Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №362/472/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/472/25

Провадження № 2/362/444/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Рицької Г.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Носенко Галини Анатоліївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця шляхом встановлення додаткового строку тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду судом повідомлений належно, до суду подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримав.

Відповідач подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує та просив суд розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що є тіткою позивача, померла у с. Мала Солтанівка Фастівського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.01.2022 р. Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Мін`юсту (м. Київ). Місце проживання ОСОБА_3 на дату смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до вимог ст. 1269 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковчук Н.М. 11.12.2013 р. за реєстровим номером 2307, за яким все належне їй майно заповіла в рівних частинах ОСОБА_1 та відповідачу – ОСОБА_2 . Відповідач не повідомила позивача про наявність зазначеного документу. А отже, позивач не був обізнаний про наявність заповіту.

Також 21.01.2019 р. ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О. за реєстровим номером 119, за яким ОСОБА_3 заповіла належну їй земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Малосолтанівська сільська рада, Васильківського району, Київської області, кадастровий номер 3221484900:04:002:0011, заповіла Приватному сільськогомподарському підприємству Агрофірма "Світанок".

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

25.12.2024 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Носенко Г.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.12.2024 р. №250/02-31 приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із непроживанням ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та пропуском строку для прийняття спадщини.

Таким чином, у встановлений законом строк для прийняття спадщини 6 місячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою, оскільки був необізнаний про наявність заповіту, а тому звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом досліджено копію спадкової справи №59/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом встановлено, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини. Інший спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_2 .

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 р., «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 (абз.6) постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, через необізнаність про наявність заповіту від 11.12.2013 р.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору.

Керуючись ст.ст. 80, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1269-1272 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Носенко Галини Анатоліївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , три місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Кравченко