Постанова від 30 жовтня 2024 р. у справі №371/1189/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 371/1189/24

Апеляційне провадження

№ 33/824/4938/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року (суддя Геліч Т.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605грн 60 коп.

Постановою судді визнано доведеним, що ОСОБА_1 9 серпня 2024 року о 23 год. 55 хв. в селі Іванівка, по вул. Центральна керував транспортним засобом «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). В порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що суд неповно з`ясував всі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.

ОСОБА_1 посилається на те, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не є безперервним, на ньому не зафіксовано факт його керування автомобілем. Згідно відеозапису, факт зупинки зафіксовано 23год. 52хв., а у постанові суду зазначено 23год. 55хв., що ставить під сумнів об`єктивність розгляду справи.

Також ОСОБА_1 зазначає, що відео з бодікамер поліцейських безпосередньо у судовому засіданні досліджений не був, тому суд не мав права враховувати ті докази, які ним у судовому засіданні безпосередньо не досліджувалися, а врахування відеозапису прямо порушило його право на захист та не дало можливості спростувати свою невинуватість в інкримінованому адміністративному правопорушенні.

ОСОБА_1 вважає, що суд помилково врахував ознаки алкогольного сп`яніння, які зазначені у протоколі «запах з порожнини рота, почервоніння обличчя», які носять формальний характер, оскільки працівники поліції не підходили та не тестували видихаєме ним повітря, почервоніння обличчя не було.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення за поштовою адресою, зазначеною у апеляційній скарзі (с.с.34,35), у судове засідання не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу у його відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,

поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 110044 від 10 серпня 2024 року, 9 серпня 2024 року о 23 год. 55 хв. у селі Іванівка, по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Від освідування на стан сп`яніння на приладі газоаналізатор Drager Alkotest 6810 та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.4).

Від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення та надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився (с.с.7).

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт огляду та направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного від 9 серпня 2024 року, з яких вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою (с.с.6, 8).

Крім цього, до матеріалів справи долучено копію постанови серії ББА № 429093 від 10 серпня 2024 року, відповідно до якої цього ж дня водій ОСОБА_1 у селі Іванівка, по вул. Центральна, 191 керував транспортним засобом «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи діючого полісу страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП (с.с.5).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія

транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніння. У разі відмови водія від проходження огляду, фіксація цієї відмови відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).

При цьому, підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 2 розділу І Інструкції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 працівник поліції виявив наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.

Частинами 2 та 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції

застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису «00000_00000020240809235250_0020A» вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 (01:04 хв. відеозапису).

Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у спеціалізованому закладі охорони здоров`я (05:48 хв. відеозапису).

При цьому, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкоголю, а саме пива, напередодні (06:01 хв. відеозапису), разом з тим, на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб,

ОСОБА_1 відповідав незгодою (07:00 хв. відеозапису).

Аналізуючи вказаний відеозапис, апеляційний суд приходить до висновку, що задокументовані працівниками поліції події, що мали місце на місці зупинки транспортного засобу, підтверджують факт перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, а також факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому, апеляційний суд вважає долучений до матеріалів справи відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки на ньому послідовно та в повному обсязі задокументовано факт вчинення водієм ОСОБА_1 порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмову пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на вимогу працівника поліції.

Крім того, з переглянутого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом, натомість саме він на вимогу поліцейського надає відповідні документи, які знаходяться біля водійського місця у салоні автомобіля.

Доводи апеляційної скарги, що суд неповно з`ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

За змісту постанови судді місцевого суду вбачається, що під час судового розгляду ОСОБА_1 свою провину визнав, суд дослідив наявні у матеріалах справи докази, надавши їм відповідну оцінку, що спростовано у апеляційній скарзі не було, застосоване судом стягнення відповідає положенням частини 1 статті 130 КУпАП, які не містять альтернативного виду стягнення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Під час судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , встановлено, що останній своїх обов`язків не виконав і вимог Правил дорожнього руху не дотримався.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду прийшов до правомірного висновку про надання належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, порушень норм матеріального та процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови судді першої інстанції під час апеляційного перегляду справи не встановлено, тому підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт