Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №240/13439/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/13439/25

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як законному представнику ОСОБА_2 , починаючи з 03 листопада 2024 року грошового забезпечення, в тому числі додаткової грошової винагороди, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_3 );

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як законному представнику ОСОБА_2 грошове забезпечення, починаючи з 03 листопада 2024 року, в тому числі додаткову грошову винагороду, визначену згідно з постановою КМУ №168 від 28.02.2022, а також грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_3 в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року №884 (на час виникнення спірних правовідносин).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 05.06.2009 по 23.08.2012. В цьому шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_2 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.11.2024 №4719 ОСОБА_3 , внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу по ПВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» зник безвісті, 03.11.2024, в районі населеного пункту Серебрянка зі сторони населеного пункту Діброва Донецької області, що також підтверджується сповіщенням сім`ї №527, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024. Внаслідок зникнення безвісті ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_2 (доньки ОСОБА_3 ), позивач звернулася із заявою до командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2024 про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, а також виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, що належала батьку її доньки ОСОБА_3 , який зник безвісті 03.11.2024. Однак листом відповіддю №1848/7/4920 від 25.02.2025 відмовлено позивачу, як законному представнику ОСОБА_2 , в задоволенні заяви щодо виплати їй грошового забезпечення, додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, що належна її батьку ОСОБА_3 на підставі п.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на лютий 2025 року), оскільки здійснювалося стягнення з грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчого провадження НОМЕР_8. Позивачка, вважаючи порушеними права доньки, звернулась до суду з цим позовом.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Крім іншого, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі, як третю особу, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.06.2025 на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо заявлених вимог вх. №46795/25, відповідно до змісту яких третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає дії Військової частини НОМЕР_1 про відмову у призначенні позивачці запитуваних виплат правомірними.

20.06.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №49926/25, відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

26.06.2025 на адресу суду представником позивача надіслано заяву про виправлення описки в позовній заяві в частині зазначення правильної дати Постанови КМУ №168 по тексту позову та його прохальної частини - 28.02.2022.

26.06.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. №51669/25, відповідно до змісту якої позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві та цій відповіді.

16.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо витрат на правничу допомогу вх. №57083/25.

Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 05.06.2009 по 23.08.2012, що підтверджується рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23.07.2012 у справі №619/1709/2012.

За час перебування у шлюбі у подружжя народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 15.12.2009.

ОСОБА_3 перебуває на військовій службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.03.2024 №73 про переведення солдата ОСОБА_3 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.02.2024 №280-РС, на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.05.2024 №128, ОСОБА_3 з 21.04.2024 залучений до сил та засобів тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в складі ВЧ НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань або здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в зоні відповідальності ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.11.2024 №4719, ОСОБА_3 , внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу по ПВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» зник безвісті, 03.11.2024 в районі населеного пункту Серебрянка зі сторони населеного пункту Діброва Донецької області, що також підтверджується сповіщенням сім`ї №527 видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024.

У довідці доповіді про зниклого безвісті військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 від 03.11.2024, в особистих анкетних даних близьким родичем вказана донька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внаслідок зникнення безвісті ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_2 (доньки ОСОБА_3 ), а саме: позивачка звернулася із заявою до командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.12.2024 про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, а також виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, належну її батьку ОСОБА_3 , який зник безвісті 03.11.2024.

Дана заява надійшла до ВЧ НОМЕР_1 31.12.2024 із супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.12.2024 №1/12005, однак листом-відповіддю №1848/7/4920 від 25.02.2025 відмовлено позивачці, як законному представнику ОСОБА_2 , в задоволенні заяви щодо виплату їй грошового забезпечення, додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, належні її батьку ОСОБА_3 на підставі п.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на лютий 2025 року), оскільки здійснювалося стягнення з грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчого провадження НОМЕР_8.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 вказаного Закону).

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену правову норму викладено в наступній редакції: «За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.»

Дані зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01.02.2025.

Відповідно до абзацу четвертого частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Що стосується нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за постановою КМУ №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" (далі - Постанова КМУ №168), то виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

Пунктом 1-2 Постанови КМУ №168 встановлено. що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - Порядок №884).

Цей Порядок механізм виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - військовослужбовці), особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках, та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п`ятому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У Порядок №884 були внесені зміни 19.04.2025.

Після змін, внесених у Порядок №884 19.04.2025 його норми викладені в іншій редакції.

Так, пунктом 2 Порядку №884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до пункту 4 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися визначені особи, зазначені: в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці; в абзаці п`ятому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.

Згідно з пунктом 5 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей щодо військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.

Пунктом 6 Порядку №884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

Відповідно до пункту 7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення не здійснюється у разі: добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства військовослужбовців; наявності (набуття) у визначних осіб громадянства Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або у разі постійного проживання на території таких країн, або засудження за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 розлучена із солдатом ОСОБА_3

ОСОБА_2 є неповнолітньою дитиною, зниклого безвісти ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу, що з 19.04.2025 правове регулювання виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон, заручників, інтернованих або зниклих безвісти, здійснюється відповідно до пункту 6 Порядку №884 у новій редакції, якою чітко визначено вичерпне коло осіб, що мають право на такі виплати, а також встановлено обмеження щодо осіб, які отримують від військовослужбовця аліменти.

Зокрема, нова редакція Порядку №884 прямо виключає з кола осіб, яким здійснюється виплата грошового забезпечення, тих осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти.

При цьому факт здійснення утримань із грошового забезпечення ОСОБА_3 на підставі постанови державного виконавця в рамках виконавчого провадження НОМЕР_8 свідчить саме про наявність аліментних зобов`язань, по якому проводиться відрахування.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 не є членом сім`ї зниклого безвісті солдата ОСОБА_3 .

З 2012 року, донька ОСОБА_2 , інтереси якої вона представляє, проживає з позивачкою (своєю матір`ю) та, відповідно, перебуває на її утриманні, а не безвісті відсутнього солдата ОСОБА_3 .

З ОСОБА_3 стягуються лише аліменти на користь позивачки, що не свідчить про те, що донька ОСОБА_2 перебуває на утриманні безвісті відсутнього батька - ОСОБА_3 .

Таким чином, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо виплати їй грошового забезпечення, додаткової винагороди, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, належних батьку їх спільної неповнолітньої дитини - солдату ОСОБА_3 , оскільки позивачка скористалась своїм правом на стягнення аліментів у примусовому порядку та втратила право на отримання частини грошового забезпечення, як законний представник малолітньої дитини, відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, відмова у виплаті частини грошового забезпечення через утримання аліментів є правомірною, а позовні вимоги безпідставними.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

21.08.26