Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №160/8909/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8909/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Туренко К.М

представника відповідача Ферафонтова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 в адміністративній справі №160/8909/26

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 30.01.2026 № 77/32-00-07-13.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 30.01.2026 року № 77/32-00-07-13 є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки від 15.01.2026 року № 37/32-00/07-13/30982361. Позивач вважає, що твердження відповідача про те, що платник податків з 01.01.2022 року зобов`язаний у будь-якому випадку відображати у розрахункових документах цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку, незалежно від того чи були марковані алкогольні напої, що реалізувались, марками акцизного податку нового (після 01.05.2020р.) чи старого (до 01.05.2020р.) зразка – є хибними. Також зазначено, що ТОВ «ОМЕГА» у повному обсязі виконує приписи закону та при продажу підакцизних товарів відображає у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку щодо тих алкогольних напоїв, на яких нанесена марка акцизного податку, що містить цей штриховий код. Звернуто увагу, що в обігу ТОВ «ОМЕГА» в 2022 та 2023 роках перебували алкогольні напої, марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020р., які не містять в собі штрихкоду, що підтверджується аналітичною довідкою, складеною станом на 13.09.2023р. Оскільки зразки марок акцизного податку до 01.05.2020р. не містили в собі для зчитування ані штрих-коду, ані QR-коду, що відповідало вимогам п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1251 (в редакції станом на 01.02.2020р.) - наявність такого штрих-коду та QR-коду не передбачалось, - в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «С» від 30.01.2026 № 77/32-00-07-13.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Олександра Поля, буд.57, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49031, ІК в ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (вул. Панікахи, буд.15, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49041, ІК в ЄДРПОУ 30982361) понесені позивачем судові витрати в сумі 10 832,93 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доводам контролюючого органу та порушив норми матеріального і процесуального права. Зазначено, що перевіркою РРО, розрахункових документів, даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПЧС (далі – СОД РРО), що використовувалися ТОВ «ОМЕГА» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: просп. Дмитра Яворницького, буд. № 106, м. Дніпро, у 2022-2023 році було встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) шляхом введення вручну або сканування таких даних. Вчинено вперше на суму вперше на суму 108,40 грн. (чек РРО фн 3000952507 фіскальний номер 54 від 05-02-2022 13:45:08), в подальшому на загальну суму 601 757,15 грн. (перелік чеків наведено у додатку до акту). Отже, на переконання скаржника, фактичною перевіркою обґрунтовано та правомірно встановлено факт проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення серії та номеру марки акцизного податку на загальну суму 601 865,55 грн., чим порушено п.2, 11 ст.3 Закону №265.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 в адміністративній справі №160/8909/26.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2026 призначено справу №160/8909/26 до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 10:40 годині 19 серпня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" (ІК в ЄДРПОУ 30982361) зареєстровано 12.06.2000 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, в тому числі і як платник податку на додану вартість; основний вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

В період з 06.01.2026 року по 15.01.2026 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до ст.20, ст.80 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 320-п від 26.12.2025 року проведено фактичну перевірку ТОВ "Омега" за адресою: м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.106, за період діяльності з 01.02.2022 року по дату закінчення перевірки з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

15.01.2026 за результатами перевірки складено акт №37/32-00/07-13/30982361, у висновку якого зазначено про наступні порушень:

- п.п. 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- п.2 р.ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13.

Згідно з актом перевірки, ТОВ "Омега" проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення серії та номеру марки акцизного податку, що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 601 865,55 грн., вперше на суму 108,40 грн., у подальшому на загальну суму 601757,15 грн.

На підставі акта перевірки №37/32-00/07-13/30982361 від 15.01.2026 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2026 року № 77/32-00-07-13, яким до ТОВ "Омега" застосовані штрафні санкції на суму 902744,13 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган під час проведення перевірки не досліджував питання щодо наявності марок акцизного податку нового чи старого зразка на реалізованій підакцизній продукції. Оскільки марки акцизного податку старого зразка не містили реквізиту штрихового коду (серії та номера), а чинне законодавство не зобов`язує суб`єкта господарювання зазначати такі дані при реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, висновки контролюючого органу про порушення вимог Закону України № 265/95-ВР є недоведеними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 Податкового кодексу України)

Згідно із пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

За змістом пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно із приписами пункту 226.7 статті 226 Податкового кодексу України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

З 27.07.2024 року набрав чинності Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 року №3817-IX (далі - Закон № 3817-IX).

Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 73 Закону № 3817-IX до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Згідно із вимогами частини 3 статті 73 Закону №3817-IX податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) цієї статті, у порядку, визначеному ПК України.

При цьому, станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення відсутні відомості стосовно приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 3817-IX Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі - Положення № 1251), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Пунктами 21, 22 цього Положення №1251 передбачено, що для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Колегія суддів зазначає, що склад правопорушення, за яке пунктом 11 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ передбачена відповідальність, утворює факт виробництва, зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку.

Необхідною передумовою для прийняття рішення про застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (далі – Закон №265/95-ВР).

За змістом статті 3 Закону № 265/95-ВР, встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання,

- застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки ТОВ "Омега" було визначено порушення: проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення серії та номеру марки акцизного податку, що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 601 865,55 грн., вперше на суму 108,40 грн., у подальшому на загальну суму 601757,15 грн.

Разом з тим, позивач, вказуючи на неправомірність застосування до нього штрафних санкцій, зазначив про те, що у нього на реалізації перебували алкогольні напої, які марковані саме марками «старого зразку», які не містили штрих-код та QR-код, що, у свою чергу, унеможливлювало відображення у фіскальному чеку такого реквізиту як "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку".

Колегія суддів зазначає, що частиною четвертою статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року передбачено, що у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України №74 від 12.02.2020 року "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" Кабінет Міністрів України постановив припинити з 1 травня 2020 р. продаж марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, зразки яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 296 "Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та затвердив нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва, запровадивши з 1 травня 2020 р. марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва.

При цьому, слід зазначити, що з 01.05.2020 року обіг підакцизних товарів на території України здійснювався шляхом маркування таких товарів марками акцизного податку такого зразка, який містить двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код.

Разом з тим, марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року N 296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не містили реквізиту - штрих-код та QR-код.

Такі марки продовжують перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону N 481/95-ВР.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що обов`язок зазначати у фіскальному чеку реквізит «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку» виникає виключно при реалізації алкогольної продукції, що маркована марками нового зразка. При реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, відображення такого реквізиту є об`єктивно неможливим у зв`язку з його відсутністю на самій марці, при цьому, законодавство не встановлює обов`язку вносити такі дані щодо марок старого зразка, що, в свою чергу, виключає наявність складу податкового порушення щодо відсутності у фіскальних чеках реквізиту "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку".

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом апеляційної інстанції під час судового розгляду та не спростовано представником відповідача, під час проведення фактичної перевірки та складання акта від 15.01.2026 контролюючим органом не досліджувалося питання того, які саме марки акцизного податку (нового чи старого зразка) були наклеєні на пляшках реалізованої алкогольної продукції, за якими було сформовано спірні чеки РРО. Матеріали перевірки не містять жодних доказів того, що позивач реалізовував продукцію з марками нового зразка без зчитування їх штрих-коду.

Зазначений правовий висновок відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 30.04.2025 року у справі № 160/7727/24, яку суд першої інстанції обґрунтовано врахував відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки контролюючого органу про вчинення ТОВ «ОМЕГА» порушень п. 2, 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР передчасними, недоведеними та не підтвердженими належними доказами, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 30.01.2026 № 77/32-00-07-13 та необхідність його скасування.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 в адміністративній справі №160/8909/26 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова