Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №560/5761/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №560/5761/26

Суддя: Козачок І.С.

Справа № 560/5761/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби; зобов`язати внести до Єдиного державного реєстру відомості про непридатність його до військової служби та виключення з військового обліку. В обґрунтування позову зазначає, що у 1996 пройшов медичне обстеження ВЛК, якою визнаний непридатним до військової служби з виключенням (зняттям) з військового обліку. У подальшому він встановив, що досі перебуває на військовому обліку і відомості про нього як військовозобов`язаного наявні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідач відзив по справі не подав. У письмових поясненнях від 27.06.2026 за №12963 зазначає, що ОСОБА_1 не був виключений з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , позаяк рішення про це не приймалось.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Як видно з відміток про військовий облік, внесених у військово - обліковий документ ОСОБА_1 , 15.10.1996 він був визнаний ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 непридатним до військової служби на підставі статті "54 а" зі зняттям з військового обліку (а.с 17 зворот).

Зі змісту облікової картки позивача також вбачається, що 02.03.2009 його повторно взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів на цей час він обліковується як військовозобов`язаний, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( 1 Відділ)

29.01.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДРПВР) відомостей про виключення Позивача з військового обліку.

Як встановлено під час розгляду справи, питання на користь позивача вирішене не було.

Спір у цій справі зводиться до оцінки правомірності бездіяльності Відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДРПВР) відомостей про виключення Позивача з військового обліку.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі №560/4229/25, яке набрало законної сили, встановлено, що "рішення призовної комісії 1996 року приймалося у певних правових умовах, і подальші зміни законодавства не можуть мати зворотної дії, погіршуючи становище особи, яка вже набула певний правовий статус (особи, визнаної непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку); у світлі статті 58 Конституції України та практики Конституційного Суду України норми закону, які погіршують становище особи, не застосовуються до подій, що відбулися до набрання ними чинності".

Таким чином сам факт прийняття у 1996 році рішення призовної комісії про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку фактично не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене, факт визнання Позивача у 1996 непридатним до військової служби та припинення його перебування на військовому обліку за станом здоров`я є преюдиційним і не підлягає повторному доказуванню.

Надаючи оцінку доводам Відповідача про те, що Позивача у 1996 було лише «знято», а не «виключено» з військового обліку, суд враховує таке.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у своїх рішеннях (зокрема, від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99) неодноразово наголошував, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності; дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ним чинності.

Правовий статус Позивача як особи, звільненої від військового обов`язку, був сформований у 1996 році. Відтак, до цих правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права у редакції, чинній на момент їх виникнення.

Згідно з пунктом «а» частини 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (в редакції станом на 1996) зняттю з військового обліку підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку. Терміну «виключення з військового обліку» у контексті повної непридатності до військової служби за станом здоров`я вказана редакція Закону не містила.

Водночас, за своїми правовими наслідками «зняття з військового обліку» через повну непридатність до військової служби (на підставі графи І статті 54 «а» Розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ №2 від 1994) означало абсолютне припинення військового обов`язку громадянина та втрату ним статусу військовозобов`язаного.

Застосування сучасного тлумачення термінології до юридичних фактів, які мали місце у 1996, є порушенням принципу незворотності дії закону в часі.

Також суд відхиляє доводи Відповідача щодо правомірності поновлення Позивача на обліку у 2009 та посилання на накази Міністерства оборони України 2015-2018 років. Зміни в законодавстві, які скасовували зняття з обліку для осіб, визнаних непридатними у мирний час та обмежено придатними у воєнний час, не поширюються на Позивача.

Відповідно до статті 54 «а» Розкладу хвороб (Наказ МОУ №2 від 1994 ) Позивач був визнаний непридатним до військової служби взагалі (без обмежень щодо мирного чи воєнного часу). Крім того, неможливо обґрунтовувати правомірність взяття на облік у 2009 нормативно-правовими актами, які були прийняті значно пізніше (у 2015 та 2018 роках). Повторне взяття на військовий облік особи, військовий обов`язок якої був припинений, без її добровільної згоди та проходження нової ВЛК, є протиправним.

Щодо аргументів Відповідача про відсутність у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки особової справи Позивача та медичних документів (свідоцтва про хворобу), суд враховує таке.

Забезпечення збереження облікових документів та ведення реєстрів є прямим обов`язком органів державної влади. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Рисовський проти України», «Кечко проти України») державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу, в тому числі втрати архівних даних, повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (принцип належного урядування). Отже, неналежне ведення обліку Відповідачем не може бути підставою для обмеження прав Позивача.

Статтею 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Порядком, затвердженим Постановою КМУ №559, на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок щодо ведення Реєстру та актуалізації відомостей у ньому.

Встановивши наявність розбіжностей між даними військового квитка Позивача та даними Реєстру, Відповідач був зобов`язаний за заявою особи внести відповідні виправлення. Аналізуючи наведені вище норми законодавства в сукупності зі встановленими обставинами, суд приходить до висновку, що Відповідач, не внісши до ЄДРПВР відомості про виключення Позивача з військового обліку на підставі наявних військово-облікових документів та заяви від 29.01.2026, допустив протиправну бездіяльність.

З метою ефективного захисту порушеного права Позивача суд вважає необхідним зобов`язати Відповідача внести відповідні відомості до Реєстру.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації про непридатність до військової служби та виключення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку за станом здоров`я.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку за станом здоров`я на підставі графи І ст. 54 «а» Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №2 від 1994 та пункту «а» частини 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 15.10.1996), які містяться у його військовому квитку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 серпня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя І.С. Козачок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua