Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №320/3448/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3448/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДІАМАНТ" (з іноземними інвестиціями), про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Антимонопольного комітету України відмовлено.

Предметом позову було визнання протиправним та скасування рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06 вересня 2023 року № 14202-р/пк-пз.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Приватне акціонерне товариство "ДІАМАНТ" (з іноземними інвестиціями) є юридичною, а не фізичною особою, тому підстава, передбачена підпунктом 5 пункту 47 Особливостей, до нього незастосовна, а надані переможцем документи в повній мірі підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 3, 6 і 12 та абзацом чотирнадцятим пункту 47, через що рішення органу оскарження є правомірним.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Антимонопольний комітет України як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, обмежившись фактичним цитуванням його змісту.

На думку апелянта, рішення органу оскарження не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Крім того, апелянт вказує, що переможець не надав довідки (інформації) з посиланням на відсутність усіх підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, тоді як завантажена ним довідка щодо абзацу чотирнадцятого пункту 47 підтверджує відсутність лише зазначеної в цьому абзаці обставини, а не всіх підстав, передбачених пунктом 47 Особливостей.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення статей 2, 7- 9, 90, 242- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в оскаржуваному рішенні фактично виклав лише доводи сторони, на користь якої воно ухвалене.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач і третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на правомірність рішення органу оскарження та повноту наданих переможцем документів.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 липня 2023 року позивач як замовник оприлюднив в електронній системі закупівель оголошення про відкриті торги UA-2023-07-14-005006-a за предметом "Послуги з технічного огляду та випробовувань (Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів)" та відповідну тендерну документацію.

Рішенням уповноваженої особи від 08 серпня 2023 року, оформленим протоколом № 23-3113-д, переможцем процедури закупівлі визначено третю особу - Приватне акціонерне товариство "ДІАМАНТ" (з іноземними інвестиціями).

Рішенням від 18 серпня 2023 року, оформленим протоколом № 23-3113-р, замовник на підставі підпункту 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), відхилив пропозицію переможця з тих підстав, що той не надав у спосіб, зазначений у тендерній документації, документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 3, 5, 6 і 12 та абзацом чотирнадцятим пункту 47 Особливостей.

За скаргою третьої особи Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішенням від 06 вересня 2023 року № 14202-р/пк-пз визнала відхилення пропозиції неправомірним і зобов`язала замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця.

Не погодившись із рішенням органу оскарження, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Антимонопольний комітет України як орган оскарження діє в межах статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі": за результатами розгляду скарги він має право зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення. Рішення від 06 вересня 2023 року № 14202-р/пк-пз ухвалено в межах цих повноважень, містить мотивувальну та резолютивну частини і ґрунтується на інформації, розміщеній в електронній системі закупівель.

Доводи апелянта про недоведення відповідачем правомірності свого рішення з посиланням на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України- колегія суддів відхиляє. Обов`язок доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень не зводиться до подання нових документів у судовому процесі, оскільки правомірність рішення перевіряється за його змістом і за тими відомостями, на яких воно ґрунтувалося. Рішення № 14202-р/пк-пз містить виклад встановлених органом оскарження обставин, аналіз поданих переможцем документів та мотиви, з яких відхилення пропозиції визнано неправомірним, а самі ці обставини - перелік завантажених переможцем 08 серпня 2023 року документів - є відкритими і доступними для перевірки в електронній системі закупівель. А отже, посилання відповідача в суді на зміст власного рішення не свідчить про його необґрунтованість, бо суд першої інстанції перевірив правомірність рішення по суті за наявними доказами.

Безпідставними є й доводи апелянта про невідповідність рішення органу оскарження критеріям частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення прийнято уповноваженим органом у межах його компетенції, з посиланням на конкретні норми Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей і з наведенням мотивів. Доводи про неврахування усіх обставин та про порушення балансу мають загальний характер і не вказують, які саме обставини залишилися поза увагою органу оскарження.

Основним у цій справі є питання про те, чи мав замовник підставу для відхилення пропозиції переможця за підпунктом 3 пункту 44 Особливостей.

Пунктом 1.4.3 Додатка 3 до тендерної документації від переможця вимагалося надання оригіналу та/або електронної копії та/або сканованої копії довідки (інформації), що підтверджує відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, у довільній формі. Тендерна документація не містить окремих вимог до порядку оформлення цієї довідки і не зобов`язує переможця подати єдиний документ, у якому відсутність усіх підстав пункту 47 була б засвідчена одним загальним посиланням.

Згідно з пунктом 47 Особливостей переможець процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Підпункт 5 пункту 47 стосується фізичної особи, яка є учасником процедури закупівлі. Приватне акціонерне товариство "ДІАМАНТ" (з іноземними інвестиціями) є юридичною особою, а тому ця підстава до нього незастосовна і документального підтвердження її відсутності від переможця не вимагалося.

08 серпня 2023 року переможець завантажив через електронну систему закупівель інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, щодо керівника ОСОБА_1 , таку саму довідку щодо самого товариства, витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" щодо керівника, а також довідку щодо відсутності обставин, передбачених абзацом чотирнадцятим пункту 47. Інформаційні довідки з реєстру корупціонерів підтверджують відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47; витяг про несудимість підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктами 6 і 12 пункту 47; окрема довідка підтверджує відсутність обставини, передбаченої абзацом чотирнадцятим. У сукупності ці документи підтверджують відсутність усіх підстав пункту 47, які підлягали підтвердженню переможцем - юридичною особою.

А отже, ненадання переможцем окремого єдиного документа з переліком усіх підстав - за умови, що тендерна документація такого документа не вимагала, а відсутність підстав підтверджена наданими документами по суті, - не є тим невиконанням вимог тендерної документації, яке за підпунктом 3 пункту 44 Особливостей дає замовникові право відхилити пропозицію переможця.

Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду. У постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 420/29424/23 Верховний Суд за подібних обставин, коли учасник надав довідку довільного формату на підтвердження відсутності обставин, передбачених абзацом чотирнадцятим пункту 47 Особливостей, визнав вимогу тендерної документації виконаною, а висновок контролюючого органу про її невиконання - необґрунтованим, оцінивши відповідний підхід як непропорційно формальний.

У постанові від 06 березня 2024 року у справі № 240/5638/22 Верховний Суд зазначив, що підтвердження відсутності підстав, передбачених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 47, може надаватися у довільній формі, а належним способом такого підтвердження для переможця є довідка органу Міністерства внутрішніх справ про (не)притягнення до кримінальної відповідальності та відсутність судимості, тобто саме той документ, який переможець і надав.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неправомірність відхилення пропозиції переможця і, відповідно, про правомірність рішення органу оскарження є обґрунтованим.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції статей 2, 7- 9, 90, 242- 246 Кодексу адміністративного судочинства України через виклад у рішенні лише доводів однієї сторони не знаходять підтвердження. Рішення суду першої інстанції містить оцінку ключових доводів позивача - як щодо змісту довідки переможця стосовно абзацу чотирнадцятого пункту 47, так і щодо застосовності підпункту 5 пункту 47 до переможця - юридичної особи.

Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Проніна проти України" та "Трофимчук проти України" зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте це не може розумітися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. А отже, цей довід апеляційної скарги є необґрунтованим.

За наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 316 цього Кодексу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)