Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №946/7218/19 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7218/19

Провадження № 2/946/473/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Баннікової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Клопот М.П.,

розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради (далі - УПтаСЗН) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги у розмірі 3 639,02 грн., мотивуючи тим, що на обліку в УПтаСЗН Ізмаїльської міської ради, як одержувач державної соціальної допомоги, перебувала ОСОБА_1 , якій було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.11.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 130 гривень щомісячно. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до УПтаСЗН з проханням перевірити правильність нарахування їй страхових внесків на загальнообов?язкове державне соціальне страхування. Згідно з інформацією з реєстру застрахованих осіб (довідка OK-5), яку надала ОСОБА_1 , вона працювала у Приватному Підприємстві «Термотех-Одеса» з 25.05.2012 року по 26.06.2014 року, з 01.11.2013 року по 29.05.2015 року страхові внески за ОСОБА_1 сплачував Благодійний фонд «Бесарабія», що свідчить про офіційне працевлаштування відповідачки, про що відповідачка своєчасно не повідомила УПтаСЗН, в результаті чого за період з 25.05.2012 р. по 23.09.2014 р. утворилась переплата в сумі 3 639 грн. 02 коп., які до теперішнього часу не повернуті. Тому позивач просив стягнути з відповідача до державного бюджету безпідставно отриману державну допомогу в сумі 3 639 грн. 02 коп. та судовий збір.

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.02.2020 року (головуючий суддя – Швець В.М.) позовні вимоги УПтаСЗН до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги було задоволено (а.с.42-43).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.11.2020 року заочне рішення по справі за вказаним позовом було скасовано (а.с.98).

У своїх запереченнях, зокрема, від 29.09.2021 року відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що неодноразово з 2018 року письмово доводила до відома Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради про своє працевлаштування бухгалтером на 0,5 ставки та за віддаленим доступом. Усі накази та довідки додавалися до справи, згідно чинного законодавства України. А тому, згідно перерахованих доводів, вона не скоювала правопорушення, не ховалася, не скоювала зловживань та не порушувала частину 2 ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» у якій передбачено, що суми державної допомоги надмірно виплачені внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї та приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо) стогуються згідно із законом. Вважає, що вона не повинна повертати отриману допомогу, оскільки, при працевлаштуванні на неповну ставку зберігала право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст..44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», що набрав чинності з 01.01.2017 р., та ч.8 ст.179 КЗпПУ (а.с., 46-48, 71,115).

Представник позивача 01.06.2025 р. подав до суду письмові пояснення, згідно з якими зазначає, що нормами ст.ст.13-14 Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати

державної допомоги сім`ям з дітьми , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. , які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено збереження права на отримання допомоги на умовах неповного робочого часу тощо.

Представник позивача та відповідачка подавали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до органу управління праці та соціального захисту із заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразову допомогу при народженні дитини (а.с.14).

Згідно з рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 03.11.2011 року, ОСОБА_1 було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 21.11.2011 року до 23.09.2014 року з виплатою 130,00 грн. щомісячно (а.с.18).

17.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до УПтаСЗН із заявою у якій просила перевірити правильність нарахувань їй страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.19-20).

Відповідно до інформації з реєстру застрахованих осіб (OK-5), ОСОБА_1 сплачувала страхові внески з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., тобто приймала добровільну участь у системі загальнообов`язкового соціального страхування (СПД).

Також, ОСОБА_1 працювала у ПП «Термотех-Одеса» з 25.05.2012 р. по 26.06.2014 р.

3 01.11.2013 р. по 29.05.2015 р. страхові внески за неї сплачував Благодійний Фонд «Бесарабія».

Так, відповідно до довідки від 27.09.2018 року, виданої директором ПП «ТЕРМОТЕХ-ОДЕСА», ОСОБА_1 була працевлаштована на ПП «ТЕРМОТЕХ_ОДЕСА» за період з 25.05.2012 року по 26.06.2014 року за ставкою 0,5% з правом виконання обов`язків вдома за віддаленим доступом (а.с.52).

Згідно до архівної довідки від 11.10.2018 року № Б-473, виданої Архівним відділом Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_1 працювала:

головним бухгалтером БФ «Бесарабія» за сумісництвом на 0,25 ставки (строковий трудовий договір) з 01 листопада 2013 року (наказ № 99-к від 01 листопада 2013 року).

Звільнена в зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору згідно ст.36 п. 2 КЗпП України з 31 грудня 2013 роки (наказ № 126-к від 31 грудня 2013 року);

бухгалтером БФ «Бесарабія» на 0,5 ставки (строковий трудовий договір) з 02 січня 2014 року (наказ № 18-к від 02 січня 2014 року).

Звільнена в зв`язку з закінченням терміну дії строкового трудового договору згідно ст.36 п. 2 КЗпП України з 31 грудня 2014 роки (наказ № 162-к від 31 грудня 2014 року).

Згідно з ч.1 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Отже, застосуванню підлягають норми законодавства, що діяли на час існування спірних правовідносин.

Так, позивач оспорює право відповідача на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25.05.2012 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, зокрема, в період з 25.05.2012 р. по 01.07.2014 р. діяла норма ч.7 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» , згідно з якою матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на

роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що

підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують

навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за

дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується)

в повному розмірі.

Відповідно до абз.2 підп.8 п.20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, що діяв, зокрема, в період з травня 2012 р. до липня 2014 р., для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи: особи, що працюють у режимі неповного робочого часу або

вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання

трудових обов`язків на зазначених умовах.

Тобто, за особами, що працювали у режимі неповного робочого часу, зберігалось право на отримання соціальної допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трьох років.

Крім того, у відповідності до абз. 8 ст.179 КЗпП України в редакції всього вищевказаного періоду за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї

статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною

вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома, при цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в

період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку.

Отже, на підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що відповідачка працювала в умовах неповного робочого часу, мала право на одержання в цей період допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відтак, на підставі вказаного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5 ЦК України, ст.. 179 КЗпП України, ч.7 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» в редакції від02.02.2014 р., п.20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, в редакції від 07.03.2014 р., ст. ст.10, 12, 13, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення проголошено 21.08.2026 р.

Суддя: (підпис)Н.В.Баннікова

З оригіналом згідно: Н.В.Баннікова