Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/58834/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/58834/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО ТРУБОПРОВІДНОЇ АРМАТУРИ І СПЕЦІАЛЬНИХ РОБІТ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО ТРУБОПРОВІДНОЇ АРМАТУРИ І СПЕЦІАЛЬНИХ РОБІТ" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2024 № 11659634/36736275 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2024 № 1 і від 23.07.2024 № 11463665/36736275 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2024 № 2, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 24 листопада 2025 року позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував обидва рішення комісії, зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 01.07.2024 № 1 датою її подання на реєстрацію 02 серпня 2024 року і податкову накладну від 27.06.2024 № 2 датою її подання на реєстрацію 04 липня 2024 року.

Не погодившись із цим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних відповідали пункту 11 Порядку № 1165, містили конкретний критерій ризиковості операції з розрахованим показником та пропозицію надати пояснення і копії документів, перелік яких визначений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, а тому платник мав можливість самостійно визначити необхідні документи. Подані Товариством документи, на думку апелянта, не відповідали пункту 5 Порядку № 520, зокрема не підтверджували наявності матеріально-технічної бази та достатньої кількості кваліфікованих працівників для здійснення відповідних операцій. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції порушив статті 72, 90, 242 КАС України, поверхово дослідив докази та не врахував пояснень відповідачів. Водночас зрозумілість рішення контролюючого органу, на думку апелянта, підтверджується діями Товариства, яке подало пояснення та документи, що свідчить про розуміння ним причин зупинення реєстрації та подальшого алгоритму дій. Крім того, апелянт вважає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки такій реєстрації має передувати перевірка первинних документів. На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 28.11.2023 у справі № 240/12027/21, від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 та від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Товариство зазначає, що ні в оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі податковий орган не вказав, яких саме документів не було надано і чому наданих документів та пояснень виявилося недостатньо; що на підтвердження трудових ресурсів, орендованих виробничо-складських приміщень, основних засобів та орендованого автомобіля комісії подавалися податкова та статистична звітність, штатний розпис, договори оренди з додатковими угодами, акти приймання-передачі, акти наданих послуг, банківські виписки й оборотно-сальдові відомості; що сумніви контролюючого органу щодо дотримання податкового законодавства мають досліджуватися шляхом проведення перевірки платника, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів встановила такі обставини.

05.03.2024 між Товариством як постачальником і Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМБУДПЛАСТМАС" як покупцем укладено договір поставки № 1/05032024, за специфікацією № 1 до якого сторони погодили поставку баластних кілець у кількості 350 штук на загальну суму 3 554 040,00 грн. 07.03.2024 покупець сплатив передоплату 900 000,00 грн. 01.07.2024 Товариство відвантажило продукцію за видатковою накладною № 12 від 01.07.2024 на суму 1 756 711,20 грн, у тому числі податок на додану вартість 292 785,20 грн. На різницю між вартістю відвантаженого товару і сумою передоплати складено податкову накладну від 01.07.2024 № 1 на суму 856 711,20 грн, у тому числі податок на додану вартість 142 785,20 грн, яку 02.08.2024 подано на реєстрацію.

25.06.2024 між Товариством як постачальником і Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРІД" як покупцем укладено договір поставки № 3-2506, за специфікацією № 1 до якого погоджено поставку затворів щитових поверхневих з редуктором у кількості 3 штук на загальну суму 1 458 000,00 грн. 27.06.2024 покупець сплатив 50 відсотків попередньої оплати - 729 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 121 500,00 грн. За фактом настання першої події складено податкову накладну від 27.06.2024 № 2 на цю саму суму, яку 04.07.2024 подано на реєстрацію.

Реєстрацію обох податкових накладних зупинено квитанціями від 04.07.2024 і від 02.08.2024 з тієї підстави, що обсяг постачання товару перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165); показник "D" становив 4,0792 відсотка щодо податкової накладної № 2 і 4,0998 відсотка щодо податкової накладної № 1, показник "Рпоточ" - 0.

На пропозицію контролюючого органу Товариство подало повідомлення про надання пояснень та копій документів: 13.07.2024 - щодо податкової накладної № 2, 08.08.2024 - щодо податкової накладної № 1.

За результатами розгляду цих пояснень комісія регіонального рівня надіслала Товариству повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 17.07.2024 № 11433404/36736275 і від 12.08.2024 № 11618732/36736275.

Товариство скористалось правом подати додаткові пояснення: 20.07.2024 - щодо податкової накладної № 2, 13.08.2024 - щодо податкової накладної № 1. Обидва рази строк, установлений абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520, дотримано. Факт подання Товариством додаткових пояснень визнає й сам апелянт, зазначаючи в апеляційній скарзі, що "додаткові повідомлення розглянуто" комісією.

Розглянувши подані додаткові пояснення, комісія Головного управління ДПС у Київській області прийняла рішення від 23.07.2024 № 11463665/36736275 і від 20.08.2024 № 11659634/36736275 про відмову в реєстрації податкових накладних. Підставою відмови в обох рішеннях зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У розділі "Додаткова інформація" обох рішень контролюючий орган не зазначив жодних відомостей.

За результатами адміністративного оскарження Державна податкова служба України рішеннями від 12.08.2024 № 50848/36736275/2 і від 06.09.2024 № 57943/36736275/2 залишила скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін, зазначивши підставою ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

За підпунктом "а" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Отже, податкова накладна від 27.06.2024 № 2 складена за фактом отримання попередньої оплати, а податкова накладна від 01.07.2024 № 1 - за фактом відвантаження товару в частині, не перекритій раніше отриманою передоплатою. Обидві накладні складені у строк і за подією, з якою закон пов`язує виникнення податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Згідно з пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Абзацами другим - п`ятим пункту 9 цього Порядку встановлено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Абзацом шостим цього пункту передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Пунктом 10 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Наведені норми встановлюють послідовний алгоритм: квитанція про зупинення - первинні пояснення платника - повідомлення комісії з конкретизацією потрібних документів - додаткові пояснення платника - рішення комісії. Кожен наступний етап звужує предмет з`ясування, а тому рішення, ухвалене на завершальному етапі, має бути співвіднесене саме з тим, що було витребувано, і з тим, що було фактично подано.

У цій справі комісія скористалася правом надіслати повідомлення за додатком 2, а Товариство скористалося правом подати додаткові пояснення і зробило це в межах п`ятиденного строку. А отже, справа не стосується ситуації, коли платник проігнорував повідомлення контролюючого органу; спірним є інше - чи оцінила комісія фактично подані документи і чи вмотивувала вона свою відмову.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд зазначив: "сам факт направлення такого повідомлення та загальне посилання на недостатність документів не є самостійним і достатнім підтвердженням правомірності подальшої відмови у реєстрації податкових накладних". Там само сформульовано обов`язок комісії: "У разі якщо платник після отримання повідомлення подав додаткові пояснення та документи, комісія регіонального рівня зобов`язана надати їм оцінку та у разі відмови в реєстрації податкової накладної зазначити, які саме документи не були подані або чому подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній".

Оскаржувані рішення від 23.07.2024 № 11463665/36736275 і від 20.08.2024 № 11659634/36736275 цій вимозі не відповідають. Розділ "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" в обох рішеннях порожній, а тому з їх змісту неможливо встановити ані того, яких саме документів, на думку комісії, бракувало, ані того, чому подані Товариством договори, специфікації, видаткові накладні, банківські виписки, звітність і документи про орендовані приміщення та транспорт не підтверджують інформацію, наведену в податкових накладних. Витяг з протоколу засідання комісії від 20.08.2024 № 393/10-36-18-02-01 цієї прогалини не заповнює: він містить лише зазначення про розгляд питання і результат голосування, без будь-якого аналізу поданих платником документів. Таким чином, рішення про відмову ухвалені без оцінки того, що комісія фактично отримала і розглянула.

Окремої відповіді потребує змістовний довід апелянта про ненадання документів щодо матеріально-технічної бази (технологічного обладнання) і непідтвердження забезпеченості кваліфікованими трудовими ресурсами. У постанові від 02 грудня 2025 року у справі № 400/996/25 Верховний Суд вказав: "Документи щодо наявності в платника податку трудових ресурсів, його кадрового складу або організації виконання ним робіт чи надання послуг напряму не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, оскільки не є частиною первинного документального супроводу господарської операції". Там само зроблено висновок, що вимога контролюючого органу щодо надання таких відомостей може мати місце, проте ненадання таких документів не утворює підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а самі ці документи мають бути предметом дослідження під час податкових перевірок реальності господарських операцій.

Цей висновок повністю прикладається до обставин справи. Основним видом діяльності Товариства за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля, а спірні операції є операціями з поставки товару, а не з його виготовлення силами платника, тому вимога документів про технологічне обладнання не відповідає змісту цих операцій. Ще виразніше це видно щодо податкової накладної від 27.06.2024 № 2: вона складена на суму отриманого авансу, коли постачання ще не відбулося, а тому документи про транспортування, складські документи й інвентаризаційні описи за такою операцією об`єктивно існувати не могли. А отже, вимоги, які комісія фактично поставила Товариству, виходять за межі реєстраційної процедури і стосуються реальності та виробничої спроможності, які на цій стадії податкового контролю не оцінюються.

Доводи апелянта про відповідність квитанцій про зупинення реєстрації пункту 11 Порядку № 1165 та про те, що Товариству були зрозумілі і суть рішення про зупинення реєстрації, і алгоритм подальших дій, спрямовані проти висновку суду першої інстанції щодо неконкретності квитанцій. Колегія суддів зазначає, що квитанції від 04.07.2024 і 02.08.2024 містили посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і розраховані показники "D" та "Рпоточ", а тому судження суду першої інстанції про незазначення критерію з розрахованим показником є неточним. Проте це не рятує оскаржувані рішення: конкретизація потрібних документів за чинною редакцією Порядку № 520 здійснюється не у квитанції, а в повідомленні за додатком 2, а правомірність самих рішень про відмову оцінюється за наведеними в них підставами. Помилковість окремих суджень суду першої інстанції щодо змісту квитанцій не призвела до неправильного вирішення справи по суті.

Не приймаються доводи апелянта про порушення статей 72, 90 і 242 Кодексу адміністративного судочинства України та про поверхневий аналіз доказів. Ці доводи зводяться до незгоди з оцінкою доказів, здійсненою судом першої інстанції, і не вказують на неправильне застосування норм права. Так само не приймається довід про необхідність урахування висновків Верховного Суду у справах № 500/2237/20, № 240/12027/21, № 440/5004/23 і № 420/14450/24. У справі № 420/14450/24 підставою відмови було надання платником документів, складених із порушенням законодавства, тобто інша з двох альтернативних підстав пункту 10 Порядку № 520, тоді як у цій справі комісія на жодні дефекти поданих документів не вказала. У справі № 240/12027/21 підставою відмови була встановлена комісією невідповідність поданих платником документів змісту операції, зазначеної в податковій накладній: подані документи стосувалися іншого договору та іншої продукції, ніж ті, що названі в накладній, тобто підстава відмови була конкретною і перевірюваною; у цій же справі комісія на жодну невідповідність поданих Товариством документів не вказала. Висновки у справах № 500/2237/20 і № 440/5004/23 вимагають установлення достатності документів за результатами детального дослідження їх змісту, чого комісія якраз і не зробила, а тому ці висновки працюють проти позиції апелянта. Посилання ж апелянта на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі № 140/883/24, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 580/10815/23 і від 23.09.2021 у справі № 320/9509/20 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 440/8139/24 до уваги не беруться, оскільки за частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує й те, що у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 140/12934/24 Верховний Суд визнав правомірною відмову в реєстрації податкових накладних попри незаповнену графу "Додаткова інформація". Проте визначальною обставиною там було встановлене судами неподання платником будь-яких додаткових пояснень після отримання повідомлень комісії, через що він утратив можливість повідомити контролюючий орган про нерелевантність, відсутність або попереднє подання витребуваних документів. У цій справі Товариство додаткові пояснення подало двічі й у строк, а комісія їх розглянула, що виключає застосування наведеного підходу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Головне управління ДПС у Київській області цього обов`язку не виконало: воно не довело ні того, які саме документи були витребувані та не подані, ні того, у чому полягає невідповідність поданих документів інформації, наведеній у податкових накладних. Таким чином, рішення від 23.07.2024 № 11463665/36736275 і від 20.08.2024 № 11659634/36736275 не відповідають вимогам обґрунтованості й вмотивованості, які частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ставить до рішень суб`єктів владних повноважень, і правильно скасовані судом першої інстанції.

Щодо способу захисту колегія суддів виходить із такого. Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Пунктом 20 цього Порядку встановлено, що датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У наведеній вище постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд щодо тотожного способу захисту зазначив: "Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишився лише один правомірний варіант поведінки - зареєструвати податкові накладні". А отже, довід апеляційної скарги про втручання суду в дискреційні повноваження податкового органу є безпідставним, а зобов`язання зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання - 02 серпня 2024 року і 04 липня 2024 року відповідно - є належним і єдиним ефективним способом захисту порушеного права Товариства.

Таким чином, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, дав правильну юридичну оцінку спірним правовідносинам і ухвалив рішення, яке відповідає закону, а доводи апеляційної скарги його висновків по суті не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)