Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №199/5366/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/5366/26

(2-о/199/212/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Воробйов О.С.,

за участі заявника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з даною заявою, в її обґрунтування посилаючись на те, що її місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . В даній квартирі також зареєстровано місце проживання її двох неповнолітніх онуків – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також доньки – ОСОБА_4 ,1995 р.н., яка після її вступу до шлюбу має прізвище ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу з гр. ОСОБА_6 заявник взяла прізвище ОСОБА_6 . Заявник посилається на те, що згідно рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської райради м. Дніпропетровська від 25.09.1981 р., особовий рахунок на дану квартиру було оформлено на ім`я ОСОБА_7 , її вітчима. Як зазначається заявником при зверненні до суду, її мати - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та за життя вона перебувала у шлюбі з гр. ОСОБА_7 , який також проживав та його місце проживання було зареєстровано за зазначеною вище адресою; він до цього часу рахується наймачем даної трикімнатної неприватизованої квартири.

Після численних звернень з метою з`ясування місця перебування ОСОБА_7 заявник у 2019 р. дізналася з відповіді відділення поліції, що він помер. На даний час для приватизації квартири необхідно укласти з житловим органом – КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, на балансі якого перебуває будинок, договір про переведення на ОСОБА_1 обов`язків квартиронаймача, оскільки попередній наймач ОСОБА_7 знятий з реєстрації проживання в 2020 р. Без наявності квартиронаймача приватизація квартири неможлива, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою.

В судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримала повністю, просила суд її задовольнити.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10.05.2026 р. відкрито провадження в даній цивільній справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі витягу з реєстру територіальної громади від 28.08.2025 р., місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.11.2001 р.

Прізвище ОСОБА_6 (заявник в цій справі)набуто через те, що 21.11.2016 р. заявник взяла шлюб з ОСОБА_9 та обрала прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 », що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

На підставі рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів від 25.09.1981 р., копія якого надана суду, встановлено, що у зв`язку зі смертю основного наймача ОСОБА_10 особових рахунок на квартиру АДРЕСА_2 переоформлений на її сина ОСОБА_7 , склад сім`ї 3 особи.

ОСОБА_8 (мати заявника в цій справі) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що суду надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

На підставі відповіді ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 01.04.2026 р. судом встановлено, що під час перевірки за базами даних Інформаційний портал Національно поліції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на території залізничної станції у місті Синельникове Дніпропетровської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було виявлено без ознак життя…. однак відомості щодо офіційної державної реєстрації його смерті у встановленому законом порядку відсутні.

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення заяви повністю, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті293 ЦПК України).

У статті318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (стаття 319 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

У даній справі метою встановлення факту смерті ОСОБА_7 заявник зазначає наступну: необхідність приватизації квартири, наймачем якої є ОСОБА_7 , для чого необхідно укладення договору з КП «Жилсервіс – 5» ДМР, на балансі якого перебуває будинок, про переведення на ОСОБА_1 обов`язків квартиронаймача.

Для суду відсутні підстави для висновку щодо наявності спору про право в цій справі.

Вимоги щодо доказів визначені у ст.ст. 76 – 80 ЦПК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт, який просить встановити заявник, підтверджується наступним доказом:

-відповіддю з ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 01.04.2026 р. судом встановлено, що під час перевірки за базами даних Інформаційний портал Національно поліції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на території залізничної станції у місті Синельникове Дніпропетровської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було виявлено без ознак життя…. однак відомості щодо офіційної державної реєстрації його смерті у встановленому законом порядку відсутні.

Отже, враховуючи наявність у заявника оригіналу даної відповіді, суд погоджується зі слушністю доводів поданої в порядку окремого провадження заяви та задовольняє її.

Щодо розподілу судових витрат.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються (ч. 7 ст. 294 ЦПК України).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293, ч. 3 та ч. 7 ст. 294, п. 8 ч. 1 ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті задовольнити повністю.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судові витрати не відшкодовуються.

Дата складення повного судового рішення 20.08.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї