Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №160/23800/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23800/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 в адміністративній справі №160/23800/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №046150018444 від 04.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 в адміністративній справі №160/23800/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №046150018444 від 04.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 28.07.2025, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині обраного способу захисту порушеного права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 28.07.2025 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні - ухваливши в цій частині нове рішення наступного змісту. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» - з 17 липня 2025 року. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №160/23800/25 залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням №046150018444 від 04.08.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Підставою для відмови визначено недостатність страхового стажу. Зокрема, пенсійним органом встановлено, що вік позивача становить 55 років, страховий стаж — 26 років 4 місяці 14 днів, а пільговий стаж за Списком №2 — 21 рік 5 днів.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №046150018444 від 04.08.2025.

Так, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка підлягає застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком чоловіки після досягнення 55 років і за стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII визнано такою, що не відповідає Конституції України, а застосуванню підлягає стаття 13 цього Закону в редакції до внесення відповідних змін для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених цією нормою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 також дійшла висновку про застосування найбільш сприятливого для особи законодавчого регулювання у разі колізії норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції правильно встановив, що на момент звернення із заявою 28.07.2025 позивач досяг 55-річного віку, мав страховий стаж 26 років 4 місяці 14 днів та пільговий стаж за Списком №2 тривалістю 21 рік 5 днів.

Таким чином, позивач відповідає встановленим законом умовам для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії з мотивів недостатності страхового стажу є протиправним.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права позивача.

Зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача, суд першої інстанції виходив із наявності у пенсійного органу дискреційних повноважень щодо призначення пенсії.

Проте такий висновок не відповідає встановленим у цій справі обставинам.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує такого суб`єкта вирішити питання з урахуванням правової оцінки суду.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі №480/4288/21, провадження №К/990/7670/23, сформулював правовий висновок, відповідно до якого у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але таке рішення визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Водночас, якщо суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, визначальним для обрання способу захисту є встановлення того, чи перевірив суб`єкт владних повноважень усі необхідні умови для прийняття відповідного рішення та чи має він дискреційні повноваження щодо його прийняття.

У цій справі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуло заяву позивача, дослідило подані ним документи, визначило його вік, страховий та пільговий стаж, після чого прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, відповідачем були перевірені обставини, необхідні для вирішення питання про право позивача на призначення пенсії.

Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії зазначено недостатність страхового стажу.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, страховий стаж позивача становить 26 років 4 місяці 14 днів, що перевищує необхідні 25 років, а пільговий стаж за Списком №2 становить 21 рік 5 днів при необхідних 12 роках 6 місяцях.

Отже, висновок пенсійного органу про відсутність у позивача права на призначення пенсії ґрунтується виключно на неправильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин у відповідача після скасування протиправного рішення відсутні правові підстави для повторного вирішення питання щодо наявності у позивача права на пенсію, оскільки всі необхідні умови для її призначення встановлені та перевірені судом.

При цьому повторний розгляд заяви позивача фактично створював би можливість для пенсійного органу повторно оцінювати ті самі обставини, яким уже надана правова оцінка судом, що не відповідає принципу ефективності судового захисту.

Таким чином, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області безпосередньо призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Колегія суддів також враховує, що органом, який за принципом екстериторіальності визначений для розгляду заяви позивача та прийняття рішення за результатами її розгляду, є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Тому саме цей орган є належним відповідачем у частині зобов`язання здійснити призначення пенсії.

Щодо дати, з якої позивачу підлягає призначенню пенсія за віком на пільгових умовах, колегія суддів зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг 55-річного віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка підлягає застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.

Із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України 28.07.2025 року.

Таким чином, звернення позивача за призначенням пенсії відбулося протягом трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, з огляду на те, що позивач досяг 55-річного віку 16.07.2025 року та звернувся із заявою про призначення пенсії 28.07.2025 року, тобто в межах тримісячного строку, пенсія за віком на пільгових умовах підлягає призначенню йому з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку з 17.07.2025 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, починаючи з 17.07.2025 року.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині способу захисту порушеного права позивача.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 241-246, 308, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 в адміністративній справі №160/23800/25 змінити в частині способу захисту порушеного права позивача.

Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду викласти в такій редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року №213-VIII, починаючи з 17.07.2025 року».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 в адміністративній справі №160/23800/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов