Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №340/8200/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8200/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 в адміністративній справі №340/8200/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інфоресурс", Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Перемот О.Г., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати відмову Міністерства освіти і науки України №3/9796-24 від 05.12.2024 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 в адміністративній справі №340/8200/24 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: у розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 ЗУ «Про освіту»» вказати «Так, не порушує».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є, зокрема, дошкільна освіта, початкова освіта, базова середня освіта, профільна середня освіта, професійна освіта, фахова передвища освіта та рівні вищої освіти.

При цьому законодавче регулювання послідовності здобуття освіти спрямоване на визначення саме послідовності рівнів освіти, а не на заборону особі повторно вступати до закладу освіти для здобуття рівня освіти, який вона раніше не завершила.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.06.2007 ОСОБА_1 здобув повну загальну середню освіту в Професійно-технічному училищі № 12 м. Знам`янки Кіровоградської області та отримав атестат про повну загальну середню освіту і диплом кваліфікованого робітника.

01.09.2011 позивача зараховано на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. 08.04.2013 позивача відраховано з навчання.

01.09.2013 позивача зараховано на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» до Кременчуцького інституту вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля». 30.06.2017 позивача відраховано з навчання.

Отже, позивач навчався за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», однак навчання не завершив та диплом про вищу освіту не отримав.

01.09.2024 ОСОБА_1 зараховано до Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені М.П. Сая Кіровоградської облспоживспілки на денну форму навчання за спеціальністю «Право», освітній ступінь «молодший бакалавр».

Водночас відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 12.09.2024 у ній було зазначено, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність рівнів освіти, визначену статтею 10 Закону України «Про освіту».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість такого визначення.

Визначальним у цій справі є не сам факт попереднього навчання позивача за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», а встановлення того, чи здобув позивач відповідний рівень освіти у розумінні законодавства.

За змістом статті 7 Закону України «Про вищу освіту» особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти та видається документ про вищу освіту.

Таким чином, сам факт перебування особи у статусі здобувача освіти або навчання за певною освітньою програмою не є тотожним факту здобуття відповідного рівня чи ступеня освіти.

У матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 диплома бакалавра або іншого документа про здобуття ним відповідного рівня вищої освіти.

Навпаки, відповідно до відомостей ЄДЕБО останніми документами про освіту, отриманими позивачем, є документи про повну загальну середню та професійну освіту від 30.06.2007.

Отже, попереднє навчання позивача за рівнем «бакалавр», яке завершилося його відрахуванням без виконання освітньої програми та без отримання диплома, не може вважатися фактом здобуття ним першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Правова позиція Верховного Суду у справі № 300/2794/25 є безпосередньо релевантною до спірних правовідносин, оскільки стосується аналогічного питання – визначення послідовності здобуття освіти за даними ЄДЕБО та правомірності відображення у довідці інформації про порушення такої послідовності.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, позивач має повну загальну середню та професійну освіту, але не має документа про здобуття ним вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем.

Тому його попереднє незавершене навчання за рівнем «бакалавр» не може бути використане як підстава для висновку про те, що ним уже здобуто відповідний рівень освіти.

Саме отримання передбаченого законом документа про освіту є юридично значущою обставиною для встановлення факту здобуття відповідного рівня освіти.

Таким чином, зарахування позивача у 2024 році до закладу фахової передвищої освіти для здобуття відповідного рівня освіти після раніше здобутої ним професійної освіти та за відсутності документа про здобуття вищої освіти не свідчить про порушення ним послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Доводи апелянта про те, що саме повторне навчання за тим самим освітнім рівнем автоматично свідчить про порушення послідовності здобуття освіти, колегія суддів відхиляє.

Закон не встановлює правила, відповідно до якого сам факт попереднього навчання, яке не завершилося здобуттям відповідного рівня освіти, позбавляє особу права повторно здобувати цей рівень.

Інше тлумачення фактично призводило б до ототожнення поняття «навчання» та «здобуття освіти», що суперечить змісту законодавства у сфері освіти.

Не приймаються колегією суддів і доводи апелянта щодо того, що алгоритм, за яким ЄДЕБО визначає послідовність здобуття освіти, виключає можливість задоволення позовних вимог.

Внутрішній алгоритм функціонування інформаційної системи, технічне рішення або порядок автоматизованої обробки даних не можуть змінювати зміст правових норм та встановлювати для особи обмеження, яких безпосередньо не передбачено законом.

Згідно з пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, використовується для підтвердження відповідної підстави для відстрочки від призову.

Отже, відомості, що містяться у такій довідці, мають юридичне значення для реалізації особою права на відстрочку, а тому повинні відповідати фактичним обставинам та вимогам закону.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

При цьому Міністерство освіти і науки України є розпорядником ЄДЕБО та відповідає за організаційне забезпечення її функціонування.

За таких обставин саме на Міністерство покладається обов`язок забезпечити функціонування ЄДЕБО у спосіб, який відповідає вимогам законодавства та забезпечує відображення достовірних відомостей щодо здобувачів освіти.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до іншого тлумачення норм законодавства.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду ухвалене на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 в адміністративній справі №340/8200/24– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун