Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №580/4976/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року справа № 580/4976/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, третя особа - Міністерство закордонних справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Осадчий О.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (25015, м. Кропивницький, вул. Замоцького Ігоря, 25А) в якій просить:

- визнати протиправною відмову Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо обміну паспорту громадянина України ОСОБА_1 у зв`язку із зміною прізвища;

- у зв`язку із зміною ОСОБА_2 , прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 - зобов`язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби здійснити обмін паспорту громадянина України (№ НОМЕР_1 , орган що видав 7111), який виданий на ім`я ОСОБА_1 на аналогічний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби виготовлений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , направити дипломатичними каналами, а саме через Міністерство закордонних справ України, до Посольства України в Королівстві Норвегія (Осло): Адреса: Arbins gate 4, 0253 Oslo, для подальшого вручення уповноваженим представником паспорту громадянина України безпосередньо ОСОБА_4 .

В обгрунтування позову зазначено, що позивач у 2025 році уклала шлюб з громадянином Норвегії та змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " у зв`язку із чим виникла необхідність в обміні паспорту громадянина України. 28.04.2026 позивач направила до відповідача заяву-анкету про оформлення паспорта громадянина України у зв`язку з обміном, до якої додано перелік документів згідно п.69 постанови КМУ від 25.03.2015 №30. Однак, відповідач повідомив, що внесення інформації під час оформлення та отримання анкети потребує особистої присутності заявника для оформлення та отримання паспорта громадянина України. Тому їй було рекомендовано звернутися для обміну паспорта до відокремлених підрозділів державного підприємства, за належить до сфери управління ДМС, які розміщені за межами України. З такою відмовою позивач не погоджується та зазначає, що прибути на територію України у неї немає можливості, так як спливає термін дії закордонного паспорта. Також вона попередньо зверталася з порушеним питанням до Посольства України в Королівстві Норвегія, однак їй було відмовлено та зазначено, що Посольство немає повноважень на оформлення і видачу паспорта громадянина України. Посольство здійснює тільки обмін закордонного паспорта на підставі наявного паспорта громадянина України. Позивач зауважила, що дані обставини були викладені в повторному зверненні до відповідача із заявою-анкетою від 09.05.2026, однак знову ж таки проігноровані відповідачем та відповідач повторно вказав на необхідності особистої присутності.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№28687/26 від 28.05.2026), в якому у задоволенні позову просив відмовити та зазначив, що 28.04.2026 на електронну адресу ЦПМУ ДМС надійшло звернення ОСОБА_1 щодо обміну паспорта громадянина України № НОМЕР_1 у зв`язку із зміною прізвища. Відповідач наголошує, що оформлення паспорта громадянина України та, у зв`язку із цим, особисте подання позивачем заяви-анкети, включення до неї передбаченої Порядком №302 інформації, потребує особистої присутності позивача під час формування заяви-анкети для оформлення паспорта громадянина України. Перебуваючи за кордоном позивачу рекомендовано звернутися для обміну паспорта до відокремлених підрозділів державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, які розміщені за межами України. Вимоги чинного законодавства щодо оформлення паспорта громадянина України роз`яснені позивачу листом від 29.04.2026 №Я-80/6.1/3501-26/3501.3.2/93-26. 09.05.2026 на електронну адресу ЦПМУ ДМС надійшло повторне звернення ОСОБА_1 з додатковою вимогою щодо направлення їй виготовленого паспорта громадянина України через МЗС до Посольства України в Королівстві Норвегія. Листом від 11.05.2026 №Я-89/6.1/3501-26/3501.3.2/110-26 рекомендовано, перебуваючи за кордоном позивачу звернутися для обміну паспорта до відокремлених підрозділів державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, які розміщені за межами України, а не до Посольств та Консульств України. Наголошує, що нормами чинного законодавства України не передбачена дистанційна форма оформлення та видачі паспортних документів. Тому, для обміну паспорта громадянина України в територіальному органі/підрозділі Державної міграційної служби необхідна особиста присутність заявника.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (вх.№29247/26 від 01.06.2026), у якій серед іншого зазначив, що відповідач ігнорує той факт, що на території Королівства Норвегія, де наразі законно проживає позивач відсутні будь-які відокремлені підрозділи ДП "Документ". Найближчі центри знаходяться в інших країнах Європи на значній відстані. Позивач об`єктивно позбавлена можливості виїхати за межі Норвегії, оскільки має на утриманні неповнолітню дитину, строк дії її закордонного паспорта закінчується 10.06.2026 та існує розбіжність у прізвищах: у внутрішньому паспорті - ОСОБА_1 , у закордонному - ОСОБА_7 , а фактичне за законом Норвегії - ОСОБА_6. Наголошує, що у ДМС наявні попередні біометричні дані позивача, її особу встановлено, факт шлюбу та зміни прізвища підтверджується документально. Відмова у вчиненні дій за цих обставин є неправомірною.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№29804/26 від 03.06.2026), в якому зазначив, що вимоги Порядку №302 передбачають прийняття рішення про відмову в оформленні або видачі паспорта лише з вичерпного переліку підстав, лише на підставі сформованої засобами Реєстру заяви-анкети. Однак, доказів належного звернення та у спосіб, передбачений Порядком №302 позивач до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, його відокремлених підрозділів, у тому числі розміщених за межами України, територіальних органів та підрозділ ДМС, до позовної заяви не долучено. Шлюб ОСОБА_1 та зміна прізвища на ОСОБА_6 відбулося у 2025 році. Таким чином, позивач була зобов`язана звертатися за обміном паспорта ще у 2025 році. Протягом майже року позивач не вчиняла жодних юридично значущих дій щодо легалізації своїх документів. Натомість звернення до ЦПМУ ДМС відбулося лише наприкінці квітня 2026 року. Наявність неповнолітньої дитини та закінчення строку дії документа, викликане виключно тривалим зволіканням самої особи, не є об`єктивно непереборними обставинами. Шлюб та проживання за кордоном не звільняють громадянина від обов`язку дотримуватися обов`язків своєї держави. Також наголосив на тому, що законодавством України не передбачено механізму автоматичного перенесення або "копіювання" біометричних даних з однієї заяви-анкети (наприклад, на закордонний паспорт) до іншої (на внутрішній паспорт). Крім того, зазначив, що на сьогодні діє нормативно-правове регулювання, яке дозволяє за заявою особи пересилати за кордон виключно паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Порядок №302 не містить жодної правової норми, яка б дозволяла пересилання внутрішнього паспорта громадянина України диппоштою або за допомогою засобів поштового зв`язку до закордонних дипломатичних установ.

Третя особа подала до суду пояснення (вх.№29923/26 від 03.06.2026), в яких зокрема, зазначено, що для вирішення питання оформлення ПГУВК на прізвище ОСОБА_6 заявниці необхідно у встановленому порядку звернутися до Державної міграційної служби України (або її уповноваженого підрозділу) для оформлення паспорта громадянина України із зазначенням актуального прізвища, після чого відповідні зміни будуть відображені в Реєстрі та стануть підставою для консульської посадової особи оформити ПГУВК на нове прізвище. Також зауважив, що направлення паспорта громадянина України (внутрішнього паспорта) до закордонної дипломатичної установи засобами дипломатичної пошти не передбачено діючим законодавством України.

Представник позивача подав додаткові пояснення у справі (вх.№30316/26 від 05.06.2026), в яких зазначено, що 20.09.2025 позивач зверталася до Центру ДП "Документ" у місті Гданськ. Отримавши необхідну інформацію, позивач була записана на особистий прийом з питання обміну паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв`язку з одруженням та зміною прізвища на ОСОБА_6 на 04.12.2025. Прибувши особисто 04.12.2025 до Центру ДП "Документ" у місті Гданськ позивач надала оригінали відповідних документів. Уповноважений представник Центру ДП "Документ" у місті Гданськ розглянувши подані документи в усній формі повідомив, що у зв`язку з розбіжностями у прізвищах в паспорті громадянина України у формі ID-картки ( ОСОБА_1 ) та закордонному паспорті ( ОСОБА_7 ) здійснити обмін паспорту громадянина України у формі ID-картки у зв`язку із зміною прізвища на ОСОБА_6 є неможливим, та порадив звернутися з даним питанням до посольства України. Таким чином, особисте відвідування Центру ДП "Документ" у місті Гданськ не дало будь-яких результатів, а на даний час позивач позбавлена будь-якої можливості повторно звертатися до Центру ДП "Документ" у місті Гданськ. В подальшому позивач зверталася з аналогічним питання до Посольства України в Королівстві Норвегія, однак зіштовхнулася з аналогічною проблемою, та отримала відмову у вирішенні її питання. І лише після цього у квітні 2026 року звернулася до відповідача з проханням обміну паспорту громадянина України у формі ID-картки у зв`язку з одруженням та зміною прізвища на ОСОБА_6 .

Відповідач подав заперечення на додаткові пояснення (вх.№30488/26 від 08.06.2026), в якому зазначив, що за обліками Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України подання позивачем заяви-анкети для оформлення паспорта громадянина України до уповноваженого суб`єкта не встановлено. Також зауважив, що єдиним належним та достовірним доказом звернення позивача до підрозділу ДП "Документ" у місті Гданськ є заява-анкета, подана позивачем особисто та рішення про відмову в оформленні або видачі паспорта засобами Реєстру.

Представник позивача подав додаткові пояснення (вх.№30829/26 від 09.06.2026) в яких зазначив, що позивач використала всі доступні їй способи реалізації права на обмін паспорта громадянина України, однак у результаті отриманих відмов та відсутності дієвого механізму вирішення питання була змушена звертатися до суду за захистом свої прав.

Представник позивача подав додаткові пояснення (вх.№31158/26 від 09.06.2026).

Відповідач подав заперечення на додаткові пояснення (вх.№31082/26 від 10.06.2026), в якому зазначив, оскільки позивач особисто не зверталась і заява-анкета засобами Реєстру технічно не створювалася, ЦПМУ ДМС фізично і юридично не приймало рішень про відмову в розумінні Порядку №302. Формальні листи відповіді на електронні запити є роз`ясненнями законодавства, а не актами індивідуальної дії, які підлягають оскарженню у суді. До того ж, зазначає, що у зв`язку зі зміною прізвища на " ОСОБА_1 " позивач у 2016 році здійснила лише обмін паспорта громадянина України, в той час як виданий на її ім`я паспорт громадянина України для виїзду за кордон є таким, що підлягає обміну з 2016 року. Проте, після повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_1 виїхала за межі України за паспортом громадянина України для виїзду за кордон на прізвище " ОСОБА_7 ", який згідно із положеннями підпункту 1 пункту 89 Порядку 152 є недійсним. Отже на переконання відповідача, представник позивача фактично просить суд ухвалити рішення про зобов`язання відповідача вчинити дії, які суперечать вимогам чинного законодавства, на підставі того, що позивач з 2016 до 2022 року не здійснила обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв`язку із зміною прізвища.

Відповідач також подав заперечення на додаткові пояснення (вх.№31495/26 від 12.06.2026).

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач, ОСОБА_1 задокументована паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 .

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 10.06.2026 на прізвище " ОСОБА_7 ".

09.08.2025 позивач уклала шлюб та змінила прізвище на " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Королівством Норвегія та витягом з Норвезького реєстру населення.

Позивач засобами електронної пошти звернулася до Центрального-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби із заявою від 28.04.2026, в якій просила: у зв`язку із зміною прізвища вчинити дії щодо обміну паспорту громадянина України (№ НОМЕР_1 , орган що видав 7111), який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на аналогічний паспорт громадянина України, однак замість прізвища " ОСОБА_1 " вказати " ОСОБА_6 " (Olason), яке змінено на підставі свідоцтва про шлюб, виданого Королівством Норвегія, витягом з Норвезького реєстру населення та карткою посвідкою дозволом на проживання в Норвегії; у разі задоволення даної заяви-анкети надіслати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 реквізити для сплати адміністративного збору, та вказати його розмір; повідомити про прийняте рішення, направивши його на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 У додатках до заяви зазначено: копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 ; копія паспорту громадянина України (№ НОМЕР_1 , орган що видав 7111); копія закордонного паспорту НОМЕР_5 ; копія копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 ; копія рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.05.2022 (справа №712/1743/22); копії свідоцтва про шлюб, виданого Королівством Норвегія, витяг з Норвезького реєстру населення, картка посвідка дозвіл на проживання в Норвегії, які перекладені на Українську мову та апостилізовані.

Листом від 29.04.2026 №Я-80/6.1/3501-26/3501.3.2/93-26 відповідач повідомив, що відповідно до положень Порядку №302 внесення до Єдиного державного демографічного реєстру потребує особистої присутності заявника під час формування заяви-анкети для оформлення та отримання паспорта громадянина України. Перебуваючи за кордоном позивачу рекомендовано звернутися для обміну паспорта до відокремлених підрозділів державного підприємства, за належить до сфери управління ДМС, які розміщені за межами України.

Позивач засобами електронної пошти повторно звернулася до Центрального-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби із заявою від 09.05.2026, в якій просила: у зв`язку із зміною прізвища вчинити дії щодо обміну паспорту громадянина України (№ НОМЕР_1 , орган що видав 7111), який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на аналогічний паспорт громадянина України, однак замість прізвища " ОСОБА_1 " вказати " ОСОБА_6 " (Olason), яке змінено на підставі свідоцтва про шлюб, виданого Королівством Норвегія, витягом з Норвезького реєстру населення та карткою посвідкою дозволом на проживання в Норвегії; не заперечую щодо внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук; виготовлений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), прошу направити дипломатичними каналами, а саме через Міністерство закордонних справ України, до Посольства України в Королівстві Норвегія (Осло): Адреса: Arbins gate 4, 0253 Oslo, для подальшого вручення уповноваженим представником паспорту громадянина України безпосередньо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); у разі задоволення даної заяви-анкети надіслати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 реквізити для сплати адміністративного збору, та вказати його розмір; повідомити про прийняте рішення, направивши його на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 У додатках до заяви зазначено: копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 ; копія паспорту громадянина України (№ НОМЕР_1 , орган що видав 7111); копія закордонного паспорту НОМЕР_5 ; копія копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 ; копія рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.05.2022 (справа №712/1743/22); копії свідоцтва про шлюб, виданого Королівством Норвегія, витяг з Норвезького реєстру населення, картка посвідка дозвіл на проживання в Норвегії, які перекладені на Українську мову та апостилізовані. скріншоти щодо відмови Посольства, та відцифровані фото і підпис.

Листом від 11.05.2026 №Я-89/6.1/3501-26/3501.3.2/110-26 відповідач повідомив, що 29.04.2026 позивачу надано обгрунтовану відповідь на аналогічні питання. Крім того детально роз`яснено вимоги чинного законодавства, якими регламентовано порядок оформлення паспорта громадянина України та рекомендовано, перебуваючи за кордоном позивачу звернутися для обміну паспорта до відокремлених підрозділів державного підприємства, за належить до сфери управління ДМС, які розміщені за межами України, а не до Посольств та Консульств України. Наголошено, що нормами чинного законодавства України не передбачена дистанційна форма оформлення та видачі паспортних документів. Тому для обміну паспорта громадянина України в територіальному органі/підрозділі Державної міграційної служби необхідна особиста присутність заявника.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закон України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій.

Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення про оформлення документа, у тому числі замість втраченого або викраденого, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається розпорядником Реєстру, Міністерством закордонних справ, ЗДУ, уповноваженим органом з питань цивільної авіації, капітаном морського порту за результатами ідентифікації заявника. Для прийняття рішення про оформлення документа замість втраченого або викраденого за кордоном заявник додатково подає довідку компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено документ.

Уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. У разі закінчення строку дії документа або смерті особи її документи в порядку і строки, визначені законодавством, здаються уповноваженому суб`єкту, який видав такий документ, якщо інше не передбачено цим Законом, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном - ЗДУ.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 15 та абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова №302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно із пунктом 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру запроваджено з 01.01.2016 оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII; з 01.11.2016 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови №302 установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Згідно з пунктами 4, 7, 9 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років. Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. За оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, установлених законодавством. Адміністративний збір справляється у разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 цього Порядку внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС. До заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт: 1) прізвище, власне ім`я та по батькові особи (далі - ім`я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова по батькові латинськими літерами не зазначається); 2) дата народження; 3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації; 4) стать; 5) дата та підстави набуття громадянства; 6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності); 7) відцифрований образ обличчя особи; 8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними). Підпис особи із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями вноситься з урахуванням фізичної можливості вчинити таку дію. Підпис особи, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - вноситься із застосуванням засобів Реєстру шляхом сканування; 9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису; 10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук; 11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); 12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти; 13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт; 14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім`я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження); 15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); 15-1) відомості про одночасну реєстрацію особи віком від 14 до 18 років під час оформлення паспорта вперше в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті; 16) відомості про сплату адміністративного збору або про звільнення від його сплати; 17) дата заповнення заяви-анкети.

Згідно із пунктами 19, 20, 21, 22 Порядку № 302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі-заявники) територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, уповноваженому суб`єкту за місцем звернення особи. У разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта або обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій). У разі закінчення строку дії паспорта документи для його обміну можуть бути подані протягом одного місяця до дати закінчення строку його дії. У такому випадку або в разі обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням, паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта.

Відповідно до пунктів 24-33 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів. Якщо під час прийому документів заявник надав паспорт, який, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, визнано недійсним відповідно до пункту 108 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта здійснює його вилучення в порядку, передбаченому пунктом 107 цього Порядку.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).

Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування. У разі виявлення помилок в заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом. Після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети документи, які подаються заявником. Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети. Прийняті уповноваженим суб`єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб`єкт, що здійснив прийняття документів від заявника. Керівник/заступник керівника територіального органу ДМС або керівник його структурного підрозділу, керівник/заступник керівника територіального підрозділу ДМС або особа, яка виконує його обов`язки, щодня здійснює розподіл прийнятих (у тому числі уповноваженими суб`єктами) заяв-анкет між працівниками, які здійснюють функції з оформлення паспорта. Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у п.35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб`єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою подальшого вручення заявнику.

Відповідно до пунктів 71, 72, 73 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32-34 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи. Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС. Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру).

Згідно з пунктами 12, 13, 14, 16, 17, 18 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XI видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. За видачу паспорта справляється державне мито. Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Із аналізу вищевказаних судом нормативно-правових актів та матеріалів судової справи, судом встановлено, що позивач не зверталася до підрозділів ДМС із заявою для видачі паспорта, сформованою в установленій формі, що є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України встановленого зразка.

Суд зазначає, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної.

Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у Рішенні від 13 грудня 2001 року в справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Крім того, ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці характеризує якість закону як правове положення, що може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи (Ґавенда проти Польщі від 14.03.2002).

Чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Броньовський проти Польщі від 22.06.2004). Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право (Аманн проти Швейцарії від 16.02.2000).

Суд зазначає, що вищенаведені приписи є чіткими та передбачуваними та не містять множинного трактування щодо порядку та процедури видачі паспорту громадянина України.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 у справі №260/99/19 зазначив, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Позивачем не надано суду доказів про те, що вона зверталася до підрозділу ДМС шляхом подання особисто заяви за встановленою формою до компетентного органу.

Подані позивачем заяви від 28.04.2026 та 09.05.2026, за своєю суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Постановою №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України».

Суд при вирішенні спору враховує, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 у справі № 420/35169/24 зазначив: "Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач подав заяву у довільній формі, яка не є заявою-анкетою з метою внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням паспорту громадянина України. Крім того, позивач звернувся до органу міграційної служби з метою отримання ID-паспорту громадянина України, тобто паспорту з безконтактним носієм, що безумовно потребує особистої присутності".

Відповідно до статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки заяви позивача від від 28.04.2026 та 09.05.2026 були подані без дотримання вимог діючого законодавства, а тому міграційний орган, як суб`єкт владних повноважень, не несе перед особою обов`язок прийняти дискреційне рішення певного змісту за заявою позивача.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України в контексті правовідносин, що склались у цій справі.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР