Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №754/11653/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2404/26

Справа №754/11653/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 4 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, а саме здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами з рук 17.06.2026 о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 94.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялася судовими повістками, які надсилалися за місцем її проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначені як «доставлені» до абонента. Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , і про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва її також повідомлено.

Разом з цим адвокат Шевцов О.М., який надає правничу допомогу ОСОБА_1 , після ознайомлення 17.08.2026 з матеріалами справи на розгляд не з`явився, клопотань про відкладення від нього не надходило.

З огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 КУпАП, не належить до категорії справ, розгляд яких має проводитися за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак вона цим правом не скористалася і про причини своєї неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Частиною першою статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Частиною третьою статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Частиною четвертою статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, що тягне за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку торгівлі відповідними видами продукції. Об`єктивна сторона полягає у вчиненні дій, передбачених частиною першою або третьою цієї статті, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (формальний склад). Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони є, по-перше, вчинення торгівлі відповідними предметами у спосіб і в місцях, зазначених у частині першій або третій цієї статті, по-друге, наявність попереднього адміністративного стягнення за такі ж порушення, накладеного протягом року. Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази на підтвердження тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами з рук. При цьому, в наданих птсьмових поясненнях, ОСОБА_1 категорично заперечує факт здійснення торгівлі тютюновими виробами.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалася. Наведене спростовує наявність обов`язкової ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, - вчинення дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Суд зазначає, що розглядає справу лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення та не може самостійно встановлювати ознаки складу правопорушення чи змінювати кваліфікацію дій особи.

У рішенні у справі «Karelin v. Russia» (заява № 926/08) від 20.09.2016 Європейський суд з прав людини наголосив, що суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, не наділений повноваженнями самостійно усувати недоліки протоколу, уточнювати чи редагувати його зміст, оскільки виконання судом функції обвинувачення несумісне з вимогою безсторонності.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності такої обставини, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, вилучені речі належить повернути володільцеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 265, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучений згідно з актом вилучення від 17.06.2026 один блок тютюнових виробів «Мальборо» повернути ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК