивач займала у довготерміновому відрядженні.

Встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про те, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від14.08.2024року №2269-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення позивача на посаді, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі №500/5567/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. І. Мікула

Т. В. Онишкевич

Повний текст постанови складено 20.08.2026 року.