Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №216/6982/24 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №216/6982/24

Суддя: ЦИМБАЛІСТЕНКО О. В.

Справа № 216/6982/24

провадження 2/216/293/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

представниці позивача ОСОБА_1 ,

представниці відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 червня 2024 року рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 216/1421/24 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів, а саме змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі № 216/382/15-ц, та стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 (десяти тисяч) грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки про доходи від 11.09.2024 року, доход позивача ОСОБА_3 , який працює на посаді виконавчого директора ТОВ «Рефрасервіс» з 21.01.2020 року, складає 11 700 грн, з них: ПДФО 2106 грн, військовий збір 175,50 грн, аліменти на утримання сина ОСОБА_5 – 2354,63 грн, залишок до виплати становить 7063,87 грн. Інших доходів у позивача не має. Тобто, фактично, за умови повного виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2024 року ОСОБА_3 матиме постійну заборгованість не лише зі сплати аліментів, а й ще не матиме фактично коштів для існування, враховуючи обов`язковість сплати податків та військового збору. Крім того, ОСОБА_3 знаходиться у шлюбі, в якому має дитину ОСОБА_6 , якого теж треба утримувати. В зв`язку із чим просить суд зменшити розмір аліментів до 5000 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представниця позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовну заяву, наполягала на її задоволенні з наведених в ній підстав. Додатково пояснила, що рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 216/1421/24 від 13 червня 2024 року ОСОБА_3 не оскаржувалось.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася.

Представниця відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву. Так у відзиві до позовної заяви вона зазначила, що рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2024 року по справі № 216/1421/24 не оскаржено, не скасовано, набрало законної сили 15.07.2024 року. Тобто, фактично позивач погодився з ухваленим рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2024 року по справі № 216/1421/24 та з ухваленим розміром аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн. Під час подання позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів, ОСОБА_4 було підтверджено факт зміни матеріального становища платника аліментів та той факт, що ОСОБА_3 приховує дійсний розмір своїх доходів задля зменшення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , а також даний факт встановлено під час розгляду справи № 216/1421/24, оскільки: позивач придбав транспортні засоби, а саме відповідно до відповіді Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, вбачається, що за ОСОБА_3 на той час було зареєстровано транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі TOUAREG, рік виробництва 2021, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та транспортний засіб марки AUDI моделі RS E-TRON GT, рік виробництва 2023, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 . З відповіді Головного сервісного центру МВС на адвокатський запит вих. № 101 від 16.01.2024 року вбачається, що транспортний засіб AUDI RS E-TRON GT, 2023 р.в., № куз. НОМЕР_3 первина реєстрація нового ТЗ, придбаного в торговельній організації, який ввезено з-за кордону, договір укладений у СГ, № 3970/2023/ АМ0021014 від 09.08.2023, виданий ПП «Аеліта Моторс», транспортний засіб VOLKSWAGENTOUAREG, 2021 р.в., № куз. НОМЕР_1 перереєстрація на нового власника за договором купівлі продажу, договір укладений у СГ, № 8069/23/013901 від 12.07.2023 року. Згідно 376 інформації, що міститься на офіційному сайті ПП «Аеліта Моторс» https://www.aelita-motors.dp.ua/kontakty/posluhy вбачається, що вартість транспортного засобу AUDI RS E-TRON GT становить від 4 980 178,52 грн. до 5 376 784,88 грн. Згідно інформації, що міститься на https://auto.ria.com/uk/legkovie/volkswagen/touareg/state/dnepr вбачається, що середня вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, 2021 р.в. становить приблизно 2 500 000,00 грн. Тобто, враховуючи сукупну приблизну вартість транспортних засобів, що належали Позивачу, а саме 7 500 000,00 грн. можливо дійти висновку, що приблизний дохід Позивача у 2022 – 2023 році за місяць становить 312 500,00 грн., тому вартість аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку повинно було становити 78 125,00 грн., однак Позивач сплачував аліменти у розмірі 2 093,00 грн.

Крім того, згідно відповіді Головного сервісного центру МВС також вбачається, що 27.08.2021 року Позивачем було придбано транспортний засіб BMWX4, 2021 р.в., № куз. НОМЕР_5 (первинна реєстрація нового ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, договір укладений у СГ, № U21-7329/1 від 26.08.2021, виданий ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ»), який 24.02.2023 року Позивачем було перереєстровано на нового власника на підставі договору укладеного у СГ, № 6200/23/025769 від 24.02.2023, виданого ТОВ «прогрес Автотрейд Київ». Також, 11.09.2019 року Позивачем було придбано транспортний засіб BMW 5201, 2016 р.в., № куз. НОМЕР_6 (перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу), який 28.05.2021 року Позивачем було перереєстровано на нового власника на підставі договору укладеного у СГ, № 7221/21/015557 від 14.05.2021, виданого ТОВ «Трансмехбуд-2015».

Позивач є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефрасервіс», що також є свідченням покращення матеріального становища. Відповідно до відповіді Державної податкової служби України, вбачається, що у 2 кварталі 2021 року Позивач отримав дохід від ТОВ «ТРАНСМЕХБУД-2015» у розмірі 703 426,00 грн. (ознака доходу 105 – у разі продажу рухомого майна). Однак, не дивлячись на всі ці придбання «елітних» транспортних засобів, Позивач станом на той час також отримував не велику заробітну плату у співвідношенні з вартістю транспортних засобів, а саме 10 400,00 грн. (десять тисяч чотириста гривень).

Тобто, під час розгляду справи № 216/1421/24 Відповідачем було доведено той факт, що Позивач дійсно з 2019 року приховує розмір своїх доходів задля зменшення сплати аліментів на утримання дитини, оскільки з отриманої Позивачем заробітної плати неможливо придбати такі «елітні» транспортні засоби, які відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України підлягають під оподаткування (так званий «податок на розкіш»), крім того в подальшому їх утримувати, а також належно забезпечувати свій рівень життя, сплачувати комунальні послуги, утримувати дітей та інше, з урахуванням той заробітної плати, яку впродовж тривалого часу отримував та отримує Позивач. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав додатковий дохід із продажу коштовних транспортних засобів, є працездатною, фізично здоровою особою, маючи постійне місце роботи, що вказує на здатність ОСОБА_3 забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітніх дітей.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народився син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданого Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2015 року з позивача ОСОБА_3 на користь матері дитини – ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття, починаючи стягнення з 27.01.2015 року.

13 червня 2024 року Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив рішення по справі № 216/1421/24, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів, а саме: змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі № 216/382/15-ц та постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно. Дане рішення сторонами не оскаржено, не скасовано та набрало законної сили 15 липня 2024 року. В зв`язку із чим позивачу виданий виконавчий лист для пред`явлення його у виконавчу службу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей,- непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина: наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В частині другій статті 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч. 1,2, ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-Х1І від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального Й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Погіршення або поліпшення стану здоров`я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстава для зміни розміру аліментів.

Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

У розумінні статті 81 ЦПК України та статті 192 СК України саме позивачу необхідно доводити обставини змін у матеріальному становищі, сімейному стані, здоров`ї або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Аналогічний правовий висновок у міститься Постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 459/2189/18.

Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Підставою для зменшення раніше встановленого розміру аліментів є, зокрема, зміна матеріального або сімейного стану. Тобто, позивачем має бути доведено, що його матеріальний або сімейний стан з моменту встановлення судовим рішенням розміру аліментів до моменту звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів змінився на стільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі.

Так, в даному випадку позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що стягнення саме такого розміру аліментів ставить позивача в скрутне матеріальне становище.

Як встановлено в судовому засіданні позивач звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів посилається на те, що його заробітна плата в сумі 11700 грн. фактично ніяк не покриває витрат на аліментні обов`язки перед неповнолітнім сином ОСОБА_8 та обов`язки по утриманню двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу.

Так, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення 13 червня 2024 року рішення про зміну способу стягнення аліментів, суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання сина ОСОБА_5 .

Суд також враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку на матір.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені-вимоги чи заперечення або мають-інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи положення ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини, ч, 7 та ч. 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Аліменти є основним джерелом утримання дітей. Зменшення їхнього розміру без належного обґрунтування та доведення суттєвого погіршення матеріального становища позивача може негативно вплинути на рівень утримання дитини, що суперечить її інтересам та вимогам сімейного законодавства.

Також слід зауважити, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має інших утриманців без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямоване на належне забезпечення дитини від іншого шлюбу та суперечитиме інтересам дітям від попередніх шлюбів.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами погіршення його матеріального стану, обставини, які наводить позивач в обґрунтування позову не є істотними та достатніми для зменшення визначеного рішенням суду розміру аліментів, а тому в задоволенні позову ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід відмовити в повному обсязі. Встановлений рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2024 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без доведення значного погіршення матеріального становища платника аліментів, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з відповідачем та суперечитиме інтересам дитини ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua