Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №520/29939/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 р. Справа № 520/29939/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 (суддя: Сліденко А.В., м. Харків) по справі № 520/29939/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та спонукання до перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області з відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що оформлено протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 28.10.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх) здійснити з 21.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, згідно з архівною довідкою від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області» за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничометалургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх) здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019 - 2021 роки в розмірі 10846,37 гривні на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 21 жовтня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що органом публічної адміністрації штучно створено перешкоду в перерахунку пенсії у спосіб відмови у проведенні перерахунку з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області» за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничометалургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан.

Ухвалою суду від 14.11.2025 було роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі №520/29939/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішень про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Вимоги: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області з відмови здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 , що оформлено протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 28.10.2025; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх) здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019 - 2021 роки в розмірі 10846,37 гривні на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 21 жовтня 2025 року було виділено в окреме провадження, за наслідками виконання вимог п. 15.2 Розділу VII КАС України справі було присвоєно номер №520/30033/25.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 520/29939/25 позов - задоволено частково. Суд вийшов за межі позову.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650014708 від 28.10.2025 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 21.10.2025 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» від 19.02.2024 року №09-48/ЖТ-Д-122, з урахуванням раніше проведених платежів.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання – АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/29939/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 03.01.2023 №37/9/2-23/41 та листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 №72/14-612-108210, починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а надалі незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Враховуючи вищевикладене, довідка про заробітну плату № 09-48/ЖТ-Д-122 від 19.02.2024 не підлягає врахуванню.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 520/29939/25 змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх) здійснити з 21.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, згідно з архівною довідкою від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області» за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії».

В іншій частині Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 520/29939/25 залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд вийшов за межі позовних вимог і в порушення принципу диспозитивності самостійно обрав правову підставу та предмет позову, зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно з довідкою, але без урахування заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд із конкретно визначеними періодами, які обрав позивач. Судом суттєво звужено права позивача на визначення позовної вимоги всупереч принципу диспозитивності, у зв`язку з чим неможливо буде виконати відповідне судове рішення з огляду на відсутність формулювання «з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд» у вимозі з зазначенням конкретних періодів цієї зарплати, оскільки в довідці від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122 вказано більше, ніж 60 місяців.

Позивач та відповідач не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, дійшла до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за віком з 13.06.2022 згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення 204650014708 від 25.02.2025, пенсію заявнику обчислено при загальному страховому стажі 32 р. 06 м. 01 дн. із середньомісячного заробітку за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.04.2016; розмір пенсії складає 3 038,00 грн..

13.03.2024 позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV) з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області».

Рішенням від 20.03.2024 №204650014708 ГУ ПФУ в Запорізькій області заявнику відмовлено у перерахунку пенсії та зазначено, що, згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 03.01.2023 №37/2/2-23/41 та листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 № 72/14-612-108210, починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому - незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Розглянувши документи, які буди надані заявником для перерахунку, встановлено, що довідка про заробітну плату №09-48/ЖТ-Д-122 від 19.02.2024 не підлягає врахуванню, оскільки не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки.

Дане рішення в межах справи №520/29939/25 заявником не оскаржується.

20.10.2025 заявник звернувся з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV) з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області» за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничометалургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан.

Рішенням від 28.10.2025 №204650014708 ГУ ПФУ в Харківській області заявнику проведено перерахунок пенсії; пенсію заявнику обчислено при загальному страховому стажі 34 р. 00 м. 09 дн.; розмір пенсії заявника з 01.11.2025 після перерахунку не змінився та складає 3 038,00 грн..

За викладеними у позові твердженнями, до моменту призначення пенсії через територіальні органи Пенсійного Фонду України в Харківській області позивачем було подано запит до Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» (Казахстан) від 26.05.2022 про отримання довідки про заробітну плату за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан (а.с. 55 зворот).

Згідно з листом від 08.11.2022 № 09-48/ЖТ-Д-810а Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області», надіслано архівну довідку № 09-48/ЖТ-Д-810 від 08.11.2022 про трудовий стаж та заробітну плату за 1987-1993 р.р. на ім`я ОСОБА_1 в жахливому стані для сприйняття з плямами та закресленнями, у зв`язку з чим територіальними органами Пенсійного Фонду України в Харківській області відмовлено у прийняті вказаної довідки, на підставі чого позивачем зроблено повторний запит вже після призначення пенсії органами Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області.

Надалі, позивач отримав через територіальні органи Пенсійного Фонду України в Харківській області архівну довідку від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122 Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» про заробітну плату за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан.

Довідкою від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122 Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» про заробітну плату у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан підтверджено суми заробітної плати, отриманої заявником з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992.

Стверджуючи про протиправність дій відповідача щодо неврахування довідки від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122 Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» про заробітну плату під час перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та, обираючи належний спосіб захисту, вважав за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650014708 від 28.10.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 21.10.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» від 19.02.2024 №09-48/ЖТ-Д-122, з урахуванням раніше проведених платежів.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII " Про пенсійне забезпечення (в подальшому - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в подальшому - Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст.2 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до цього закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 1 ст.26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відповідно до ст.27 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, тобто параметрів, арифметичне значення яких обчислюється за нормами ст.ст. 24, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, з 01.01.2004 обов`язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об`єктом загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правила обчислення стажу роботи громадянина у цілях пенсійного забезпечення визначались, зокрема, ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", ч.1 якої містила положення про те, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частиною 3 статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" окреслювались спеціальні випадки включення до стажу роботи періодів іншої діяльності громадянина.

Отже, до 31.12.2003 страховий стаж громадянина складається виключно з проміжків часу ведення трудової діяльності або часу належності до кола осіб, спеціально окреслених ч.3 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", підтверджених записами у трудовій книжці або іншими об`єктивними даними за Порядком №637 та безвідносно до події оплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2004 обов`язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як:

1) провадження діяльності, котра є об`єктом загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до вимог ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умовами підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.п. 23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у редакції Постанови правління від 07.07.2014 №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

Згідно з п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином, умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, разом зі зверненням про перерахунок пенсії від 20.10.2025 позивач надав довідку від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області» за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничометалургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан.

Однак, пенсійним органом не враховано вищевказаної довідки. Зі змісту апеляційної скарги пенсійного органу вбачається, що довідка про заробітну плату №09-48/ЖТ-Д-122 від19.02.2024 не підлягає врахуванню, оскільки не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки.

Колегія суддів не приймає вказані доводи апеляційної скарги, оскільки, відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На пенсійний орган покладено обов`язок провести обрахунок пенсії за наданими довідками про заробітну плату, які видані відповідними підприємствами, установами, організаціями на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату.

Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року № 280/8521/20 визначено, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту призначення пенсії через територіальні органи Пенсійного Фонду України в Харківській області позивачем було подано запит до Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» (Казахстан) від 26.05.2022 про отримання довідки про заробітну плату за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан (а.с. 55 зворот).

Листом від 08.11.2022 № 09-48/ЖТ-Д-810а Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» позивачу надіслано архівну довідку № 09-48/ЖТ-Д-810 від 08.11.2022 про трудовий стаж та заробітну плату за 1987-1993 р.р. на ім`я ОСОБА_1 в жахливому стані для сприйняття з плямами та закресленнями, у зв`язку з чим територіальними органами Пенсійного Фонду України в Харківській області вказану довідку не прийнято.

Надалі, позивач отримав архівну довідку від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122 з Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» про заробітну плату за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан.

При цьому, колегія суддів не приймає заперечення відповідача про те, що зазначена довідка не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки, оскільки довідка була отримана позивачем через органи Пенсійного фонду України, що давало відповідачу можливість здійснити її перевірку.

У постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов такого висновку: "посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 дійшов висновку, про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Також, у даному конкретному випадку вимога суб`єкта владних повноважень про необхідність підтвердження відомостей довідки про заробітну плату відповідним актом перевірки суперечить ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, позаяк вимоги національного закону України не можуть бути поширені на територію іншої суверенної Держави та не можуть нівелювати приписів міжнародного права відносно подій, котрі мали у період часу коли цей акт права був обов`язковим для України.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 дійшов висновку, проте, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

При цьому, колегія суддів також враховує, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на невідповідність довідки про заробітну плату вимогам чинного законодавства, а судом встановлено, що вказана довідка містить відомості щодо сум заробітної плати з розшифруванням, а також підписи відповідальних осіб та печатку.

Враховуючи викладене, відповідачем протиправно не враховано довідку від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122 Комунальної державної установи «Державний архів Мангістауської області» про заробітну плату у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан, якою підтверджено суми заробітної плати, отриманої заявником з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 для проведення перерахунку ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказані обставини свідчать про наявність у позивача права на отримання пенсії за віком в розмірі, який має бути визначений з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з архівною довідкою від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області» за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача в цій частині є слушними, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини в іншій редакції, а саме: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх) здійснити з 21.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з архівною довідкою від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області», за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.».

Стосовно посилань відповідача на припинення Україною участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, колегія суддів зазначає, що періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у межах колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-XII, у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.08.2025 у справі №300/2075/23, при вирішенні питання зарахування до страхового стажу періодів роботи, набутих на території Російської Федерації, слід враховувати Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода припинила дію для України 19 червня 2023 року, Угода 1) та Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (Угода припинила дію 04 липня 2023 року, Угода 2).

13.03.1992 підписана багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Казахстан.

Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російська федерація, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для здійснення трудової діяльності документи і завірений, у встановленому на території Сторони виїзду порядку, їх переклад державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Разом з тим, в силу пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож, припинення участі інших держав в Угоді від 13.03.1992, так само, як і прийняття Постанови Кабінетом Міністрів України "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 29.11.2022 №1328, не є підставою для правомірної відмови суб`єкта владних повноважень у врахуванні наданої довідки для визначення розміру пенсії, адже такий стаж був набутий, а заробітна плата була отримана до ухвалення відповідних рішень нормативного характеру.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та ( або) резолютивної частини.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/29939/25 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/29939/25 змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх) здійснити з 21.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ), з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, згідно з архівною довідкою від 19.02.2024 № 09-48/ЖТ-Д-122, яка видана Комунальною державною установою «Державний архів Мангістауської області», за періоди роботи з 01.08.1987 по 31.12.1987, з 01.02.1988 по 31.08.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992 у Виробничому об`єднанні «Прикаспійський гірничо-металургійний комбінат» Міністерства енергетики та паливних ресурсів Республіки Казахстан та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.».

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/29939/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко