Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №754/11634/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2387/26

Справа №754/11634/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, 09.06.2026 о 00 год. 55 хв. у м. Києві на вул. Сержа Лифаря, 14, керував автомобілем ВАЗ 21121, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які надсилалися за місцем його проживання. Також ОСОБА_1 викликано повідомленням про розгляд справи щодо нього на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , якого також повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не належать до категорії справ, розгляд яких потребує обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ураховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» (заяви № 15809/02 і № 25624/02) від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти транспортними засобами та керувати ними, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною третьою статті 130 КУпАП визначено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 цієї статті, полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом і яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відповідні порушення, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння (формальний склад). Суб`єктом є спеціальний, тобто особа, яка керує транспортним засобом і яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення, зазначені в цій частині статті. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Згідно з вимогами частин другої та третьої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687838 від 09.06.2026, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час, місце та спосіб вчинення правопорушення. У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 09.06.2026, проходити який ОСОБА_1 відмовився. Відеозаписом, здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проходження на вимогу поліцейського огляду на стан сп`яніння відмовився. Обставина, що особа двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню, підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відповідні порушення, керуючи транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, а також обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Повторність вчинення правопорушення врахована при кваліфікації дій за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а тому повторно як обтяжуюча обставина не враховується. Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає штраф у фіксованому розмірі з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, а тому визначення виду і розміру основного стягнення на розсуд суду не належить. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Згідно з матеріалами справи автомобіль ВАЗ 21121, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не належить, а тому конфіскація транспортного засобу не застосовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З огляду на наведене у порядку ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення, що накладається цією постановою, підлягає приєднанню невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2026 у справі № 754/1147/26.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 30, 33, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати до стягнення, накладеного цією постановою, невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2026 у справі № 754/1147/26 та визначити ОСОБА_1 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 20 (двадцять) років, який обчислювати з 07.03.2026 - дати набрання законної сили постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2026 у справі № 754/1147/26.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанову про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК