Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №362/5969/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5969/26

провадження № 2-о/362/181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

заявниці ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин.

Суд установив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з указаною заявою, в якій просить установити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув під час проходження військової служби.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 як дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 (надалі також ІНФОРМАЦІЯ_5 ) із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю під час захисту Батьківщини.

Одночасно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - батько загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із нотаріальною заявою, якою відмовився від належних йому виплат на користь ОСОБА_1 .

Згідно з паспортом громадянина України та нотаріально посвідченою заявою, батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначений ОСОБА_4 .

Таким чином, як ідеться в заяві, у документах наявні розбіжності у написанні прізвища особи « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_6 », який є батьком загиблого військовослужбовця, що унеможливлює підтвердження родинних відносин у позасудовому порядку та створює перешкоди для реалізації права членів сім`ї загиблого військовослужбовця на отримання передбачених законом виплат.

Незважаючи на розбіжність у написанні прізвища, наявні документи свідчать, що йдеться про одну й ту саму особу, а саме: у свідоцтві про народження загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 зазначено батька - ОСОБА_7 (російською мовою). У паспорті громадянина України та нотаріально посвідченій заяві зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , м. Цілиноград; водночас, у цьому ж паспорті громадянина України 1999 року російською мовою вказано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , г. Целиноград що вказує на одну і ту ж особу. На сторінці паспорта з відмітками про дітей вказано про ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У військовому квитку 1989 року записано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Цілиноград, тобто, у вказаних документах ті самі дата і місце народження, а також ім`я, по батькові та інші ідентифікуючі дані особи збігаються. У тому числі, на сторінці військового квитка 1989 року міститься відмітка про дітей - це син ОСОБА_9 , 1989 р.н. У пенсійному посвідченні вже вказано ОСОБА_2 , однак дата народження та сама. У закордонному паспорті - ОСОБА_10 , дата народження та сама. Крім того, ОСОБА_2 реалізував своє право як батько загиблого військовослужбовця, подавши заяву про відмову від отримання належних виплат.

У заяві також ідеться про те, що додатковим підтвердженням родинних зв`язків є факт, що у свідоцтві про розлучення значиться ОСОБА_7 і ОСОБА_11 - мати загиблого ОСОБА_9 , яка також написала заяву про відмову від грошових виплат, вони записані як ОСОБА_5 , тобто є батьками ОСОБА_9 .

Отже, як стверджує заявниця, сукупність наданих документів підтверджує існування сталих родинних зв`язків між зазначеними особами та виключає будь які сумніви щодо того, що документи, оформлені на ім`я ОСОБА_12 , стосуються однієї і тієї ж особи - батька ОСОБА_3 .

За твердженням заявниці, адміністративний спосіб усунення такої розбіжності відсутній, внесення змін до актових записів цивільного стану є неможливим, а тому встановлення факту родинних відносин можливе виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту заявниця визначила необхідність реалізації її права на отримання передбачених законодавством соціальних виплат у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

У судовому засіданні заявниця підтримала свої вимоги.

ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтримав вимоги заяви, підтвердив аргументи, на яких ґрунтується заява, вказавши, з-поміж іншого, що ОСОБА_3 є його сином. До того ж ОСОБА_2 пояснив, що він і мати ОСОБА_3 подали заяви про відмову від отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю на користь дружини загиблого сина – заявниці ОСОБА_1 , а тому саме вона звернулась до суду із заявою, що розглядається.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 , який належним чином повідомлявся судом про дату й час розгляду справи, до суду не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень щодо заяви не подавав.

Суд вважає за можливе розглянути заяву за поточної явки учасників справи.

Заслухавши пояснення учасників справи та ретельно проаналізувавши матеріали справи, суд виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 17 травня 2017 року серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження від 15 серпня 1989 року (а.с. 6, оформлено рос.мовою) батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_7 і ОСОБА_11 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 06 березня 2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

05 березня 2026 року (а.с. 18) ОСОБА_2 склав нотаріально посвідчену заяву про те, що він, як батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги , а також від грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2026 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік, додаткової винагороди на період дії воєнного стану , грошової компенсації за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, на користь його дружини – ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Аналогічну заяву 05 березня 2026 року складно матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_11 (а.с.42).

05 червня 2026 року заявниця звернулась до керівника ІНФОРМАЦІЯ_11 із заявами про виплату їй та її неповнолітньому сину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_12 її чоловіка, молодшого лейтенанта ОСОБА_3 (аа.с. 43, 45).

Покладені в основу обґрунтування заяви аргументи про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайшли своє повне документальне підтвердження.

Так, батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя документовано в різного роду документах і як ОСОБА_6 , і як ОСОБА_5 .

З-поміж іншого, у свідоцтві про народження (а.с.36), свідоцтві про розірвання шлюбу (а.с.14), атестаті про середню освіту (а.с.15), військовому квитку (а.с.22), трудовій книжці (а.с.30) він записаний як ОСОБА_5 . Дані документи видані переважно російською мовою.

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 він записаний українською мовою як ОСОБА_6 (а.с.20), а російською як ОСОБА_5 (а.с.24). При цьому паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 містить відмітки про дітей, у тому числі щодо сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (19), записаного як ОСОБА_6 . Аналогічна варіативність написання прізвища українською та російською мовами застосована у комсомольському квитку (а.с.40), атестаті про восьмирічну освіту (а.с.16, 17).

У паспорті громадянина України для виїзду за кордон (а.с.13), свідоцтві про розірвання шлюбу (а.с.21), свідоцтві про одруження (а.с.29), посвідченні водія (а.с.33) та медичному посвідченні водія (а.с.41), пенсійному посвідченні (а.с.26) зазначено прізвище ОСОБА_6 .

В окремих документах його прізвище записано як ОСОБА_15 (а.с.35).

Дата народження ОСОБА_12 за всіма вказаними документами (які містять відповідну графу) – 14 жовтня 1962 року.

Наявні копії документів, які містять фотокартки, також дають підстави для висновку про те, що вони видані одній і тій самі особі.

За правилами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про очевидність факту родинних відносин, з метою встановлення якого заявниця звернулась до суду.

Метою встановлення акту є необхідність реалізації заявницею права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка, про що вона подала відповідну заяву, тоді як батьки останнього відмовились від відповідної допомоги на користь заявниці, що зумовлює її безпосередній інтерес у встановленні відповідного факту.

Іншим чином установити відповідний факт неможливо.

Обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, або таких, які би свідчили про наявність у даному випадку спору про право, суд не встановив.

Отже, аналіз наведених норм національного права й обставин справи дає підстави для висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення в межах, визначених пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (частина сьома статті 294 ЦПК України).

Керуючись статтями 259, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити заяву.

2. Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана заявником, заінтересованою особою протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Дата складення повного судового рішення: 20 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Попович