Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №522/18904/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18904/24

Провадження № 2/522/3519/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрієвської М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Захист» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Захист» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, у якій позивач просить:

стягнути з Адвокатського об`єднання «Захист» (надалі – АО «Захист») на користь ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_2 ) сплачений гонорар 14000,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 14000,00 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що 03.06.2026 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Захист» було укладено договір №23-1 про надання адвокатських послуг, предметом якого було здійснення відповідачем цивільної превентивно-правової роботи з ТОВ «Швидко-гроші», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Таліон», ТОВ «Смартівей». Позивач у позові зазначає, що зобов`язання за договором про надання адвокатських послуг №23-1 відповідачем не виконувались, а тому позивач звернувся з позовною заявою про стягнення виплаченого відповідачу гонорару у сумі 14000,00 гривень, а також просить стягнути з нього моральну шкоду, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання адвокатських послуг №23-1 призвело до сильних душевних переживань, цю моральну шкоду позивач оцінює у 14000,00 гривень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Чернявській Л.І.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2024 відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

29.11.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що позивач неодноразово викликався для ознайомлення і підписання документів, які були підготовлені відповідачем на виконання зобов`язань за договором про надання адвокатських послуг. Позивач мав можливість ознайомитись з ходом виконання відповідачем зобов`язань за договором у застосунку «єАдвокат», в якому містилась необхідна інформація. Кредиторами, було надано негативну відповідь з приводу надсилання відповідачем адвокатських запитів оскільки такі запити підписувались позивачем і надсилались від її імені. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди відповідач зазначив, що Зобов`язання за договором виконувались у повному обсязі, інформацію щодо ходу виконання цих зобов`язань вона могла дізнатись у мобільному застосунку «єАдвокат», з приводу дзвінків від колекторських компаній відповідач стверджує , що діяльність колекторських компаній, а саме їх дзвінки з погрозами не є їх виною, оскільки зобов`язання за договором виконувались, а також відповідачем було надіслано вимогу до ТОВ «Слон Кредит» про припинення незаконних дій, а саме телефонних дзвінків з погрозами.

В судовому засіданні 20.03.2025 протокольно закрите підготовче провадження у справі та призначений розгляд справи по суті.

На підставі розпорядження № 963/25 від 28.05.2025 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи» на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 06.05.2025 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку», відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді м. Одеси, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/18904/24 провадження № 2/522/577/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2025 прийнято до провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Захист» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди. Повторно розпочато розгляд справи по суті за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду по суті.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення рішення суду до 06.07.2026.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України(надалі за текстомЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частино першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1-3 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Суд встановив, що 03.06.2024 Адвокатське об`єднання «Захист» (Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (клієнт) уклали договір № 23/1 про надання адвокатських послуг (надалі – договір № 23/1), відповідно до п. 1.1. якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту юридичні послуги, а саме здійснити цивільно превентивно-правову роботу з ТОВ «Швидко Гроші», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Таліон», ТОВ «Смартівей».

Згідно з п. 2.1.1. договору № 23/1 адвокатське об`єднання зобов`язується виконати завдання-доручення клієнта, яке передбачене п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1 договору № 23/1 клієнт зобов`язується оплачувати адвокатському об`єднанню гонорар за надання адвокатських послуг у сумі не менш ніж п`ятсот гривень один раз на місяць починаючи з дня укладення договору, впродовж його дії, до його закінчення чи розірвання.

Згідно з п. 2.2.6 договору № 23/1 клієнт зобов`язується відповідно до порядку та строків, що зазначаються у договорі та його додаткових угодах, які є його невід`ємною частиною, оплатити адвокатському об`єднанню вартість юридичних послуг, що надаються.

Пунктом 2.3. договору № 23/1 визначено, що про порушення стороною своїх обов`язків, передбачених цим договором, інша сторона має право скласти акт, який підписує сторона, яка допустила порушення зобов`язання за договором, що свідчить про погодження з його змістом. У випадку відмови сторони, яка допустила порушення зобов`язання від підписання акту, інша сторона має прав направити зазначений акт поштою чи електронною поштою, на адресу, яка зазначена в п. 7 цього договору. Уразі відмови сторони від отримання поштою чи електронною пошту акту чи не направлення письмового заперечення на нього до іншої сторони в триденний термін з дня його отримання, вважається, що сторона погодилася з його змістом.

Відповідно до п. 4.3. договору № 23/1 у разі, якщо сторона, яка вважає, що іншою стороною було допущено порушення своїх обов`язків за договором не направила акт про порушення договору за процедурою, передбаченою цим договором, вважається, що порушення договору не мало місце. За відсутності належного акту про порушення договору сторона не має права вимагати від іншої сторони настання юридичних наслідків, які передбачені п.п. 5.4.11 та 5.4.3. цього договору. В такому разі, при розірванні договору в односторонньому порядку, повинні бути застосовані юридичні наслідки, які передбачені відповідно п. 5.4.2. та 5.4.4.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що договір вважається виконаним у разі виконання адвокатським об`єднанням завдання-доручення, яке зазначене у п. 1.1. договору незалежно від результату. У разі, якщо в п. 1.1. договору зазначена дія (ряд дій), яку повинно виконати адвокатське об`єднання, то договір вважається виконаним з моменту виконання цієї дії (наприклад підготовка документу). У цьому випадку належним виконанням договору є інформування клієнта про виконання цієї дії усно чи письмово (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4. договору). У разі, якщо в п. 1.1. договору зазначений процес, який має супроводжувати адвокатське об`єднання, то договір вважається виконаним з моменту закінчення цього процесу (наприклад представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції). У цьому випадку належним виконанням договору є завершення зазначеного в п. 1.1. процесу незалежно від результату, про що адвокатське об`єднання інформування клієнта усно чи письмово (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4. договору). У разі, якщо п. 1.1. договору зазначена подія, яка має настати в результаті надання послуг адвокатським об`єднанням, то договір вважається виконаним у момент настання цієї події (наприклад припинення договору кредиту з банком), про що адвокатське об`єднання інформувати клієнта усно чи письмово (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4. договору). У цьому випадку належним виконанням договору є досягнення адвокатським об`єднанням результату, який зазначений в п. 1.1. договору. В акті про виконання договору зазначається перелік наданих послуг та повідомлення про виконання договору. При виконанні договору гонорар сплачений клієнтом не повертається.

Позивач сплатила відповідачу 14000,00 за договором № 23/1, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 07.06.2024, 15.07.2024 та не заперечується відповідачем.

На виконання договору № 23/1 відповідач склав та направив такі документи: претензію від 13.06.2024 до ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» від імені ОСОБА_1 ; вимогу про припинення здійснення незаконних дій від 11.06.2024 до ТОВ «Слон Кредит» від імені ОСОБА_1 ; вимогу про припинення здійснення незаконних дій від 13.06.2024 до ТОВ «Слон Кредит» від імені ОСОБА_1 ; заяву про списання незаконно нарахованих відсотків по кредитному договору від 11.06.2026 до ТОВ «Мілоан» від імені ОСОБА_1 ; заяву про списання незаконно нарахованих відсотків по кредитному договору від 13.06.2026 до ТОВ «Мілоан» від імені ОСОБА_1 ; заяву про списання заборгованості від 11.06.2026 до ТОВ «Таліон Плюс» від імені ОСОБА_1 ; заяву про списання заборгованості від 11.06.2026 до ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» від імені ОСОБА_1 ; заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості від 11.06.2026 до ТОВ «Смартівей Юкрейн» від імені ОСОБА_1 .

Позивач у судовому засіданні 28.04.2026 визнала обставину підписання заяв до кредиторів за місцезнаходженням відповідача. ОСОБА_1 зазначила, що не пам`ятає які саме заяви підписувала, однак, докази підписання документів з іншим змістом суду не надала та під час розгляду справи не заперечувала, що у заявах, наданих відповідачем суду, міститься її підпис. Також позивач зазначила, що погасила три кредити, тому хотіла зменшити розмір гонорару адвокатського об`єднання.

Враховуючи погоджені сторонами умови, викладені у пунктах 1.1., 5.3. договору № 23/1, з огляду на наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідач виконував зобов`язання з виконання превентивно-правової роботи згідно договору № 23/1.

Суд не приймає доводи позивача щодо невиконання відповідачем умов договору з посиланням на листи кредитних установ про неотримання від АО «Захист» адвокатських запитів або листів щодо кредитних зобов`язань ОСОБА_1 , оскільки заяви до зазначених у договорі юридичних осіб складалась та направлялись саме від імені ОСОБА_1 , а не від АО «Захист».

30.08.2024 ОСОБА_1 надіслала до АО «Захист» повідомлення про розірвання договору від 22.08.2024, у якому просила розірвати договір № 23/1 від 03.06.2024 року про надання адвокатських послуг.

Представник відповідача не заперечував факт отримання 30.08.2026 зазначеного повідомлення про розірвання договору.

Пунктом 5.4. договору № 23/1 передбачено, що кожна зі сторін має право в односторонньому порядку перервати дію цього договору, шляхом передачі письмового повідомлення про розірвання договору (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4. договору). Таке повідомлення розглядається сторонами протягом 10 днів.

Згідно з п. 5.4.2. договору № 23/1 у разі одностороннього розірвання Договору за ініціативою клієнта, якщо факт порушення адвокатським об`єднанням своїх зобов`язань не встановлений, гонорар не повертається. В цьому разі клієнту направляється акт (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4 договору), в якому зазначається перелік наданих послуг та повідомлення про розірвання договору.

Враховуючи, що суд не встановив порушення відповідачем умов договору № 23/1, відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України, пунктів 5.3., 5.4.2 договору № 23/1 підстави для стягнення з відповідача отриманого гонорару відсутні.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди

Відповідно до ч. 1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1195 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач зазначає, що зазнала моральної шкоди у зв`язку з тим, що відповідач не провів жодної превентивно-правової роботи з фінансовими установами, вона зазнала душевних переживань через дзвінки колекторів із погрозами щодо невиконання зобов`язань, не була повідомлена про хід виконання договору, перебувала у стані невизначеності, відчувала страх перед кредиторами.

Враховуючи те, що відповідач виконував умови договору № 23/1, позивач була обізнана про хід виконання договору, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та душевними переживання позивача, які виникли через дзвінки колекторів та страх перед кредиторами.

На відповідача не може бути покладена відповідальність за душевні переживання, які виникли у позивача у зв`язку з діями інших осіб.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.

Повний текст рішення суду складений 20.08.2026, з урахуванням значної навантаженості та періоду перебування судді у щорічній відпустці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,4,5,76-81,89,141,223,258,259,263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Захист» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 20.08.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА