Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №357/624/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/624/26

Провадження № 2-о/357/91/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

присяжних Бровко Н.І., Кишинської О.П.,

при секретарі – Пугач В. І.

за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника - Маліцького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи

У січні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Маліцького Олега Олександровича звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою, у якій просить оголосити померлим її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Дніпропетровської області, громадянина України, датою його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати с. Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області, Україна. Встановити, що його смерть пов`язана із загибеллю під час виконання військового обов`язку по захисту держави Україна та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території України у складі військової частини НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника начальника штабу з 27.02.2022. та 18.02.2023 року зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання в районі с.Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

Заявниця отримала від військової частини НОМЕР_1 сповіщення про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був призваний 27.02.2022 на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18.02.2023 зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання.

Згідно з актом службового розслідування, проведеного офіцером-психологом військової частини НОМЕР_1 підполковником юстиції ОСОБА_3 , відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 особовий склад військової частини з 12.02.2023 виконував завдання на території Бахмутського району Донецької області.

Командно-спостережний пункт батальйону з 13.02.2023 був обладнаний у двоповерховій цегляній будівлі на східній околиці с. Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

18.02.2023 близько 00 год. 50 хв. по КСП батальйону з боку позицій збройних сил російської федерації було відкрито потужний ракетно-артилерійський вогонь.

Близько 01 год. 15 хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок потрапляння ворожого артилерійського снаряду в капітальну стіну другого поверху будівлі КСП відбулося її руйнування, внаслідок чого перекриття між другим і першим поверхами, а також між першим поверхом та підвалом, які складалися із залізобетонних плит, обвалилися в підвальне приміщення, де були розташовані робочі місця та знаходилися військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 .

Внаслідок вибуху заступник начальника штабу майор ОСОБА_2 та начальник радіостанції польового вузла зв`язку молодший сержант ОСОБА_4 , які в момент вибуху перебували всередині будівлі КСП, зникли безвісти за особливих обставин.

Заявниця посилається на те, що протягом тривалого часу будь-які відомості про місце перебування її чоловіка відсутні, його перебування у полоні не підтверджено, а обставини зникнення, матеріали службового розслідування та пояснення безпосередніх очевидців дають достатні підстави для висновку про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок прямого влучання артилерійського снаряда у будівлю КСП.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для державної реєстрації смерті чоловіка, отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадкових прав та реалізації передбачених законодавством прав члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, в яких заперечував проти задоволення заяви, посилаючись, зокрема, на передчасність звернення до суду, необхідність дотримання строків, встановлених ч. 2 ст. 46 ЦК України, а також на те, що с. Дубово-Василівка віднесено до територій, тимчасово окупованих російською федерацією, у зв`язку з чим з об`єктивних причин на відповідній території не проводилися евакуаційні та оперативно-розшукові заходи, а також слідчі дії правоохоронних органів України. Міністерство оборони України також звернуло увагу на необхідність виключення можливості перебування військовослужбовця у полоні або в іншому невідомому місці.

Представник військової частини НОМЕР_1 подав до суду додаткові пояснення, в яких проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на необхідність дотримання положень процесуального закону та наявність достатніх правових підстав для оголошення фізичної особи померлою лише за умови встановлення передбачених законом обставин.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Ухвалою судді від 21 січня 2026 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами окремого провадження.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Маліцький О.О. у судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві, та на надані суду докази. ОСОБА_1 додатково пояснила суду, що її чоловік ОСОБА_2 загинув і про обставини його загибелі їй повідомили його побратими. У загиблого інших родичів немає, а його єдиний син ОСОБА_5 також загинув захищаючи Україну. Від дня зникнення чоловіка і до цього часу їй не надходило жодних відомостей про чоловіка, які б давали підстави сподіватись, що він живий.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про проведення судового розгляду без їх участі.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

30.07.2026 суд перейшов на стадію ухвалення рішення, проголошення якого призначив на 10.08.2026 о 16 годині.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Первомайськ Дніпропетровської області, є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12 серпня 2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторне) серії НОМЕР_3 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 №2 ОСОБА_2 був зарахований з 27.02.2022 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника штабу.

За змістом сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти від 20.02.2023 №ВОБР/942 ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщено ОСОБА_1 , що її чоловік ОСОБА_2 , 1967 року народження, заступник начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , призваний 27.02.2022 року на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 18 лютого 2023 року під час ворожого обстрілу у н.п. Дубово-Василівка, вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок за свободу і незалежність України. (Повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2023 №8)

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12023111030000890 від 22.02.2023 за ч.1 ст.115 КК України, до ЧЧ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , який був призваний 27.02.2022, зник безвісти 18.02.2023 під час з виконання бойового завдання в н.п. Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області. Досудове розслідування проводиться Бахмутським РВП ГУНП в Донецькій області.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України від 05.09.2025 №ВГ-20250905-10, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу: 15.04.2024.

18.02.2023 ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання на території с. Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області. Обставини його зникнення детально встановлені під час проведення службового розслідування, призначеного за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2023 №44.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що 18.02.2023 у період з 00 год. 50 хв. до 01 год. 15 хв. відбувся ворожий ракетно-артилерійський обстріл КСП батальйону у с. Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області. В результаті прямого влучання у будівлю КСП батальйону, останню було зруйновано. В результаті руйнування будівлі загинули майор ОСОБА_2 , заступник начальника штабу батальйону, та молодший сержант ОСОБА_4 , начальник радіостанції польового вузла зв`язку. Тіла вказаних військовослужбовців знаходилися під зруйнованими плитами будівлі, для їх пошуку та вилучення було необхідне використання спеціальної техніки, яку неможливо було застосувати через ведення бойових дій.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , близько 01 год. 15 хв. 18.02.2023 внаслідок влучання ворожого артилерійського снаряда у будівлю КСП відбулося її руйнування. Військовослужбовці капітан ОСОБА_6 , молодший сержант ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_8 отримали контузію, а майор ОСОБА_2 та молодший сержант ОСОБА_4 , які у момент вибуху перебували всередині будівлі КСП, зникли безвісти за особливих обставин.

З пояснень ОСОБА_9 вбачається, що 18.02.2023 близько першої години ночі в результаті прямого влучання в будівлю КСП батальйону у с. Дубово-Василівка зникли безвісти майор ОСОБА_2 та молодший сержант ОСОБА_4 .

Згідно з поясненнями ОСОБА_10 приблизно о 00 год. 50 хв. 18.02.2023 було здійснено обстріл командного пункту батальйону, в результаті чого під завалами залишилися тіла молодшого сержанта ОСОБА_4 та майора ОСОБА_2 .

Відповідно до пояснень ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 00 год. 55 хв. відбувся ворожий ракетно-артилерійський обстріл КСП батальйону у с. Дубово-Василівка. В результаті обстрілу здійснено пряме влучання в КСП, будівлю якого було зруйновано. При цьому загинули майор ОСОБА_2 та молодший сержант ОСОБА_4 , тіла яких залишилися під завалами.

Таким чином, пояснення військовослужбовців щодо часу, місця та механізму події є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами службового розслідування.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №31 від 17.03.2023 майор ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти 18.02.2023 за особливих обставин під час виконання бойового завдання та у зв`язку із захистом Батьківщини.

З офіційної відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 20.03.2023 вбачається, що перебування майора ОСОБА_2 у полоні держави-агресора російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста не підтверджено.

З інформації від 13.02.2026 за № 35337-2026 наданої Білоцерківським РУП ГУНП в Київській області на виконання ухвали суду вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 13.02.2026 перебуває в державному розшуку, як безвісти зникла особа.

Отже, протягом часу, який минув після 18.02.2023, будь-які достовірні відомості про перебування ОСОБА_2 серед живих відсутні.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на даний час.

Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Статтею 48 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

У Пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено про необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи, як в даній справі - при виконанні бойових завдань під час інтенсивних обстрілів противника, після чого тіло не змогли евакуювати.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, зробила правовий висновок про те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Визначення шести місяців, як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Також у вказаній постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

Разом з тим вказаний наказ втратив чинність Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Згідно із цим Переліком, на території села Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області активні бойові дії закінчились 21.02.2023 і з 22.02.2023 зазначений населений пункт є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Суд відхиляє доводи Міністерства оборони України та представника військової частини про передчасність оголошення ОСОБА_2 загиблим, оскільки територія на якій він зник безвісти є тимчасово окупованою російською федерацією.

Так, на території села Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області, де імовірно загинув військовослужбовець ОСОБА_2 активні бойові дії закінчились 21.02.2023, і саме від цієї дати необхідно відраховувати строк для оголошення його померлим. Окупація території в подальшому не впливає на перебіг цього строку.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 18.02.2026 у справі №759/22513/24.

У даній конкретній справі суд враховує, що ОСОБА_2 не просто втратив зв`язок із військовою частиною або зник під час переміщення в районі ведення бойових дій. Матеріалами справи встановлені конкретні час, місце та обставини події, безпосередньо пов`язаної з його ймовірною смертю.

Так, достовірно встановлено, що ОСОБА_2 перебував усередині конкретної будівлі командно-спостережного пункту, у яку 18.02.2023 відбулося пряме влучання ворожого артилерійського снаряда. Внаслідок влучання будівля була зруйнована, залізобетонні перекриття обвалилися у підвальне приміщення, в якому перебував ОСОБА_2 .

Факт перебування ОСОБА_2 під завалами після руйнування КСП підтверджується сукупністю взаємоузгоджених доказів: актом службового розслідування, журналом бойових дій та поясненнями військовослужбовців, які безпосередньо перебували в районі події.

Отже, встановлені судом обставини істотно відрізняються від ситуації, коли військовослужбовець лише вважається зниклим безвісти в районі ведення бойових дій, а обставини його зникнення та подальша доля залишаються невідомими.

Сам по собі факт відсутності тіла ОСОБА_2 не спростовує висновку про високий ступінь імовірності його смерті, оскільки неможливість вилучення тіла була обумовлена об`єктивними обставинами, а саме - руйнуванням будівлі, перебуванням тіла під масивними залізобетонними конструкціями, необхідністю застосування спеціальної техніки та бойовою обстановкою на відповідній території.

Суд також враховує тривалість часу, що минув після події 18.02.2023. Протягом понад трьох років після зникнення ОСОБА_2 відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що він залишився живим, перебуває у полоні, на лікуванні, на тимчасово окупованій території чи в іншому місці.

За таких обставин посилання заінтересованих осіб виключно на теоретичну можливість перебування ОСОБА_2 у невідомому місці не спростовує сукупності встановлених судом конкретних обставин його ймовірної загибелі.

Суд також не вбачає підстав для висновку про наявність спору про право в розумінні ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Саме по собі те, що внаслідок оголошення фізичної особи померлою для заявника можуть виникнути передбачені законом майнові або соціальні права, не свідчить про існування спору про право. У межах цієї справи суд не вирішує питання про право заявниці на конкретну виплату, її розмір, коло осіб, які мають право на таку виплату, розподіл виплати між ними чи питання про належність конкретного спадкового майна.

Предметом розгляду є виключно наявність передбачених ст. 46 ЦК України підстав для оголошення фізичної особи померлою.

Заперечення Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 стосуються достатності доказів та правових передумов для оголошення ОСОБА_2 померлим, тобто безпосередньо предмета доказування у справі окремого провадження, та самі по собі не утворюють спору про суб`єктивне цивільне право заявника.

Заявник має особисту цивільно-правову заінтересованість у зміні правового стану ОСОБА_2 , оскільки є його дружиною, а невизначеність щодо його правового статусу перешкоджає державній реєстрації смерті, оформленню спадкових прав та реалізації інших передбачених законодавством прав члена сім`ї померлого військовослужбовця.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять істотних суперечностей щодо обставин ймовірної загибелі ОСОБА_2 .

Встановлені обставини дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про те, що майор ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання у с. Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області внаслідок прямого влучання ворожого артилерійського снаряда у будівлю командно-спостережного пункту та її подальшого руйнування.

Враховуючи конкретний характер події, наявність очевидців, результати службового розслідування, відсутність будь-яких відомостей про ОСОБА_2 після 18.02.2023, непідтвердження його перебування у полоні та значний проміжок часу, який минув після його зникнення, суд вважає встановленим такий ступінь імовірності смерті ОСОБА_2 , який відповідно до ст. 46 ЦК України є достатнім для оголошення його померлим.

Заявник просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 року в справі №490/6057/19-ц, в якому зазначено, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює заявнику положення ст. 48 ЦК України, відповідно до якої у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з вимогами ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 305, 308, 430 ЦПК України, ст. 46, 47, 48 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Оголосити померлим військовослужбовця, заступника начальника штабу, майора ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця міста Первомайськ Дніпропетровської області.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати село Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області, Україна.

Встановити, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , пов`язана із захистом Батьківщини, виконанням військового обов`язку, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О. А. Сомок

ПрисяжніН.І.Бровко О.П.Кишинська