Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №127/3897/26
Суддя: Венгрин О. О.
Р І Ш Е Н Н Я№ 127/3897/26
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар – Ільчук Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” в системі “Електронний суд” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №103110404 від 31.12.2023, укладеного між ТОВ “Мілоан” та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит в розмірі 4100,00 грн, строком на 105 днів. 26.03.2024 між ТОВ “Мілоан” та ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т, право вимоги за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023 перейшло до ТОВ “ФК “Кредит-Капітал”.
Кредитним договором №103110404 від 31.12.2023 передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14042,50 грн, з яких 4100,00 грн - заборгованість за тілом, 9532,50 грн — заборгованість за процентами, 410,00 грн - комісія.
В судове засідання представник позивача ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” не з`явився, в позовній заяві є клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, щодо заочного розгляду справи позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи. Відзив не подано.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 31.12.2023 між ТОВ “Мілоан” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103110404, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 4100,00 грн, строком на 105 днів з 31.12.2023 (до 14.04.2024) (п. 1.2-1.4) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.01.2024. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і завершується 14.04.2024. (п. 1.3.1-1.3.2). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договіру №103110404 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1045,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
За п. 1.5.3 кредитного договіру №103110404 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8487,00 грн, які нараховуються за стандартною ставкою 3,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
Комісія за надання кредиту становить 410,00 грн (за ставкою 10,00% від суми кредиту) (п. 1.5.1).
Пунктом 2.3 договору з підпунктами регулюється пролонгація строку кредитування.
П. 6.2 договору встановлено, що відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
Анкета-заява на кредит №103110404 від 31.12.2023 та паспорт споживчого кредиту підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .
Графік платежів за договором про споживчий кредит №103110404 від 31.12.2023 (додаток №1 до договору про споживчий кредит №103110404 від 31.12.2023) підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .
Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір №103110404 від 31.12.2023, позичальника ідентифіковано ТОВ “Мілоан”. Акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: одноразовий ідентифікатор — 592324, час відправки ідентифікатора позичальнику — 31.12.2023 о 12-50 год., номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор — НОМЕР_1 .
Відповідно до платіжного доручення №79705420 від 31.12.2023, платник - ТОВ “Мілоан”, отримувач – ОСОБА_1 , картка отримувача - VISA НОМЕР_2 , сума - 4100,00 грн, призначення платежу - кошти згідно договору №103110404, тобто, позивачем надано первинний бухгалтерський документ на підтвердження перерахування на рахунок, зазначений відповідачем ОСОБА_1 , коштів за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023.
Згідно інформації АТ КБ “Приватбанк” від 23.05.2026 на ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку було зараховано кошти в розмірі 4100,00 грн 31.12.2023.
26.03.2024 між ТОВ “Мілоан” та ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т, право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ “Мілоан”, перейшло до ТОВ “ФК “Кредит-Капітал”, в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023 в розмірі 14042,50 грн, з яких 4100,00 грн - заборгованість за тілом, 7740,80 грн — заборгованість за процентами, 410,00 грн – комісія. Зазначене підтверджується копією договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024; копією акта приймання-передачі реєстру боржників від 26.04.2024 до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024; копією платіжної інструкції №407 від 26.03.2024; копією витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №106-МЛ/Т від 26.03.2024, згідно якої заборгованість складається з: 4100,00 грн - заборгованість за тілом, 7740,80 грн — заборгованість за процентами, 410,00 грн – комісія.
Договір відступлення прав вимоги не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договір є дійсним і враховується судом.
За випискою з особового рахунку за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023, нараховано тіло - в розмірі 4100,00 грн, відсотки — 9532,50 грн, комісія – 410,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023 належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14042,50 грн, з яких 4100,00 грн - заборгованість за тілом, 9532,50 грн — заборгованість за процентами, 410,00 грн – комісія.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами частково виконувались, що свідчить про дійсність договору.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію” визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов`язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконував належним чином умови договору про споживчий кредит, тому права позивача підлягають захисту.
01.07.2025 між ТОВ “ФК “ Кредит-Капітал” та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0107.
Відповідно до акту наданих послуг №Д/15417 від 28.01.2026 (п. 3) вартість наданих послуг за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023 становить 8000,00 грн.
До матеріалів справи додано детальний опис наданих послуг до акту Д/15417 від 28.01.2026 за договіром про надання правової допомоги №0107 та копію ордеру серії ВС №1408806 від 20.10.2025 на надання правничої допомоги ТОВ “ФК “ Кредит-Капітал”.
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч.ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, яка розглядається, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні, позов подано до суду в системі "Електронний суд", суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача на правничу допомогу не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3500,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 628, 530, 527, 526, 207 ЦК України,
Законом України “Про електронну комерцію”,
Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”,
ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 279, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” заборгованість за кредитним договором №103110404 від 31.12.2023 в розмірі 14042 (чотирнадцять тисяч сорок дві) грн 50 к., з яких 4100,00 грн - заборгованість за тілом, 9532,50 грн —заборгованість за процентами, 410,00 грн - комісія,
а також стягнути 2662,40 грн судового збору і 3500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 21.08.2026.
Суддя О.О. Венгрин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua