Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/36689/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/36689/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестрейд ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрестрейд ЛТД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 №0780180707.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено фактичну перевірку незаконно, з порушенням чинного законодавства, без наявності конкретних підстав для її проведення, з порушення порядку проведення контрольно-розрахункової закупівлі. На переконання позивача, внаслідок незаконності перевірки, прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

02.12.2024 Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестрейд ЛТД" - визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2023 №0780180707, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80 781,59 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Управління не довело наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки: доповідна записка від 04.08.2023 №1385/26-15-07-07-00-12, на яку містилося посилання в наказі, не була долучена до матеріалів справи; наказ не містить конкретних фактичних підстав призначення перевірки; зафіксовані порушення стосуються операцій, що відбулись до початку перевірки, і є, на думку суду, предметом документальної перевірки.

Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що Товариство допустило посадових осіб до проведення спірної перевірки, тому оскарження наказу не є належним способом захисту, при цьому суд першої інстанції однобоко оцінив обставини справи і не дослідив підстав призначення перевірки по суті. Крім того зазначає, що в основу наказу покладено конкретну інформацію, підтверджену доповідною запискою від 04.08.2023, долученою на стадії апеляції, при цьому виявлені порушення підтверджуються фактичними обставинами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановила такі обставини.

07.08.2023 Головне управління ДПС у м. Києві видало наказ №3885-п, яким вирішено провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання мережі магазинів "BOX market", у тому числі Товариства (код ЄДРПОУ 43585406), господарська одиниця якого розташована за адресою: м. Київ, вул. Котельникова Михайла, 35, нежитловий пр. з №1 по №10 (група приміщень №83) в літ. А. Правовою підставою призначення перевірки зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265); обґрунтуванням виступила доповідна записка управління фактичних перевірок від 04.08.2023 №1385/26-15-07-07-00-12.

08.08.2023 та 10.08.2023 посадові особи Управління пред`явили направлення на перевірку за №№13901/26-15-07-01-03, 13902/26-15-07-09-01, 14089/26-15-07-07-01 та вручили копію наказу №3885-п особі, яка фактично проводила розрахункові операції на об`єкті Товариства, під підпис. Перевірку допущено.

11.08.2023 Управління склало акт фактичної перевірки №53717/26/15/07/43585406, яким зафіксовано: порушення пункту 11 статті 3 Закону №265 - 21.07.2023 о 20:25:58 через РРО (фіскальний №3001013943) здійснено розрахункову операцію з продажу пива "Leffe Blonde" 0,5 л. (залізна банка) за ціною 93,50 грн, у розрахунковому документі зазначено невірний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД - 2203000100 замість 2203000900; порушення пункту 12 статті 3 Закону №265 - у місці продажу виявлено залишки алкогольних напоїв загальною вартістю 75 681,59 грн, не облікованих у встановленому законодавством порядку, документи що підтверджують їх облік та походження - не надано.

08.12.2023 Управління на підставі акта перевірки, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 7 статті 17 та статті 20 Закону №265 прийняло податкове повідомлення-рішення №0780180707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 80 781,59 грн: 5 100 грн (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за порушення пункту 11 та 75 681,59 грн (вартість необлікованих товарів) за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265.

12.01.2024 Товариство в особі представника Алфьорова Г.І. звернулося до суду з позовом, уточненим 23.08.2024, оспоривши законність наказу про призначення фактичної перевірки та, як наслідок, правомірність спірного ППР.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 сформулювала стандарт достатності змісту наказу: якщо фактичною підставою для призначення перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, контролюючий орган повинен щонайменше зазначити реквізити документа, який слугував підставою для призначення перевірки. Ці висновки застосовано Верховним Судом у постанові від 28.05.2025 у справі №320/28423/23 за аналогічними правовідносинами. У наказі №3885-п від 07.08.2023 прямо вказані реквізити доповідної записки від 04.08.2023 №1385/26-15-07-07-00-12 - наказ відповідає вказаному стандарту.

Суд першої інстанції констатував відсутність доповідної записки в матеріалах справи, проте за принципом офіційного з`ясування обставин (стаття 9 КАС України) мав право витребувати її, однак цього не зробив. Управління на стадії апеляційного розгляду долучило цей документ. Так, зміст доповідної записки підтверджує, що у серпні 2023 року управлінням фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві проведено обстеження 75 господарських одиниць мережі "BOX market", за результатами якого по 57 об`єктах, у тому числі по господарській одиниці Товариства, отримано конкретну інформацію про можливі порушення порядку проведення розрахунків готівкою; додатково надходили листи від ДПС від 01.08.2023 та ЦМУ Держпраці від 23.06.2023. Підстава за підпунктом 80.2.2 ПК України, таким чином, є доведеною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 виклала правовий висновок: підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які процедурні порушення, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу.

Водночас Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 підтвердив, що, незалежно від допуску до перевірки, платник не позбавлений права посилатися на порушення порядку призначення перевірки в позові про оскарження ППР.

Перевіривши процедурні доводи позивача, колегія суддів встановила: оскільки наказ №3885-п від 07.08.2023 містить посилання на підпункт 80.2.2 ПК України та реквізити доповідної записки, а сама записка долучена та досліджена, підстава перевірки є доведеною - процедурне порушення, що поклав суд першої інстанції в основу висновку про процедурне порушення податковим органом , спростовано матеріалами справи.

Не відповідає суті спірних правовідносин і висновок суду першої інстанції про те, що порушення, зафіксовані актом перевірки, є предметом документальної, а не фактичної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється щодо дотримання норм законодавства з питань здійснення розрахункових операцій, у тому числі щодо правильності програмування РРО. Виявлення на місці господарської діяльності під час перевірки 08- 11.08.2023 факту проведення операції від 21.07.2023 з невірним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД пива "Leffe Blonde" (2203000100 замість 2203000900) - це є перевіркою дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону №265 щодо режиму програмування РРО за місцем господарської діяльності, тобто саме предметом фактичної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23 підтвердив, що відсутність у розрахунковому документі обов`язкового реквізиту - коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД - позбавляє такий документ статусу розрахункового.

За пунктом 7 статті 17 Закону №265 за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачено штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - 5 100 грн. Відтак, податковий орган правомірно застосував цю санкцію.

Щодо залишків необлікованих товарів на суму 75 681,59 грн: під час перевірки 08- 11.08.2023 посадовими особами Управління складено опис залишків алкогольних напоїв, документи що підтверджують їх облік та походження Товариство не надало. Відповідно до статті 20 Закону №265 до суб`єктів господарювання, які не надали документів, що підтверджують облік товарів на місці продажу, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2025 у справі №320/28423/23 підтвердив, що в редакції статті 20 Закону №265, чинній у 2023 році, суб`єкт господарювання зобов`язаний мати і надати на місці продажу документи, що підтверджують облік товарів, - ненадання їх є самостійною підставою для застосування санкції. Колегія суддів окремо зазначає, що висновок Верховного Суду у справі №825/10/17 до спірних правовідносин незастосовний, оскільки його сформульовано за іншою редакцією Закону №265, чинною до 2023 року. Управління правомірно застосувало санкцію у розмірі 75 681,59 грн.

А отже, штрафні (фінансові) санкції за ППР від 08.12.2023 №0780180707 на загальну суму 80 781,59 грн накладено відповідачем обґрунтовано і правомірно.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 315 за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд доходить до висновку, що доводи апелянта знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки містить посилання на обставини, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Підставою скасування рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись статтями 241- 246, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестрейд ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)