Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №160/18540/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18540/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі №160/18540/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладених у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 12.05.2024 року №046350019391 протиправними та скасувати рішення про відмови у призначенні пенсії від 12.05.2024 року №046350019391;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 04.09.1985 року по 09.04.1987 року, з 02.11.1987 року по 12.01.1989 року, з 20.02.1989 року по 20.04.1998 року, з 15.10.2007 року по 17.10.2007 року, з 20.07.2010 року по 03.08.2010 року, з 15.10.2010 року по 31.10.2010 року та з 12.09.2011 року по 31.10.2011 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 05.05.2025 року з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, та отримав відмову у її призначенні. Позивач вважає, що органами Пенсійного фонду грубо порушуються його права на призначення пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не було зараховано періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою колгоспника через неточності в уточнюючих довідках та інші спірні періоди трудової діяльності через відсутність сплати страхових внесків. Позивач вважає такі дії протиправними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі №160/18540/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.05.2024 року №046350019391. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 04.09.1985 року по 09.04.1987 року, з 02.11.1987 року по 12.01.1989 року, з 20.02.1989 року по 20.04.1998 року, з 15.10.2007 року по 17.10.2007 року, з 20.07.2010 року по 03.08.2010 року, з 15.10.2010 року по 31.10.2010 року та з 12.09.2011 року по 31.10.2011 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 05.05.2025 року, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 23.04.2024 року № 046350019391 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком. Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 19 років 8 місяців 24 дні. За доданими документами не зараховано період навчання з 12.12.1989 - 12.06.1990, оскільки прізвище не відповідає паспорту. Також немає можливості зарахувати періоди з 04.09.1985 - 09.04.1987, 3 02.11.1987 - 12.01.1989 та з 20.02.1989 - 20.04.1998 - робота в колгоспі.

05.05.2025 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та надав додатково архівні довідки комунальної установи "Трудовий архів Комарської сільської ради" від 01.05.2025 № 07-02/132, № 07-02/133, № 07-02/134, № 07-02/135, № 07-02/136, № 07-02/137, № 07- 02/138 та № 07-02/139.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 12.05.2024 року № 046350019391, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком. Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач зазначив, що необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 32 роки. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною другою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років, мають особи, за наявності страхового стажу починаючи з 01.01.2028 - від 15 до25 років. Страховий стаж особи становить 19 років 8 місяців 24 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі за довідками комунальної установи "Трудовий архів Комарської сільської ради" від 01.05.2025 №07-02/133, №07-02/135, №07-02/137, оскільки в довідці № 07- 02/133 не повністю вказано по батькові, в довідках №07-02/135 та №07-02/137 не повністю вказано по батькові та прізвище " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ".

Крім того, як зазначив позивач, відповідно до розрахунку стажу роботи, наданого до рішення про відмову у призначенні пенсії, відповідачем до страхового стажу зараховано періоди трудової діяльності з 01.01.2004 року на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, за фактично сплачені страхові внески.

Відповідачем відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , не зараховано з 01.01.2004 року через відсутність сплати страхових внесків наступні періоди роботи: з 15.10.2007 року по 17.10.2007 року, з 20.07.2010 року по 03.08.2010 року, з 15.10.2010 року по 31.10.2010 року, з 12.09.2011 року по 31.10.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 12.05.2024 року №046350019391, позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2027 по 31.12.2027 - від 24 до 34 років.

Відповідно до ст. 24 Закону Закон № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 04.09.1985 року по 09.04.1987 року, з 02.11.1987 року по 12.01.1989 року, з 20.02.1989 року по 20.04.1998 року, з 15.10.2007 року по 17.10.2007 року, з 20.07.2010 року по 03.08.2010 року, з 15.10.2010 року по 31.10.2010 року та з 12.09.2011 року по 31.10.2011, відповідач у рішенні від 12.05.2024 року №046350019391 зазначив про те, що необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 32 роки. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною другою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років, мають особи, за наявності страхового стажу - від 15 до25 років. Страховий стаж особи становить 19 років 8 місяців 24 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі за довідками комунальної установи "Трудовий архів Комарської сільської ради" від 01.05.2025 №07-02/133, №07-02/135, №07-02/137, оскільки в довідці № 07- 02/133 не повністю вказано по батькові, в довідках №07-02/135 та №07-02/137 не повністю вказано по батькові та прізвище " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ".

З дослідженої судом копії трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 , дата заповнення – 4 вересня 1985, встановлено, що позивач у спірні періоди з 04.09.1985 року по 09.04.1987 року перебував в членах колгоспу «Заповіт Ілліча», з 02.11.1987 року по 12.01.1989 року в членах колгоспу «Імені XXII з`їзу КПСС» та з 20.02.1989 року по 20.04.1998 року в членах колгоспу «Заповіт Ілліча».

Вищевказані записи у трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.

Записи у трудовій книжці колгоспника, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.

Суд апеляційної інстанції вважає такі дії відповідача безпідставними, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на відсутність чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, так як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Витребування та перевірка додаткових документів і довідок є обов`язком пенсійного органу, тобто перекладання тягаря доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неналежне виконання пенсійним органом свого обов`язку щодо перевірки відомостей, зазначених у поданих документах не може бути підставою для обмеження конституційного права особи на отримання належної їй пенсії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний період роботи позивача з 04.09.1985 року по 09.04.1987 року, з 02.11.1987 року по 12.01.1989 року, з 20.02.1989 року по 20.04.1998 року, з 15.10.2007 року по 17.10.2007 року, з 20.07.2010 року по 03.08.2010 року, з 15.10.2010 року по 31.10.2010 року та з 12.09.2011 року по 31.10.2011 року підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 12.05.2024 року №046350019391 року та повторно розглянути ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 05.05.2025 року, з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі №160/18540/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун