Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №754/11651/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2401/26

Справа №754/11651/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чижівки Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , такої, що проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені старшим інспектором сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.06.2026 серії ВАД № 884070 неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.06.2026 о 19 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 85, поблизу озера Верхнє Вигурівське, вживала алкогольний напій, а саме ром «Oakheart», у місці, де це заборонено законом, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Неповнолітня ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялася судовими повістками, які надсилалися за місцем її проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначені як «доставлені» до абонента. Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , і про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва її також повідомлено.

Відомостей щодо законного представника ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною першою статті 178 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появу в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, полягає в розпиванні алкогольних напоїв у заборонених законом місцях або в появі в громадських місцях у нетверезому стані, що супроводжується поведінкою, яка ображає людську гідність і громадську мораль.

Проте матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

Так, зі змісту протоколу та доданого до нього фотознімка неможливо встановити факт споживання ОСОБА_1 алкогольного напою. На фотознімку зафіксовано пляшку алкогольного напою ром «Oakheart», та частини тіла (руки і ноги) кількох осіб, які перебувають поруч. Облич осіб знімок не відображає, а тому встановити чи є серед цих осіб ОСОБА_1 , неможливо. Сам процес споживання алкогольного напою на фотознімку також не зафіксовано. Працівники поліції предмет правопорушення не вилучали, його вміст не встановлювали та не пропонували неповнолітній пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння. За таких умов твердження про вживання ОСОБА_1 алкоголю є лише припущенням.

Також у матеріалах справи наявна роздруківка паспорта ОСОБА_1 , що свідчить про складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо особи, якій на момент вчинення правопорушення виповнилося 17 років.

Суд ураховує, що у поясненнях від 19.06.2026 ОСОБА_1 свою вину визнала. Водночас ці пояснення відібрано у неповнолітньої особи без участі її законного представника. Відомостей про повідомлення батьків ОСОБА_1 чи інших законних представників, про їх виклик або залучення до участі у провадженні матеріали справи не містять.

Отримання пояснень від неповнолітньої особи за відсутності законного представника позбавило її можливості скористатися допомогою, яку гарантує ст. 270 КУпАП, і не забезпечило належного розуміння нею змісту та правових наслідків наданих пояснень. За таких обставин суд не може покласти зазначені пояснення в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Істотне значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього має участь його законних представників під час надання першого пояснення і складання протоколу про адміністративне правопорушення. Можливість такої участі передбачена ст. 270 КУпАП, що узгоджується і з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію».

Однак, усупереч вимогам ст. 270 КУпАП та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», працівники поліції, встановивши, що ОСОБА_1 на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення була неповнолітньою, участі її законного представника не забезпечили, відповідних відомостей протокол не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справах про адміністративні правопорушення є лише фактичні дані, що підтверджують наявність або відсутність події правопорушення. Рапорт працівника правоохоронного органу, який долучено до матеріалів справи, на переконання суду, не є джерелом доказу, оскільки він не містить перевірених фактів, є внутрішнім службовим документом органів поліції та фіксує лише бачення працівника поліції щодо обставин події.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, згідно з якою обґрунтування вини особи виключно даними сприйняття працівників поліції, без інших доказів, свідчить про спрощений підхід і порушення принципу всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, а свідчення посадової особи, яка виконувала функції нагляду та контролю, не можуть вважатися об`єктивним доказом у справі.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення неповнолітньої ОСОБА_1 від 19.06.2026, рапорт старшого інспектора сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві та фотознімок, на якому зафіксовано пляшку алкогольного напою ром «Oakheart» і частини тіла кількох осіб, які перебувають поруч.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Зокрема, до матеріалів справи не долучено відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовуються гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у її кримінальному аспекті, зокрема та, згідно з якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Надточій проти України» (заява № 7460/03) від 15.05.2008 та «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02) від 09.06.2011.

Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою на підставі принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення має бути обґрунтованим, тобто зробленим на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, у тому числі за встановлення вини особи у його вчиненні, підтвердженої належними та допустимими доказами.

У справах про адміністративні правопорушення суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав стверджувати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Зазначені обставини з урахуванням наведених положень закону і оцінки доказів свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, а сам протокол щодо неповнолітньої ОСОБА_1 складено з порушенням вимог статей 251, 270 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності такої обставини, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним провадження у справі щодо неповнолітньої ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, через недостатність доказів в обґрунтування її вини у вчиненні правопорушення та у зв`язку з отриманням їх з порушенням права неповнолітньої на захист.

На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 270, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК