Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №320/40704/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року справа № 320/40704/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М Мік Трейдінг» до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «М Мік Трейдінг» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України (далі – відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) із позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 №Ю-27158-2615 в сумі 191 427,72 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувана вимога ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27158-2615 від 02.06.2023 на суму 191 427,72 грн не відповідає вимогам законодавства за формою та змістом, а визначена у ній сума недоїмки є неправильною. Зокрема, позивач вказує на невідповідність оскаржуваної вимоги встановленій формі та зазначає, що контролюючим органом не враховано сплату товариством 19.06.2023 єдиного внеску в сумі 35 000,00 грн. У зв`язку з цим позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною та необґрунтованою і просить суд її скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 повторно витребувано докази у справі від відповідача.

11.06.2025 канцелярією суду зареєстровано письмові пояснення, подані представником відповідача через підсистему «Електронний Суд» на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2025. У наданих до суду поясненнях відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 №Ю-27158-2615 сформована в автоматичному режимі на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС, відповідно до яких станом на 31.05.2023 за ТОВ «М Мік Трейдінг» обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 191 427,72 грн. Відповідач вказує, що законодавством не передбачено складання окремого розрахунку боргу до вимоги про сплату недоїмки. Також ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що вимога була направлена позивачу поштою та отримана ним 16.06.2023. При цьому позивач повідомив контролюючий орган про оскарження вимоги в судовому порядку, у зв`язку з чим вона не узгоджувалась та до органу державної виконавчої служби не направлялась. Відповідач також повідомив, що станом на 06.06.2025 за даними ІКС за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 195 896,18 грн.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М Мік Трейдінг» (ідентифікаційний код: 30114831, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 88) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.09.1998, що підтверджується Довідкою АБ №638552 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент виникнення спірних правовідносин видами економічної діяльності ТОВ «М Мік Трейдінг» є: 46.34 Оптова торгівля напоями (основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 №Ю-27158-2615, згідно з якою заборгованість ТОВ «М Мік Трейдінг» зі сплати єдиного внеску станом на 31.05.2023 становить 191 427,72 грн. З тексту оскаржуваної вимоги вбачається, що підставою для її винесення стали дані інформаційної системи органу доходів і зборів.

Зазначена вимога направлена на адресу позивача 14.06.2023 рекомендованим поштовим відправленням за №0103332764458 та вручена останньому 16.06.2023, що підтверджується копією конверту, роздруківкою із сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за унікальним номером відправлення №0103332764458 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З інтегрованої картки платника (ІКП) ТОВ «М Мік Трейдінг» за платежем з єдиного внеску судом встановлено, що до 03.06.2022 за відповідним платежем обліковувалися значні суми переплати, які в подальшому використовувалися для погашення нарахованих сум єдиного внеску. Протягом 2022 року сума переплати послідовно зменшувалася внаслідок проведення нарахувань єдиного внеску та їх зарахування.

Так, з 03.06.2022 за позивачем почала обліковуватися недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 20 730,71 грн.

08.06.2022 товариством здійснено сплату єдиного внеску в сумі 37 000,00 грн, за рахунок якої недоїмку у розмірі 20 730,71 грн було погашено повністю, а залишок у сумі 16 269,29 грн обліковувався як переплата.

09.08.2022 в ІКП відображено нарахування єдиного внеску в сумі 31 455,92 грн. За рахунок наявної переплати у сумі 16 269,29 грн частину цього нарахування було погашено, у зв`язку з чим виникла недоїмка у розмірі 15 186,63 грн. Цього ж дня відображено ще одне нарахування єдиного внеску в сумі 11 678,45 грн, унаслідок чого загальний розмір недоїмки становив 26 865,08 грн.

25.08.2022 товариством сплачено 1 785,42 грн, унаслідок чого розмір недоїмки зменшився до 25 079,66 грн.

09.11.2022 в ІКП відображено три нарахування єдиного внеску в сумах 28 212,62 грн, 26 700,63 грн та 26 700,63 грн, унаслідок чого розмір недоїмки послідовно збільшився до 53 292,28 грн, 79 992,91 грн та 106 693,54 грн відповідно.

02.12.2022 товариством сплачено 5 887,58 грн, після чого станом на кінець 2022 року розмір недоїмки становив 100 805,96 грн.

У 2023 році 19.01.2023 товариством сплачено 6 559,02 грн, унаслідок чого розмір недоїмки зменшився до 94 246,94 грн.

09.02.2023 в ІКП відображено три нарахування єдиного внеску в сумах 26 973,92 грн, 26 973,92 грн та 23 673,92 грн, унаслідок чого розмір недоїмки збільшився до 171 868,70 грн.

24.02.2023 товариством сплачено 18 583,84 грн, після чого недоїмка становила 153 284,86 грн.

17.03.2023 товариством здійснено сплату 12 923,73 грн, унаслідок чого розмір недоїмки зменшився до 140 361,13 грн.

24.03.2023 товариством сплачено 10 000,00 грн, після чого недоїмка становила 130 361,13 грн.

11.04.2023 товариством здійснено сплату 9 989,33 грн, унаслідок чого розмір недоїмки зменшився до 120 371,80 грн.

У подальшому 10.05.2023 в ІКП відображено три нарахування єдиного внеску в сумах 25 142,86 грн, 22 923,73 грн та 22 989,33 грн, загальна сума яких становить 71 055,92 грн. Унаслідок зазначених нарахувань розмір недоїмки збільшився з 120 371,80 грн до 191 427,72 грн.

Таким чином, станом на 31.05.2023, тобто на кінець календарного місяця, що передував формуванню оскаржуваної вимоги, в інтегрованій картці платника за ТОВ «М Мік Трейдінг» обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 191 427,72 грн.

В подальшому, 19.06.2023 ТОВ «М Мік Трейдінг» здійснило сплату єдиного внеску в сумі 35 000,00 грн, що також відображено в інтегрованій картці платника.

Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

В силу приписів частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За змістом частини дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

За приписами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI та визначення процедури нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами врегульовує Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449)

Пунктами 1 та 2 розділу VІ Інструкції №449 встановлено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 розділу VІ Інструкції №449).

З аналізу змісту вищенаведених норм вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Як встановлено судом, згідно з даними інтегрованої картки платника після проведення відповідних нарахувань та використання наявної переплати 03.06.2022 у позивача виникла недоїмка з єдиного внеску у розмірі 20 730,71 грн.

Надалі товариством 08.06.2022 сплачено 37 000,00 грн, унаслідок чого зазначена недоїмка була повністю погашена, а в обліку утворилася переплата у розмірі 16 269,29 грн. У подальшому внаслідок нових нарахувань єдиного внеску та часткових платежів розмір недоїмки змінювався, а станом на 31.12.2022 становив 100 805,96 грн.

У 2023 році після відображення в інтегрованій картці платника 09.02.2023 нарахувань єдиного внеску на загальну суму 77 621,76 грн та здійснення позивачем платежів 19.01.2023, 24.02.2023, 17.03.2023, 24.03.2023 та 11.04.2023 розмір недоїмки станом на 11.04.2023 становив 120 371,80 грн.

Водночас 10.05.2023 в інтегрованій картці платника відображено нарахування єдиного внеску на загальну суму 71 055,92 грн, унаслідок чого розмір недоїмки збільшився до 191 427,72 грн.

Отже, станом на 31.05.2023 за даними інтегрованої картки платника позивача обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 191 427,72 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 №Ю-27158-2615, згідно з якою заборгованість ТОВ «М Мік Трейдінг» зі сплати єдиного внеску з урахуванням штрафу та пені станом на 31.05.2023 становить 191 427,72 грн.

Таким чином, доводи позивача про те, що контролюючим органом неправильно визначено розмір недоїмки, суд вважає необґрунтованими, оскільки наведена в оскаржуваній вимозі сума відповідає сумі недоїмки, яка обліковувалася за позивачем в інтегрованій картці платника станом на 31.05.2023.

Посилання позивача на сплату 19.06.2023 єдиного внеску в сумі 35 000,00 грн не спростовує правильності визначення суми недоїмки в оскаржуваній вимозі. Зазначений платіж здійснено вже після формування вимоги 02.06.2023 та після дати, станом на яку визначався розмір недоїмки. Відтак такий платіж не міг бути врахований при формуванні вимоги, предметом якої є недоїмка, що існувала станом на 31.05.2023.

При цьому суд враховує, що відповідно до пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних ІКС ДПС щодо суми недоїмки, яка обліковується за платником на кінець відповідного календарного місяця. Отже, для оцінки правомірності визначення суми недоїмки в оскаржуваній вимозі визначальним є стан розрахунків позивача за єдиним внеском станом на 31.05.2023, тобто на кінець календарного місяця, за результатами якого сформовано вимогу.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що за даними інтегрованої картки платника сума недоїмки у розмірі 191 427,72 грн, визначена в оскаржуваній вимозі, документально та арифметично підтверджується, а здійснений позивачем після її формування платіж у сумі 35 000,00 грн не свідчить про неправильність визначення контролюючим органом розміру недоїмки.

Щодо доводів позивача про невідповідність оскаржуваної вимоги встановленій формі у зв`язку із зазначенням у ній перед підписом слів «уповноважена особа» замість передбаченого формою додатка 6 до Інструкції №449 формулювання «Керівник (його заступник або уповноважена особа)», суд зазначає таке.

Дійсно, відповідно до форми вимоги про сплату боргу (недоїмки), наведеної у додатку 6 до Інструкції №449, у реквізиті щодо особи, яка підписує вимогу, зазначено: «Керівник (його заступник або уповноважена особа)».

Водночас зазначене формулювання визначає коло посадових осіб, які можуть підписувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), а не встановлює обов`язок зазначення у кожній вимозі усіх перелічених у формі варіантів посадового статусу особи, яка її підписує.

З оскаржуваної вимоги від 02.06.2023 №Ю-27158-2615 вбачається, що остання підписана уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві Юлією Кравчук.

Відповідно до Інформації щодо переліку посадових (службових) осіб, уповноважених керівником Головного управління ДПС у м. Києві на виконання делегованих повноважень (з 01.01.2021), що міститься на офіційному порталі Державної податкової служби України (посилання https://kyiv.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/upovnovajeni-osobi-/74975.html), наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2022 №322 заступника начальника відділу погашення заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом, ОСОБА_1 (особа, яка підписала оскаржувану вимогу) уповноважено на право підписання вимог, повідомлень про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Наведене свідчить, що Кравчук Юлія має право на підписання, як уповноважена особа, оскаржуваної вимоги.

Отже, зазначення в оскаржуваній вимозі статусу особи, яка її підписала, як «уповноваженої особи» відповідає фактичному статусу підписанта та не перешкоджає встановленню особи, яка підписала вимогу, і наявності у неї відповідних повноважень.

Таким чином, саме по собі використання в оскаржуваній вимозі формулювання «уповноважена особа» замість повного формулювання, наведеного у типовій формі додатка 6 до Інструкції №449, не свідчить про порушення встановленої форми вимоги та не може бути підставою для визнання її протиправною і скасування.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 №Ю-27158-2615 прийнята Головним управлінням ДПС у м. Києві за наявності передбачених законом підстав та є правомірною. Підстав для її визнання протиправною та скасування судом не встановлено.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.