Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/57934/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/57934/24 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 29.10.2024 № 163991 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що спірне рішення прийнято без об`єктивного обґрунтування підстав, а контролюючому органу подано всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та спростовують ризиковість позивача як платника податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 29.10.2024 № 163991 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" (код ЄДРПОУ 41190464) критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві виключити ТОВ "АБЗ-1" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить суті та характеру податкової інформації, яка стала підставою для його прийняття, не ідентифікує конкретних ризикових операцій та податкових накладних, у яких такі операції відображено, і не наводить фактичних та юридичних підстав його прийняття; контролюючий орган не надав жодного доказу, який досліджувався б на засіданні Комісії; станом на 01.10.2024 товариство мало достатню кількість працівників та матеріально-технічну базу для ведення профільних видів господарської діяльності.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не є законним та обґрунтованим, а суд не врахував положення статей 61, 62, 71 та пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України щодо здійснення податкового контролю шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення та використання податкової інформації, що зберігається в інформаційних системах контролюючих органів. Апелянт зазначає, що комісія регіонального рівня діяла відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, використовуючи наявну в базах даних ДПС інформацію, пояснення та подані документи, за результатами аналізу яких встановлено недостатність трудових ресурсів ТОВ «АБЗ-1» для здійснення операції в заявлених обсягах та ненадання документів, які могли б спростувати відповідність критеріям ризиковості. Також апелянт посилається на висновки Верховного Суду у справах № 240/3665/19, № 480/4006/18 та № 540/2077/18, відповідно до яких внесення інформації до електронних баз даних є службовою діяльністю контролюючого органу та саме по собі не породжує правових наслідків для платника. На думку апелянта, віднесення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише передумовою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, не створює негативних правових наслідків та може бути спростоване шляхом подання відповідних документів на вимогу контролюючого органу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" подало відзив на апеляційну скаргу від 26.11.2025, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Товариство зазначає, що суд першої інстанції надав правову оцінку змісту оскаржуваного рішення і встановив відсутність об`єктивного обґрунтування підстав його прийняття, а посилання контролюючого органу на податкову інформацію з інформаційно-аналітичних баз є необґрунтованим, оскільки проведений моніторинг не передбачає оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту правовідносин, що підлягає дослідженню під час податкової перевірки.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів встановила такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" (код ЄДРПОУ 41190464) зареєстровано 03.03.2017, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 411904626587. Основним видом діяльності товариства є виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. (код 23.99), у межах якого товариство виробляє асфальтобетонні суміші (код товару згідно з УКТЗЕД 2715 0000).

Станом на 01.10.2024 у товаристві перебував штат у кількості 71,25 штатної одиниці з місячним фондом заробітної плати 798 546,00 грн, що підтверджується штатним розписом, затвердженим наказом від 01.10.2024 № 01102024-ОД; додатково прийнято на роботу 5 працівників, що підтверджується повідомленням від 18.09.2024. Товариство орендує у ТОВ "БМ СТОУН" відкритий майданчик з твердим покриттям площею 10 044,0 кв. м (договір оренди № БМО-04 від 03.07.2023) та орендує у ТОВ "ЕСТЕЙТ ХОЛДИНГ" мобільний асфальтобетонний завод ASTEC, силос на мінеральний порошок, бункери для сипучих матеріалів і вентилятор відцентрований SRF 1002/C (договір оренди майна № ЕХ-0006 від 24.09.2024 та акт приймання-передачі № 1 до нього). Товариство подавало контролюючому органу повідомлення за формою 20-ОПП та має ліцензію на право зберігання пального № 2657041402000244 з терміном дії з 15.05.2020 до 15.05.2025.

21.10.2024 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийняла рішення № 161258 про відповідність ТОВ "АБЗ-1" критеріям ризиковості платника податку із зазначенням коду податкової інформації 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). Інформація, відповідно до якої прийнято це рішення: операції з постачання за період з 03.03.2024 по 26.09.2024, код ДКПП 23.99.9, коди задіяних платників податку в ризикових операціях - 41190464.

21.10.2024 товариство подало контролюючому органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 10, до якого додало письмові пояснення щодо постачання товарів та наявності достатньої матеріально-технічної бази і кількості людей для ведення профільних видів господарської діяльності. Кількість доданих документів становила 55.

29.10.2024 за результатами розгляду отриманих від товариства інформації та копій документів Комісія прийняла рішення № 163991 про відповідність ТОВ "АБЗ-1" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У цьому рішенні зазначено той самий код податкової інформації 07, а також ту саму інформацію, що й у рішенні від 21.10.2024 № 161258: операції з постачання за період з 03.03.2024 по 26.09.2024, код ДКПП 23.99.9, коди задіяних платників податку в ризикових операціях - 41190464.

Витягу з протоколу засідання Комісії від 29.10.2024, як і інших документів, які досліджувалися Комісією та були покладені в основу рішення № 163991, контролюючий орган судам першої та апеляційної інстанцій не надав.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 8 додатка 1 "Критерії ризиковості платника податку на додану вартість" до Порядку № 1165 передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

За частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскаржуване рішення від 29.10.2024 № 163991 є актом індивідуальної дії, вимогами до якого є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття, як фактичних, так і юридичних, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зміст рішення від 29.10.2024 № 163991 цим вимогам не відповідає. Єдиною наведеною Комісією підставою є код податкової інформації 07, тобто відтворення загального формулювання про недостатню кількість трудових ресурсів. Поряд із цим кодом рішення містить лише період операцій з постачання з 03.03.2024 по 26.09.2024, код ДКПП 23.99.9 та код 41190464, який є податковим номером самого позивача. Комісія не зазначила жодної конкретної господарської операції, жодної податкової накладної, у якій таку операцію відображено, жодного контрагента, з яким її здійснено, і не навела розрахунку чи будь-якого іншого обґрунтування того, у чому саме полягає недостатність наявних у товариства 71,25 штатної одиниці для виробництва асфальтобетонних сумішей у задекларованих обсягах. Зазначення ж коду самого платника як коду "задіяного в ризиковій операції" жодної інформації про ризиковість не несе. А отже, зі змісту рішення неможливо встановити ані фактичну підставу віднесення товариства до переліку ризикових платників, ані спосіб, у який товариство могло б цю підставу спростувати.

Окремого значення набуває та обставина, що рішення від 29.10.2024 № 163991 прийнято за результатами розгляду повідомлення товариства від 21.10.2024 № 10 з 55 доданими документами. Розглянувши ці документи, Комісія дослівно відтворила інформацію попереднього рішення від 21.10.2024 № 161258 - той самий код 07, той самий період операцій, той самий код ДКПП і той самий податковий номер. Жодного мотиву, з якого подані товариством 55 документів визнано недостатніми, неналежними чи такими, що не спростовують податкову інформацію, рішення не містить. Одночасно наведений відповідачем у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі мотив про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості, суперечить обставинам справи і власній позиції апелянта, який визнає, що рішення від 29.10.2024 № 163991 прийнято саме з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів. Таким чином, підстава, зазначена в оскаржуваному рішенні, є одночасно і неконкретизованою, і внутрішньо суперечливою.

Відповідач не надав судам ані витягу з протоколу засідання Комісії від 29.10.2024, ані податкової інформації, аналітичних довідок чи будь-яких інших матеріалів, які досліджувалися Комісією та були покладені в основу оскаржуваного рішення. За відсутності цих доказів обов`язок доказування правомірності власного рішення, покладений на відповідача частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, залишився невиконаним.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які колегія суддів враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 25 червня 2026 року у справі № 160/7949/25 Верховний Суд зазначив: "Саме зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових". У цій же постанові щодо коду податкової інформації 07 Верховний Суд вказав: "Для такого висновку контролюючий орган повинен установити та довести зв`язок між кількістю трудових ресурсів, характером конкретної господарської операції, її обсягом, способом виконання, необхідністю залучення певної кількості працівників або інших ресурсів, а також відсутністю документального підтвердження залучення відповідних ресурсів у інший спосіб".

У постанові від 25 червня 2026 року у справі № 320/57228/24 Верховний Суд зазначив: "У разі подання платником податку інформації та копій документів, які, на його переконання, свідчать про невідповідність критеріям ризиковості, контролюючий орган зобов`язаний не лише повторно зазначити попередньо сформовану податкову інформацію, а й надати оцінку поданим документам, визначити, які саме обставини вони не спростовують, та у разі необхідності зазначити, які документи не надані платником і могли б підтвердити невідповідність платника критеріям ризиковості".

Наведені висновки безпосередньо охоплюють обставини цієї справи, а тому доводи апелянта, викладені в пункті 3 апеляційної скарги, є безпідставними.

Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції статей 61, 62, 71 та пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України колегія суддів відхиляє. Наявність у контролюючого органу повноважень збирати, опрацьовувати та використовувати податкову інформацію в межах інформаційно-аналітичного забезпечення власної діяльності не є предметом спору і судом першої інстанції під сумнів не ставилася. Предметом судового контролю є інше - чи розкрито зміст цієї інформації в рішенні комісії регіонального рівня як акті індивідуальної дії та чи доведено правомірність такого рішення. У постанові від 02 липня 2026 року у справі № 440/10955/24 Верховний Суд зазначив: "Обов`язок суду дослідити надані контролюючим органом документи не означає обов`язку погодитися з будь-якою податковою інформацією лише тому, що вона сформована в межах інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів". А отже, посилання на повноваження у сфері податкового контролю не заміняє собою обґрунтування конкретного рішення.

При цьому суд зазначає, що постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18, від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19 (на які посилається апелянт) стосувалися дій контролюючого органу щодо внесення та опрацювання податкової інформації в інформаційних базах, а не рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника критеріям ризиковості.

Ці ж постанови Верховний Суд прямо відхилив як нерелевантні у справах цієї категорії: у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 440/10955/24 зазначено, що доводи податкового органу про те, що спірне рішення "є лише проявом службової діяльності з інформаційно-аналітичного забезпечення і не створює для платника правових наслідків, не відповідають чинному нормативному регулюванню та актуальній практиці Верховного Суду".

Твердження апелянта про те, що включення до переліку ризикових платників не породжує негативних наслідків, спростовується самим механізмом Порядку № 1165: наслідком такого включення є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без винятку поданих платником податкових накладних та розрахунків коригування, покладення на платника додаткового обов`язку надавати пояснення і документи щодо кожної з них, а також неможливість для контрагентів сформувати податковий кредит за податковими накладними, реєстрацію яких зупинено. У постанові від 25 червня 2026 року у справі № 160/7949/25 Верховний Суд зазначив, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, "має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів". Таким чином, оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права та інтереси товариства у сфері публічно-правових відносин і підлягає судовому контролю по суті.

Окремі неточності мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, а саме зазначення в описі обставин справи рішення Комісії від 21.10.2024 № 161258 як оскаржуваного, тоді як предметом позову є рішення від 29.10.2024 № 163991, яке суд і скасував, а також описка у формулюванні щодо особи, яка звернулася з позовом, є очевидними і на правильність вирішення спору по суті не вплинули. Зазначені неточності до неправильного вирішення справи не призвели, а тому підставою для скасування рішення суду першої інстанції не є.

Обраний товариством спосіб захисту є належним. Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У постанові від 25 червня 2026 року у справі № 320/57228/24 Верховний Суд зазначив, що зобов`язання контролюючого органу виключити платника з переліку ризикових "не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки після скасування рішення про відповідність платника критеріям ризиковості у судовому порядку у контролюючого органу відсутня альтернатива поведінки". А отже, задоволення похідної позовної вимоги є правильним.

Таким чином, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, дав правильну правову оцінку спірним правовідносинам і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)