Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №703/1141/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1141/25

2/703/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Волосовського В.В.

за участю секретаря судових засідань Похітон Я.О.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Петренка В.М.,

представника відповідача – адвоката Ігнатенка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на нерухоме майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 із вказаним позовом, в якому просить: усунути перешкоди в користуванні належним йому домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 демонтувати тимчасову прибудову до його сараю, якою порушено право позивача користуватися зливною ямою, та відремонтувати залізну ляду на ній, яка пошкоджена (перерізана навпіл) останнім; пересадити на відстань 4-6 метрів від спільної межі всі насадження дерев сорту туя та відновити раніше існуючу огорожу по межі їх домоволодінь згідно до збірного кадастрового плану; одночасно провести рекультивацію земельної ділянки, шляхом приведення її до первинного стану, що існував до зміни у 2023 році внаслідок перенесення огорожі. Окрім того просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі, в тому числі витрати по оплаті за проведення експертного дослідження та за надання правничої допомоги.

В обґрунтування позову позивач вказує, що він, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2021 року, зареєстрованого за №1563, є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті своєї матері.

По сусідству на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими спорудами, що належить відповідачу – ОСОБА_2 .

Відповідно за домоволодіннями належними позивачу та відповідачу закріплено земельні ділянки для їх обслуговування.

Позивач стверджує, що у 2023 році в період перебування позивача на тривалому лікуванні у медичному закладі, ОСОБА_2 самовільно переніс межу, яка розділяє їх домоволодіння в мою сторону, а також спорудив з тильної сторони свого сараю прибудову, яка частково перекрила зливну яму до якої підключено каналізаційну систему з будинку позивача та посадив по всій довжині огорожі насадження туї, чим створив порушення в нормального і звичного порядку користування позивачем належним йому нерухомим майном та земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння, що належить позивачу.

Позивач обґрунтовує порушення своїх майнових прав відповідачем наступними доказами: матеріалами комісійної перевірки Смілянської міської ради у січні-березні 2024 року, за результатами якої сесією Смілянської міської ради було ухвалено рішення №84-46/VIII від 31.07.2024 року «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою...», будівельно-технічним висновком спеціаліста ОСОБА_3 від 25.11.2024 року з фототаблицею, копією технічного паспорта на належний йому житловий будинок по АДРЕСА_1 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку під цим будинком. Також позивач надав фототаблицю з місця розмежування домоволодінь, з якої, за твердженням позивача, вбачається самовільність перенесення огорожі відповідачем, та фрагменти графічних схем розмежування поміж домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 до проведення змін відповідачем у 2023 році та після.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з означеним позовом.

04 березня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у вказаній цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву, позивачу – для надання відповіді на відзив.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, 01 квітня 2025 року відповідач, в інтересах якого діє представник – адвокат Ігнатенко В.М., подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, а викладені у ньому доводи позивача вважає такими, що не підтверджуються доданими до позовної заяви доказами. Узагальнені доводи та заперечення наведені у відзиві поданому представником відповідача зводяться до наступного.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві вказує, що відповідач ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованим в реєстрі за №7266, є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з площею 0,0421 га, яка має кадастровий номер 7110500000:03:001:0214.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21 березня 2025 року за №НВ-9954595662025, земельна ділянка площею 0,0439 га, з кадастровий номером 7110500000:03:001:0214, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , межує від точки В до точки Г з земельною ділянкою ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (кадастровий № не визначений). У вказаному Витязі, а саме у розділі «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки» зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 21 жовтня 2013 року, ФОП ОСОБА_5 ; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Управління Держземагентсва у Смілянському районі; дата державної реєстрації земельної ділянки - 08 листопада 2013 року.

У свою чергу, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 07 грудня 2021 року є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0340 га, з кадастровим номером 711050000:03:001:0343, яка знаходиться за вищевказаною адресою. Означена земельна ділянка межує від точки В до точки А з земельною ділянкою ОСОБА_2 (7110500000:03:001:0214), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 серпня 2024 року за №НВ-1400151622024, який є одним з додатків до позовної заяви.

У вказаному Витязі, а саме у розділі «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки» зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 03 серпня 2024 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; дата державної реєстрації земельної ділянки - 06 серпня 2024 року.

Водночас представник відповідача зауважує, що суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами 7110500000:03:001:0214 та 7110500000:03:001:0343 позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 до даного часу у власність не передані, внаслідок чого такі земельні ділянки перебувають у комунальній власності, а позивач та відповідач відповідно є їх користувачами.

Рішенням XLVI сесії Смілянської міської ради від 30 серпня 2022 року №46-64/VIII «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_2 » вирішено: 1. Надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,0439 га, кадастровий номер 7110500000:03:001:0214 (землі житлової та громадської забудови) на АДРЕСА_1 , під домоволодінням, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2. ОСОБА_2 виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки; 3. Рекомендувати ОСОБА_7 розроблену документацію із землеустрою подати на затвердження міській раді (копія даного рішення додається до відзиву па позовну заяву).

На виконання вищевказаного рішення Смілянської міської ради та з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 0.0439 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 12 вересня 2022 року звернувся до ФОП ОСОБА_5 , яка є сертифікованим інженером-землевпорядником. Останньою було складено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 0.0439 га ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої в АДРЕСА_1 . Під час виготовлення технічної документації ФОП ОСОБА_5 складено відомість про встановлені межові знаки, відповідно до якої межі земельної ділянки ОСОБА_2 розміром 0.0439 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 на території Смілянської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, згідно з планом погоджено замовником ОСОБА_2 та суміжними землекористувачами ОСОБА_1 , ОСОБА_8 і представником Смілянської міської ради Ткач С.М. У вказаній відомості про встановлені межові знаки зазначено, що при обстеженні земельної ділянки раніше встановлених та закріплених межових знаків не виявлено. В точках з 1 по 14 межа збігається з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), тому межові знаки на земельній ділянці не встановлювались. Суміжними землекористувачами (землевласниками) ніяких претензій при обстеженні меж земельної ділянки не виявлено. Межі погоджені і не викликають заперечень.

Представник відповідача стверджує, що з часу складання вказаної відомості про встановлені межові знаки, відповідачем ОСОБА_2 жодних дій, направлених на самовільне перенесення межі земельної ділянки 7110500000:03:001:0214, яка перебуває у його користуванні та на якій знаходиться будинковолодіння, яке належить йому на праві власності, на земельну ділянку 7110500000:03:001:0343, користувачем якої є позивач ОСОБА_1 та на якій знаходиться будинковолодіння, що належить останньому на праві власності, не здійснював, як постійні, так і тимчасові споруди відповідач ОСОБА_2 зводив, а насадження дерев здійснював виключно на земельній ділянці, яка перебуває у його користуванні, будь-яке майно, яке перебуває у власності позивача ОСОБА_1 не пошкоджував, у тому числі металеву ляду на вигрібній ямі, норми ДБН та зміст добросусідства не порушував.

Окрім того, представник відповідача у поданому відзиві вказав, що 25 січня 2024 року комісією було складено Акт комісійного обстеження домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , відповідно до якого комісією проведено обстеження спільної межі між ділянками домоволодінь і винесено в натурі поворотні точки межі, визначені на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по АДРЕСА_2 , які були закріплені межовими знаками у вигляді металевої труби. В ході обстеження виявлено, що огорожа, яка встановлена власником домоволодіння АДРЕСА_4 -Б ОСОБА_2 восени 2023 року не співпадає з кадастровою межею, відступає від неї в середину домоволодіння орієнтовно на 10-І5 см по всій довжині, отже не являється межовою спорудою. У той же час за результатами кадастрової зйомки, яка була виконана для домоволодіння АДРЕСА_5 , були визначені межі ділянки площею 0,0350 га, що відповідають Акту визначення меж ділянки від 12 вересни 1978 року. Накладання контурів земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 видно на збірному кадастровому плані. При цьому, частина вигрібної ями домоволодіння АДРЕСА_4 -А перетинається як з кадастровою межею домоволодіння АДРЕСА_2 , так і огорожею в потрапляє на територію сусідньої ділянки. Згідно Збірного кадастрового плану, який доданий до матеріалів справи, на ньому схематично зображені межі земельних ділянок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , які межують між собою, при цьому такі ділянки розділені трьома лініями, жодна з яких не позначена як такою, що є спільною кадастровою межею, огорожею, що встановлена на даний час.

Одночасно, сторона відповідача звертає увагу суду, що до позовної заяви ОСОБА_1 додано Акт визначення меж ділянки від 12 вересня 1978 року, в якому зазначено, що межі земельної ділянки у відповідності до генерального плану, який додається, закріплені тимчасовими геодезичними знаками (кілками).

Крім того, представник відповідача наголосив, що у Акті комісійного обстеження домоволодінь АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , відсутні відомості про те, що: тимчасова прибудова до сараю, що розташована на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_2 , будь-яким чином перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у користуванню зливною ямою; залізна ляда, на зливній ямі пошкоджена, у тому числі шляхом перерізання навпіл, а так само не вказано і особу, яка таке пошкодження вчинила, у разі його наявності.

28 березня 2024 року складено протокол засідання комісії з розгляду спору щодо спільної межі земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_6 , відповідно до якої комісія розглянула питання щодо встановлення спільної межі між земельними ділянками вказаних домоволодінь. У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_9 проінформувала, що за результатами комісійного обстеження від 25 січня 2024 року сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_6 були винесені в натуру поворотні точки спільної межі, визначені на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:03:001:0214 по АДРЕСА_2 , які були закріплені межовими знаками у вигляді металевої труби. За результатами виносу меж з`ясовано, що огорожа, яка встановлена власником домоволодіння АДРЕСА_4 -Б ОСОБА_2 восени 2023 року не співпадає з кадастровою межею, відступає від неї всередину домоволодіння орієнтовно на 10-15 см по всій довжині, отже не являється межовою спорудою. На збірному кадастровому плані наявне накладення контурів земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , що не дає можливості зареєструвати в ДЗК земельну ділянку домоволодіння АДРЕСА_5 . При цьому, частина вигрібної ями домоволодіння АДРЕСА_4 -A перетинається як з кадастровою межею так і з огорожею і потрапляє па територію сусідньої ділянки. ОСОБА_10 запропонував вирішити спір та встановити спільну межу по огорожі, що існус на сьогоднішній день. В результаті чого площа ділянки по АДРЕСА_3 , збільшиться, a по АДРЕСА_2 , зменшиться. ОСОБА_1 зауважив, що в такому випадку його вигрібна яма буде частково на сусідній території. Також зазначив, що опади з навісу стікають на його територію і він вимагає вжити відповідних заходів для усунення всіх незручностей. ОСОБА_6 запропоновував встановити сервітут для обслуговування вигрібної ями та провести його державну реєстрацію. Представник ОСОБА_2 (його діти, які проживають в будинку) погодились встановити межу по існуючій огорожі і запевнили присутніх, що після затвердження документації із землеустрою облаштують навіс засобами водовідведення. ОСОБА_1 також надав згоду на встановлення межі по існуючій огорожі за умови встановлення земельного сервітуту для обслуговування зливної ями. Вирішили: межу між земельними ділянками домоволодінь по АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_2 встановити по існуючій на сьогоднішній день огорожі. Оформити земельний сервітут на користь ОСОБА_1 для обслуговування вигрібної яки, частина якої знаходиться в межах домоволодіння по АДРЕСА_2 . Після затвердження документації із землеустрою власнику домоволодіння АДРЕСА_2 вжити заходів по облаштуванню власного навісу засобами водовідведення.

Сторона відповідача звертає увагу суду, що у протоколі засідання комісії з розгляду спору щодо спільної межі земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , відсутні відомості про те, що: тимчасова прибудова до сараю, що розташована на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_2 , будь-яким чином перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у користуванню зливною ямою; залізна ляда на зливній ямі пошкоджена, у тому числі шляхом перерізання навпіл, та не вказано і особу, яка таке пошкодження вчинила, у разі його наявності, натомість вирішено після затвердження документації із землеустрою власнику домоволодіння АДРЕСА_2 вжити заходів по облаштуванню власного навісу засобами водовідведення.

Однак, у затвердженні документації із землеустрою власника будинковолодіння АДРЕСА_2 , тобто відповідача ОСОБА_2 , рішенням міської ради було відмовлено, внаслідок чого обов`язок щодо вжиття вищевказаних заходів у відповідача ОСОБА_2 не виник.

Крім того, сторона відповідача звертає увагу суду на суперечність обставин, які викладені у вищевказаному протоколі, іншим документам, які наявні у матеріалах справи.

Так, у вищезазначеному протоколі вказується, що «на збірному кадастровому плані наявне накладення контурів земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , що не дає можливості зареєструвати в ДЗК земельну ділянку домоволодіння АДРЕСА_3 », однак до матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 додано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 серпня 2024 року за №НВ-1400151622024, згідно якого державна реєстрації земельної ділянки площею 0,0340 га,з кадастровий номером 7110500000:03:001:0343, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка межує від точки В до точки А з земельною ділянкою ОСОБА_2 (7110500000:03:001:0214), проведена 06 серпня 2024 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена 03 серпня 2024 року ФОП ОСОБА_6 .

Рішенням LXXXIV сесії Смілянської міської ради від 31 липня 2024 року №84- 46/VIII «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_2 , та про вирішення земельного спору», міська рада вирішила: 1. Відмовити ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,0439 га, кадастровий номер 7110500000:03:001:0214 (землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_2 під домоволодінням, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 2. Встановити межу між земельними ділянками домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 по існуючій на сьогоднішній день огорожі; 3. Рекомендувати: оформити земельний сервітут на користь власника домоволодіння по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 для обслуговування вигрібної ями, частина якої знаходиться в межах домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 ; власнику домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_2 вжити заходів по облаштуванню власного навісу засобами водовідведення. Таким чином, вищевказаним рішення встановлено межу між земельними ділянками домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 по існуючій на сьогоднішній день огорожі, та на відповідача ОСОБА_2 покладено обов`язок виключно щодо вжиття заходів по облаштуванню власного навісу засобами водовідведення.

Також представник відповідача наголосив, що ищевказані Акт комісійного обстеження домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 від 25 січня 2024 року, Протокол засідання комісії з розгляду спору щодо спільної межі земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 від 28 березня 2024 року складеніі, а Рішення LXXXIV сесії Смілянської міської ради від 31 липня 2024 року №84-46/VlIl прийняте, до державної реєстрації земельної ділянки площею 0.0314 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташоване будинковолодіння, власником якого є позивач ОСОБА_1 , та її формування.

При цьому, питання щодо проходження або не проходження межі між земельними ділянками будинковолодінь по АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_7 , по існуючій на даний час огорожі між цими будинковолодіннями, після формування земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:03:001:0343, на якій розташоване будинковолодіння, що належить позивачу ОСОБА_1 , органами та посадовими особами, які склали вищевказані документи, не досліджувалося та будь-які висновки з даного питання ними не робилися. Відтак, на представник відповідача переконаний, що Акт комісійного обстеження домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 від 25 січня 2024 року, Протокол засідання комісії з розгляду спору щодо спільної межі земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 від 28 березня 2024 року та Рішення сесії Смілянської міської ради №LXXXIV від 31 липня 2024 року №84-46/VIIl є неналежними доказами у даній справі, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування.

До позовної заяви ОСОБА_1 додано будівельно-технічний висновок спеціаліста від 25 листопада 2024 року, складений спеціалістом техніком-будівельником Губським М.В. Представник відповідача вказує, що у даному будівельно-технічному висновку спеціаліста взагалі не відображено якими методами та на підставі яких досліджень спеціаліст Губський М.В. встановив як вищевказані обставини, так і інші обставини, що викладені у цьому висновку. Таким чином, результати обстеження, які викладені у цьому висновку спеціаліста, не відображають дійсних обставин, які могли були встановлені спеціалістом (експертом) на місці огляду та не ґрунтуються на проведених безпосередньо спеціалістом (експертом) дослідженнях і відомостях, які відображені у наданих у його розпорядження документах, внаслідок чого є виключно його припущеннями, на яких не може ґрунтуватися висновок як спеціаліста, так і експерта. Наголошує, що спеціалістом (експертом) ОСОБА_3 надано висновки щодо питань, які не ставилися йому на вирішення, при цьому останній надав висновки щодо правових питань, а саме у зв`язку з чим виникла суперечка та з чиєї провини, а також щодо об`єкту, а саме «раніше існуюча огорожа», який ним не досліджувався та місце перебування якої ним не встановлювалося, при цьому знову ж таки посилається на ОСОБА_2 як на особу, яка вчинила порушення. За вказаних обставин, сторона відповідача вважає, що будівельно-технічний висновок спеціаліста від 25 листопада 2024 року, складений спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_3 є неналежним та недопустимим доказом у даній справі.

З огляду на викладене представник відповідача просив позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення, врахувавши заперечення проти позову, що викладені у мотивувальній частині відзиву.

02 квітня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується із доводами викладеними стороною відповідача у відзиві. Стверджує, що зі сторони відповідача ОСОБА_2 , а точніше сім`ї дочки останнього, яка проживає в сусідньому з позивачем домоволодінні, у 2023 році було проявлено свавілля, коли він знаходився в лікарні та не міг вчасно протидіяти таким недобросусідським проявам. На переконання позивача посилання представника ОСОБА_11 у відзиві на правомірність користування останнім земельною ділянкою, на якій знаходиться його домоволодіння і яка межує з земельною ділянкою позивача та його нерухомим майном, спростовується самими ж доказами, які наведені у відзиві, а також копіями доказів, які долучені представником до відзиву, зокрема, рішенням сесії Смілянської міської ради від 31.07.2024 року. Зауважив, що земельна ділянка, яку отримав у користування ОСОБА_2 згідно до п.2 Договору купівлі-продажу укладеного між ним та ОСОБА_12 05.12.2013 року, складала площу 0,0421 га. Тоді як в 2022 році, як це убачається із Витягу сформованого 21.03.2025 року заявником ОСОБА_13 , площа цієї ділянки зазначається у розмірі 0,439 га, тобто на 0,0018 га більше.

Крім того зазначив, що 30.08.2022 року, рішенням сесії Смілянської міської ради, за клопотанням ОСОБА_2 було надано останньому дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,0439 га кадастровий номер 7110500000:03:001:0214 по АДРЕСА_2 . На переконання позивача, під час проведення такої «інвентаризації» ОСОБА_2 і було вчинено дії, які привели до порушення прав позивача, що було встановлено при проведенні комісійної перевірки Смілянською міською радою. Вказує, що доводи сторони відповідача спростовуються наступними доказами, зокрема, висновком спеціаліста, складеним фахівцем у сфері будівельно-технічних та земельних правовідносин ОСОБА_3 , а також копіями витягу із Державного земельного кадастру, копією технічного паспорта на домоволодіння, належне позивачу, а також фототаблицею місця розмежування домоволодінь позивача, яке мало місце до 2023 року та після проведенням посадки стороною відповідача алеї туй попід межею.

Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2025 року клопотання представника відповідача – адвоката Ігнатенка В.М. про призначення експертизи задоволено, призначено у вказаній цивільній справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження в справі на час її проведення.

07 листопада 2025 року до суду надійшов висновок експертів № 290/291/25-23 від 30 жовтня 2025 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на нерухоме майно відновлено.

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Також задоволено клопотання позивача про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_14 та експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А Рубеля та Д. Дриголю.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи та заперечення, наведені ними в заявах по суті справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Петренко В.М. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. На задоволенні позову наполягали.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача – адвокат Ігнатенко В.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав доводи викладені ним у відзиві на позов та зауважив, що огорожа між суміжними домоволодіннями позивача та відповідача встановлена близько 20 років тому, стверджував, що факту перенесення меж земельної ділянки не було та зазначив, що зливна яма позивача розташована на території відповідача. Заперечив доводи сторони позивача та зазначив, що вони спростовуються висновком судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи.

Допитана в якості свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що позивач у справі – ОСОБА_1 є її племінником, останній успадкував домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 після смерті своєї матері. Вказала що вона була очевидцем встановлення межі між домоволодіннями, що сторонам у справі, її племінник ОСОБА_1 на той час перебував у медичному закладі на лікуванні після перенесеного інсульту. 28 березня 2023 року до неї прийшов батько ОСОБА_1 і повідомив, що сусіди демонтували паркан. Прийшовши до домоволодіння племінника побачила, що дійсно ОСОБА_15 з дружиною та двоє робітників виконували демонтаж паркану. Через пару тижнів було встановлено новий паркан з метало профілю. Межа була зміщена на територію домоволодіння, що належить ОСОБА_1 , при цьому новий паркан було встановлено на зливній ямі, яка раніше знаходилась на території домоволодіння ОСОБА_1 . Після 2023 року межі земельних ділянок не змінювались, чи виготовлялась технічна документація свідку не відомо.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи сторін, покази свідка, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується.

За приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з чинним законодавством України, правовідносини добросусідства регулюються Земельним кодексом та Цивільним кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

За змістом статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Разом з тим звернення до суду з негаторним позовом передбачає необхідність доведення позивачем сукупності обставин, а саме: наявності у нього права власності чи іншого речового права на майно, існування перешкод у здійсненні такого права, а також того, що відповідні перешкоди створюються відповідачем та можуть бути усунуті шляхом застосування обраного способу захисту.

Відповідно до частини 2 статті 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Отже, вирішуючи даний спір, суд повинен встановити, чи доведено позивачем факт порушення його прав саме відповідачами та чи є заявлений ним спосіб захисту належним і таким, що здатний відновити порушене право у разі його доведеності.

Як убачається з наданих сторонами доказів, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2021 року, зареєстрованого за №1563 ОСОБА_1 набув у власність житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Означене домоволодіння належне позивачу розташоване за вищевказаною адресою на земельній ділянці з цільовим призначенням - для будівництва ті обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадиюна ділянку), площею 0,0340 га, кадастровий номер 7110500000:03:001:0343. Вказане підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1400151622024 від 06.08.2024 року.

У вказаному Витязі, а саме у розділі «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки», зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - Технічна документація із землеустрої^ щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),' 03 серпня 2024 року, Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 ; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; дата державної реєстрації земельної ділянки - 06 серпня 2024 року.

В свою чергу відповідач ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованим в реєстрі за №7266, є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з площею 0,0421 га, яка має кадастровий номер 7110500000:03:001:0214, що підтверджується копією вказаного договору та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 грудня 2013 року за №14009283.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21 березня 2025 року за №НВ-9954595662025, земельна ділянка площею 0,0439 га, з кадастровий номером 7110500000:03:001:0214, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , межує від точки В до точки з земельною ділянкою ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 (кад. № не визначений). У вказаному Витязі, а саме у розділі «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки», зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої - здійснена державна реєстрація земельної ділянки - Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 21 жовтня 2013 року, ФОП ОСОБА_5 ; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Управління Держземагентсва у Смілянському районі; дата державної реєстрації земельної ділянки - 08 листопада 2013 року.

Відтак, земельна ділянка 7110500000:03:001:0214, та земельна ділянка 7110500000:03:001:0343, які межують між собою позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 до даного часу у власність не передані, внаслідок чого такі земельні ділянки перебувають у комунальній власності, а позивач та відповідач відповідно є їх користувачами.

Згідно ч. 1 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Згідно ч.4 ст.79-1 ЗК України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, земельна ділянка площею 0.034 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташоване будинковолодіння, власником якого є позивач ОСОБА_16 , та земельна ділянка площею 0.0439 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташоване будинковолодіння, власником якого є відповідач ОСОБА_2 , є сформованими, оскільки їм присвоєно кадастрові номери 7110500000:03:001:0343 та 7110500000:03:001:0214, відповідно.

Після набуття права власності на вказане нерухоме майно між позивачем ОСОБА_1 та власником суміжного домоволодіння по АДРЕСА_1 – ОСОБА_2 виник спір щодо дотримання меж земельних ділянок та розташування господарських споруд.

Рішенням XLVI сесії Смілянської міської ради від 30 серпня 2022 року №46-64/VIII «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_2 » вирішено: 1. Надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,0439 га, кадастровий номер 7110500000:03:001:0214 (землі житлової та громадської забудови) на АДРЕСА_2 , під домоволодінням, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2. ОСОБА_2 виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки; 3. Рекомендувати ОСОБА_7 розроблену документацію із землеустрою подати на затвердження міській раді.

З наданих сторонами доказів вбачається, що виконання вищевказаного рішення Смілянської міської ради від 30 серпня 2022 року №46-64/VIII відповідачем було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на якій розташоване належне йому домоволодіння. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 0.0439 га ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої в АДРЕСА_1 виготовлена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , яка є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Слід зауважити, що під час виготовлення технічної документації ФОП ОСОБА_5 складено відомість про встановлені межові знаки, відповідно до якої межі земельної ділянки ОСОБА_2 розміром 0.0439 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 на території Смілянської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, згідно з планом погоджено замовником ОСОБА_2 та суміжними землекористувачами ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , а також представником Смілянської міської ради Ткач С.М. У вказаній відомості про встановлені межові знаки зазначено, що при обстеженні земельної ділянки раніше встановлених та закріплених межових знаків не виявлено. В точках з 1 по 14 межа збігається з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), тому межові знаки на земельній ділянці не встановлювались. Суміжними землекористувачами (землевласниками) ніяких претензій при обстеженні меж земельної ділянки не виявлено. Межі погоджені і не викликають заперечень.

Разом з тим з матеріалів справи убачається, що до звернення до суду з даним позовом позивач звертався до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів щодо перевірки обставин, які, на його думку, свідчили про порушення його прав як власника суміжного домоволодіння.

З листа виконавчого комітету Смілянської міської ради № 181/02-64 від 06.08.2024 року, адресованого позивачу ОСОБА_1 вбачається, що за результатом розгляду звернення ОСОБА_2 від 12.12.2023 № 06-12/13801 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_2 та земельного спору, що виник в результаті розгляду документації із землеустрою, з урахуванням норм чинного законодавства був підготовлений проект рішення «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_2 та про вирішення земельного спору» та винесений 31.07.2024 на розгляд LXXXIV (84) сесії міської ради. За результатами голосування рішення прийнято.

Згідно копії рішення LXXXIV сесії Смілянської міської ради №84-46/VII від 31 липня 2024 року «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_2 , та про вирішення земельного спору», міська рада, розглянувши клопотання ОСОБА_2 від 05 квітня 2024 року, реєстраційний №06-13/3133 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 про незгоду із встановленою межею між домоволодінням по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 від 11 грудня 2023 року №4-486/02-68. Враховуючи, що згідно з поданою на затвердження документацією із землеустрою, межа земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_2 не відповідає фактичному користуванню, не співпадає з наявною огорожею, використання господарських споруд не відповідає змісту добросусідства, а також те, що ОСОБА_2 відмовився підписати протокол комісії з розгляду спору щодо спільної межі земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 від 28і березня 2024 року, вирішила: 1. Відмовити ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,0439 га, кадастровий номер 7110500000:03:001:0214 (землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_2 під домоволодінням, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 2. Встановити межу між земельними ділянками домоволодінь по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 по існуючій на сьогоднішній день огорожі; 3. Рекомендувати: оформити земельний сервітут на користь власника домоволодіння по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 для обслуговування вигрібної ями, частина якої знаходиться в межах домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 ; власнику домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_2 вжити заходів по облаштуванню власного навісу засобами водовідведення.

До позовної заяви позивачем долучено будівельно-технічний висновок спеціаліста від 25 листопада 2024 року, складений спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_3 (спеціалізація «Технічна експертиза будівель і споруд», термін практичної експертної діяльності - 16 років). У розділі «Висновки» будівельно-технічного висновку спеціаліста від 25 листопада 2024 року, спеціалістом (експертом) ОСОБА_3 зазначено наступне:

«1. Дана суперечка між сусідами виникла та пов`язана з порушенням гр. ОСОБА_2 діючих будівельних норм, змісту добросусідства та відмовою ОСОБА_2 підписати протокол комісії з розгляду спору, щодо спільної межі між домоволодіння по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

2. Нова встановлена гр. ОСОБА_2 огорожа не співпадає з раніше існуючою огорожею, не відповідає діючим будівельним нормам, порушує права сусіда ОСОБА_1 на використання господарських споруд, не відповідає змісту добросусідства та не являється межовою спорудою між домоволодіннями. Тому вона (самовільно встановлена огорожа) повинна бути перенесена та встановлена на відстані 1 м. від стіни житлового будинку (на плані Літ. А) та на відстані 1 м. від стіни убиральні (на плані Літ. Г), згідно вимогам діючих будівельних норм.

3. Навіс, побудований впритул до нової огорожі відноситься до тимчасових об`єктів і прирівнюється до господарських споруд, тому також має перебувати на відстані 1 метр від паркану та/або межі між домоволодіннями.

4. Висаджені гр. Кравченком насадження - туї являються хвойними деревами родини кипарисових, тому згідно діючого законодавства та будівельних норм, дерева повинні бути висаджені від межі та/або огорожі па відстані 4 м та 6 м в залежності від величини крони».

Стороною відповідача заперечувались обставини, встановлені вказаним висновком спеціаліста, результати обстеження, які викладені у будівельно-технічному висновку спеціаліста від 25 листопада 2024 року, як такі, що не відображають дійсних обставин, які могли були встановлені спеціалістом (експертом) на місці огляду та не ґрунтуються на проведених безпосередньо спеціалістом (експертом) дослідженнях і відомостях, які відображені у наданих у його розпорядження документах, внаслідок чого є виключно його припущеннями, на яких не може ґрунтуватися висновок як спеціаліста, так і експерта. Крім того, стороною відповідача наголошувалось, що спеціалістом (експертом) ОСОБА_3 надано висновки щодо питань, які взагалі не ставилися йому на вирішення.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача – адвоката Ігнатенка В.М. про призначення експертизи та призначено у вказаній цивільній справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Чи встановлена огорожа (паркан) між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з порушенням меж сформованої земельної ділянки № 7110500000:03:001:0214, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_2 ?

2. Якщо огорожа (паркан) встановлений з порушенням меж земельної ділянки, то в яких межах та площі відбулося таке порушення та яким способом таке порушення підлягає усуненню?

07 листопада 2025 року до суду надійшов висновок експертів № 290/291/25-23 від 30 жовтня 2025 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

З висновку експертів № 290/291/25-23 від 30 жовтня 2025 року, складеного експертами Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Рубелем та Д. Дриголею слідує наступне:

1. Станом на час проведення натурного обстеження між ділянками будинковолодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 встановлена огорожа, яка розмежовує зазначені будинковолодіння.

Земельні ділянки сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі та мають спільну межу, що відповідає фактичній межі на місцевості. Земельна ділянка з кадастровим номером 7110500000:03:001:0343 ( АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 ) сформована зареєстрована в ДЗК від 06.08.2024. Земельна ділянка з кадастровим номером 7110500000:03:001:0214 ( АДРЕСА_6 гр. ОСОБА_2 ) сформована зареєстрована в ДЗК від 08.11.2013 та були внесені зміни в 2022 році. Тож, виходячи з того, що межі ділянок були узгоджені (погоджені), що передбачає комплекс землевпорядних дій, встановлена огорожа (паркан) не порушує меж сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:03:001:0214, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 .

2. Невід`ємною частиною фактичної спільної межі (огорожі (паркану) є накладання на зливну яму відповідача гр. ОСОБА_1 , яка фактично частково знаходиться на території земельної ділянки відповідача гр. ОСОБА_2 , що є порушенням меж ділянки відповідача гр. ОСОБА_2 . Таке порушення підлягає усуненню шляхом внесення (виправлення) відомостей щодо меж, площі, обмеження (земельного сервітуту) до Державного земельного кадастру згідно пн. 1, 6, 14, 16-20 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» шляхом комплексу землевпорядних дій виконаних сертифікованими інженерами-землевпорядниками на підставі ст. 57 або ст. 55-1 Закону України «Про землеустрій» та ст. 29 Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо встановлення сервітуту та внесення відомостей про сервітут до Державного земельного кадастру.

Таким чином, результати проведеної у справі експертизи не підтвердили доводи позивача про порушення межі земельної ділянки спірними господарськими спорудами, парканом та насадженнями дерев, оскільки межі вказаних земельних ділянок були узгоджені між позивачем та відповідачем.

Аналізуючи наданий позивачем будівельно-технічний висновок спеціаліста від 25 листопада 2024 року, складений спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_3 та висновок експертів № 290/291/25-23 від 30 жовтня 2025 року, складений експертами Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Рубелем та Д. Дриголею, суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 72 ЦПК України передбачено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Як вказує ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Так, спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_17 при підготовці будівельно-технічного висновку спеціаліста від 25 листопада 2024 року зроблено висновок, що ОСОБА_2 порушив діючі будівельні норми та зміст добросусідства, оскільки встановлена ним нова огорожа не співпадає з раніше існуючою огорожею, не відповідає діючим будівельним нормам, порушує права сусіда ОСОБА_1 на використання господарських споруд, не відповідає змісту добросусідства та не являється межовою спорудою між домоволодіннями., тому вона (самовільно встановлена огорожа) повинна бути перенесена згідно вимогам діючих будівельних норм. Навіс, побудований впритул до нової огорожі відноситься до тимчасових об`єктів і прирівнюється до господарських споруд, тому також має перебувати на відстані 1 метр від паркану та/або межі між домоволодіннями. Висаджені Кравченком насадження - дерева туї згідно діючого законодавства та будівельних норм, повинні бути висаджені від межі та/або огорожі па відстані 4 м та 6 м в залежності від величини крони.

Натомість кваліфікованими експертами Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Рубелем та Д. Дриголею зроблено висновок, що земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі та мають спільну межу, що відповідає фактичній межі на місцевості, а виходячи з того, що межі ділянок були узгоджені (погоджені), що передбачає комплекс землевпорядних дій, встановлена огорожа (паркан) не порушує меж сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:03:001:0214, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Щодо накладення паркану на зливну яму відповідача ОСОБА_1 , яка фактично частково знаходиться на території земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 , встановлено, що таке порушення підлягає усуненню шляхом внесення (виправлення) відомостей щодо меж, площі, обмеження (земельного сервітуту) до Державного земельного кадастру шляхом комплексу землевпорядних дій виконаних сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

Відтак, вказані висновки містять суперечливі дані.

Водночас результати обстеження, які викладені у будівельно-технічному висновку спеціаліста від 25 листопада 2024 року, не відображають дійсних обставин, які могли були встановлені спеціалістом на місці огляду та не ґрунтуються на проведених безпосередньо спеціалістом дослідженнях і відомостях, які відображені у наданих у його розпорядження документах, внаслідок чого є виключно його припущеннями, на яких не може ґрунтуватися висновок як спеціаліста, так і експерта. Також спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_3 надано висновки щодо питань, які не ставилися йому на вирішення, в тому числі щодо правових питань, а саме у зв`язку з чим виникла суперечка та з чиєї провини, а також щодо об`єкту, а саме «раніше існуюча огорожа», який ним не досліджувався та місце перебування якої ним не встановлювалося. Крім того, у будівельно-технічному висновку спеціаліста від 25 листопада 2024 року не відображено якими методами та на підставі яких досліджень спеціаліст (експерт) ОСОБА_3 встановив як вищевказані обставини, так і інші обставини, що викладені у цьому висновку.

Оскільки позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_3 було достовірно визначено факт вчинення відповідачем порушення діючих будівельних норм та змісту добросусідства, тощо, суд дійшов висновку, що перевагу при вирішенні даного спору належить надати висновку атестованих експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Рубеля та Д. Дриголі, які до того ж були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

При цьому суд зауважує, що в даному випадку спеціаліст ОСОБА_3 не є кваліфікованим судовим експертом в галузі будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, а як вбачається із додатків до указаного будівельно-технічного висновку спеціаліста від 25 листопада 2024 року, останній має кваліфікаційний статус оцінювача, що підтверджується сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності, кваліфікаційним сертифікатом №1328 від 22 травня 1999 року, посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача серії МФ №8972-ПК та свідоцтвом про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 3636 від 11 липня 2005 року.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази у їх сукупності, суд виходить із того, що відповідно до статті 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в межах заявлених позивачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів.

Звертаючись до суду, позивач обґрунтовував позов тим, що розташовані на суміжній земельній ділянці господарські споруди, огорожа та дерева створюють йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою на якій розташоване належне йому домоволодіння та вигрібною ямою, у зв`язку з чим просив зобов`язати відповідача усунути такі порушення шляхом перенесення відповідних об`єктів з дотриманням вимог будівельних норм, відновлення раніше існуючої огорожі та рекультивації земельної ділянки.

Отже, у цій справі позивач мав довести не лише наявність певних порушень будівельних чи земельних норм, а й те, що такі порушення створені саме відповідачем, що відповідач є особою, на яку може бути покладений обов`язок щодо їх усунення, а також можливість реалізації обраного способу захисту права.

Проте судом установлено, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі та мають спільну межу, що відповідає фактичній межі на місцевості. Між ділянками встановлена огорожа, яка розділяє домоволодіння позивача і відпововідача. Земельна ділянка з кадастровим номером 7110500000:03:001:0343 за адресою: АДРЕСА_3 на якій розташоване належне позивачу ОСОБА_1 домоволодіння сформована зареєстрована в ДЗК від 06.08.2024. Земельна ділянка з кадастровим номером 7110500000:03:001:0214 за адресою: АДРЕСА_6 на якій знаходиться належне відповідачу ОСОБА_2 домоволодіння, сформована зареєстрована в ДЗК від 08.11.2013 та були внесені зміни в 2022 році.

Відтак, судом встановлено, що межі вказаних земельних ділянок були узгоджені (погоджені), що передбачає комплекс землевпорядних дій, встановлена огорожа (паркан) не порушує меж сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:03:001:0214, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 .

Встановлено також, що наявне накладення огорожі (паркану) на зливну яму позивача ОСОБА_1 . Водночас дане порушення підлягає усуненню шляхом встановлення сервітуту та внесення відомостей про сервітут до Державного земельного кадастру.

А щодо твердження позивача про порушення його прав на користування ділянкою через кореневу систему саджанців туї, також не надано доказів щодо розміру кореневої системи з врахуванням виду висаджених саджанців, її виду чи ступеня розростання, які б вказували на неминучість настання шкоди в найближчій перспективі.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами сукупність обставин, необхідних для задоволення заявленого позову.

Окрім того, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_14 , оскільки свідок є рідною тіткою позивача позивача та не володіє інформацією про наявність технічної документації щодо інвентаризації земельних ділянок позивача та відповідача. А отже судом не встановлено належних та достовірних даних щодо спірних питань.

Інші доводи позивача також не спростовують наведених вище висновків суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачами вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача. Відтак, підстав для відшкодування позивачам понесених судових витрат суд не вбачає, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_9 .

Головуючий: В. В. Волосовський