Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №754/10833/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2239/26

Справа №754/10833/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Комсомольська Полтавської області, громадянки України, такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 о 10 год. 44 хв. ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець під час фактичної перевірки кафе за адресою: АДРЕСА_2 , у якому вона провадить підприємницьку діяльність, вчинила порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме провела розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій і без створення та видачі в паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскального чека), чим порушила вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явилася, про місце і час розгляду справи вона повідомлялася судовими повістками, які надсилалися за місцем її проживання. Також ОСОБА_1 викликалася через оголошення про розгляд справи щодо неї на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , якій під час його складання повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155-1 КУпАП, не належить до категорії справ, розгляд яких потребує обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розгляду справи в розумні строки суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення ОСОБА_1 можливості взяти участь у судовому засіданні, однак вона цим правом не скористалася, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла і про причини неявки суд не повідомила. Процесуальні можливості забезпечення явки особи вичерпано.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а статтею 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку проведення розрахунків. Об`єктивна сторона полягає у проведенні розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій та без створення і видачі розрахункового документа встановленого зразка. Суб`єктом є спеціальний, тобто особа, яка здійснює розрахункові операції, або посадова особа. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

ОСОБА_1 провадить підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець і особисто проводила розрахункову операцію, а тому належить до категорії осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розумінні санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обставини правопорушення і вина ОСОБА_1 підтверджуються дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 2628 від 05.06.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та який містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення. Актом фактичної перевірки за реєстраційним № 46833/Ж5/26/15/07/3227411440 від 05.06.2026, складеним уповноваженими посадовими особами контролюючого органу в межах їх повноважень за результатами фактичної перевірки, проведеної 04.06.2026, відображено хід і результати перевірки та зафіксовано факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій і без створення та видачі розрахункового документа встановленого зразка (фіскального чека) із зазначенням дати, часу і місця виявленого порушення.

Зокрема, згідно з пунктом 2.2.20 акта за адресою: АДРЕСА_2 (кафе), здійснюється діяльність з продажу безалкогольних напоїв та їжі. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій на готівкові кошти у сумі 4 550 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень, які не проведені через програмний реєстратор розрахункових операцій, без видачі відповідних розрахункових документів. Згідно з пунктом 2.2.19 акта сума готівкових коштів за фіскальним звітом на початок робочого дня становила 0,00 гривень.

Матеріали справи свідчать, що реєстратор розрахункових операцій та програмний реєстратор розрахункових операцій за ОСОБА_1 зареєстровані у встановленому порядку, що підтверджується наведеними в акті реєстраційним посвідченням на реєстратор розрахункових операцій та фіскальним номером програмного реєстратора розрахункових операцій. Отже, порушення полягає не у відсутності відповідних засобів, а у непроведенні через них розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженими посадовими особами, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними і допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП та у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі та акті обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини та обставини, визначені статтею 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Суд ураховує, що порушення допущено під час провадження підприємницької діяльності, пов`язаної з систематичним проведенням розрахункових операцій, а також суму розрахункових операцій, не проведених через реєстратор розрахункових операцій, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у виді штрафу, що за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці та ступеню її вини і буде необхідним та достатнім для її виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанову про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК