Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/40680/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/40680/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "НАШЕ МІСТО" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "НАШЕ МІСТО"" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 січня 2023 року № 8147491/35725299 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2022 року № 1 та від 09 лютого 2023 року № 8243367/35725299 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01 грудня 2022 року № 1, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Позов мотивовано тим, що складені позивачем по першій події за договором підряду з ПрАТ "Оболонь" податкові накладні було подано на реєстрацію, проте їх реєстрацію зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а в подальшому відмовлено в реєстрації, незважаючи на надання контролюючому органу повного пакета первинних документів за вичерпним переліком, які підтверджують здійснення господарських операцій. Позивач наголошував, що спірні рішення прийняті необґрунтовано, без зазначення конкретних документів, яких, на думку органу, бракує для реєстрації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено повністю:

визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 25.01.2023 №8147491/35725299 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.11.2022 №1 та від 09.02.2023 №824336/35725299 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.12.2022 №1;

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 01.11.2022 №1 та від 01.12.2022 №1, складені ТОВ "БК "НАШЕ МІСТО", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Суд першої інстанції виходив із того, що квитанції про зупинення реєстрації не містять розрахованого показника критерію ризиковості і не зазначають переліку документів, які належить надати, чим не відповідають пункту 11 Порядку № 1165, а спірні рішення про відмову викладені загальною нормою без указівки на конкретні ненадані документи та без наведення мотивів неврахування поданих позивачем документів і пояснень, що свідчить про невмотивованість акта індивідуальної дії та зумовлює його протиправність.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що наслідки для податкового обліку породжує фактичний рух активів, а не лише наявність належно оформлених первинних документів, а за відсутності реального здійснення господарської операції такі документи не відповідають дійсності. Апелянт також зазначає, що задоволення позову порушує принцип офіційного з`ясування обставин справи, оскільки суд не вправі перебирати на себе функції контролюючого органу та досліджувати документи, які не подавалися на розгляд комісії, а зобов`язання зареєструвати податкові накладні є неприпустимим втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "НАШЕ МІСТО"" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що комісії надано повний пакет документів за вичерпним переліком, а форма рішення про відмову вимагає конкретного зазначення (підкреслення) ненаданих документів, чого контролюючий орган не виконав.

Колегія суддів, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановила такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "НАШЕ МІСТО"" є юридичною особою, основним видом діяльності якої за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель; товариство має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18 квітня 2018 року № 12-Л на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів із середніми та значними наслідками, орендує офісне і складські приміщення та автотранспорт, штатна чисельність працівників становить 11 осіб.

02 листопада 2020 року між позивачем (підрядник) та ПрАТ "Оболонь" (замовник) укладено договір підряду № 02/11/2020 на виконання будівельних робіт. По першій події - виконанню будівельних робіт - позивач склав податкову накладну від 01 листопада 2022 року № 1 на суму 251 278,80 грн (за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1/11 від 01 листопада 2022 року) та податкову накладну від 01 грудня 2022 року № 1 на суму 160 329,60 грн (за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1/12 від 01 грудня 2022 року), які 29 листопада 2022 року та 29 грудня 2022 року подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанціями від 29 листопада 2022 року та 29 грудня 2022 року реєстрацію податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відповідністю податкових накладних пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій - коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в Таблиці даних платника податку на додану вартість; позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

18 січня 2023 року та 03 лютого 2023 року позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів, зокрема договір підряду, видаткові накладні постачальників, акти надання послуг, банківські виписки, акти приймання виконаних будівельних робіт, договори оренди транспортних засобів і нежитлових приміщень, ліцензію, штатний розпис, податкову декларацію та фінансову звітність.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 25 січня 2023 року № 8147491/35725299 та від 09 лютого 2023 року № 8243367/35725299 відмовлено в реєстрації податкових накладних із зазначенням підстави - ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовані статтею 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165), та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються критерій (критерії) ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання платником пояснень і копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації.

Відповідно до пункту 1 додатка 3 до Порядку № 1165 для висновку про відповідність операції цьому критерію необхідна сукупність визначених у ньому передумов, а отже, для підтвердження такої відповідності контролюючий орган зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок за критерієм.

Колегія суддів установила, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять розрахованого показника критерію, якому відповідає платник, та не зазначають, які саме документи слід надати і чого мають стосуватися пояснення для того, щоб реєстрація стала можливою, що не відповідає вимогам пункту 11 Порядку № 1165.

Спірні рішення про відмову викладено загальною нормою - переліком первинних документів у формулюванні додатка до Порядку № 520 - без указівки на те, яких саме документів, на думку органу, бракує, і без наведення мотивів, з яких надані позивачем документи та пояснення не взято до уваги.

Загальними вимогами, що висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття та переконливих мотивів.

Можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складення податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення органом конкретного переліку необхідних документів; необґрунтоване обмеження права платника бути повідомленим про такий перелік призводить до правової невизначеності, а невиконання органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії зумовлює його протиправність.

Наведене узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду. У постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 140/6679/22 за подібних обставин (зупинення реєстрації за пунктом 1 Критеріїв ризиковості - код товару відсутній у Таблиці даних, події до 08 березня 2023 року) Верховний Суд зазначив: "Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної". Касаційний суд указав, що посилання на ненадання первинних документів за загальним переліком, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку та за умови ненаведення комісією доказів недостатності поданих документів, є підставою для скасування рішення про відмову, і залишив у силі рішення суду першої інстанції про скасування відмови та зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують.

Щодо доводу апелянта про те, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, колегія суддів зазначає, що реальність господарської операції не входить до предмета доказування у справах про правомірність зупинення/відмови в реєстрації податкової накладної. Предметом перевірки на цій стадії є додержання контролюючим органом порядку зупинення реєстрації та прийняття рішення про відмову, а не встановлення факту реальності операції, яке здійснюється за результатами податкової перевірки. А отже, посилання апелянта на практику Верховного Суду щодо реальності господарських операцій до спірних правовідносин незастосовне. У постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 Верховний Суд підтвердив, що на стадії реєстрації податкової накладної реальність (товарність) господарської операції не оцінюється.

Щодо доводу про порушення принципу офіційного з`ясування обставин та неприпустимість дослідження судом документів, які не подавалися комісії, колегія суддів встановила, що позивач надав пояснення та копії документів безпосередньо контролюючому органу 18 січня 2023 року і 03 лютого 2023 року, тобто весь пакет документів був предметом розгляду комісії під час прийняття спірних рішень. Відповідне застереження Верховного Суду стосується документів, поданих платником виключно до суду і не досліджених комісією, тоді як у цій справі таких обставин немає. Таким чином, цей довід апелянта не відповідає матеріалам справи.

Щодо доводу про втручання в дискреційні повноваження колегія суддів зазначає, що за частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права діяти на власний розсуд. Реєстрація податкової накладної за умови усунення підстав зупинення не є реалізацією адміністративного розсуду; згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду, а датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду. А отже, зобов`язання зареєструвати податкові накладні датою їх подання є належним і ефективним способом захисту порушеного права та не становить втручання в дискреційні повноваження. Цей висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2025 року у справі № 140/6679/22 та від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Контролюючий орган належними та достатніми доказами правомірності спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не довів.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, дійшовши обґрунтованого висновку про протиправність спірних рішень комісії.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)