Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/25397/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/25397/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формсервіс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формсервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних від 11 квітня 2024 року № 10888163/41305681 (щодо податкової накладної № 2 від 08 березня 2024 року), № 10888162/41305681 (щодо податкової накладної № 3 від 15 березня 2024 року) та від 18 квітня 2024 року № 10927103/41305681 (щодо податкової накладної № 6 від 29 березня 2024 року), а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС м. Києва про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2024 № 10888163/41305681 щодо податкової накладної № 2 від 08.03.2024, загальна сума з урахуванням ПДВ 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень, сума ПДВ 125 000 грн. по взаємодії між ТОВ «Формсервіс» ЄДРПОУ 41305681, ІПН платника ПДВ 413056826516 з Приватне підприємство «Елітбуд-1», ЄДРПОУ 33555092, ІПН платника ПДВ 335550906253 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою її фактичного подання на реєстрацію податкову накладну № 2 від 08.03.2024, загальна сума з урахуванням ПДВ 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень, сума ПДВ 125 000 грн. по взаємодії між ТОВ «Формсервіс» ЄДРПОУ 41305681, ІПН платника ПДВ 413056826516 з Приватне підприємство «Елітбуд-1», ЄДРПОУ 33555092, ІПН платника ПДВ 335550906253 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС м. Києва про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2024 № 10888162/41305681 щодо податкової накладної № 3 від 15.03.2024, загальна сума з урахуванням ПДВ 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень, сума ПДВ 125 000 грн. по взаємодії між ТОВ «Формсервіс» ЄДРПОУ 41305681, ІПН платника ПДВ 413056826516 з Приватне підприємство «Елітбуд-1», ЄДРПОУ 33555092, ІПН платника ПДВ 335550906253 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою її фактичного подання на реєстрацію податкову накладну № 3 від 15.03.2024, загальна сума з урахуванням ПДВ 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень, сума ПДВ 125 000 грн. по взаємодії між ТОВ «Формсервіс» ЄДРПОУ 41305681, ІПН платника ПДВ 413056826516 з Приватне підприємство «Елітбуд-1», ЄДРПОУ 33555092, ІПН платника ПДВ 335550906253.

визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС м. Києва про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2024 №10927103/41305681 щодо податкової накладної № 6 від 29.03.2024, загальна сума з урахуванням ПДВ 1 000 000 (один мільйон) гривень, сума ПДВ 166 666, 67 грн. по взаємодії між ТОВ «Формсервіс» ЄДРПОУ 41305681, ІПН платника ПДВ 413056826516 з Приватне підприємство «Елітбуд-1», ЄДРПОУ 33555092, ІПН платника ПДВ 335550906253 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою її фактичного подання на реєстрацію податкову накладну № 6 від 29.03.2024, загальна сума з урахуванням ПДВ 1 000 000 (один мільйон) гривень, сума ПДВ 166 666, 67 грн. по взаємодії між ТОВ «Формсервіс» ЄДРПОУ 41305681, ІПН платника ПДВ 413056826516 з Приватне підприємство «Елітбуд-1», ЄДРПОУ 33555092, ІПН платника ПДВ 335550906253.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили розрахованого показника за критерієм ризиковості та конкретного переліку документів, підстава відмови є неконкретною, а платник надав усі наявні документи на підтвердження господарських операцій, тоді як контролюючий орган не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, на обґрунтування якої послалося на неправильне з`ясування судом обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, дотримання контролюючим органом процедури зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, визначеної Порядками № 1165 та № 520, конкретизацію у повідомленнях переліку необхідних документів, зокрема актів звірки за договором з контрагентом-замовником, оборотно-сальдової відомості за 2023-2024 роки та карток рахунків аналітичного обліку, ненадання яких платником є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних відповідно до пункту 10 Порядку № 520. Апелянт також зазначає, що дослідження судом документів, які не подавалися на розгляд комісії, порушує принципи офіційного з`ясування обставин справи та рівності учасників процесу, а зобов`язання судом зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формсервіс" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечило, посилаючись на реальність господарських операцій, надання всіх наявних документів та неконкретність підстав відмови.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, а порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації - Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Зазначені нормативні акти встановлюють послідовну процедуру: після зупинення реєстрації платник подає письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній; у разі недостатності поданих документів комісія регіонального рівня надсилає платнику Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 із конкретним переліком документів; у разі ненадання або часткового надання витребуваних Повідомленням документів комісія приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (пункт 10 Порядку № 520).

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію податкових накладних № 2 від 08 березня 2024 року, № 3 від 15 березня 2024 року та № 6 від 29 березня 2024 року зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На пропозицію контролюючого органу платник подав пояснення та копії документів. За результатами їх розгляду комісія Головного управління ДПС у м. Києві надіслала Товариству Повідомлення від 04 квітня 2024 року № 10845582/41305681, № 10845581/41305681 та від 11 квітня 2024 року № 10887420/41305681, у яких конкретно визначила перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію, - акти звірки по договору з контрагентом-замовником, загальну оборотно-сальдову відомість у розрізі субрахунків за 2023 і 2024 роки та картки рахунків аналітичного обліку.

Всупереч висновку суду першої інстанції, конкретизація переліку документів вимагається саме на стадії Повідомлення (додаток 2 до Порядку № 520), а не у квитанції про зупинення реєстрації. Тому навіть за умови, що квитанція про зупинення містила загальне формулювання, направлення платнику Повідомлення з конкретним переліком документів усунуло стан правової невизначеності та надало йому реальну можливість подати саме ті документи, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію.

Витребуваних Повідомленням документів - актів звірки, оборотно-сальдової відомості за 2023 і 2024 роки та карток рахунків аналітичного обліку - платник комісії не надав. А отже, відмова в реєстрації податкових накладних з підстав, передбачених пунктом 10 Порядку № 520, є правомірною.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2026 року у справі № 300/2087/24: "ненадання платником податку додаткових пояснень та документів, прямо й конкретно витребуваних контролюючим органом у межах процедури зупинення реєстрації податкових накладних, є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішень про відмову в їх реєстрації за умови, що податковим органом дотримано вимог законодавства щодо змісту, форми та мотивованості відповідного повідомлення".

У постанові від 03 березня 2026 року у справі № 580/8808/24 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, зазначив, що саме ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної в Повідомленні, є самостійною підставою для прояву негативної дискреції, а відмова в реєстрації за таких умов ґрунтується не на формальному підході контролюючого органу, а на невиконанні платником обов`язку щодо надання витребуваних документів.

Документи, які Товариство долучило до позовної заяви, зокрема акт звірки з Приватним підприємством "Елітбуд-1", оборотно-сальдові відомості та картки рахунків бухгалтерського обліку, на розгляд комісії регіонального рівня не подавалися, а тому не були і не могли бути предметом її оцінки під час прийняття оскаржуваних рішень. Дослідження судом першої інстанції цих документів та формування на їх підставі висновку про достатність наданих платником матеріалів суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та виходить за межі предмета доказування у спорах про відмову в реєстрації податкових накладних.

У постанові від 24 липня 2025 року у справі № 420/14450/24 Верховний Суд звернув увагу на необхідність з`ясування, чи подавалися відповідні первинні документи на розгляд комісії, зазначивши, що документи, надані лише до суду, перелік яких не відповідає поданому комісії, не були предметом дослідження комісією при прийнятті рішення.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у цій справі є виключно правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність господарських операцій між Товариством та його контрагентом. На стадії реєстрації податкової накладної контролюючий орган проводить моніторинг операцій лише за зовнішніми (формальними) критеріями, а змістовна оцінка реальності операцій може бути проведена виключно за результатами податкової перевірки в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Тому надані сторонами докази реальності здійснення господарських операцій оцінці в межах цього спору не підлягають, а посилання на них не спростовують правомірності оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу, унаслідок чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Формсервіс" задоволенню не підлягають. За таких обставин довід апелянта про втручання суду в дискреційні повноваження контролюючого органу є похідним від позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, яка задоволенню не підлягає, а тому окремої оцінки не потребує.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на встановлені обставини рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Формсервіс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)