Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №320/8501/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Київ № 320/8501/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області

до ФОП ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб - 15 220,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як платник податків та відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу має непогашений податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 15 220,00 грн. Таким чином, оскільки визначене податкове зобов`язання у встановлені законодавством строки відповідачем не сплачено, відповідна сума набула статусу податкового боргу, податкова вимога залишається чинною, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до добровільного погашення заборгованості, Головне управління ДПС у Київській області вважає наявними правові підстави для її стягнення у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Про відкриття провадження відповідач був проінформований шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень та рекомендованим повідомленням № 0601167996292, яке було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

12.04.2023 ОСОБА_1 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №103223073236.

Відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційних систем ДПС України та інтегрованої картки платника за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлені законодавством строки у нього виник податковий борг.

З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано податкову вимогу від 21.08.2024 №0013244-1306-1036, якою відповідача повідомлено про наявність податкового боргу та необхідність його погашення.

Зазначену податкову вимогу направлено контролюючим органом на податкову адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням. З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення повернулося відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Доказів оскарження або скасування податкової вимоги від 21.08.2024 №0013244-1306-1036 матеріали справи не містять.

Згідно з наданою Головним управлінням ДПС у Київській області довідкою про заборгованість, станом на 14.02.2025 за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у загальному розмірі 15 220,00 грн, який складається із заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Наявність зазначеної заборгованості також підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою-розрахунком податкового боргу та відомостями інтегрованої картки платника податків.

Крім того, відповідно до інформації, отриманої з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, за відповідачем обліковуються відкриті банківські рахунки в АТ «Універсал Банк».

Станом на час звернення контролюючого органу до суду податковий борг відповідачем у добровільному порядку не погашено, у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду з цим позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 15 220,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період, але не більш як до кінця поточного звітного року.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків та 12.04.2023 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №103223073236.

Водночас обов`язок зі сплати єдиного податку у встановлені Податковим кодексом України строки відповідачем належним чином не виконано, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

З наданих контролюючим органом довідки про заборгованість, довідки-розрахунку податкового боргу та відомостей інтегрованої картки платника судом встановлено, що станом на 14.02.2025 за відповідачем обліковувався податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 15 220,00 грн.

Отже, з огляду на те, що відповідні суми грошових зобов`язань не були сплачені відповідачем у встановлений законом строк, вони набули статусу податкового боргу у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Щодо дотримання контролюючим органом процедури, яка передує примусовому стягненню податкового боргу, суд зазначає таке.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначених положень Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано податкову вимогу від 21.08.2024 №0013244-1306-1036, яку направлено на податкову адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0600957628742.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене поштове відправлення повернуто контролюючому органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

При цьому матеріали справи не містять доказів скасування, відкликання чи оскарження податкової вимоги від 21.08.2024 №0013244-1306-1036. Відсутні також відомості про повне погашення відповідачем податкового боргу після її формування.

Суд також ураховує приписи пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається. Погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день його погашення.

Таким чином, визначальним для збереження дії раніше сформованої податкової вимоги є саме безперервність існування податкового боргу. Доказів того, що після формування податкової вимоги відповідач повністю погасив податковий борг, у зв`язку з чим така вимога втратила свою дію, матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, законодавцем передбачено судовий порядок стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи, а тому звернення Головного управління ДПС у Київській області з цим позовом відповідає визначеному Податковим кодексом України способу реалізації повноважень контролюючого органу.

Суд зауважує, що сам по собі факт наявності у відповідача відкритих банківських рахунків не свідчить про погашення податкового боргу та не спростовує відомостей інтегрованої картки платника щодо його наявності.

Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позов, доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, наявні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розглянувши подані до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб - 15 220,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.