Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №520/6689/15-ц — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6027/26

Справа № 520/6689/15-ц

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 24 лютого 2026 року,

за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, подану по цивільній справі №520/6689/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчих документів, виданих 21.10.2025 Київським районний судом м. Одеси по справі №520/6689/15-ц, такими, що не підлягають виконанню, в обґрунтування якої зазначив, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2019 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами кредиту задоволено частково: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №2007\38-27/45 від 09.11.2007 року в розмірі 90 422,34 дол. США, де борг за кредитом 34 244,19 дол. США, заборгованість за відсотками 56 178,15 дол. США, і пеню в сумі 157 616,69 грн, де пеня за несвоєчасне повернення кредиту 42 145,84 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 115 470,85 грн; стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №2006\13-2.06\548 від 30.05.2006 року в сумі 107 282,97 дол. США, де борг за тілом кредиту 42 298,91 дол. США, заборгованість за відсотками 64 984,06 дол. США і пеню в сумі 810 071,70 грн, де пеня за несвоєчасне повернення кредиту 374 454,85 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 435 616,85 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.07.2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСоцбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2019 року визнано неподаною та повернуто скаржнику, оскільки ним пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду, тому вважає що рішення набрало законної сили через 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року у справі №520/6689/15-ц (провадження №6/947/328/20) замінено стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у виконавчих листах №520/6689/15-ц про стягнення грошових коштів в сумі 90 422,34 дол. США; 107 282,97 дол. США та у сумі 3 654,00 грн з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на правонаступника Акціонерне товариство «Альфабанк».

Заявник ОСОБА_1 вважає, що з урахуванням встановленого 30-тиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду, повний текст якого складено 19.02.2019 року, останнім днем строку на апеляційне оскарження є 21.03.2019 року. АТ «Укрсоцбанк» пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду, отже вважається, що рішення суду набуло законної сили через 30 днів з дня складання повного тексту рішення, а скаржником не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин даного пропуску скаржником. Вказує, що частина рішення, на яку не подано апеляційної скарги, набирає законної сили через 30 днів або після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо цей строк не був порушений, як передбачено ЦПК України. Рішення суду в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набуло законної сили через 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду, тобто 22.03.2019 року. Отже, строк пред`явлення виконавчих документів до виконання відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розпочався з наступного дня набуття законної сили цим рішенням суду, зокрема в частині стягнення заборгованості на користь АТ «УкрСоцбанк», тобто з 23.03.2019 року та, відповідно, закінчився після спливу 3 років на їх пред`явлення – 23.03.2022 року; підстав для переривання такого строку немає.

У виконавчих листах невірно зазначена дата набуття чинності рішенням суду про стягнення боргу з боржників, дата набуття законної сили рішенням суду 08.07.2019 року є невірною. Тобто, виконавчі листи видані понад строки, встановлені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження»; видані представнику АТ «Сенс Банк» за відсутності доведеності обставин та доказів наявності зобов`язань за судовим рішенням саме перед АТ «Сенс Банк»; видані із зазначенням невірної дати набуття законної сили судовим рішенням в частині стягнення боргу з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Трирічний строк пред`явлення виконавчих листів до виконання закінчився 23.03.2022 року. Наявність відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 №79729862 та №79729899 вказує на порушення прав та законних інтересів безпідставним вжиттям заходів примусового стягнення при здійсненні цих проваджень, що спричиняє незворотні негативні наслідки у вигляді арешту грошових коштів на рахунках та майна.

Заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню: 1) виконавчий лист №520/6689/15-ц, виданий 21.10.2025 Київським районний судом м. Одеси про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №2007\38-27\45 від 09.11.2007 року в розмірі 90 422,34 дол. США, де борг за кредитом 34 244,19 дол. США, заборгованість за відсотками 56 178,15 дол. США, і пеню в сумі 157 616,69 грн, де пеня за несвоєчасне повернення кредиту 42 145,84 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 115 470,85 грн; виконавчий лист №520/6689/15-ц, виданий 21.10.2025 Київським районний судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн з кожного.

Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 24.02.2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, подану по цивільній справі №520/6689/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишив без задоволення.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Альфа Банк» внаслідок реорганізації акціонерних товариств набуло статусу нового кредитора за виконавчими листами №520/6689/15-ц та ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» у виконавчих листах №520/6689/15-ц про стягнення грошових коштів в сумі 90 422,34 дол. США; 107 282,97 дол. США та у сумі 3 654,00 грн з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на правонаступника АТ «Альфа Банк». Крім того, 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. При цьому, при зміні найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не змінився. Суд не вважав, що видані представнику АТ «Сенс Банк» виконавчі листи були видані за відсутності доказів наявності зобов`язань боржників за судовим рішенням саме перед АТ «Сенс Банк». Крім того, згідно ч.2 ст.273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Тобто, судом встановлено, що представнику АТ «Сенс Банк» було видано виконавчі листи у передбачені законом строки.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2026 року у справі №520/6689/15-ц та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції невірно обраховано строк набуття законної сили рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2019 року. Повний текст рішення суду від 12.02.2019 року виготовлено 19.02.2019 року, отже, з урахуванням встановленого цією нормою 30-тиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду, повний текст якого складений 19.02.2019 року, останнім днем строку на апеляційне його оскарження є 21.03.2019 року.

Судом першої інстанції неправильно застосовані положення ч. 2 статті 273 ЦПК України, оскільки не враховано, що на дату звернення позивача до суду з апеляційної скаргою, рішення суду від 12.02.2019 року вже набуло законної сили. Звертаючись поза межами строку на апеляційне оскарження АТ «Укрсоцбанк» не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин даного пропуску апелянтом, що унеможливило його поновлення та відкриття апеляційного провадження, що мало б спростувати законність рішення суду.

Наголошує, що рішення суду від 12.02.2019 року взагалі не оскаржувалося в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку лише в частині залишення без задоволення позовних вимог щодо стягнення з поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСоцбанк» заборгованості за кредитним договором. Вважає, що частина рішення, на яку не подано апеляційної скарги, набирає законної сили через 30 днів або після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо цей строк не був порушений, як передбачено ЦПК України. Якщо оскаржується лише частина рішення, то не оскаржена частина набирає законної сили в установлений строк (через 30 днів з дня проголошення (складання повного тексту) рішення, а оскаржувана – після апеляційного перегляду, у разі подання апеляційної скарги своєчасно, тобто у встановлений законом строк. У будь – якому разі, рішення суду в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набуло законної сили через 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду, тобто 22.03.2019 року.

Виконавчі листи видані стягувачу 25.10.2025 року (при звернені ним до суду 22.09.2025 року), тобто у строк понад 3 роки з дня набуття законної сили рішенням суду.

Скаржник наголошує, що наявні процесуально-правові підстави для визнання виконавчих документів, виданих у цій справі та пред`явлених до виконання такими, що підлягаю виконанню, оскільки: 1) виконавчі листи видані позивачу поза межами трирічного строку на їх пред`явлення з моменту набуття законної сили рішенням суду від 12.02.2019 року, на примусове виконання якого вони видані, без вирішення питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання (дата звернення стягувача до суду 22.09.2025 року, дата видачі виконавчих документів - 21.10.2025 року, вручено представнику АТ «Сенс Банк» 21.10.2025 року); 2) у виконавчих листах вказана невірна дата набуття законної сили рішенням суду, замість 22.03.2019 року, зазначено 08.07.2019 року, що не відповідає вимогам ст. 273 ЦПК України та «штучно» подовжує строк на пред`явлення такого виконавчого листа до виконання; 3) виконавчі листи видано повторно в оригіналі, за відсутності нормативних підстав для цього; порушено порядок внесення змін до виданих виконавчих документів (порушення встановлених законом процедур); 4) порушено передбачену ст. 432 ЦПК України процедуру виправлення помилки у виконавчих документах.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.04.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , та Акціонерному товариству «Сенс Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 роз`яснено їх право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 03.04.2026 отримано ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 08.04.2026 року в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 03.04.2026 отримано ОСОБА_3 у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 03.04.2026 ОСОБА_4 отримано 21.04.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Акціонерним товариством «Сенс Банк» копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 03.04.2026 та копію апеляційної скарги та отримано 08.04.2026 року та 01.04.2026 року в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками.

Від Акціонерного товариства «Сенс Банк» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого стягувач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2026 року у справі № 520/6689/15-ц залишити без змін. Ухвала про повернення скарги (визнання неподаною) була постановлена 08.07.2019 року, тому саме ця дата є днем набрання рішенням чинності, а твердження ОСОБА_1 про те, що рішення набрало сили у березні 2019 року, є спробою обійти норми ст. 273 ЦПК України через викривлене тлумачення процесуальних наслідків повернення скарги. Вирішальним є факт існування апеляційного провадження, яке тривало до липня 2019 року, що робило неможливим будь-яке примусове виконання рішення раніше цієї дати. Будь-яка інша дата набрання чинності, окрім 08.07.2019 року, була б порушенням принципу розумності. На момент початку повномасштабної агресії (24.02.2022) та набрання чинності Законом №2129-ІХ (26.03.2022) цей строк не сплив, а отже, був законно зупинений на весь період воєнного стану. Технічні помилки суду не можуть бути підставою для припинення матеріального обов`язку боржника. Видача виправлених листів є процедурною дією суду щодо усунення описок, а не фальсифікацією, як це стверджує ОСОБА_1 . Листи видані на виконання чинного судового рішення, обов`язок за яким боржником не виконаний. Правонаступництво АТ «Сенс Банк» щодо АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк» є юридичним фактом, підтвердженим державними реєстрами та зміною найменування, що не потребує додаткових судових рішень у межах цієї справи. Ухвалою суду від 02.07.2020 здійснено заміну стягувача, що є остаточним для даної стадії процесу.

Суд першої інстанції, відмовляючи у визнанні виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, діяв у межах наданих йому повноважень та забезпечив правильне застосування норм матеріального і процесуального права. Матеріальний обов`язок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зі сплати грошових коштів у сумі 90 422,34 дол. США; 107 282,97 дол. США та 3 654,00 грн є реальним, підтвердженим остаточним судовим рішенням та залишається невиконаним протягом тривалого часу. Будь-які технічні виправлення у виконавчих документах не змінюють обсягу цього обов`язку та не можуть слугувати підставою для звільнення боржників від відповідальності.

Крім того, 15.07.2026 року від Акціонерного товариства «Сенс Банк» надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, додаткові пояснення у справі Акціонерного товариства «Сенс Банк» повернуті особі, яка їх подала, з огляду на наступне.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у передбачених ЦПК України випадках.

На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту глави 1 розділу п`ятого «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення.

Аналіз наведеного свідчить про те, що законодавцем передбачено викладення письмово своїх вимог, заперечень, тощо виключно у заявах по суті справи, якими додаткові пояснення не є.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 та його предсатвник ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Сенс Банк» судові повістки-повідомлення отримали 05.06.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом отримання судової-повістки повідомлення 10.06.2026 року, що підвтерджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Головін Микола Вікторович в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не з`явилися, причини неявки суду не повідомлено. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду за відсутність на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що виходив з того, що АТ «Альфа Банк» внаслідок реорганізації акціонерних товариств набуло статусу нового кредитора за виконавчими листами №520/6689/15-ц та ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» у виконавчих листах №520/6689/15-ц про стягнення грошових коштів в сумі 90 422,34 дол. США; 107 282,97 дол. США та у сумі 3 654,00 грн з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на правонаступника АТ «Альфа Банк». Крім того, 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. При цьому, при зміні найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не змінився. Суд не вважав, що видані представнику АТ «Сенс Банк» виконавчі листи були видані за відсутності доказів наявності зобов`язань боржників за судовим рішенням саме перед АТ «Сенс Банк». Крім того, згідно ч.2 ст.273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Тобто, судом встановлено, що представнику АТ «Сенс Банк» було видано виконавчі листи у передбачені законом строки.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2019 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами кредиту задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №2007\38-27/45 від 09.11.2007 року в розмірі 90 422,34 дол. США, де борг за кредитом 34 244,19 дол. США, заборгованість за відсотками 56 178,15 дол. США, і пеню в сумі 157 616,69 грн, де пеня за несвоєчасне повернення кредиту 42 145,84 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 115 470,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №2006\13-2.06\548 від 30.05.2006 року в сумі 107 282,97 дол. США, де борг за тілом кредиту 42 298,91 дол. США, заборгованість за відсотками 64 984,06 дол. США і пеню в сумі 810 071,70 грн, де пеня за несвоєчасне повернення кредиту 374 454,85 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 435 616,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн з кожного. В іншій частині позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами кредиту залишено без задоволення.

Резолютивна частина рішення містить інформацію про складення судом повного тексту рішення 19.02.2019 року.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, 26.04.2019 Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати оскаржуване рішення в частині залишення без задоволення позовних вимог щодо стягнення з поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСоцбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2019 року залишено без руху, повідомлено апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.07.2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСоцбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2019 року по цивільній справі Публічного акціонерне товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто апелянту.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони стягувача у виконавчих документах задоволено. Замінено стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у виконавчих листах №520/6689/15-ц про стягнення грошових коштів в сумі 90 422,34 дол. США; 107 282,97 дол. США та у сумі 3 654,00 грн з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на правонаступника Акціонерне товариство «Альфа Банк».

22.09.2025 року представник АТ «Сенс Банк» звертався до суду із заявою про видачу виконавчого документу по справі №520/6689/15-ц.

На супровідному листі Київського районного суду м. Одеси про направлення виконавчих листів на адресу АТ «Сенс Банк» міститься розписка представника банку Байрамова О. В. про отримання 21.10.2025 виконавчих листів по справі №520/6689/15-ц.

22.10.2025 року представник АТ «Сенс Банк» звертався до суду із заявою про виправлення описки у виконавчих листах, оскільки у них вказано, що строк пред`явлення їх до виконання один рік.

05.11.2025 року представник АТ «Сенс Банк» – Байрамов Олександр Володимирович звернувся до суду із заявою про залишення заяви АТ «Сенс Банк» про виправлення описки у виконавчих листах без розгляду, оскільки недоліки, що були наявні у виконавчих листах, виправлені архівом суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2025 року заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про виправлення описки у виконавчому листі по справі №520/6689/15 повернуто заявнику.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників станом на 09.01.2026 у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С.С. перебувають виконавчі провадження №79729862 та №79729899, в яких боржником вказано ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягувачем – Акціонерне товариство «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), органом, що видав виконавчі документи – Київський районний суд м. Одеси, дата відкриття виконавчих проваджень – 03.12.2025.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (Hornby v. Greece, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (ZHOVNER v. UKRAINE, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 ЦПК України).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, унормовані Розділом VІ ЦПК України.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

У зазначеній категорії справ саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц, провадження №61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження №61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі №2-118/2001, провадження №61-1762ав22 та інших.

З приводу доводів скаржника про пропуск стягувачем строків пред`явлення виконавчих листів, виданих 21.10.2025 Київським районним судом м. Одеси по справі №520/6689/15-ц до виконання, колегія суддів зазначає наступне.

Строки у виконавчому провадженні – це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, неодноразово продовжувався та триває дотепер.

У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 (провадження №К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2023 року в справі №910/5925/15-г, від 03 квітня 2025 року в справі №712/8159/15-ц та від 05 лютого 2025 року в справі №1616/803/2012.

У виконавчих листах, виданих Київським районним судом м. Одеси по справі №520/6689/15-ц вказано, що рішення суду від 12.02.2019 року набрало законної сили 08.07.2019 року.

Виконавчі листи Київським районним судом м. Одеси видано АТ «Сенс Банк» 21.10.2025, строк їх пред`явлення до виконання – 3 роки, а датою відкриття виконавчих проваджень є 03.12.2025, що свідчить про звернення стягувача до приватного виконавця у грудні 2025.

Колегія суддів наголошує, що підстав вважати, що стягувач пропустив строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання, немає, адже у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану строки пред`явлення виконавчих документів до виконання перериваються.

Переривання строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання за пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» означає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та до дня припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг трирічного строку на пред`явлення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не сплив на дату запровадження воєнного стану. Відповідно, після припинення або скасування воєнного стану перебіг цього строку починається заново.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що станом на 03.12.2025 року (день винесення приватним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження), строк пред`явлення виконавчих документів у цій справі до виконання не закінчився, оскільки виконавчі листи, видані Київським районним судом м. Одеси по справі №520/6689/15-ц містять інформацію, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили 08.07.2019, тобто станом на момент закінчення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання (08.07.2019 + 3 роки) такий строк уже був перерваний в силу п. 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, і дії стягувача щодо пред`явлення виконавчих листів по справі №520/6689/15-ц до виконання у грудні 2025, і дії, вчинені приватним виконавцем щодо прийняття виконавчих документів до виконання та відповідно відкриття виконавчих проваджень, відповідають вимогам закону.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 травня 2025 року у справі № 761/19104/15-ц (провадження №61-15334св24).

Щодо доводів скаржника про те, що у виконавчих листах вказана невірна дата набрання законної сили рішенням суду, зокрема замість 22.03.2019 року зазначено 08.07.2019 року, що не відповідає вимогам ст. 273 ЦПК України та «штучно» подовжує строк на пред`явлення такого виконавчого листа до виконання, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частин 1-3 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Матеріалами цивільної справи №520/6689/15-ц підтверджено видачу Київським районним судом м. Одеси виконавчих листів АТ «Сенс Банк» 21.10.2025, при цьому, вказані виконавчі документи містять інформацію, що рішення суду від 12.02.2019 року набрало законної сили 08.07.2019 року.

Як стверджує скаржник, вищенаведені виконавчі документи містять невірну дату набрання рішенням суду законної сили, в той же час із заявою в порядку статті 432 ЦПК України, яка регламентує можливість виправлення помилок у виконавчих документах, останній до суду не звертався, питання внесення виправлень у виконавчі документи не ініціював, що унеможливлює перевірку судом апеляційної інстанції правильності обрахування судом, що видав виконавчі документи, дати набрання рішенням суду законної сили. Можлива помилка в даті набрання рішенням суду законної сили, допущена при оформленні виконавчих документів, не є самостійною підставою в розумінні частини другої статті 432 ЦПК України для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Крім того, норма процесуального закону – частина 2 статті 273 ЦПК України, на яку посилається скаржник, не диференціює момент набрання рішенням законної сили в залежності від обсягу апеляційного оскарження та не передбачає можливості набрання рішенням законної сили частинами у різні дати; нею встановлено єдиний момент набрання рішенням, як цілісного судового акту, законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що представник АТ «Сенс Банк» 22.09.2025 року звертався до суду із заявою про видачу виконавчих документів по справі №520/6689/15-ц та отримав їх 21.10.2025, що підтверджено розпискою останнього на супровідному листі Київського районного суду м. Одеси про направлення виконавчих листів на адресу АТ «Сенс Банк».

22.10.2025 року представник АТ «Сенс Банк» звертався до суду із заявою про виправлення описки у виконавчих листах, оскільки у них вказано, що строк пред`явлення їх до виконання один рік, а 05.11.2025 року – із заявою про залишення заяви АТ «Сенс Банк» про виправлення описки у виконавчих листах без розгляду, оскільки недоліки, що були наявні у виконавчих листах, виправлені архівом суду.

Колегія суддів наголошує, що самостійне виправлення відповідальною посадовою особою суду помилок, допущених при оформленні виконавчих документів, зокрема в частині зазначення вірного строку для пред`явлення їх до виконання, не є самостійною підставою в розумінні частини другої статті 432 ЦПК України для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Доказів пред`явлення до виконання виконавчого листа в якому зазначено строк пред`явлення один рік матеріали справи не містять.

Скаржник у заяві про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, наголошував на порушенні його прав та законних інтересів через безпідставне вжиття заходів примусового стягнення при здійсненні виконавчих проваджень, що спричиняє незворотні негативні наслідки у вигляді арешту грошових коштів на рахунках та майна. З приводу наведеного колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2019 по справі №520/6689/15, яке в силу п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим до виконання, до теперішнього часу, тобто протягом семи років, залишається невиконаним, що вочевидь вказує на порушенні саме прав стягувача на належне виконання судового рішення як невіддільну складову права на справедливий суд, в той час як невиконання судового рішення суперечить принципу верховенства права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в обґрунтування апеляційної скарги доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, а ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, яким суд першої інстанції, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов