Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №367/10478/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10478/26

Провадження по справі № 1-кп/367/1060/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської областікримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2026 року за № 12026116040000120 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Вистороп Лебединського району Сумської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз: вироком Франківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2023 року за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі, звільнений з Дрогобицької виправної колонії Львівської області (№ 40) по відбуттю строку покарання 16 квітня 2025 року,

- у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, –

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 23 червня 2026 року, близько 16 години 20 хвилин, ОСОБА_3 , ідучи пішохідною доріжкою, що неподалік вулиці Західна, із географічними координатами: 50.5084759; 30.1919626, в місті Ірпінь Бучанського району Київської області, на землі (точне місце не встановлено) помітив згорток із клейкої стрічки червоного кольору.

Після цього, взявши рукою вказаний згорток та зрозумівши, що в ньому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – РVP, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання зазначеної особливо небезпечної психотропної речовини для власного вживання, без мети збуту.

Одразу після цього, ОСОБА_3 , знаходячись в тому ж місці в той же час, реалізуючи свій протиправний умисел, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», забрав вищевказаний згорток із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP, та помістив його до правої кишені штанів, в якій був одягнений, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, для власного вживання, без мети збуту та розпочав її незаконне зберігання.

У подальшому, ОСОБА_3 , ідучи пішохідною доріжкою, що неподалік вулиці Західна, із географічними координатами: 50.5084759; 30.1919626, в місті Ірпінь Бучанського району Київської області, незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, для власного вживання без мети збуту, яка за вищевказаних обставин ним незаконно придбана, був зупинений працівниками поліції у порядку Закону України «Про Національну поліцію».

Після цього, 23 червня 2026 року у період часу з 17 години 32 хвилин по 17 годину 36 хвилин, працівниками поліції у ході огляду місця події виявлено та вилучено у ОСОБА_3 зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини синього кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP.

Згідно висновку експерта, кристалічна речовина синього кольору, яка надана на дослідження, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP. Маса PVP в речовині становить 0,279 грама.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що до обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, в обвинувальному акті не зазначено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий та офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має джерела доходу, суд вважає за необхідне й достатнє призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді пробаційного нагляду.

Призначене ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в даному провадженні суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого суд не застосовує.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, суд, –

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 0.279 г., яка поміщена до спец пакету № 0002577 – знищити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1