Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №187/742/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1106/26 Справа № 187/742/24 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В.О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №187/742/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Говоруха В.О.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилається на те, що 27 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики №78711572. 14 червня 2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників №9 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року в сумі 21615 грн., з яких: 5500 грн. – заборгованість за основним боргом; 16115 грн. – заборгованість за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 78711572 від 27 лютого 2023 року в сумі 21615 грн.

30 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» був укладений договір кредитний договір №39743-01/2023. 30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 30082023/1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в сумі 14820 грн., з яких: 3800 грн. – заборгованість за основним боргом; 11020 грн. – заборгованість за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в розмірі 14820 грн.

29 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» був укладений договір кредитний договір №00-6662811. 30 серпня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/2, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/2 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в сумі 15295,87 грн., з яких: 4305 грн. – заборгованість за основним боргом; 10990,87 грн. – заборгованість за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в розмірі 15295,87 грн.

28 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» був укладений договір кредитний договір №37843-01/2023. 26 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26092023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №26092023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в сумі 13125 грн., з яких: 3000 грн. – заборгованість за основним боргом; 10125 грн. – заборгованість за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в розмірі 13125 грн.

Зазначає, що на день подання позовної заяви відповідач ухиляється від взятих на себе кредитних зобов`язань.

У зв`язку із чим просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами: №78711572 в розмірі 21615 грн., № 39743-01/2023 в розмірі 14820 грн., №00-6662811 в розмірі 15295,87 грн., №37843-01/2023 в розмірі 13125 грн., всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 64855,87 грн., а також судові витрати у розмірі 3028 грн.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість: за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року в розмірі 21615 грн., з яких: 5500 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 16115 грн. – сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в розмірі 14820 грн., з яких: 3800 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 11020 грн. – сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в розмірі 15295,87 грн., з яких: 4305 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 10990, 87 грн. – сума заборгованості за звичайними відсотками; за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в розмірі 13125 грн., з яких: 3000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 10125 грн. – сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 3028 грн.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що свідчить про наявність підстави для відмови в задоволенні позову, на що не звернув увагу суд першої інстанції при розгляді справи.

Зазначає, що не погоджується з твердженням позивача про те, що зазначені договори позики було підписано електронним підписом позичальника, відтворені шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи договір позики (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між мною та кредитором.

Наголошує, що він не укладав договори позики, відповідно не погоджував процентну ставку та інші кабальні умови кредитування. Жоден доказ не підтверджує, що він погодив кожну сторінку з наданих договорів, або ці договори в цілому. Вказане не в повній мірі врахував суд першої інстанції при ухваленні рішення.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення мені, підтвердження мною пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину тощо.

Отже, наведене вказує на неукладеність оспорюваних правочинів, що проігнорував суд першої інстанції, розглядаючи позов.

Вважає, що позивачем неправомірно нараховано проценти, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами по чотирьох договорах у розмірі 48250,87 грн. не є співмірною сумі кредиту у загальній сумі 16605 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитних установ, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації.

Тому при ухваленні рішення просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за тілом кредитів - 16605 грн., оскільки стягнення з нього неузгоджених процентів у три рази більше тіла кредиту призведе лише до надмірного і невиправданого збагачення кредитора за його рахунок.

Звертаю увагу, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Реєстри прав вимоги не містять достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи. Витяги із реєстрів не містять підписів та печаток, що робить їх неналежними доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України, оскільки неможливо встановити, чи дійсно певна сторінка є частиною реєстру.

Позивач не надав доказів сплати за договором факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав. Позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження сплати позивачем як новим кредитором коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісного кредитора, саме за кредитну заборгованість відповідача.

Окремо щодо договору позики №78711572 від 27 лютого 2023 року просить врахувати, що між позивачем та первісним кредитором на час укладення договору відступлення прав вимоги, тобто станом на 14 червня 2021 року не були погоджені усі його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора та не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору, тобто станом на 27 лютого 2023 року.

Наголошує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є виключно первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Наголошую, що матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування йому вказаних позик (платіжне доручення, квитанція, чек тощо).

У зв`язку з чим просив рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, в задоволені позову відмовити.

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», скориставшись своїм правом, через представника, подав відзив, в якому вважає, що рішення суду законне та обґрунтоване, в процесі розгляду цивільної справи суд першої інстанції не припустився порушень норм ні матеріального, ні процесуального права, тому апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою.

Зазначає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами, тому об`єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень.

Кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей , а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згод з усіх істотних умов такого договору.

Жодних заперечень з приводу того, що апелянт не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання вищезазначених договорів апелянтом висловлено не було. Обставини укладення вказаних договорів апелянт не спростував належними та допустимими доказами. Апелянт був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаних договорів.

При цьому вказані договори та їхні умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Вказані кредитні договори підписані електронними підписами, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі апелянта для укладення кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Інформація надана апелянту первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена у чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме апелянт ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора.

Суду першої інстанції було надано: копію витягу з договору факторингу, акт прийому-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників до договору факторингу, що в свою чергу підтверджує та дозволяє дійти висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» одержав від первісного кредитора право вимоги по заборгованості апелянта.

Крім того, наголошує на тому, що договір укладений між первісним кредитором та апелянтом, договір факторингу, укладені між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому порядку також недійсним не визнаний, тобто в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Право вимоги за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року переходить з моменту підписання Акту прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу. Акт прийому-передачі Реєстр боржників був підписаний 23 серпня 2023 року, тобто через 6 місяців після укладення договору позики.

У зв`язку з чим просив рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що 27 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики №78711572.

Відповідно до умов договору позики №78711572, сума позики складає 2000 грн.

Дата надання позики – 27 лютого 2023 року.

Дата повернення позики (останній день) – 29 березня 2023 року.

Знижена процентна ставка за понад строкове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) – 2,70%. Пеня % /день (не застосовується в період карантину) – 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 90465,53%. Орієнтована загальна вартість позики – 3500 грн.

Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mvcredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до п.20 договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників №9 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року в розмірі 21615 грн., з яких: 5500 грн. – заборгованість за основним боргом; 16115 грн. – заборгованість за відсотками.

Також, 30 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» був укладений договір кредитний договір №39743-01/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3800 грн., зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 25 днів до 23 лютого 2023 року. Дата надання кредиту – 30 січня 2023 року.

Згідно п. 6 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 2,50% в день з першого дня прострочення зобов`язання.

Кредитний договір укладено сторонами в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W7986.

Пунктом 1.13 кредитного договору передбачено, що сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в сумі 14820 грн., з яких: 3800 грн. – заборгованість за основним боргом; 11020 грн. – заборгованість за відсотками.

Крім того, 29 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» був укладений договір кредитний договір №00-6662811.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 4305 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 4305 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії - 120 днів. Позичальник зобов`язався повернути кредит 29 травня 2023 року або достроково.

Відповідно до п.1.4 договору тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.4.1 договору знижена процентна ставка становить 1,98 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1 даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 днів включно.

Відповідно до п.1.4.2 договору стандартна процентна ставка складає 2,20% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

У відповідності до п.1.4.4 договору позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до споживача та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.

Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) на споживчі потреби ( п.1.5 договору).

Відповідно до п. 1.6 Договору орієнтована реальна процентна ставка на дату укладання договору становить – 5589,43%.

Пунктом 1.7 Договору передбачена орієнтована загальна вартість кредиту складає – 15480,78 грн.

30 серпня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/2 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №30082023/2 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в сумі 15295,87 грн., з яких: 4305 грн. – заборгованість за основним боргом; 10990,87 грн. – заборгованість за відсотками.

Також, 28 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» був укладений договір кредитний договір №37843-01/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн., зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 25 днів до 21 лютого 2023 року. Дата надання кредиту – 28 січня 2023 року.

Згідно п. 6 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 2,50% в день з першого дня прострочення зобов`язання.

Кредитний договір укладено сторонами в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W5184.

Пунктом 1.13 кредитного договору передбачено, що сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

26 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26092023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №26092023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в сумі 13125 грн., з яких: 3000 грн. – заборгованість за основним боргом; 10125 грн. – заборгованість за відсотками.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідачем не виконувались умови кредитних договорів, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року в розмірі 21615 грн.; за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в розмірі 14820 грн.; за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в розмірі 15295,87 грн.; за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в розмірі 13125 грн.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками вказаними договорами, з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Так, з договору позики №78711572 від 27 лютого 2023 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до умов договору позики №78711572, сума позики складає 2000 грн.

Дата надання позики – 27 лютого 2023 року.

Дата повернення позики (останній день) – 29 березня 2023 року.

Знижена процентна ставка за понад строкове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) – 2,70%. Пеня % /день (не застосовується в період карантину) – 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 90465,53%. Орієнтована загальна вартість позики – 3500 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний договір було підписано позичальником за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, який було надіслано кредитором на номер телефону, який зазначений у кредитних договорах.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників №9 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року в розмірі 21615 грн., з яких: 5500 грн. – заборгованість за основним боргом; 16115 грн. – заборгованість за відсотками.

Згідно з п.1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Верховним Судом у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 викладено висновок, що: «договір факторингу, порівняно з іншими договорами, притаманна можливість здійснювати відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги. Інші договори, включаючи загальний договір відступлення права вимоги (цесії), розраховані на відступлення лише наявних вимог. Така конструкція ґрунтується на юридичній фікції щодо майбутньої заборгованості, де майбутнє право вважається таким, що переходить до нового кредитора з моменту укладення договору про цесію.

Таким чином, для цілей відступлення права вимоги за майбутньою вимогою враховуються характеристики вже наявної вимоги. Визначеність переданого права вимоги стосовно його змісту, обсягу та особи боржника має бути встановлена не в момент укладання правочину про цесію, а в момент виникнення права вимоги;

ЦК України не має жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. До дійсних належать такі права вимоги, які юридично існують, виникнуть в майбутньому, або права по зобов`язаннях, за якими не настав строк виконання. Причому поняття дійсних вимог є ширшим, ніж наявних або існуючих, оскільки дійсними можуть бути не тільки зобов`язальні вимоги, що існують у цей час, а й ті, що виникнуть у майбутньому.

Водночас наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога).

Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу».

Враховуючи викладене, позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року на підставі договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Також, з кредитного договору №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

На підтвердження досягнення згоди щодо істотних умов цього договору між сторонами, позивачем також надано копію паспорта споживчого кредиту до договору №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3800 грн., зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 25 днів до 23 лютого 2023 року. Дата надання кредиту – 30 січня 2023 року.

Згідно п. 6 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 2,50% в день з першого дня прострочення зобов`язання.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний договір було підписано позичальником за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, який було надіслано кредитором на номер телефону, який зазначений у кредитних договорах.

30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в сумі 14820 грн., з яких: 3800 грн. – заборгованість за основним боргом; 11020 грн. – заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року на підставі договору факторингу №30082023/1 від 30 серпня 2023 року.

Також, з договору кредитної лінії №00-6662811 від 29 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

На підтвердження досягнення згоди щодо істотних умов цього договору між сторонами, позивачем також надано копію паспорта споживчого кредиту до договору кредитної лінії №00-6662811 від 29 січня 2023 року, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 4305 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 4305 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії - 120 днів. Позичальник зобов`язався повернути кредит 29 травня 2023 року або достроково.

Відповідно до п.1.4 договору тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.4.1 договору знижена процентна ставка становить 1,98 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1 даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 днів включно.

Відповідно до п.1.4.2 договору стандартна процентна ставка складає 2,20% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

У відповідності до п.1.4.4 договору позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до споживача та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.

Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) на споживчі потреби ( п.1.5 договору).

Відповідно до п. 1.6 Договору орієнтована реальна процентна ставка на дату укладання договору становить – 5589,43%.

Пунктом 1.7 Договору передбачена орієнтована загальна вартість кредиту складає – 15480,78 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний договір було підписано позичальником за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, який було надіслано кредитором на номер телефону, який зазначений у кредитних договорах.

30 серпня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/2 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №30082023/2 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в сумі 15295,87 грн., з яких: 4305 грн. – заборгованість за основним боргом; 10990,87 грн. – заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитної лінії №00-6662811 від 29 січня 2023 року на підставі договору факторингу №30082023/2 від 30 серпня 2023 року.

З договору про надання фінансового кредиту №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

На підтвердження досягнення згоди щодо істотних умов цього договору між сторонами, позивачем також надано копію паспорта споживчого кредиту до договору про надання фінансового кредиту №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн., зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 25 днів до 21 лютого 2023 року. Дата надання кредиту – 28 січня 2023 року.

Згідно п. 6 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 2,50% в день з першого дня прострочення зобов`язання.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний договір було підписано позичальником за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, який було надіслано кредитором на номер телефону, який зазначений у кредитних договорах.

26 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26092023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №26092023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в сумі 13125 грн., з яких: 3000 грн. – заборгованість за основним боргом; 10125 грн. – заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач набув право вимоги до відповідача за про надання фінансового кредиту №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року на підставі договору факторингу №26092023 від 26 вересня 2023 року.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за вказаними договорами, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування первісні кредитори, які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договорів перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, колегія суддів вважає, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позикодавці, як фінансові установи, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за неналежне виконання грошових зобов`язань позичальниками – фізичними особами.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Отже, положення кредитних договорів щодо різних відсоткових ставок не відповідають загальним засадам цивільного законодавства про договір щодо справедливості, добросовісності, розумності його умов.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про зменшення розміру відсотків за користування кредитними коштами за договорами (пропорційно розміру отриманого кредиту за кожним договором), а саме: за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року зменшити суму заборгованості за відсотками з 16115 грн. до 5500 грн.; за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року зменшити суму заборгованості за відсотками з 11020 грн. до 3800 грн.; за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року зменшити суму заборгованості за відсотками з 10990,87 грн. до 4305 грн.; за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року зменшити суму заборгованості за відсотками з 10125 грн. до 3000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, та зміну рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитними договорами зменшивши їх до розміру отриманого кредиту, в частині загальної суми заборгованості за кожним договором.

Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки, апеляційний суд дійшов до висновку про зміну рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача розміру відсотків за користування кредитом, то слід змінити розподіл витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ч.10 ст.141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у розмірі 310,06 грн.

В іншій частині ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст.263 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року у справі №187/742/24 - змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014):

- за договором позики №78711572 від 27 лютого 2023 року в розмірі 11000 грн., з яких: 5500 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 5500 грн. – сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором №39743-01/2023 від 30 січня 2023 року в розмірі 7600 грн., з яких: 3800 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3800 грн. – сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором №00-6662811 від 29 січня 2023 року в розмірі 8610 грн., з яких: 4305 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4305 грн. – сума заборгованості за звичайними відсотками;

- за кредитним договором №37843-01/2023 від 28 січня 2023 року в розмірі 6000 грн., з яких: 3000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3000 грн. – сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні іншої частині позовних вимог — відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у розмірі 310,06 грн.».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 серпня 2026 року.

Судді: