Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №520/32757/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 р.Справа № 520/32757/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, у справі № 520/32757/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415912410 (форма "ПС") Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415872410 (форма "С") Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 651 720,54 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за відсутності події та складу правопорушення у сфері валютного законодавства, оскільки за зовнішньоекономічним контрактом №070722 від 07.07.2022 валютна виручка за другою партією товару в сумі 16 094,17 євро була отримана позивачем у повному обсязі до моменту здійснення експорту 08.11.2022, що підтверджується банківськими документами АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та первинними документами зовнішньоекономічної діяльності. Факт повного виконання зобов`язань по Контракту підтверджується і самим нерезидентом - компанією AVD ENGINEERING LTD листом вих. №1912/25 від 15.12.2025 та листом вих. №1812/25 від 15.12.2025, а також доданими до листів копіями платіжних доручень.

Відтак, станом на дату митного оформлення товару відсутні підстави для здійснення валютного нагляду, а також відсутнє порушення граничних строків розрахунків, визначених статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Також позивач зазначив, що про факт проведення перевірки, її результати та прийняті рішення він дізнався в листопаді 2025 року, оскільки після початку повномасштабного вторгнення та оголошення воєнного стану виїхав з України та постійно перебуває за кордоном. Копії пов`язаних з перевіркою документів, у т.ч. податкових повідомлень-рішень, були отримані 04.12.2025 представником позивача – адвокатом Конюховим Євгеном Андрійовичем від ГУ ДПС у Харківській області у відповідь на адвокатський запит вих. № 28/11-1 від 28.11.2025.

З огляду на викладене, позивач не погоджується з наведеним на сторінці 9 Акту перевірки висновком контролюючого органу про те, що «Документальний супровід чинної перевірки є належним», оскільки висновки, викладені в рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідачем 29.12.2025 через систему "Електронний суд" надано до суду першої інстанції відзив на адміністративний позов, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зауважив, що аналізом інформації з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів встановлено здійснення позивачем 08.11.2022 експортної операції на користь нерезидента на суму 16094,17 EUR. Позивачем не надавалася до контролюючого органу банківська виписка чи платіжні доручення, які б підтверджували надходження на його розрахунковий рахунок, відкритий у банку України, валютної виручки за поставлений нерезиденту товар.

Зазначив, що Національним банком України інформація за експортною операцією позивача, здійсненою ним 08.11.2022 на виконання умов контракту від 07.07.2022 №070722, була надана з ознакою (показник – «Назва ознаки повідомлення про незавершені розрахунки»): Сума не отриманих/повернених грошових коштів, товарів у встановлений Національним банком граничний строк розрахунків. Вказані вихідні дані отримані від Національного банку України, ПАТ КБ «Приватбанк», з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

На переконання відповідача, ГУ ДПС дотримано усі норми діючого законодавства України по відношенню до позивача, що регулюють листування з платниками податків, та дотримано всі процедури, що передують проведенню перевірок, в частині направлення наказів та повідомлень про проведення перевірки, зокрема ст. 42 (п. п. 42.1, п. п. 42.2, п. п. 42.5) та п. 79.2 ст. 79 ПК України. Згідно норм діючого законодавства позивач вважається належним чином повідомленим про факт проведення відносно нього документальної позапланової невиїзної перевірки, підстави, час, місце, тривалість та предмет такої перевірки.

В свою чергу, ненадання позивачем на законні запити контролюючого органу чи до перевірки документів, відсутність позивача за заявленою ним податковою адресою під час виїзду посадових осіб на таку адресу в рамках проведення виїзних перевірок, невиконання позивачем свого обов`язку в частині повідомлення контролюючого органу про зміну свого зареєстрованого місця проживання, розповсюдження на позивача норм Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III) в частині положень, що стосуються банківської таємниці не є підставою для незастосування до нього відповідальності при наявності податкової інформації щодо порушення ним норм Закону №2473-III та Постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 №18 (далі - Постанова №18), оскільки це суперечило б основним принципам податкового законодавства, викладеним у п. п. 4.1.2, п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Щодо доводів позивача про те, що про факт проведення перевірки, її результати та прийняті рішення ФОП ОСОБА_1 дізнався в листопаді 2025 року, оскільки постійно перебуває за кордоном, відповідач зазначив, що ГУ ДПС створило для позивача всі умови для можливості реалізації ним своїх прав та обов`язків, встановлених Кодексом, в частині надання відповіді на запит контролюючого органу та надання документів до перевірки.

Щодо доводів позивача про те, що відсутність у банківської установи підстав для здійснення валютного нагляду за цією експортною операцією, та наявності у розпорядженні банку всіх підтверджуючих документів щодо оплати товару в повному обсязі до моменту його поставки, відповідач звернув увагу суду, що позивачем до перевірки не було надано жодних документів, про що складено акти ненадання документів від 16.07.2025 №7182/20-40-24-10-08/2825814039, від 17.07.2025 №7236/20-40-24-10 08/2825814039, від 18.07.2025 №7259/20-40-24-10-08/ НОМЕР_1 . Проте, до позовної заяви ОСОБА_1 надає банківську виписку від 26.11.2025, лист від 15.12.2025 та докази переказу коштів (на іноземній мові).

З огляду на викладене, відповідач вважає податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності з нормами чинного законодавства та такими, що не підлягають скасуванню.

Представником позивача 08.01.2026 через систему "Електронний суд" надано до суду першої інстанції відповідь на відзив, у якій позивач підтримав правову позицію, викладену ним у позовній заяві. Зауважив, що контролюючим органом не наведено аргументів та доказів, якими можна спростувати фактичні обставини даної справи, а саме той факт, що розрахунки за валютною операцією від 08.11.2022 на суму 16 094.17 євро відбулися 25.10.2022, що підтверджується надходженням коштів від нерезидента на поточний банківський рахунок позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415912410 (форма "ПС") Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415872410 (форма "С") Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 651 720,54 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 6527 (шість тисяч п`ятсот двадцять сім) грн 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що суд першої інстанції, визнаючи повідомлення-рішення протиправним, фактично здійснив перегляд результатів перевірки з урахуванням документів, які не були надані позивачем до перевірки, оскільки ОСОБА_1 не надавав до контролюючого органу банківські виписки чи платіжні доручення, які б підтверджували надходження на його розрахунковий рахунок, відкритий у банку України, валютної виручки за товар, експортований ним за ВМД від 08.11.2022 №22UA100190008942U3. З урахуванням обсягу документів та інформації під час проведення перевірки, період з 07.05.2023 по 04.04.2024 підлягав під нарахування пені за порушення позивачем строків розрахунків за здійсненою ним 08.11.2023 операцією з експорту товару на виконання умов контракту від 07.07.2022 №070722.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу (заперечення), в якому він, наполягає на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Зауважив, що додані до позовної заяви докази підтверджують, що його дії не спрямовані на порушення вимог валютного законодавства, відсутня сама подія такого правопорушення та винні дії суб`єкта правопорушення, жодної шкоди а ні державі, а ні суспільству завдано не було. Усі подані позивачем докази одержано у законному порядку, вони стосуються фактичних обставин справи, є належними.

Позивачем подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.05.2008. Основним видом діяльності є 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.

Головне управління ДПС у Харківській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, у зв`язку з надходженням листа Державної податкової служби України від 05.07.2023 №15823/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС від 05.07.2023 № 2974/8) щодо наявності податкової інформації, наданої Національним банком України (про порушення валютного законодавства), відповідно до наказу ГУ ДПС від 16.05.2025 № 2340-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 )", повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.05.2025 №475, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності із 07.05.2023 по 04.04.2024 за контрактом від 07.07.2022 №070722 (дата операції – 08.11.2022).

За результатами перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності із 07.05.2023 по 04.04.2024 за контрактом від 07.07.2022 №070722 (дата операції - 08.11.2022)" від 25.07.2025 №31702/20-40-24-10-08/2825814039.

Перевіркою встановленні такі порушення:

1) ч. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", п.14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за контрактом від 07.07.2022 № 070722 (дата операції – 08.11.2022), укладеного з нерезидентом AVD Engineering Ltd, юридична адреса: 2800, Str. Balgaria 2 Sandanski city, Bulgaria, у сумі 16094,17 EUR на 334 дні;

2) п.п.16.1.7 ст.16, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме: ненадання контролюючому органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі висновків Акту перевірки від 25.07.2025 №31702/20-40-24-10-08/2825814039 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №00415872410 від 22.08.2025, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції на суму 651 720,54 грн - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства та податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00415912410 від 22.08.2025, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції на суму 1 020,00 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що розрахунки за експортною операцією, яка відбулася 08.11.2022, були в повному обсязі завершені 25.10.2022, що підтверджується надходженням коштів в сумі 16079,17 євро на поточний рахунок резидента, у банківської установи взагалі були відсутні підстави для здійснення валютного нагляду за цією експортною операцією. Документи, які стосуються виконання Контракту №070722 від 07.07.2022, у тому числі Інвойс №070722 від 07.07.2022 на суму 18 199.91 євро та Інвойс №211022 від 21.10.2022 на суму 16 094.17 євро, були наявні у розпорядженні банку і дозволяли банківській установі повноцінно виконати всі процедури валютного нагляду.

Щодо застосованих штрафних санкцій за ненадання документів до перевірки, суд першої інстанції врахував, що неподання позивачем до перевірки витребуваних документів обумовлено перебуванням позивача за кордоном та неотриманням повідомлення контролюючого органу про проведення перевірки та необхідність надання документів, а відтак позивач був позбавлений об`єктивної можливості надати запитувані відповідачем документи.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону №2473-VIII, відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

За приписами статті 1 цього Закону терміни вживаються в такому значенні: валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (пункт 1); валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства (пункт 3).

Закріплені у статті 4 Закону №2473-VIII гарантії свободи здійснення валютних операцій передбачають здійснення валютних операцій без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом (частини перша, друга названої статті).

Відповідно до приписів частини першої статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша). Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України

Частиною третьою статті 13 цього Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абзац перший частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII).

Національний банк України на виконання, зокрема, положень статті 13 Закону №2473-VIII постановою Правління від 02.02.2019 №5 затвердив Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Пунктом 21 розділу II Положення №5 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами;

фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Відповідно до пункту 23 розділу II Положення №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

24.02.2022 Правління Національного банку України прийняло Постанову №18, якою врегульовано роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану.

Постановою Правління Національного банку України від 04.04.2022 №68 (далі - Постанова №68) внесено зміни до Постанови №18, доповнивши її пунктами 14-2 14-4. Зокрема, згідно з пунктом 14-2 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Пунктом 14-3 Постанови №18 визначено випадки, на які граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, не поширюються, та умови застосування цих строків для окремих товарів та (або) галузей економіки (відповідають за змістом приписам пункту 22 розділу ІІ Положення №5).

Відповідно до пункту 14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 №113 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18" (далі - Постанова №113) змінено з 08 червня 2022 року граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 90 до 120 днів, а постановою Правління Національного банку України від 07 липня 2022 року №142 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18"(далі - Постанова №142) - з 120 до 180 днів з 09 липня 2022 року.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-III встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За правилами частин шостої, сьомої названої статті у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затвердило Інструкцію №7.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №7 (зі змінами) передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу II Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) (підпункт 1);

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 3).

Приписами підпункту 5 пункту 10 та підпункту 5 пункту 12 Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та компанією AVD ENGINEERING LTD, Bulgaria було укладено Контракт №070722 від 07.07.2022.

За умовами контракту ФОП ОСОБА_1 зобов`язався продати, а його контрагент - компанія AVD ENGINEERING LTD, Bulgaria, зобов`язався купити товари, зазначені в інвойсах та/або специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціни за товар встановлені з урахуванням базису поставки CPT Петріч (Болгарія) (ІНКОТЕРМС 2010), загальна сума Контракту становить: 30 000,00 євро.

В розділі 3 Контракту сторони визначили наступний порядок розрахунків: "Покупець здійснює не менше 30% передоплату Товару, що поставляється, шляхом банківського переказу коштів згідно Комерційних Інвойсів, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Вартість відвантаженого товару, що залишилася, виплачуються Покупцем протягом 60 (шістдесяти) днів з дати відвантаження. Оплата проводиться в Євро. При цьому, Продавець зобов`язаний здійснити поставку Товару на протязі 60 днів з моменту отримання передплати. Сторони також погодили, що усі витрати, які виникають в банку Покупця, несе Покупець.

Продавець 07.07.2022 підготував для поставки першу партію товару в рамках Контракту та надав Покупцю Інвойс №070722 від 07.07.2022 на суму 18 199,91 євро.

На виконання умов Контракту 21.07.2022 компанія AVD ENGINEERING LTD відправила SWIFT переказ на суму 5 460.00 євро, в результаті чого 22.07.2022 року на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", № НОМЕР_2 (валюта EUR/978) було зараховано передоплату за товар в сумі 5 452,50 євро з призначенням платежу: "From AVD ENGINEERING LTD 2 BULGARIA SQ., SANDANSKI 2800, BULGARIA UIC:206956950 for INV.N:070722/07.07.2022 30 PCT PREPAYMENT".

Позивач здійснив поставку вказаної в Інвойсі №070722 від 07.07.2022 партії товару в адресу Покупця, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 21.07.2022 року, експортною декларацією за формою МД-2, транзитною декларацією Т1, імпортною декларацією (Н1) №22BG005704017346R0 від 03.08.2022.

Покупець 09.09.2022 відправив SWIFT переказ на суму 12 739,91 євро, в результаті чого 12.09.2022 року на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", № НОМЕР_2 (валюта EUR/978) зараховано залишок вартості раніше відвантаженого Товару в сумі 12 724,91 євро з призначенням платежу: "From AVD ENGINEERING LTD 2 BULGARIA SQ., SANDANSKI 2800, BULGARIA UIC:206956950 for INVOICE N 070722/ 07.07.2022 /ACC/1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV,01001,UKRAINE".

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та компанією AVD ENGINEERING LTD, Bulgaria, було укладено додаткову угоду від 21.10.2022 до контракту №070722 від 07.07.2022, якою збільшили загальну суму контракту до 34 294,08 євро.

Продавець 21.10.2022 підготував для поставки другу партію товару та надав покупцю Інвойс №211022 від 21.10.2022 на суму 16 094,17 євро.

Компанія AVD ENGINEERING LTD 24.10.2022 відправила SWIFT переказ на суму 16094,17 євро, в результаті чого 25.10.2022 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", № НОМЕР_2 (валюта EUR/978) зараховано повну вартість другої партії товару в сумі 16 079,17 євро з призначенням платежу: "From AVD ENGINEERING LTD 2 BULGARIA SQ., SANDANSKI 2800, BULGARIA UIC:206956950 for INVOICE N 211022/ 21.10.2022 /ACC/1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV,01001,UKRAINE".

Надходження коштів від AVD ENGINEERING LTD в якості оплати за Товар, поставлений ФОП ОСОБА_1 в рамках Контракту №070722 від 07.07.2022, підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 26.11.2025 про рух коштів на рахунку № НОМЕР_2 (валюта EUR/978) за період з 07.07.2022 по 31.12.2022.

Факт повного виконання зобов`язань по Контракту підтверджується також нерезидентом - компанією AVD ENGINEERING LTD листом вих. №1912/25 від 15.12.2025 та листом вих. №1812/25 від 15.12.2025, а також доданими до листів копіями платіжних доручень.

Позивачем здійснено поставку вказаної партії товару 08.11.2022 на користь фірми AVD Engineering Ltd (2800, Str. Balgaria 2 Sandanski city, Bulgaria) згідно вантажно-митної декларації (ВМД) № 22UA100190008942U3. Сума товару згідно зазначеної ВМД – 16094,17 EUR.

З матеріалів справи судом встановлено, що Інвойс №070722 від 07.07.2022 на суму 18 199,91 євро та Інвойс №211022 від 21.10.2022 на суму 16 094,17 євро містять посилання на Контракт №070722 від 07.07.2022, а загальна сума зарахованих на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 від AVD ENGINEERING LTD коштів відповідає повній вартості Контакту. Сума кожного окремого платежу співпадає з вартістю товару, що відображена у відповідному інвойсі, і кожен платіж в призначенні містить посилання на відповідний інвойс.

Отже, поставка позивачем товару згідно вантажно-митної декларації (ВМД) №22UA100190008942U3. від 18.11.2022, відбулась вже після повної його оплати відповідно до SWIFT переказу від 24.10.2022 на суму 16094,17 євро на підставі інвойсу №211022 від 21.10.2022 на суму 16 094,17 євро.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що сума коштів у розмірі 16 094,17 євро, яка в подальшому стала предметом валютного нагляду з боку Національного банку України, була у повному обсязі зарахована в якості передоплати за Товар на поточний рахунок позивача ще до моменту відвантаження цього Товару.

Постановою Національного банку України від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з положеннями пункту 6 Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Оскільки розрахунки за експортною операцією, яка відбулася 08.11.2022, були в повному обсязі завершені 25.10.2022, що підтверджується надходженням коштів в сумі 16079,17 євро на поточний рахунок резидента у банку України, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що у банківської установи були відсутні підстави для здійснення валютного нагляду за цією експортною операцією.

Документи, які стосуються виконання Контракту №070722 від 07.07.2022, у тому числі про зарахування коштів на банківський рахунок позивача відповідно до Інвойсів №070722 від 07.07.2022 на суму 18 199.91 євро та №211022 від 21.10.2022 на суму 16 094.17 євро, були наявні у розпорядженні банку і дозволяли банківській установі повноцінно виконати всі процедури валютного нагляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у діях позивача відсутній склад порушення вимог валютного законодавства, оскільки відсутня сама подія такого правопорушення.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивач під час проведення перевірки не надав контролюючому органу банківських виписок та платіжних доручень, які б підтверджували надходження на його розрахунковий рахунок, відкритий у банку України, валютної виручки за товар, експортований ним за ВМД від 08.11.2022 №22UA100190008942U3, оскільки ненадання позивачем під час перевірки окремих банківських документів саме по собі не може свідчити про порушення ним строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Офіційна інформація, що стосується виконання Контракту №070722 від 07.07.2022 та руху валютних коштів, зокрема, надходження коштів на поточний рахунок резидента, перебувала у розпорядженні обслуговуючого банку, а тому контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень, за наявності сумнівів щодо своєчасності надходження валютної виручки, не був позбавлений можливості витребувати у банківської установи таку інформацію та документи, необхідні для встановлення фактичних обставин здійснення спірної операції.

Водночас контролюючий орган під час проведення перевірки фактично обмежився інформацією, яка вже була в його розпорядженні, зокрема відомостями, отриманими листом Державної податкової служби України щодо наявності податкової інформації, наданої Національним банком України, стосовно можливого порушення позивачем вимог валютного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі покликання на інформацію, отриману від ДПС України та Національного банку України, без з`ясування фактичного руху валютних коштів та дати їх зарахування на рахунок резидента, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення позивачем строків розрахунків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування до позивача відповідальності у вигляді пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту товарів є безпідставним, оскільки контролюючим органом не доведено наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 13 Закону №2473-VIII.

З цих підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415872410 (форма "С").

Щодо правомірності штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2025 №00415912410, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до положень підпункту 121.1 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративного суду у постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 акцентував увагу на тому, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про проведення перевірки з вимогою про необхідність надання пакету документів до перевірки складено та доставлено на податкову адресу позивача, однак не вручено позивачу з незалежних від податкового органу причин.

Отже, матеріалами податкової перевірки підтверджується, що позивач не отримав направлені на його адресу запити (повідомлення) контролюючого органу про необхідність подання документів до перевірки, а тому, об`єктивно не був про них обізнаний.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі направлення контролюючим органом повідомлення про проведення перевірки та вимоги про надання документів на податкову адресу позивача не підтверджує факту їх отримання позивачем та, відповідно, його обізнаності про проведення перевірки.

Відповідно до положень пунктів 112.1, 112.2 статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Згідно з пунктом 112.7 статті 112 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.04.2025 у справі №520/32897/23, згідно якої, обов`язок доведення вини покладено саме на контролюючий орган.

Суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що податкова адреса позивача - вул. Клочківська, буд. 258, кв. 116, м. Харків, 61045, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.08.2025.

Відповідно до положень Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, Харківська міська територіальна громада з 24.02.2022 включена до Переліку активних бойових дій, а з 15.09.2022 включена до Переліку територій можливих бойових дій.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, він виїхав за межі України внаслідок обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій на території міста Харкова та Харківської області з 24 лютого 2022 року - першого дня військової агресії російської федерації, введенням військового стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та окупацією частини території Харківської області збройними формуваннями російської федерації, та перебуває за кордоном.

Тож, неподання позивачем до перевірки витребуваних документів обумовлено перебуванням позивача за кордоном та неотриманням повідомлення контролюючого органу про проведення перевірки та надання необхідних документів, а відтак позивач був позбавлений об`єктивної можливості надати запитувані відповідачем документи.

Також суд зазначає, що вирішуючи питання, щодо правомірності застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій, слід уникати надмірного формалізму та враховувати пропорційність між застосованими контролюючим органом засобами та поставленою метою, виходячи з фактичних обставин справи, зокрема, з урахуванням умов дії воєнного стану в Україні та впливу даного фактору на платника податків, а також враховуючи наявність у податкового органу повноважень на збір податкової інформації, яка дозволяла йому перевірити відомості, отримані листом Державної податкової служби України щодо наявності податкової інформації, наданої Національним банком України, стосовно можливого порушення позивачем вимог валютного законодавства.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що оскільки під час проведення перевірки позивачем не надано жодних документів, які були подані при поданні позову та такі документи не перевірялись податковим органом, оцінка їм не надавалась, не звірялись задекларовані платником дані з такими документами, то такі докази є недопустимими, з огляду на наступне.

У постановах від 24 лютого 2020 року у справі №440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі №420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Всі подані позивачем докази одержано у законному порядку, вони стосуються фактичних обставин справи, є належними, достовірними та достатніми для їх оцінки судом і встановлення обставин у цій справі.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415912410 (форма "ПС") є протиправним та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивач, який є фізичною особою-підприємцем, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено грошові зобов`язання у розмірі 651 720,54 грн та 1 020,00 грн відповідно, і суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, відповідно до пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028 грн, а отже, встановлений пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України граничний розмір, який зумовлював обов`язок суду призначити справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, становив 242 240 грн (3028 грн * 80).

У цій справі позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення, на підставі яких суб`єкт владних повноважень може заявити вимогу про стягнення грошових коштів на загальну суму 652 740,54 грн, отже, з огляду на предмет спору та ціну позову, зважаючи на вимоги пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України, ця адміністративна справа не могла бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, проте допустив порушення норм процесуального права, яке відповідно до пункту 7 частини третьої статті 317 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 520/32757/25 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415912410 (форма "ПС") Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 №00415872410 (форма "С") Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 651 720,54 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 6527 (шість тисяч п`ятсот двадцять сім) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 21.08.2026 року