Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/13308/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13308/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2022 року № 253500413, від 06 жовтня 2022 року № 253540413 та від 13 жовтня 2022 року № 262700413, якими зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за наслідками камеральних перевірок податкової звітності за березень, квітень і травень 2022 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року позов задоволено - оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

Не погодившись з цим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском установленого законом строку, оскільки до подання позову скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. У зв`язку з цим, на думку апелянта, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України позивач мав звернутися до суду протягом місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Крім того, апелянт вказує, що подане ним клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду судом першої інстанції не розглянуто, а наведені в ньому доводи не отримали оцінки в оскаржуваному рішенні.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не з`ясував усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводу про пропуск строку, позивач зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, який ним не пропущено, а також що в період з 25 листопада 2022 року по 31 липня 2023 року приписи статті 56 Податкового кодексу України не підлягали застосуванню з огляду на зміни до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу, унесені Законом № 2719-IX.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Спірним у справі є питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень після використання процедури їх адміністративного оскарження. Це питання є першочерговим і підлягає вирішенню до переходу до оцінки спору по суті.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частина друга цієї статті встановлює загальний шестимісячний строк звернення, а частина четверта - тримісячний строк у разі використання досудового порядку вирішення спору. Водночас частина третя статті 122 КАС України допускає встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до суду, які мають перевагу над загальними.

Спеціальною нормою, що визначає порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. За пунктом 56.18 цієї статті з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення у будь-який момент після його отримання. За пунктом 56.19 статті 56 Кодексу у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

У постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду сформулювала, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України та має перевагу в застосуванні у податкових спорах. Для оскарження податкового повідомлення-рішення, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань, за умови попереднього використання досудового порядку строк звернення до суду становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Цей висновок є усталеним і відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.

Як вбачається з матеріалів справи, до подання позову позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Державної податкової служби України від 07 грудня 2022 року скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Зазначені рішення позивач отримав 10 грудня 2022 року, що ним не заперечується. Отже, процедура адміністративного оскарження закінчилася 10 грудня 2022 року, а місячний строк звернення до суду сплив 10 січня 2023 року.

Натомість із позовом до Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 25 лютого 2023 року, тобто з пропуском встановленого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячного строку більш ніж на місяць.

Доводи позивача про застосування шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону. За наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду цей строк застосовується лише тоді, коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження; за умови ж її використання щодо податкового повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов`язань діє спеціальний місячний строк, передбачений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.

Безпідставним є й посилання позивача на підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Цією нормою на період дії воєнного стану зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Строк звернення до адміністративного суду з позовом після процедури адміністративного оскарження до таких строків не належить, оскільки контроль за його дотриманням покладено на суд, а не на контролюючий орган. А отже, наведена норма перебігу строку звернення до суду не зупиняє.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подавав і на наявність поважних причин пропуску не посилався, наполягаючи на його дотриманні. Саме по собі введення воєнного стану перебігу строку звернення до суду не зупиняє та автоматичною підставою для його поновлення не є; такою підставою можуть бути лише обставини, що виникли внаслідок воєнного стану й об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22). Таких обставин у справі не встановлено: оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в жовтні 2022 року, рішення за результатами адміністративного оскарження отримано в грудні 2022 року, а до суду позивач звернувся лише в лютому 2023 року.

Всупереч наведеному суд першої інстанції питання дотримання позивачем строку звернення до суду не вирішив, поданому відповідачем клопотанню про залишення позовної заяви без розгляду оцінки не надав і розглянув справу по суті.

Колегія суддів зазначає, що таке порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

Довід апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та нез`ясування обставин, що мають значення для справи, окремої оцінки не потребує, оскільки за встановленого пропуску строку звернення до суду спір по суті не вирішується.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 319 цього Кодексу судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" - залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)