Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №216/2724/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2724/25

провадження 2/216/410/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 жовтня 2021 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3 . Від цього шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26 березня 2024 року шлюб розірвано рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. 30 травня 2023 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ по справі № 216/3573/23, яким призначено стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття.

07 травня 2024 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 від цього шлюбу у позивача народився син – ОСОБА_5 .

24 жовтня 2024 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ по справі № 211/6676/24, яким призначено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

05 лютого 2025 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано виконавчий лист по справі № 211/6973/24, яким призначено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу), до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, позивачем сплачується більша половина його доходу на утримання двох дітей та дружини. Просить суд зменшити розмір аліментів до 1/3 частки від усіх його доходів на утримання обох дітей, тобто по 1/6 частині на кожну дитину.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала суду відзив, в якому просила суд відмовити в задоволенні позовної заяви в зв`язку з її необґрунтованістю, зазначивши, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом посилався на зміну його сімейного стану – народження дитини у новому шлюбі та необхідність матеріального забезпечення нової дружини та дитини від цього шлюбу. Але батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Крім того, їх спільна донька ОСОБА_6 має хронічні захворювання, вона регулярно звертається до лікарів, постійно купує ліки, на що витрачаються певні грошові кошти. Стан здоров`я дитини не допускає зменшення розміру аліментів в будь-якому разі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилася донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15 жовтня 2024 року, актовий запис 168.

30 травня 2023 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс наказ, відповідно до якого стягнув з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

07 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_2

Від шлюбу з ОСОБА_2 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина – син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15 жовтня 2024 року, актовий запис 1100.

24 жовтня 2024 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ по справі № 211/6676/24, яким призначено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

05 лютого 2025 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано виконавчий лист по справі № 211/6973/24, яким призначено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу), до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст. 182, 183, 184).

Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що у нього погіршився матеріальний стан, а саме він не працює в зв`язку із погіршенням стану здоров`я та був звільнений з лав ЗСУ, а тому вважає, що розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням суду підлягає зменшенню (зміні).

За вказаних обставин стягнення аліментів на користь відповідачів у розмірі частини всіх доходів ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, погіршення матеріального становища матері (батька) може бути підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

З урахуванням викладеного, позивач має не лише зазначити про зміну матеріального становища в бік погіршення, а й надати докази про зміну свого матеріального становища.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини, відтак не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що обставини позову не узгоджуються з вимогами ст. 192 СК України.

Зменшення розміру аліментів є правом суду, а не його обов`язком, виходячи з диспозиції ст. 192 СК України, тобто навіть за умови доведеності факту зміни матеріального стану платника аліментів, суд, який розглядає справу, може не задовольняти вимоги останнього про зменшення розміру аліментів, зважаючи на інші обставини справи, зокрема, у разі, якщо зменшення розміру аліментів не відповідатиме інтересам малолітніх дітей, які мають право на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Доводи позивача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду щодо відсутності підстав для зменшення розміру аліментів.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано.

Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, а саме його погіршення, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Крім того, стороною позивача в ході розгляду даного спору не надано суду переконливих доказів, які б вказували на вагомі підстави щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Суд звертає увагу, що позивачем не зазначено навіть розміру його доходів, не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, що позбавляє можливості суд визначитися із співрозмірністю доходів позивача із розміром сплачуваних ним аліментів.

Суд також враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку на матір.

Отже, позивач не надав беззаперечних доказів того, що погіршення стану його здоров`я призвело до зміни його матеріального стану, порівняно із майновим станом на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, та погіршення стану його здоров`я призвело до настільки істотних змін у його матеріальному стані, як платника аліментів, які перешкоджають йому сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку та доходів щомісяця на кожного з дітей, а вжиті ним заходи щодо відновлення свого матеріального стану не призвели до позитивних наслідків.

Ураховуючи вищевикладене розмір аліментів на дітей, що стягується за рішенням суду, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що у позивача погіршився стан здоров`я без підтвердження погіршення його матеріального стану, не буде спрямоване на належне забезпечення найвищих інтересів дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені-вимоги чи заперечення або мають-інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи положення ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини, ч, 7 та ч. 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, вирішуючи позов у межах заявлених вимог з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості, пропорційності, виходячи з розумного балансу інтересів сторін, виходячи з найкращих інтересів дітей, які полягають в гарантуванні необхідного та достатнього рівня матеріального забезпечення, суд дійшов висновку про недоведеність заявлених вимог, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО