Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №560/5919/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5919/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький (далі відповідач, КЕВ м. Хмельницький), у якому просить: визнати протиправними дії КЕВ м. Хмельницький щодо відмови у підготовці та направленні до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ЦУІІЗ) документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача подати до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю документи про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання позивачу вказаної квартири.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач проходив військову службу понад 23 роки, є учасником бойових дій та з 2000 перебуває на квартирному обліку. У 2006 йому було надане службове житло. Посилаючись на статтю 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок №1081, позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення квартири з числа службових. Відповідач відмовив, пославшись на внутрішнє рішення Міністра оборони України №7571/з/2, яке, на думку позивача, суперечить нормам закону та звужує його права.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що згідно з Інструкцією №380 процедура виключення житла з числа службового ініціюється виключно за рішенням житлової комісії військової частини. Оскільки до КЕВ м. Хмельницький не надходило відповідного пакета документів та рішень від військової частини, у відповідача були відсутні підстави для самостійного формування списків та скерування їх на розгляд вищої комісії.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України у періоди з 1992 по 2014 та з 2022 по 2024. Загальна вислуга років у календарному обчисленні становить 23 роки 7 місяців. Позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 ). З 2000 перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

26.12.2006 на підставі ордера №000548 позивачу було надано службове житло - квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва АДРЕСА_2 . Вказане житло перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницький.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2013 військову частину НОМЕР_2 , де проходив службу позивач, було розформовано. Листом військової частини НОМЕР_3 від 21.01.2026 №120 позивачу рекомендовано звернутись щодо питання зміни статусу житла безпосередньо до балансоутримувача - КЕВ м. Хмельницького.

24.02.2026 позивач звернувся до КЕВ м. Хмельницький із заявою про розгляд питання щодо виключення квартири з числа службових для подальшої її приватизації.

Листом від 06.03.2026 №577/11/1345 КЕВ м. Хмельницький відмовив у задоволенні заяви. Відмова мотивована тим, що відповідно до рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2 забезпечення постійним житлом шляхом виключення з числа службового здійснюється виключно стосовно осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, а також членів сімей загиблих військовослужбовців.

При вирішенні спору суд виходить з того, що статтею 47 Конституції України гарантовано право кожного на житло.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями у межах норм і відповідно до вимог, встановлених законами та Кабінетом Міністрів України. Абзацом 4 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання.

Механізм реалізації цього права визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (затверджений постановою КМУ від 03.08.2006 №1081). Відповідно до пункту 3 Порядку №1081 забезпечення житлом для постійного проживання провадиться, зокрема, шляхом надання житла, виключеного з числа службового.

Згідно з абзацом 2 пункту 10 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями (затвердженої наказом МОУ від 31.07.2018 №380) виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що позивач, маючи вислугу понад 20 календарних років та перебуваючи на квартирному обліку, має гарантоване спеціальним Законом право на забезпечення постійним житлом, у тому числі шляхом виключення з числа службового квартири, в якій він правомірно проживає з 2006 року.

Суд критично оцінює підставу для відмови, викладену в листі КЕВ м. Хмельницький від 06.03.2026, а саме посилання на рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2. Вказане рішення є внутрішнім управлінським документом, який не має ознак нормативно-правового акта, а отже не може скасовувати чи звужувати соціальні гарантії військовослужбовців, імперативно встановлені статтями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Подібна правова позиція щодо неможливості відомчих актів звужувати законні права військовослужбовців є усталеною в практиці Верховного Суду.

Що стосується доводів відповідача, наведених у відзиві, про порушення алгоритму дій та відсутність протоколу житлової комісії військової частини, суд враховує таке.

Матеріалами справи підтверджено, що військова частина НОМЕР_2 , де позивач проходив службу, була розформована, у зв`язку з чим він об`єктивно був позбавлений можливості ініціювати розгляд цього питання перед житловою комісією своєї частини. У таких випадках відповідно до положень Інструкції №380 обов`язок щодо належного формування облікової справи та винесення її на розгляд гарнізонної житлової комісії або вжиття інших заходів покладається на органи розквартирування військ (КЕВ), на балансі яких перебуває житло і де зберігаються облікові справи звільнених військовослужбовців.

Отже, отримавши заяву позивача, КЕВ м. Хмельницький повинен був діяти як належний суб`єкт владних повноважень: або повернути її з вказівкою на конкретні процедурні недоліки для їх усунення, або ініціювати розгляд питання перед відповідною комісією. Натомість відповідач фактично відмовив з посиланням на відповідне рішення Міністра оборони України.

З огляду на це, позовна вимога про визнання дій відповідача протиправними є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру (зобов`язати відповідача подати документи до ЦУІІЗ) суд дійшов висновку про її передчасність, адже втручання суду в дискреційні повноваження державного органу допускається лише в разі, якщо процедуру дотримано, і залишається прийняти одне єдине законне рішення.

У цій справі процедура розгляду питання про зміну статусу жилого приміщення, регламентована Інструкцією №380, передбачає обов`язковий етап колегіального розгляду житловою комісією (перевірка облікової справи, наявності житла у власності, дійсності статусу тощо) перед формуванням списків для ЦУІІЗ. Суд не може підміняти собою житлові комісії та органи КЕВ, приймаючи рішення про направлення документів одразу на фінальний етап погодження.

Відтак, ефективним та співмірним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку відповідно до положень КАС України є зобов`язання КЕВ м. Хмельницький повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. При повторному розгляді заяви та документів відповідач не має права відмовити позивачу з підстав посилання на рішення Міністра оборони від 17.12.2025 №7571/з/2, та зобов`язаний забезпечити належну процедуру розгляду питання.

Оскільки відповідач не спростував доводи позивача належними доказами і не довів правомірність відмови, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом від 06.03.2026 № 577/11/1345, у підготовці та направленні за належністю документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2026 про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 серпня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (вул. Героїв АТО, 3/1,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29006 , код ЄДРПОУ - 07928461)

Головуючий суддя І.С. Козачок